Інвалідність – не перешкода. Як у Вінниці сліпі в'язальниці роблять еко-сумки
У Вінниці шість майстринь з вадами зору в'яжуть еко-сумки і продають їх в місцевому кафе. Розповідаємо з їх практики, як відкрити соціально-відповідальний бізнес в Україні
В одній з кав'ярень Вінницької області є незвичайний еко-магазин, де продаються в'язані авоськи і сумочки. Його особливість полягає в тому, що відкрили цей бізнес незрячі майстрині. Три роки тому Оксана Войтко та Наталія Тарасюк організували проект "КлубОк", не тільки об'єднавши людей з інвалідністю, а й наповнивши їх вірою в себе.
Оксана, одна із засновниць клубу, має проблеми із зором з самого дитинства. Раніше вона працювала в спецшколі, але після того, як вона закрилася, знайти нову роботу жінка не змогла:
"Я була влаштована на біржі праці, розсилала резюме самостійно, але роботу так і не знайшла", — так обставини змусили Оксану всерйоз зайнятися власним проектом. В'язання її навчили в реабілітаційному центрі, куди вона ходила:
"Нашому викладачеві потрібно було знайти підхід для кожної з нас, адже навчити в'язати незрячих не так-то просто. Комусь потрібно було повільно диктувати теорію, щоб ми встигли записати все шрифтом Брайля, а комусь — записати на диктофон: де петелька, куди вставляти нитку… Все це на дотик".
Тепер майстринь у клубі вже 6. Для Наталії в'язання стало хобі, яким вона зайнялася, коли у неї почалися проблеми із зором:
"Колись мене вчили в'язання в дитинстві, але минуло багато років і довелося згадувати все заново. Спочатку сумочки виходили кривенькі, а тепер — нормально в'яжу", — каже вона. — "Важко даються схеми зі складними візерунками. Їх потрібно бачити, або щоб хтось надиктував".
За словами Оксани, тоді ідеї відкрити соціально-відповідальний бізнес ще не було. Вона з'явилася пізніше, після того, як жінка пройшла тренінг. Тоді в'язання допомогло їй не втратити віру в себе, а тепер, коли вона створює вироби для "клубка", воно перетворилося на стиль життя.
Клуб пропагує еко-ідеї, звертаючи увагу своїх покупців на турботу про екологію: майже всі в'язані сумочки зроблені за типом шоперів або авосьок, які зараз стають все більш популярними, витісняючи пакети з ужитку тих, хто піклується про навколишнє середовище.
Соціально-відповідальний бізнес — це як?
"Унікальність проекту в тому, що його адмініструють особи з інвалідністю по зору", — розповідає Оксана.
Проекту вже 2 роки, і в роботі над виробами задіяні люди не тільки з порушеннями зору, а й ті, хто пересувається на інвалідному візку, або мають інші проблеми зі здоров'ям. Головна ідея "КлубОк" — показати, що інвалідність — це не перешкода, і такі люди можуть успішно створювати власний бізнес, нарівні з іншими.
Так, "КлубОк" бере на себе обов'язок вести політику, бажану суспільством. Таку, яка вирішувала би будь-які проблеми всередині суспільства, а в даному випадку — складності з працевлаштуванням осіб з інвалідністю. Це і називається соціально-відповідальним бізнесом.
Як можна підтримати "КлубОк"?
За словами Оксани, у компанії вже є багато товару, проблема полягає в його реалізації. Жінки продають в'язані речі у місцевій кав'ярні, де їм виділили місце під вітрину, через сайт і Facebook-сторінку, рекламують продукцію на виставках місцевої Торгово-промислової палати, але допомога в рекламі все одно потрібна. Оксана запевняє, що змогла б працевлаштувати більше людей, якби попит на в'язані сумки був вище:
"Створити сумку — це тільки 30% зусиль, — розповідає в'язальниця. — Решта 70% зусиль потрібно витратити на те, щоб продати виріб. Нам дуже потрібна підтримка — ми шукаємо приміщення, нам потрібні власні штрих-коди, сертифікати якості. Але в більшій мірі нам потрібна допомога в збуті, а це — інвестори і робота маркетологів".
Більше, ніж просто робота: як у Вінниці працевлаштовують сліпих
"Кураж" без бар'єрів: як зробити інклюзивними масштабні заходи
Що на папері, а що в реальності для людей з інвалідністю? Як в Україні борються за рівні можливості
