В’язане графіті та тисячі нових в’язальників: що нового у проєкту “В’язані речі для воїнів”?

У чому проблема?

Прийдешня зима стане десятою зимою воєнного часу в Україні. А в холоди нашим воїнам дуже потрібні теплі речі. Своєю чергою, волонтерські організації, які утеплюють захисників, уже сьогодні потребують матеріалів та якомога більше умілих рук.

Яке рішення?

Волонтерська спільнота "В'язані речі для воїнів" в'яже теплий одяг на фронт і у шпиталі з серпня 2014 року. За цей час понад 2600 майстринь з усього світу зв'язали та передали захисникам України понад 23 тисяч теплих шкарпеток, шапок, балаклав, пальчаток і поясів. 

Минулої зими в'язані речі на фронт надсилали не тільки зі всієї України, а і з США, Грузії, Польщі, країн Балтії.

"Волонтерське дерево" в Ірпені. Фото: Лариса Степанушко

Усі ці люди допомагають ЗСУ безкорисно і віддано. Щоби подякувати їм за це, відволікти, надихнути на новий, важкий сезон, у місті Ірпінь під час благодійного заходу "Даруємо тепло", який організував БФ "Україна — перезавантаження", українські майстрині презентували в'язану інсталяцію "Волонтерське дерево". Організатори перфомансу кажуть — це спосіб висловити шану, повагу і підтримку кожному/-ій за самопожертву, дружбу і безупинну допомогу тим, хто тримає небо над нами.

Як це працює?

В'язані елементи для створення "Волонтерського дерева" надіслали більш як 40 майстрів та майстринь. Фото: Лариса Степанушко

Яскравий і незвичайний артоб'єкт, який з'явився в одному з парків міста Ірпінь — спільне творіння. Елементи для створення в'язаного графіті організаторам групи "В'язані речі для воїнів" надіслали більш як 40 майстрів/-инь з 17 регіонів України, а також Норвегії, Литви, Польщі та США.

"Коли у мене запитували фото того, чим це має бути в результаті, я й сама не знала, що з того вийде. Під час підготовки я отримувала і негативні відгуки та звинувачення — мовляв, я марно використовую людські ресурси, час, нитки… Але проєкт "запалив" багатьох людей. Вони писали мені, розповідали історії життя. Наприклад, одна жінка з Херсона надіслала фрагменти, які зв'язала сама, і коричневий шалик від своєї бабусі 1919 року народження, з проханням прикріпити цей шалик внизу, ближче до коренів дерева. Ми так і зробили. І це було дуже душевно й символічно — ми маємо пам'ятати свою історію, своє коріння", — розповідає засновниця проєкту "В'язані речі для воїнів", керівниця БФ "Україна — перезавантаження" Лариса Степанушко.

Процес складання в'язаного графіті. Фото: Лариса Степанушко

Результат роботи десятків майстринь перевершив усі сподівання. Обв'язане ажурними клаптиками дерево створює особливу позитивну атмосферу — додає барв, радості, налаштовує на позитив. Дерево — живе, воно дихає, його можна обійняти.

"Я рада, що ми обрали «живий» об'єкт, — говорить Лариса Степанушко. — Наступного дня я вранці спеціально пішла поспостерігати реакцію містян — жодна людина не пройшла повз, усі фотографувалися, немовлят підносити помацати дерево, старші діти бігли самі".

Про волонтерську групу "В'язані речі для воїнів" "Рубрика" писала восени 2022 року. Невдовзі ми отримали неймовірний фідбек — майстрині з США, натрапивши на цей матеріал, теж вирішили долучитись до доброї справи. Тоді вони надіслали в редакцію посилку з 51 в'язаним виробом для наших захисників.

За спостереженнями Лариси Степанушко, минулої зими до волонтерського в'язання для фронту приєдналося багато людей. Чимало доєдналося до вже наявних спільнот — серед них була й група "В'язані речі для воїнів". За цей сезон спільнота збільшилась з 1,5 до 2,6 тис. учасників.

"Війна триває не «550 днів», а десятий рік, —  нагадує Лариса Степанушко. — Увесь цей час наша група функціонує, розвивається, розширює асортимент. Наприклад, взимку і навесні ми додали ще й адаптивні шкарпетки, чохли на культі. Звісно, нам потрібні руки, свіжі сили. А ще — потрібне усвідомлене волонтерство: допомагати тим, чого дійсно потребують військові на фронті чи у шпиталі. Для цього потрібно тримати зв'язок з отримувачами допомоги й бути гнучким, щоб за потреби швидко переналаштуватися на виконання актуальних завдань".

Процес складання в'язаного графіті. Фото: Лариса Степанушко

Засновниця спільноти додає: усі, хто вміє тримати гачок або спиці в руках — люди різні, але єдині у потягу допомагати фронту, залучати інших, упливати на суспільство.

"Ми самі обрали цей шлях, бо не можемо стояти осторонь. В'язальниці України продовжать підтримувати українських воїнів — це наше рішення, наш внесок у жадану перемогу! «Волонтерське дерево» — прояв нашої поваги та підтримки кожній/-ому волонтеру/-ці — за віру, самопожертву, дружбу і відданість нашій спільній і такій важливій справі", — каже Лариса Степанушко.

А це точно працює?

Побачити "Волонтерське дерево" на власні очі можна у парку "Центральний" м. Ірпінь.

На створення в'язаного графіті БФ "Україна — перезавантаження" отримав погодження від керівництва міста. Вибрали одне дерево, але коли керівниця КП "Управління благоустрою міста" Катерина Пасюк приїхала в парк, то замість одного дерева попросила обв'язати ще одне, з іншої сторони доріжки. Після оформлення ці дерева візуально створять в'язані ворота. Тому у вересні "В'язані речі для воїнів" планують оформити ще й друге дерево.

У вересні в Центральному парку Ірпеня у "Волонтерського дерева" з'явиться пара. Фото: Лариса Степанушко

Завдяки "Волонтерському дереву" волонтерська справа поширюється. Лариса Степанушко розповідає: одна жінка, яку вона зустріла біля інсталяції, сказала, що дерево видно з їхнього вікна й попросила дозволу доглядати за деревом. Тепер вона братиме на прогулянку голку з нитками та, за потреби, підшиватиме фрагменти. В'язане графіті дійсно потребуватиме догляду, тож добре, що є охочі допомагати з цим.

Ще більше корисних рішень!

За певними ознаками фахівці прогнозують зиму холоднішу, ніж попередня.

"У «міжсезоння» багато майстринь в'язали теплі речі, адже ми розуміли, що війна до зими не закінчиться. Через обстріли дуже багато такого одягу, як шапки, перчатки, губиться. Тому їх потрібно в'язати. Якщо будуть люті морози — не обійтися без вовняних шкарпеток у берці та для спання. У бійців у пошані теплі жилетки (підбронніки), теплі пояси. Воїнам з пораненням кінцівок, ампутаціями буде потрібен адаптивний одяг. Тому — роботи попереду багато. І звісно, на все потрібні матеріали: вовна, напіввовна, і мотивовані на результат майстри та майстрині", — говорить Лариса Степанушко.

↓Читайте також

Тепло з іншого континенту: американки в'яжуть теплі речі для українців

Від шкарпеток та "піддупників" до відновлення країни: як українські в'язальниці допомагають ЗСУ пережити холоди