Спершу руйнація, а тоді відродження: як врятували Фельдман Екопарк і які тварини вже повертаються туди

У чому проблема?

Фельдман Екопарк — зелена зона, відкритий для безкоштовного входу зоопарк. Принаймні таким він був до весни минулого року. Фельдман Екопарк став першою територією в передмісті Харкова, яка постраждала від російських обстрілів. 

Одразу після вторгнення тварин почали евакуювати, а 8-го березня під час чергового обстрілу загинули двоє робітників парку, які годували тварин. Так, до кінця місяця частину тварин евакуювали, а частина лишилась. Ресурсів — авто, волонтерів — для евакуації катастрофічно не вистачало. Тоді від Екопарку пролунала заява, яка говорила про безвихідь: решту тварин, яких не вдалось евакуювати, планують приспати.

Та ця заява і врятувала тварин. Як розповіли "Рубриці" в Екопарку, після цього посипався шквал повідомлень від охочих допомогти врятувати звірів. Так почала складатись історія порятунку тварин, яка стала відомою далеко за межами України. Як рятували тварин і як тепер вони поступово повертаються додому — розповідаємо далі.

Коли журналісти "Рубрики" відвідали Фельдман Екопарк на Харківщині, вкотре були вражені жорстокістю російських військ. Сліди від куль на скляних стінах вольєрів, скелети тварин, які намагалися, та не змогли врятуватись, знищені мінами клітки, відкинуті на метри та потрощені уламками снарядів металеві дахи — приблизно так виглядає одне з улюблених місць для відпочинку харків'ян.

Жертвами ворожих обстрілів та бомбардувань стали близько трьох сотень тварин. Серед них леви, тигри, ягуари, людиноподібні мавпи (орангутанги, мандрили тощо), кенгуру, копитні, птахи…

"Екопарк повністю знищено, зруйновано вольєри тварин та усі інші приміщення, значна кількість дерев тощо. Усе, що створювали понад 10 років. Ми не ставили за мету підрахувати конкретну суму збитків, та це й навряд чи можна зробити з достатньою точністю, враховуючи збитки, завдані природі, тваринам, людям, а не лише вартість будівель та вольєрів. Новий проєкт Екопарку передбачає його будівництво з нуля — тобто зруйновано абсолютно все", — розповідає нам Вадим, член команди Екопарку.

Кількість ворожих прильотів підрахувати неможливо, на території досі працюють сапери, і більша частина парку досі замінована, тож і доступу туди немає.

"Їх було тисячі, обстріли велись щодня, часто по багато разів на день, протягом пів року", — додає Вадим. 

Проте, не дивлячись на усі складнощі, частину тварин все ж врятували. Навіть більше — тепер, через рік, вони знову повертаються до Фельдман Екопарку, який відкриється вже зовсім скоро. Історії про те, як з-під обстрілів рятували тигрів, баранів та рідкісних тварин, та як поступово відновлюється парк — далі. 

Яке рішення?

Обстріли Екопарку почалися з першого дня повномасштабного вторгнення. Основним завданням було нагодувати, напоїти (електроенергія, а з нею і можливість подавати воду, зникла одразу) та обігріти тварин. Багато співробітників ще на початках виїхали з міста. Інші просто не могли дістатися до парку, тож першим кроком стало формування команди, яка не побоїться під обстрілами доглядати за тваринами та займатися їхньою евакуацією.

У перші дні великою проблемою було прорватися на територію Екопарку, навіть щоб погодувати та напоїти тварин, але з початком березня їх уже почали вивозити з небезпечної території просто під обстрілами.

Щоб врятувати тварин, донатили тисячі людей з України та десятків країн світу. Допомагали й українські зоопарки, вітчизняні та міжнародні організації, комерційні структури: надавали спецтранспорт та паливо. Але найбільше зробили волонтери, які разом зі співробітниками проявили справжній героїзм, ризикуючи своїм життям.

Про ці історії нам розповідав ще один чоловік — Сергій. Саме він водив нас безпечними територіями екопарку та майже біля кожної клітки згадував, як рятували тварин, які там мешкали.

Національний символ Японії — журавель, і один з таких жив у Фельдман Екопарку.

"В той день ситуація була дуже небезпечною: розпочався обстріл, били з РСЗВ «Град» та мінометів по евакуаційній команді, тож їй довелося терміново тікати й залишати територію Екопарку, — розповідає Вадим. — Тому, рятуючи тварин, хапали того, хто першим потрапить до рук, і терміново евакуювалися".

Хлопець з евакуаційної команди зміг спіймати японського журавля і пробіг з ним близько двох кілометрів. Хтось зняв це на відео, а воно вже розлетілось у соцмережах по всьому світу.

"В Японії він став національним героєм, — сказав нам Сергій. — Це в них національний символ, і для них було шоком, що в Україні журавля рятували прямо з-під обстрілу".

У найбільш віддалену зону парка — Бізонник — складно проїхати, ще складніше це було, коли все відбувалось під обстрілами. Тож тварин звідти вирішили рятувати, виводячи їх своїм ходом.

"Баран іти категорично відмовлявся, то співробітнику Екопарку Андрієві Тиванюку довелося нести його три кілометри на спині. Інших варіантів не було — тих, хто не хотів йти, виносили, і це був не поодинокий випадок", — згадує Вадим. 

Ситуації, яка сталась із лосем, співробітники дивуються й досі. Для рятівників стало сенсацією те, як поводились абсолютно дикі, неприручені тварини, коли відчували небезпеку:

"Лосі жили в середовищі, максимально наближеному до природного. Й не були привчені до спілкування з людиною, щоб потім їх можна було випустити у природу в межах програми з їхньої реінтродукції. Та коли прийшли їх рятувати, вони без жодного спротиву дозволили себе вивести, відчуваючи, що від цього залежить їхнє життя. Тварини все розуміють і відчувають, проте це просто чудо, що вони повелись саме так". 

Дещо схоже було й з бабуїнами — дуже небезпечними тваринами зі складним характером. Щоб врятувати їх, потрібно було зайти у вольєр та пересадити тварин у нову клітку для транспортування. Взявся за це волонтер Тимофій Харченко.

"Він просто сказав: «Хлопці, заходьте, а то ви всі загинете, і ми разом з вами», і усі вони слідом за вожаком тихо й спокійно зайшли до клітки. І ті кілька днів, які вони провели в цій клітці, доки для них шукали місце для тимчасового прихистку, вони сиділи спокійно й без скандалів", — згадує Вадим.

Восени минулого року працівникам знову вдалося повернутися в парк — одразу після того, як загарбників відігнали далі й обстріли вщухли.

"Вразило повне, тотальне знищення. Зруйновані будівлі, розстріляні автобуси та інша техніка, знищені та понівечені дерева, велетенські вирви на місцях вибухів, засіяні рештками ракет і снарядів та осколками території, велика кількість небезпечних «знахідок» — боєприпасів, що не розірвалися. Скільки їх ніхто, не знає, значна частина Екопарку ще не обстежена вибухотехніками", — каже Вадим.

Тоді ж, восени, почався й процес відновлення Екопарку. Він складається з двох частин, розділених дорогою. Праворуч — головний вхід та повністю знищена його частина, ліворуч — "Долина альпак", куди зараз вже почали повертати копитних.

Поки парк відновлювався, тварини жили у людей, які озвалися на допомогу та залишили їх у себе: це і зоопарки, й інші екопарки. Альпаки, наприклад, майже рік провели в дружньому екопарку на Полтавщині, і тепер знов повернулись додому.

"Ми з самого початку говорили про те, що вимушена евакуація тварин — це тимчасове явище. Ми плануємо повернути додому їх усіх. Можливо за винятком окремих одиничних ситуацій із літніми чи травмованими тваринами, яким протипоказані переїзди", — розповідає Вадим. 

Та копитні, що живуть у вольєрах — не єдині тварини, які вже повернулись. Поки ми досліджували зруйновану частину парку, з кущів злетів фазан — місцевий, як пояснив Сергій. В лісах поряд з Екопарком оселились тварини, яким вдалось врятуватись із відчинених вольєрів самостійно, і тепер, якщо довго спостерігати, серед руїн іноді можна побачити навіть лосів, яких готували раніше до повернення до дикої природи.

Територію, на якій відкривається "Долина альпак", а це близько 5 гектарів, розміновували близько двох тижнів. Відсутність дерев там спрощувала процес, і тепер вкрита зеленою травою ділянка ніяк не нагадує про жахи, які відбувались тут рік тому. 

Поки ця частина парку закрита для відвідувачів, але тварини радо зустрічають усіх, хто до них заходить: коники, карликові поні та козенята, ніби цуценята, біжать в очікуванні отримати моркву чи яблучко. 

З часом, каже Вадим, до Екопарку повернуться всі тварини, які були евакуйовані. Проте для цього потрібно завершити розміновувати територію парку. 

"Спрогнозувати, скільки часу піде на розмінування основної частини Екопарку площею 140 га неможливо — на Харківщині потребують розмінування гігантські території, тому все залежить від можливостей вибухотехніків. Якщо порівнювати з «Долиною альпак», то розміновувати основну територію складніше, бо вона зазнала більших обстрілів та переважно лісова, що значно ускладнює процес", — каже він. 

Розробка проєкту відновлення Екопарку триває, він передбачає використання найсучасніших світових напрацювань, його автори обіцяють низку оригінальних рішень. Окрім зоологічної колекції, велика увага буде приділена створенню сучасного реабілітаційного центру для допомоги людям, що постраждали від війни. 

Скільки часу займуть роботи, говорити поки зарано — це залежить від процесу розмінування та низки інших чинників, проте, як нам відомо, "Долина альпак" відкриється вже зовсім скоро: 1 червня сюди прийдуть перші гості.

Те, як відновлюється Екопарк, вкотре вселяє надію. Навіть зараз, в зруйнованій частині, вже розквітли перші клумби. На фоні зруйнованих будівель парку вони виглядають сюрреалістично, але все ж, вселяють надію.

Війна не може знищити те, що ми маємо, і завдяки мужності та відданості справі українців, все обов'язково відновиться та стане ще кращим, ніж колись.