Щеплення 18+: від чого вакцинуватися дорослим, крім ковіду

Аліса Смагіна

Марафон вакцинації починається від народження і триває майже до повноліття. Згідно з українським календарем щеплень, діти віком від 1 дня і до 16 років повинні отримати захист від 10 хвороб: вірусного гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та гемофільної інфекції. З 2022 року обов'язковим має стати щеплення проти пневмококової інфекції. Усі ці заходи допомагають тримати небезпечні хвороби під контролем, зберігати здоров'я і спокійно жити і працювати — як окремій людині, так і суспільству.

Відмова ж від щеплень призводить до поширення захворювань, від яких люди залишаються незахищеними. До прикладу, кір — одна з найбільш заразних хвороб. Віруси цієї хвороби дуже стійкі — можна заразитися, просто проїхавшись у ліфті, куди раніше заходив хворий. Навіть якщо кір минає без ускладнень, наслідки людина може відчувати ще кілька років: імунітету потрібно три роки, щоб відновитися. Зовсім недавно, у 2018-2019 рр, у Європі і США стався наймасовіший спалах кору за останні тридцять років — перехворіли більше 300 тисяч людей. Чверть від загальносвітової кількості і 64% тих, що заразилися кором у Європі, є жителями України. 

Щеплення не лише рятують щеплених людей від зараження, але і не дають хворобам поширюватися. Щоб зробити населення країни стійким до хвороб, треба вакцинувати його більшу частину. Це називається "колективний імунітет". 

Крім того, щеплення не закінчуються в дитинстві. Разом із лікаркою загальної практики сімейної медицини Наталією Шпількою «Рубрика» розбиралася в тому, від чого мають вакцинуватися дорослі, коли це потрібно робити, як діяти, якщо ви не впевнені, чи вакцинували вас у дитинстві, до яких реакцій готуватися і які можуть бути протипоказання.

1. Обов'язкове щеплення від дифтерії та правця 

Вакцинація від дифтерії і правця призначена не лише дітям, а і дорослим. Імунітет проти цих хвороб зберігається близько 10 років. Тому необхідна  ревакцинація.

Згідно з Календарем профілактичних щеплень, дорослим роблять планові щеплення проти дифтерії та правця кожні 10 років. 

Першу планову ревакцинацію дорослих, які раніше були щеплені, проводять вакциною АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М. 

Якщо в дитинстві вас не вакцинували, або ви не знаєте, вакциновані ви чи ні, необхідно отримати як мінімум три дози вакцини АДП-М – спочатку перша доза, через місяць — друга, через 6 місяців після другої — третя.

2. Якщо в дитинстві пропущені  щеплення від кору, краснухи та паротиту

Дві дози вакцини КПК захищають від кору, краснухи і паротиту на все життя. Ревакцинація не потрібна, якщо  зробили таке щеплення в дитинстві (за Календарем — в 1 і 6 років).

Дорослим треба вакцинуватись проти кору, краснухи та паротиту, якщо вони ніколи не вакцинувалися від цих хвороб і не мають медичних даних про імунізацію (щеплення).

Перевірити наявність імунітету від кору, краснухи і паротиту можна за допомогою лабораторних аналізів. Перед вакцинацією сімейний лікар направить здати аналізи (на виявлення IgG до вірусу або інші) — це швидкий та простий спосіб з'ясувати, потрібна вакцинація чи ні.

Невакцинованим дорослим слід ввести щонайменше одну дозу вакцини КПК, а для кращого захисту – і другу дозу через місяць.

Вакцина КПК є живою вакциною, тому її не ставлять під час вагітності. 

3. Щеплення від гепатиту B

Імунізація проти гепатиту B захищає людину від небезпечних наслідків вірусної інфекції — цирозу і раку печінки. Це щеплення рекомендовано для всіх дорослих, які не були вакциновані у дитинстві (вакцину було введено до програми імунізації дітей лише у 2001 році. Тож люди, що народилися до 2001 року, не мають обов'язкового щеплення від гепатиту В). 

Потрібно звернутись до свого лікаря, він проведе обстеження та за потреби призначить лабораторні дослідження (наприклад, на наявність анти-HBs (HBsАb). 

Ревакцинацію після вакцинації робити не потрібно.

Крім основних щеплень існують так звані додаткові щеплення, які не входять до національного переліку Календаря щеплення. Серед них:

• вакцинація від грипу;
• від пневмококової інфекції. Це профілактика багатьох респіраторних захворювань. І грип, і COVID-19 можуть ускладнюватися ще й бактеріальною пневмонією, а пневмокок — її найпоширеніша причина;
• від вірусу папіломи людини. Причиною 70% випадків раку шийки матки є папіломавірус;
• від вітряної віспи (вітрянки). Ця дуже заразна хвороба зазвичай переноситься легко, проте можуть виникнути ускладнення;
• гепатиту А. В Україні трапляються його спалахи через забруднення води;
• від менінгококової інфекції. Менінгококовий менінгіт — небезпечна інфекція, яка вражає головний та спинний мозок.

Інформацію про історію щеплень можна знайти у вашій медичній карті, в архіві поліклініки або амбулаторії, де ви прописані. Або розпитати у рідних.

Але якщо немає жодної можливості отримати інформацію, а рідні розводять руками, бо просто не пам'ятають, то щоб дізнатися, чи є у вас імунітет до кору й інших хвороб, можна за направленням лікаря здати аналіз на наявність антитіл IgG.

Куди звертатися за необхідними щепленнями, і чи можна їх зробити безкоштовно?

Вакцини, які входять до Календаря щеплень, проводяться безкоштовно. Їх закуповує держава. Щоб вакцинуватись, слід записатися на прийом до сімейного лікаря, з яким ви підписали декларацію.

У державних амбулаторіях дорослі безкоштовно можуть отримати щеплення від дифтерії та правця, гепатиту В. Також доросла людина може безоплатно вакцинуватися від кору, якщо вона контактувала з хворими та не має даних про щеплення у дитинстві. Щодо вакцинації проти кору, дифтерії або гепатиту В також консультує сімейний лікар. Він дає направлення в кабінет щеплення.

Додаткові ж вакцини (список вище) купляються в аптеках за власні кошти або проводяться в приватних клініках.

Профілактичні вакцинації проводять в кабінетах щеплення, де для вакцинації задіяні лише ті медичні працівники, які пройшли спеціальну щорічну підготовку та володіють правилами організації і технікою проведення щеплень, а також навичками надання невідкладної допомоги.

Для направлення до кабінету треба звернутися до лікаря. Він огляне вас і пояснить все, що цікавить, зокрема:

• можливі реакції організму на щеплення;
• випадки, коли слід звернутися до лікаря тощо. 

Також лікар повідомить, коли потрібно робити наступне щеплення. У випадку, коли вакцинують поза Календарем щеплень, буде підібрано оптимальну схему імунізації.

Перед вакцинацією необхідно заповнити форму "Інформована згода та оцінка стану здоров'я особи або дитини одним з батьків, законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики", що затверджена Міністерством охорони здоров'я України і використовується по всій території країни.  

Реакції на щеплення пов'язані з механізмом дії певних вакцин. Щоб організм сформував потрібну імунну відповідь, до них додають спеціальні речовини — ад'юванти. Вони сприяють тому, щоб більше клітин крові зреагували на введену вакцину. Тому наш організм помічає введені антигени вакцини та вступає з ними у взаємодію.

Основні реакції:

1. Підвищення температури;
2. Почервоніння в місці ін'єкції;
3. Набряк після щеплення.

Усі щеплення можна робити — вони не зашкодять здоров'ю. Навіть в екстрених випадках, наприклад, якщо ви не можете згадати, коли робили вакцинацію, або відсутня вся документація. Зокрема, коли ви мали контакт з людиною, хворою на кір, або отримали травму і терміново потребуєте щеплення від правця. 

Вакцинацію не проводять у тих випадках, коли є високий ризик розвитку ускладнень, чи за наявності станів, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується.

Важливо пам'ятати, що наявність протипоказань ще не означає, що у разі проведення щеплення виникне ускладнення. Незважаючи на те, що в кожній країні перелік протипоказань до вакцинації може дещо відрізнятись, у більшості країн Європи, в США, Канаді та інших країнах світу перелік протипоказань схожий на протипоказання до вакцинації, визначені Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ). А саме — існує лише кілька протипоказань до вакцинації:

1. Гостре захворювання, що супроводжується температурою вище 38,5°С.
2. Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок та ін.).
3. Захворювання і стани організму, при яких імунітет після введення вакцини може не сформуватися (наприклад, в умовах хіміотерапії в онкологічних хворих; при вживанні великих доз стероїдних гормонів; при вживанні ліків, що пригнічують імунітет; при СНІДі). Інактивовані вакцини безпечні для таких людей, адже не містять живого вірусу чи бактерії, однак успішне вироблення імунітету після введення вакцини не гарантується.
4. Під час вагітності не рекомендоване введення "живих" вакцин (вагітні жінки в багатьох країнах вакцинуються від грипу щорічно інактивованими вакцинами).

За прогнозом ВООЗ, в епідсезоні 2021-2022 в Україні ймовірно циркулюватимуть 4 штами вірусу грипу. Щорічна "антигрипозна" вакцинація — найдієвіший спосіб захиститися від грипу та попередити його важкі ускладнення. Одне щеплення захищає впродовж усього епідемічного сезону від найбільш розповсюджених і небезпечних штамів. Вакцина позитивно впливає на імунітет людини, зміцнює його і змушує працювати більш активно і продуктивно. 

Щеплення від грипу варто робити всім. Винятки: негативна реакція на вакцину в минулому і люди з сильною алергією на курячі яйця (вакцину виробляють за допомогою курячих ембріонів). Ефективність щеплення досягає 59-76%.

Щеплення не може викликати грип, адже містить мертві віруси. Якщо відразу після вакцинації хтось захворів, то це тому, що примудрився підчепити інфекцію до того, як організм виробив імунітет (на це йде 2 тижні).

Найкраще вакцинуватися до початку циркуляції вірусів грипу (це вересень-жовтень), однак щеплення можна робити й пізніше, навіть якщо у вашому регіоні вже зафіксовано сезонні спалахи захворюваності. Всупереч поширеному міфу, це не послаблює, а навпаки посилює здатність організму протистояти грипу.

Вакцинація проти грипу належить до рекомендованих — її немає у національному календарі профілактичних щеплень, тому вакцину можуть закуповувати коштом місцевих бюджетів, підприємств або ж власним коштом. В умовах епідемії гострого вірусного захворювання COVID-19 особливо активно постає необхідність вакцинуватися в тому числі від сезонного грипу. Вакцина від COVID-19 не є аналогом вакцини проти відповідних штамів грипу, і навпаки. 

Фото Reuters

Статистика звернень дорослих людей щодо щеплень зараз мало чим може порадувати. Сьогодні, як зазначає Наталія Шпілька, майже ніхто не слідкує за своїм календарем щеплень. Більшість людей вважає, що щеплення потрібно робити лише в дитячому віці.

"До мене звертаються лише в екстрених випадках, — каже лікарка, — після травми або з сильними порізами. Були випадки, коли після контакту з хворими на кір вакцинувалися багато дорослих. Але тепер, у період пандемії, ніхто з пацієнтів на основні щеплення уваги не звертає. Проте інших хвороб ніхто не відміняв, і саме вакцинація захищає нас від інфекцій, запобігає тяжкому перебігу хвороби й негативним наслідкам у випадку інфікування. Загартовування, добре харчування, безумовно, важливі для здоров'я, але, на жаль, вони не захищають від інфекційних захворювань. Ніщо не зможе захистити від небезпечних інфекцій краще за вакцинацію. Альтернатив вакцинації немає". 

↓Читайте також

Лише половина українців вважає, що вакцини працюють: що робити?

Тримай спину рівно: як визначити, чи правильна у вас постава