Чим важлива перша зустріч Зеленського з віцепрезиденткою США Камалою Гарріс
Twitter/ZelenskyyUa
Мюнхенська безпекова конференція — традиційне зібрання топових чинних та колишніх світових політиків — цього року була де-факто присвячена Україні, адже кожен політик у своєму виступі не оминав тему можливої ескалації з боку Росії. Президент України Зеленський попри напружену ситуацію теж знайшов можливість відвідати захід, до того ж зустрівся з рядом впливових світових лідерів. Зокрема йому вперше вдалось побачитись один на один із віцепрезиденткою США Камалою Гарріс.
У чому проблема?
Зеленський дорікав Байдену за небажання вводити санкції для попередження агресії
Президент України не один раз зазначав, що його звернення до західних лідерів щодо введення санкцій проти Росії, Путіна та його оточення для попередження вторгнення, залишаються часто без відповіді. На полях Мюнхенської безпекової конференції Володимир Зеленський недвозначно підтвердив, що непорозуміння з американським президентом має місце. Воно стосується саме часу та умови введення санкцій особисто проти Путіна та Росії. США притримуються позиції, що санкції не можна вводити на випередження, адже у разі повномасштабної агресії не буде чим стримувати Москву. Натомість Київ наполягає, що в разі постійної риторики стосовно впевненості в початку війни, слід запровадити обмежувальні заходи, аби уникнути такого сценарію. Натомість США продовжують оприлюднувати дані розвідки щодо дати вторгнення, а Байден вперше визнав, що скоріше за все, рішення вже прийнято, і воно стане найгіршим сценарієм.
На фоні цього Мюнхенська конференція мала шанс стати дипломатичним майданчиком для обміну думок щодо останніх днів. Так, власне, і сталось, тому візит Зеленського на цей захід можна вважати навіть необхідністю. Неочікувано, американську делегацію очолив не Державний секретар Ентоні Блінкен, а віцепрезидентка Камала Гарріс.
Twitter/ZelenskyyUa
Чому Камала Гарріс?
До цього часу Камала Гарріс взагалі де-факто не займалася зовнішньою політикою, а за 13 місяців на посаді здійснила лише дві закордонні поїздки до Європи. Перший візит можна навіть назвати вимушеним, адже тоді вона вирушила до Парижа після того, як Вашингтон не зовсім коректно обійшовся із союзником по НАТО з огляду на відмову кооперації щодо будівництва атомних субмарин. Натомість після цього оголосили про союз з Австралією AUKUS. Насправді, Гарріс фактично відправили гасити пожежу після провальної комунікації між Парижем та Вашингтоном. Цього разу, звісно, до такого не дійшло, але напруженість у відносинах по лінії Київ-Вашингтон була відчутна навіть публічно.
Для Гарріс ця зустріч дуже важлива з точки зору позиціонування себе не тільки як жорсткої політичної діячки (адже цю репутацію вона здобула ще в якості сенаторки), а й членкині адміністрації Байдена, яка не стоїть осторонь зовнішніх проблем. Таких віцепрезидентів у США за останні 80 років було небагато. Сам Байден в адміністрації Обами був одним із них.
Тому очевидно, це рішення стратегічне, а отже команда Байдена з одного боку хоче розширити спектр повноважень першої жінки на посаді віцепрезидента, а з іншого — ділити тягар відповідальності кризи, яку інспірувала Росія на кордоні з Україною, у вигляді падіння рейтингів.
До того ж, цілком можливо, якщо рейтиги самого Байдена продовжать падати настільки стрімко, або його ментальне та фізичне здоров'я не дозволить йому балотуватися на наступних виборах через 2,5 роки, цілком можливо, що саме Камала Гарріс стане кандидаткою на посаду очільника Білого дому від демократів. Тому з точки зору довгострокової перспективи нам надзвичайно важливо підтримувати з нею персональні зв'язки.
Яке рішення?
Продовжувати дякувати партнерам, зокрема США, за різного виду допомогу та підтверджувати, що Україна — надійний партнер
Сполучені Штати Америки, як і всі держави, які надають допомогу Україні, мають розуміти, що ця допомога справді потрібна, і що принаймні риторика найвищих посадових осіб не буде направлена на критику дій цих же партнерів. Згадані різночитання загроз та реакцій на них (а саме питання чи вводити превентивні санкції, чи робити це вже пост-фактум) не можуть стати на заваді підтримці в такий критичний момент, але можуть мати більше негативних наслідків у довгостроковій перспективі.
У той же час адміністрація Байдена, авжеж, не є гомогенною інституцією, тому важливо ретельно слідкувати за ситуацією та відслідковувати сигнали щодо того, чи можливі конфлікти всередині команди 46-го президента. Схожі сигнали вже були, але публічно ні Байден, ні Гарріс цього поки не демонстрували. Якщо, наприклад, на початок 2023 року Гарріс піде у відставку та буде балотуватися замість Байдена, то швидше за все, конфлікт буде мати місце. В іншому випадку, якщо Байден все ж буде прагнути самостійно балотуватися, існуватиме ймовірність того, що та ж Гарріс залишиться на посаді віцепрезидентки.
Більше того, зустріч Зеленського та Гарріс у Мюнхені дозволяє тепер Україні будувати відносини із США трохи інакше, ніж до цього. Якщо Камала Гарріс більше почала опікуватися українським напрямком, це означає, що її потенційно можна запрошувати і на саміти Кримської платформи, і пропонувати двосторонні робочі візити до Києва задля посилення співпраці між Україною та Америкою. А отже — стає й більше можливостей для двосторонньої співпраці. А така перспектива додає оптимізму на фоні не надто позитивних новин.
