50 днів до виборів: як Сполучені Штати готуються обирати президента
Звинувачення у розколі країни, наркозалежності і погромах — такої кампанії у Штатах ще не було
3 листопада у Сполучених Штатах Америки заплановані президентські вибори.
Де-факто за Білий Дім змагаються двоє кандидатів: чинний президент і республіканець Дональд Трамп та демократ Джо Байден. І ця кампанія явно претендує на статус найбруднішої.
Адже виборці вже чули звинувачення у: розколі країни, провокаціях насильства і погромів, слабкості або навіть залежності від наркотиків. Розбираємося, що відбувається у США на фінальному етапі виборів.
1. Наразі у кампанії лідирує Джо Байден. Але вирішено ще не все
До президентських виборів у США лишилось ще 7 тижнів, однак американські медіа вже знають, хто лідирує, а хто буде наздоганяти.
Якби перегони відбулися сьогодні, Джо Байден здобув би підтримку 279 виборщиків з 538 можливих (у США важлива не так кількість голосів, як перемога у кожному зі штатів, яка дозволяє висувати від нього делегатів). Дональд Трамп тим часом мав би підтримку 122 виборщиків.
З одного боку, команда Байдена може радіти тому, що їхній кандидат обходиться без гучних скандалів на зразок нашої "справи Гладковського". Тож йому симпатизує 51% американців проти 43%, які за Трампа. З іншого – у 7 штатах його перевага не дуже значна, а доля голосування у ще 7 штатах поки невідома.
2. У Байдена є популярна віцепрезидентка та поміркована програма (і це працює)
Щаслива історія ексвіцепрезидента часів Барака Обами почалася ще влітку з перемоги на праймеріз. А її піком явно стало запрошення для експрокурорки Каліфорнії Камали Харріс стати віцепрезиденткою.
Щоправда, річ не зовсім у її прокурорських талантах Харріс. Для справи важливіше, що вона – темношкіра жінка (ще й донька мігрантів з Ямайки та Індії), яка може зайняти пост №2 у країні.
Таким рішенням команда Байдена хотіла показати виборцям: мовляв, дивіться, наш кандидат – багатий білий чоловік (с), однак його команда представляє інтереси і жінок, і афроамериканців, і мігрантів, тож для них Байден є "своїм" кандидатом. Українцям це все може нагадати вибори-2014, коли топові партії брали до списків ветеранів АТО та волонтерів.
Водночас, сам Байден – аж ніяк не революціонер, політик завжди намагався бути поміркованим центристом, компромісною є і його кампанія. Так, ліві демократи на зразок сенаторок Александрії Оказіо-Кортез чи Ільхам Омар можуть вимагати розпуску поліції чи урізання її бюджету, але Байден обіцяє лише перебудову та реформу правоохоронних органів.
Його програма взагалі будується на "але": більше прав і захисту для трудових мігрантів, але за нелегальний в'їзд у США і далі каратимуть, безкоштовна освіта для небагатих студентів, але інші мають платити, 1,7 трильйона доларів на "зелену енергетику", але без заборон для нафтогазових кампаній, допомога бідним, але без "фундаментальних змін" для багатих.
Усе це явно засмутить радикальну молодь Демпартії, яка більше любила демократа-соціаліста Берні Сандерса з його ідеями "скандинавського соціалізму" і акцентом на права громадян (хоча вони все одно голосуватимуть за Байдена, "аби не Трамп").
Тим часом ексвіцепрезидент несподівано став "своїм" для поміркованіших і консервативних американців, котрим потрібен класичний ліберал на зразок Білла Клінтона. Наприклад, кандидат лідирує у Аризоні та Північній Кароліні, мешканці яких голосували за республіканців мало не з часів Рональда Рейгана.
3. А команда Трампа обіцяє "закон і порядок", хоча планували говорити про економіку
Здавалось би, все, Байден попереду, однак вітати Джо поки що рано. Одразу у ще десятку штатів, зокрема густонаселених Техасі, Флориді та Джорджії різниця між кандидатами доволі незначна, тож перемога у 5-6 "спірних штатах" все ще може зробити Трампа президентом.
Власне, коли виборча гонка лише починалася, команда Трампа будувала кампанію навколо зростання економіки Штатів. Однак через пандемію і кризу республіканцям доводиться шукати нові аргументи для виборців.
Але вони не здаються. Трамп "на льоту" змінив риторику і робить ставку на слоган "Закон і порядок". Він обіцяє "навести лад" у країні, натякаючи на протести проти утисків афроамериканців, які у США тривають з початку червня.
Республіканці бачать у цих виступах передовсім грабежі і мародерство, і дійсно, мирні протести раз за разом переростають у погроми. Начебто це саме Байден і демократи піднімають людей на заворушення і забороняють поліції реагувати (в реальності кандидат-демократ не раз засуджував насильство). Тому, мовляв треба обирати Трампа, який зробить вулиці безпечними.
До того ж, Америку струсонули нові протести проти дій поліції. Все почалося у містечку Кеноша 23 серпня, де силовики при затриманні тяжко поранили 29-річного афроамериканця Джейкоба Блейка. Блейк теж не безневинна жертва, він чинив опір, але ж копи сім разів вистрелили йому в спину (!), хоча могли б скористатися шокерами.
Як і минулі рази, тисячі людей вийшли на вулиці: більшість протестує мирно, а мародери "під шумок" палили автівки і грабували магазини. Однак цього разу свої акції влаштували також прихильники Трампа, і підсумок виявився зовсім трагічним: у вуличних сутичках загинуло троє американців. Тож ця тема знову пересварила демократів і республіканців, які звинувачують одне одного в розколі країни.
4. Тому у президента лякають виборців тим, що команда Байдена зруйнує Америку…
На цьому тлі республіканці задіяли новий план: "налякай виборців Байденом". У Трампа розкручують "теорію змови", за якою Джо Байден буде слабким президентом, а насправді країною керуватимуть радикальні діячі з його партії. Які, звісно ж, підніматимуть податки і нищитимуть американські цінності.
"Він іде шляхом радикальних лівих, відбере у вас зброю, знищить вашу другу поправку [до Конституції], скаже "ні" релігії, "ні" всьому", – заявляв Дональд Трамп на мітингу у штаті Огайо. Ці гасла явно розраховані на так званих "suburbers", заможніших (і зазвичай білих) мешканців передмість, які цінують безпеку, а часто і право мати вдома кілька гвинтівок M-16.
Тож трампісти, за даними видання Politico, задумали цілу спецоперацію, проти вже тієї ж Камали Харріс. Адже вона дещо "соціалістичніша" за самого Байдена. Скажімо, підтримувала страхову медицину для всіх коштом держави, пропонувала розширити права жінок на аборти, а от нафтовим і газовим компаніям – нові обмеження (втім, віцепрезидент не може наказувати президенту).
Але у команди Трампа є хитрий розрахунок. Якщо Байден захищатиме свою соратницю або просто промовчить, президент зможе заявити: мовляв, бачите, Джо вже пішов на поступки, тож виконуватиме і інші вимоги радикалів, наприклад, підвищить податки.
5… і трампістам навіть дещо може вдатися
Парадокс, але бодай частково цей план може спрацювати, адже "радикали у рядах Демпартії" – це не тільки вигадки Трампа. Дійсно, частина "синіх" прагне не лише докорінної перебудови економічної сфери чи поліції, а й культурної революції. Наприклад, у Каліфорнії, де керують демократи, місцева влада запустила у школах новий освітній курс "1619", де школярів навчатимуть, що рабство є центральною темою в історії Штатів, а Джордж Вашингтон почав Війну за незалежність аби зберегти утиски афроамериканців (насправді війна була таки за незалежність США).
Тому консервативні виборці можуть і завагатися, хоча поки Байден все ж утримує імідж поміркованого і солідного демократа.
6. Однак американців більше цікавлять не суперечки про поліцейських і рабів, а коронавірус
Справді, Дональд Трамп і Джо Байден можуть годинами сперечатися про протести, але пересічні громадяни десь у Сіетлі чи Чикаго більше переймаються пандемією COVID-19 (таких, за даними Ipsos, 78%).
А на цьому фронті Дональду Трампу похвалитися нічим. Натепер у США коронавірусом заразилися понад 6 мільйонів людей (це "перше місце" в світі), а померли вже 190 тисяч: втричі більше, ніж втрати американців за весь час війни у В'єтнамі.
Схоже, для самих громадян це і може бути вирішальним приводом голосувати проти Трампа. Так, ще у травні американці вище оцінювали успіхи Німеччини і Південної Кореї у боротьбі з вірусом, ніж зусилля Білого Дому. А зараз спалахнув новий скандал: знаменитий у США журналіст Боб Вудворт заявив, що президент ще взимку знав про загрозу, але приховав її.
"Я хотів завжди применшити його значення. Я досі це роблю, тому що не хочу викликати паніку", – хвалився очільник США у березні. Тепер опоненти бомбардують Білий Дім звинуваченнями, мовляв, через мовчанку Трампа уряд не підготувався до COVID-19 як слід (країні потім бракувало ПЛР-тестів), а громадяни вважали вірус вигадкою.
Здавалось би, ось Трамп і програв. Але 4 вересня президент загадково заявив, що "можливо", США вже у жовтні отримають вакцину від COVID-19. Доктор Ларрі Корі з Центру Фреда Хатчінсона, який очолює одну з команд випробувачів вакцини, натомість розповів CNN, що препарат встигнуть випустити хіба що у грудні, а то й січні. Однак навіть повідомлення на зразок "вакцина майже готова" може дещо врятувати імідж президента, якщо воно буде.
А поки вакцини немає, президент всіляко намагається змінити тему з коронавірусу на вигідніші для нього питання патріотизму. Так, Дональд Трамп обіцяє лишити без держфінансування каліфорнійські школи, де викладатимуть вже згаданий курс "1619" і оголошує боротьбу з антиамериканською пропагандою у державних органах. Натомість керманич Білого Дому обіцяє уроки патріотичного виховання для школярів.
Ну, а 27 серпня українці могли відчути дежавю, адже Дональд Трамп виступив з ідеєю: мовляв, обидва кандидати повинні здати тест на наркотики перед дебатами. І натякнув, що Джо Байден вживає їх для "пожвавлення". Однак тамтешня публіка, на відміну від прихильників Зеленського і Порошенка, історією не зацікавилася, і поки завершилася вона нічим.
7. Для України важливіше не хто виграє, а що буде далі
У фінальній частині виборів нашу країну кандидати майже не згадували – важливішою виявилася внутрішня політика або протистояння з Китаєм. Тож українцям не слід сприймати кампанію як битву "наших" з "не нашими".
Так, перемога Байдена (а вона значно ймовірніша) означатиме, що Білий Дім займе людина, яка підтримувала Україну та допомагала її реформувати у 2014-2016 роках. До того ж, демократи звинувачують Кремль у втручанні в попередні вибори, інтригах проти американців у Афганістані, і явно захочуть відповісти на це. Перемога Трампа означатиме, що президентом буде політик, адміністрація яка першою надала нам важке озброєння (ракетні комплекси Javelin і катери Island).
Тож найважливіше для нас, щоб після 3 листопада обидві партії визнали вибори і рушили далі, а не влаштувати затяжну політичну кризу – саме її побоюються американські оглядачі.