Зелена відбудова: як громада на Миколаївщині вже зараз застосовує екопідхід у відновленні

У чому проблема?

На початку повномасштабного вторгнення військ рф Вознесенськ, що на Миколаївщині, став ареною запеклих боїв. Тоді ЗСУ зуміли зупинити просування агресора, але через бойові дії та ракетні обстріли місто зазнало значних руйнувань. У Вознесенську підірвано три мости, пошкоджено школи, дитячі садочки, міський басейн та каналізаційну насосну станцію. Постраждали більш ніж 700 приватних будинків та п'ятиповерхівка.

Яке рішення?

Попри те, що громада й досі потерпає від періодичних нальотів ворожих дронів, уже сьогодні Вознесенськ робить перші кроки до відновлення — місто розробляє відповідні програми, тут працюють експертні та робочі групи, а волонтери допомагають відновити зруйновані будівлі.

Долати наслідки війни допомагає й зелена відбудова — тобто відбудова з думкою про захист довкілля. Такий підхід не лише про те, щоб відновити зруйноване, але й про те, щоб вдосконалити громади, зробити їх кращими.

У Вознесенську в авангарді зеленої відбудови — ГО "Фонд розвитку міста Миколаєва" (ФРММ). Саме він впроваджує ініціативу "Зелене відновлення Миколаївщини".

Як це працює?

З громадою Вознесенська ФРММ співпрацює вже багато років. Ще у 2000-х роках фонд у партнерстві з місцевими активістами просував ідеї належного врядування та участі жителів в управлінні громадою. З 2010 року за підтримки фонду десять таких органів самоорганізації стали представляти інтереси жителів мікрорайонів міста в питаннях благоустрою та екології. На початку ж великої війни ГО надавала фінансову допомогу постраждалим від обстрілів. А вже з квітня минулого року ФРММ повернулася в громаду з ідеями зеленого відновлення.

За словами директора фонду Михайла Золотухіна, впровадження змін у громадах найефективніше саме коли до них дотичні місцеві жителі. Тому ФРММ разом із міським головою вирішили створити спеціальну групу для розробки "Плану відновлення територіальної громади Вознесенська" — до неї увійшли місцеві небайдужі мешканці та екоактивісти. Також фонд організував навчання для жителів громади щодо того, як краще використовувати проєктний менеджмент у відновленні та планувати зелене відновлення громади стратегічно.

Залучення громадськості не змусило чекати результатів. Адже саме громадська експертиза "Стратегії сталого розвитку Вознесенська на 2019-2026 роки" допомогла виявити актуальні проблеми, пов'язані з довкіллям у громаді. І вже цьогоріч на травневій сесії Міська рада доручила робочій групі, що працює над стратегією, врахувати в ній цю екологічну оцінку.

"Стратегії — це обов'язковий для прийняття місцевими радами довготермінові плани розвитку, які розробляються, як правило, на 7-10 років. Це бачення, куди рухається громада. Проте реалізується стратегія через щорічні плани та програми розвитку, конкретні проєкти, на які виділяються чи залучаються кошти, — пояснює Михайло Золотухін. — Кожен з нас хоче жити в такому місці, де є чисті вода та повітря, споживати екологічні продукти, мати добре впоряджені території. Саме тому в екомодернізованій стратегії мають бути включені ті напрямки, виконання яких позитивно вплине на навколишнє середовище в майбутньому. І саме на основі стратегії має відбутися формування зеленої складової Плану відновлення нашої громади".

Серед актуальних проблем із довкіллям у громаді — не лише ті, що їх принесла у Вознесенськ війна. Зокрема, ще до повномасштабної війни у Вознесенську були проблеми з водопостачанням та водовідведенням, брак зелених насаджень, заповнений на 99% сміттєвий полігон. З початком повномасштабної війни викликів лише побільшало.

Навесні 2022 року замість зруйнованого мосту через малу річку Мертвовід збудували дамбу — основа дороги Миколаїв-Київ. Михайло Золотухін розповідає, що вже зараз, через рік після її зведення, на місці можна побачити перші ознаки екокатастрофи — фактично, застій води та болото в центрі Вознесенська. Через зниження рівня води в ріках Південний Буг та Мертвовід під загрозою опинилося їхнє біорізноманіття. Страждає і якість води в Південному Бузі — а це основа водоспоживання в довколишніх містах і селах.

Небайдужі в громаді об'єдналися, щоб шукати рішення, а ФРММ своєю чергою організував "Школу громадянської дії", де провів відповідні тренінги для охочих жителів та екоактивістів. Учасники тренінгів шукали можливі рішення до проблем з довкіллям у своїх громадах, ділилися своїми спостереженнями та досвідом у сфері створення  екологічно-безпечного простору. У серії круглих столів на екотематику взяла участь понад сотня місцевих жителів, а за результатами цих заходів учасники зробили 44 екопропозиції до комплексного відновлення громади. Серед них, наприклад, такі:

• "Green paradise" — створення екологічної зони відпочинку для покращення екосвідомості мешканців міста.
• "Безпечний велорух = Безпечне довкілля" — задля підвищення рівня безпечного руху.
• "РІЧКА" — проєкт для покращення екологічного становища річки Мертвовід у Вознесенську.
• Проєкт щодо реконструкції полігону твердих побутових відходів — створення компостної станції та сміттєпереробного заводу, запровадження смітників з роздільним сортуванням відходів у всіх районах міста.
• Встановлення сонячних електростанцій на комунальних підприємствах.
• Інвентаризація всіх дерев у громаді.

Усі ці пропозиції потребують часу та ресурсу для втілення, а проте місцеві не сидять склавши руки. Так, жителі громади вже зараз збираються на щомісячні екотолоки з прибирання стихійних звалищ та зон відпочинку біля річки Південний Буг.

"Збереження природи та довкілля є нашою спільною відповідальністю. Маленькі дії, такі, як сортування сміття та дотримання чистоти, мають дійсно велике значення для збереження навколишнього середовища нашого міста. Толоки єднають та допомагають робити наше місто чистішим та охайнішим", — ділиться Голова Вознесенської молодіжної громадської ради Поліна Голик.

У 2022 році для жителів прифронтового Вознесенська зелене відновлення стало не лише стратегічною метою, а й питанням виживання. Так, ФРММ у своїй роботі першочерговою задачею визначив перехід міста з газового на відновлювані джерела енергії. Ціль в перспективі — досягти максимальної декарбонізації всієї громади.

А вже на початку вересня 2023 року Вознесенська громада в рамках проєкту "Зелене відновлення Миколаївщини" отримала екокотельне обладнання, яке працює на біомасі. Встановлення твердопаливного котла взимку забезпечить тепло та комфорт учням Вознесенської гімназії та школи, пацієнтам однієї з місцевих амбулаторій та робітників ще одного комунального закладу міста. Також це допоможе знизити енерговитрати та сприятиме екологічності громади. Наразі на замовлення КП "Тепло-Сервіс" ведеться розробка проєктно-кошторисної документації для реконструкції котельні підприємства із встановленням твердопаливного котла. А для координації зусиль самоврядування та громадськості з формування та забезпечення зеленого відновлення було створено Центр зеленого відновлення Територіальної громади міста Вознесенська як окремий напрямок діяльності місцевого самоврядування.

"Вся наша робота спрямована на подолання еконаслідків повномасштабної російської збройної агресії проти України та є основою для планування просторового розвитку громади. Тому ми просуваємо прийняття та реалізацію згаданого пакета рішень органів місцевого самоврядування. За їх допомогою, збалансувавши побажання різних груп жителів та наявних на нашій території ресурсів та обмежень, ми зможемо налагодити зелене відновлення та спрогнозувати зелене зростання громади", — говорить Михайло Золотухін.

Ще більше корисних рішень!

За словами Михайла Золотухіна, залучення жителів громади до місцевих проєктів — це не лише про надання їм можливості висловити свої думки про те, як краще здійснювати прибирання сміття чи де потрібно відремонтувати систему водопостачання. Насамперед це дає людям можливість реальної участі у формуванні бачення зеленої відбудови громади на краще у майбутньому.

Очільник ГО ділиться власним досвідом, який міг би бути корисним для інших громад — він пропонує 5 кроків, які громади можуть зробити для того, щоб запустити в себе зелену відбудову:

1. Створити за ініціативою екоактивістів робочу групу. Це може бути як колаборація активістів, посадовців і депутатів, так і робоча група місцевого голови/виконкому ради/постійної депутатської комісії.
2. Залучити дієві механізми демократії участі. Наприклад, молодіжну громадську раду.
3. Провести громадську експертизу та громадські обговорення викликів та шляхів зеленого відновлення. Знайти експертів та гроші для втілення конкретних проєктів — для цього варто розглядати як міжнародних донорів, так і можливі місцеві джерела фінансування.
4. Організувати навчання активістів, посадовців, депутатів зі шляхів зеленого відновлення. Зокрема вивчати законодавство та зелені технології,  наявні практики їх застосування на основі проєктного менеджменту та екорезультативні показники.
5. Також робоча група разом з громадською радою має організувати широку участь жителів у формуванні пакета пропозицій до місцевих рішень відновлення (це можуть бути місцеві стратегії, програми чи плани відновлення).

Директор ГО "Фонд розвитку міста Миколаєва" додає: якісні стратегія, програма комплексного відновлення, план відновлення — це ще й підстави для швидкого залучення інвестицій, отримання міжнародної та державної допомоги, планування конкретних заходів для подальшого відновлення та розвитку.

А відтак — реальні можливості для українських громад брати своє майбутнє у свої руки та робити його кращим.