У чому проблема?
Війна залишає глибокі рани не лише на тілі, а й у душах тих, хто пройшов через бойові дії. Захисники України часто стикаються з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), емоційними та психологічними травмами, моральним виснаженням, а також проблемами соціальної адаптації після повернення з передової. Фізичні травми та обмеження додають у повсякденне життя військових та ветеранів ще більше викликів.
Яке рішення?
Важливість реабілітації та психічної підтримки ветеранів війни є ключовою для їх інтеграції в мирне життя. Один з методів реабілітації, який успішно використовують у багатьох країнах світу, в тому числі й в Україні — іпотерапія.
Психологи кажуть, навіть декілька годин контакту з конями покращують психологічно-емоційний стан людини, дозволяють перемикнути свою увагу, заземлитися і відчути себе тут і зараз. Фізичні вправи, які виконують військові після поранень, займаючись верховою їздою на спеціально підібраних конях, поліпшують рівновагу, моторику та координацію. Існує форма іпотерапії, під час якої людина може взагалі не торкатися коня, а тільки мати з ним емоційний зв'язок. Така взаємодія "на відстані" також дає заспокійливий ефект на нервову систему.
Останнім часом багато кінних клубів почали пропонувати цей метод реабілітації.
Іпотерапевтичні програми для військовослужбовців та ветеранів російсько-української війни створили і в кінному клубі EquitoursUA (ГО "Кінний світ"), який розташований високо в Карпатських горах і працює на ринку кінного туризму вже понад 20 років.
Проєкт "Коні і Герої" пропонує підхід до реабілітації військових через терапію, яка відбувається в процесі спілкування з конями. Проєкт, у якому кінь для людини є не тренажером, а рівноправним партнером і навіть вчителем, покликаний допомогти ветеранам подолати наслідки війни, відновити психологічний стан та знайти внутрішні сили для повернення до нормального життя.
Табун коней на карпатській полонині. Тут їх понад 80, усі вони — на вільному випасі. Фото з архіву проєкту.
Особливість ініціативи в тому, що тим, хто відновлюється від поранень та травм, тут пропонують не просто покататися на конях, а провести цілий тиждень у спокійному та безпечному природному середовищі.
Програма безплатна для діючих військовослужбовців та ветеранів російсько-української війни (учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, зокрема — внаслідок мінно-вибухових травм/ампутацій). Однак, з огляду на локацію, у проєкті наголошують: важливо, щоб людина могла самостійно пересуватися й обслуговувати себе.
Як це працює?
"Лікує хвороби лікар, але виліковує природа"
Олександр Ігнатенко з конями. Фото з архіву проєкту.
Ініціаторами проєкту "Коні і Герої" стали Олександр Ігнатенко та Юлія Комарова. Олександр — власник табуна племінних гуцульських коней ФГ "Полонинське Господарство", селекціонер, ветеринар, а також сертифікований іпотерапевт. Юлія — сходознавиця та педагогиня, яка наприкінці 2013 року приїхала з Донецька до Львова, мовляв, щоб пожити там з пів року і відчути його дух. Пів року розтягнулися на 10 — після окупації рідного міста росіянами додому Юлія вже повернутися не змогла. У Львові жінка почала займатися верховою їздою, так познайомилася з Олександром та його конями, а згодом й долучилася до його справи. З 2016 Юлія та Олександр разом займаються розвитком Школи Гірського Кінного Туризму, працюють з табуном і кіньми, а тепер і організують реабілітаційні заходи для військових та ветеранів.
"Програма, на яку ми запрошуємо — це «лікар лікує — природа виліковує». Усе побудовано на спостереженні зі кіньми, за іншими тваринами, птахами, явищами та звуками природи, які в кожну пору року звучать по-різному. І в цьому безмежному морі природи, яка в чомусь для нас — «терра інкогніта», саме табун коней є знайомим, на якого можна спертися. Коні живуть і пасуться на цій території, що в цьому моменті є і вашим домом. І для комфортного проживання на спільній території починається процес, який з погляду людини можна спокійно та впевнено називати співпрацею з конем на відстані. Отже, це і є іпотерапія. Це та робота з конем, яка не несе шкоди коню та буде корисною для людини", — говорить Олександр Ігнатенко.
Основна мета діяльності ФГ "Полонинське господарство" — це збереження коней гуцульської породи в їхньому природному ареалі. Фото з архіву проєкту.
Юлія Комарова тримає коня. Фото з архіву проєкту.
Олександр Ігнатенко каже, що ідея створення програми "Коні і Герої" виникла не за один день. Це — адаптація програм Школи Гірського Кінного Туризму, які понад 5 років впроваджує клуб.
"Оскільки ми працюємо з табуном коней в природних умовах, то наша співпраця з кіньми має три рівнозначні складові: співпраця з кіньми на відстані, співпраця з конем з землі, співпраця з конем верхи. Співпраця на відстані є дуже тонкою матерією. В програмі нашої Школи є така подія як Табір Кінні Гості — без верхової їзди учасники спостерігають за табуном, дізнаються більше про коней. Саме ця програма стала основою для першої програми «Коні і Герої». Восени 2023 року просто прийшов той момент, коли ми зрозуміли, що саме ми можемо запропонувати для наших Героїв. Щоб було легше втілювати нашу ідею, ми зареєстрували ГО «Кінний Світ»", — розповідає Олександр Ігнатенко.
Партнери почали працювати у новому напрямі й в очікуванні сезону-2024 за зиму створили програму з реабілітації ветеранів.
Кінь — вчитель, людина — учень. Що пропонує проєкт?
Табун гуцульських коней на пасовищі. Фото з архіву проєкту.
Програма "Реабілітація діючих військовослужбовців та ветеранів за допомогою контакту з табуном коней в горах. Без верхової їзди" заснована на підході, який називається іповенція. Різниця з традиційною іпотерапією тут у тому, що під час іпотерапії коня використовують як живий тренажер, позбавлений суб'єктності. Натомість під час іповенції кінь та людина — рівноправні партнери. Цей підхід не включає близької роботи з кіньми, що дозволяє уникнути повʼязаного з цим хвилювання та стресу.
Кінь заглядає у великий намет, де живуть учасники програми. Фото з архіву проєкту.
Програма "Коні і Герої" побудована на співіснуванні між твариною та людиною, яка з часом має перейти у співпрацю. Олександр Ігнатенко порівнює цей процес із грою. Тут, як в кожній грі, є свої правила, і щоб гра була чесною, їх потрібно дотримуватися всім, хто в неї грає. Правила "гри", тобто спілкування, диктують саме коні. Тварини делікатно підказують правила, і люди, виконуючи підказки, починають заглиблюватися в гру, вчаться бути природними, почуватися гармонічніше та завдяки цьому зцілюються.
"Ця система співпраці для нас не нова, ми у своїй роботі з кіньми завжди її застосовуємо. Наше «цивілізоване» суспільство змінило нам підходи до «гри», і деякі речі, які нам здаються раціональними в природі, виглядають ірраціонально, і навпаки", — говорить Олександр Ігнатенко.
Іпотерапевт додає, в основі програми — відновлення давніх підходів, коли вершник мав вміти співпрацювати з кіньми не зі стайні, а з вільними, вирощеними у табуні. Цей метод застосовується і в "Коні і Герої".
"Ми вчимося співпрацювати з кіньми їхньою мовою, а не перевчаємо коней на нашу, тобто людську мову. Цим ми стаємо для коней зрозумілими й отримуємо від них зворотний контакт. Цей зв'язок може прокласти шлях до емоційного зцілення та більш позитивних стосунків з друзями та сім'ями", — каже Олександр Ігнатенко.
Життя у наметі серед табуна гуцульських коней. Фото з архіву проєкту.
На практиці — це тижневе проживання учасників програми в табуні коней у їхньому природному середовищі. Спочатку учасники слухають лекції, які допоможуть інтегруватися у табун, не заважаючи йому. А далі — починається життя серед табуна гуцульських коней, природного звукового фону, самостійне спостереження за життям табуна, спілкування з людьми зі схожим досвідом у спокійній приємній атмосфері табору, без напруги й постійного потоку інформації (інтернет у таборі від Starlink доступний 30 хвилин на день — для спілкування з рідними).
Творці програми зазначають, що після восьми днів на полонині учасники зможуть краще розуміти та контролювати себе, стикаючись з болючими спогадами, а також справлятися з реальними життєвими ситуаціями.
"Ми завжди помічали, наскільки позитивно табун коней впливає на наших клієнтів. Неодноразово ми бачили великі зміни, які відбувалися в людях під час наших кінних вишколів і кінних походів. За декілька разів люди стають впевненішими, спокійнішими", — каже Юлія Комарова.
А це точно працює?
"Використовувати силу табуна та природи для себе, а не проти себе"
"Команда проєкту: 2 людей, 2 котів і 81 кінь-гуцулик", — сміється Юлія Комарова. Фото з архіву проєкту
Гуцульський кінь, або, скорочено, "гуцулик" — порода аборигенна, виведена у Карпатських горах. Їх називають "розумними кіньми": у проєкті розповідають, що якщо до "гуцулика" ставитися добре — він неодмінно віддячить взаємністю і доброю працею.
Перший візит військових до "гуцуликів" відбувся у липні. Підготовку до нього Олександр та Юлія розпочали заздалегідь. Збирати кошти, потрібні для проведення однієї групи — тут допомогли учні Школи Гірського Кінного Туризму та старі знайомі з-за кордону. Також засновники ініціативи оголосили збір у соцмережах. Проте той швидко зупинився — українці донатили на інші потреби, та й сама ініціатива робила такий збір вперше.
"Ми писали багатьом українським і іноземним організаціям, бізнесу, але відповідей було дуже мало, і майже всі негативні. Єдина компанія, яка відгукнулася і погодилася допомогти — це французька компанія кінної амуніції FreeJump. Вони вислали декілька товарів своїм партнерам в Україні, прибуток від продажу яких пішов на програму «Коні і Герої». За що ми дуже вдячні", — ділиться Юлія Комарова.
Після накопичення мінімальної суми для проведення першої групи партнери взялися за пошук учасників. Це також виявилося непросто. Безліч листів у ветеранські організації не допомогли, хоча вони пропонували просто порекомендувати програму майбутнім учасникам.
Юлія продовжує: "Можливо, наша пропозиція здалася дивною, та й ми, як здається на перший погляд, виникли нізвідки. Але у Ветеран Хаб нам дали дуже хорошу пораду: звернутися безпосередньо до бойових бригад. Мені здається, що я написала всім існуючим бригадам. Відповідей було доволі багато, але реально до нас записалися три бригади. Завдяки юристам однієї з цих бригад ми тепер маємо договір, який дозволить військовослужбовцям їхати до нас не через відпустку, а відрядженням на реабілітацію".
Отже, в перший заїзд на полонину мали приїхати три бойові бригади. Проте ситуація на фронті загострилася і бригади вимушені були тимчасово відмовитися від участі. Втім, дебют програми "Коні і Герої" все ж таки відбувся.
Коні граються біля великого намету. Фото з архіву проєкту.
"Все вийшло так, як ми й планували — врешті, програма формувалася довго і на реальному досвіді. Єдине, що пішло не за планом — це кількість учасників. Ми готові були прийняти 40 людей, а приїхати змогло врешті лише двоє. Але зробити програму для цих двох для нас було теж дуже важливим", — ділиться Юлія Комарова.
Тож у липневому заїзді взяли участь двоє людей: один військовослужбовець та один ветеран. Більше деталей про учасників програми засновники проєкту "Коні і Герої" не надають, це — принцип кінного клубу.
"Приватність — це важливо, людина має знати, що тут вона може розкритися. Якщо ви подивитеся наш Facebook та Instagram, то не побачите там облич наших клієнтів, ми ділимося тільки світлинами табуна", — говорить Олександр Ігнатенко.
Проте деякими спостереженнями від взаємодії коней та військових Юлія Комарова все ж таки поділилася:
"Так, коні спочатку не зрозуміли, що від них потрібно і що це за вид програми. Вони то приходили зранку до нас, то трошки відходили, але їх було видно. Потім відпочивали в тіні біля нас і чухали один одного, гралися, показували, як вони спілкуються. Ввечері підходили до нашого столу і починали спілкування вже з людьми. Учасники навчилися проходити повз коней, бачити взаємодію коней, навчилися розуміти, який рух коням був неприємним".
Колиба з великим столом на території кінного клубу. Фото з архіву проєкту.
Юлія також пригадує момент, коли учасники самі почали спостереження за шашелем (комаха, що харчується деревиною), що зробив собі нірку на великому деревʼяному столі в колибі табору. Жінка каже, це відбулося ще до зустрічі з конями, і означало, що учасники були вже розслаблені, відкриті та готові до спостережень. Тим часом комаха прибирала в нірці й витягала на прогулянку своє потомство. Почистивши нірку, вона почала все акуратно складати на місце. Дійство тривало близько 2 годин.
"Це все дуже прості речі, але цивільні, що в нас були до того, не сприймали їх з такою цікавістю, щирою радістю і задоволенням", — ділиться Юлія Комарова.
Ще більше корисних рішень!
Коні пасуться біля намету. Фото з архіву проєкту.
Найголовніший висновок першого заїзду для засновників проєкту — вони побачили реальну дію програми саме на військових та помітили, що взаємодія з тваринами має гарний вплив на захисників. Так одразу запланували дати нового заїзду — 7-14 вересня. Також продумали, як розширити програму — тепер в рамках програми "Коні і Герої" кожен військовослужбовець або ветеран отримують 100% знижки для себе на участь у Таборі Гості Коней, в якому можуть брати участь також і цивільні. Тобто це шанс відпочити вже зі своїми рідними, друзями й дітьми від 10 років.
На момент написання статті на участь у вересневому заїзді подали заявки вже п'ятеро людей. Юлія Комарова сподівається, що зможуть заїхати й бойові бригади, з якими у проєкту був договір.
"Це шанс хоча б на трошки, на 8 днів зануритися в це надзвичайно красиве, сповнене життям місце, де живуть самодостатні, щасливі коні. Спостерігати, слухати, відчувати, зануритися у себе. Люди не кіборги, люди — це частина природи. Наш табун коней — це чиста енергія природи. Побути серед них — це як погостювати декілька днів у щасливій великій родині", — говорить Юлія.
Також в перспективі планують розвивати й програму з верховою їздою.
За сезон проєкт "Коні і Герої" може прийняти мінімум 40 учасників, максимум — 250 учасників. Якщо ви військовослужбовець або ветеран і теж хочете взяти участь у програмі — залиште свою заявку на сайті проєкту.
Нині проєкт можна також підтримати донатом і так взяти участь у лотереї. Головний приз — безоплатний квиток на Кінний релакс тур "Гості Коней", який відбудеться 23-28.08.2024. Умови розіграшу тут.
Ми створили цей матеріал як учасник мережі "Вікно Відновлення". Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
