Саміт Україна-ЄС 3 лютого у Києві: тренування військових, відбудова України та LED-лампочки
72% виконаних зобов’язань до вступу в ЄС, 50 мільярдів допомоги та відновлення інфраструктури — що дав Україні історичний саміт?
3 лютого 2022 року відбувся 24-й саміт Україна-ЄС, який за планом мав проводитись у Брюсселі, але, щоб продемонструвати невпинну підтримку ЄС Україні у війні проти росії, захід перенесли в українську столицю.
Напередодні події Рада Євросоюзу визначила перелік ключових тем для обговорення між європейськими та українськими лідерами, а "Рубрика" проаналізувала, що з запланованого було реалізовано.
Європейський шлях України та процес вступу до Євросоюзу
Процес вступу до ЄС цілком залежить від виконання Україною Угоди про асоціацію. Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час Саміту заявила: Україна виконала 72% зобов'язань, передбачених Угодою про асоціацію з ЄС, і це стосується всіх гілок української влади.
Прогрес зростання виконання зобов'язань за Угодою про асоціацію порівнювали з 2021 роком, і на сьогодні середній показник складає 9%. Лідер — сфера інтелектуальної власності, де прогрес становить 33%. Значного прогресу досягнуто й у сфері енергетики, довкілля, сільського господарства, санітарних та фітосанітарних заходів, а також митних питань.
Загалом за період виконання Угоди, Україна досягла прогресу на рівні близько 90% у таких сферах:
- Юстиція, свобода, безпека, права людини — 91%,
- Політичний діалог, національна безпека та оборона — 89%
- Статистика та обмін інформацією — 96%
- Управління державними фінансами — 90%
- Державні закупівлі — 88%
- Гуманітарна політика — 91%
Європейська Комісія зі свого боку в день проведення Саміту оприлюднила аналітичний звіт щодо узгодження законодавства України з нормативно-правовою базою ЄС (acquis). Цей звіт ґрунтується на опрацюванні частини опитувальника, відповіді на який Україна надала ЄС під час здобуття статусу кандидата. Також документ пропонує вказівки стосовно подальшої роботи у різних сферах.
Ольга Стефанішина прокоментувала цей звіт, зазначивши, що це позитивна оцінка для України:
"Це дуже хороша оцінка. Ми справді багато зробили на виконання Угоди про асоціацію з ЄС, але якщо говорити про вступ до ЄС — це лише невелика частина того, що необхідно. Образно кажучи, ми плавали у морі, а зараз потрапляємо в океан", — заявила вона.
На пресконференції після Саміту Президент Зеленський зауважив, що спільне засідання Уряду України, Колегії Єврокомісії та Cаміт Україна-ЄС показали, що інтеграція України в Європейський Союз є незворотньою. Він зазначив, що у Спільній заяві за підсумками сьогоднішнього Саміту зафіксовані наміри України якнайшвидше почати переговори про вступ до ЄС:
"Ми вже почали роботу над підготовкою до цих переговорів. І очікуємо на відповідні рішення Єврокомісії та Європейської ради. Мета — почати переговори вже цього року. Я сказав би, що це не просто мета — це ціль", — наголосив Президент.
Ольга Стефанішина також звернула увагу на прогрес у перемовинах стосовно вступу України в ЄС:
"Пам'ятаю жорсткі дебати до останнього дня навколо формулювань у підсумкових деклараціях попередніх самітів. Цього року їх не було. Зараз ми маємо стратегічне розуміння і з боку України, і з боку ЄС цілі нашого діалогу — членство України в ЄС. До того моменту рухаємося у напрямку поступової інтеграції у Внутрішній ринок ЄС", — зазначила вона.
Відповідь ЄС на війну росії
Європейський Союз буде підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, про це заявив Президент Європейської Ради Шарль Мішель на пресконференції за підсумками Саміту.
З його слів, ЄС також шукає шляхи для використання заморожених російських активів рф для відновлення України. Як зазначила Урсула фон дер Ляєн, десятий пакет вже на підході: його планують запровадити до 24 лютого. Новий пакет допомоги передбачає обсяг близько 10 мільярдів євро. Президента Європейської комісії пообіцяла, що ЄС буде продовжувати підтримувати Україну на кожному кроці її європейської інтеграції.
Під час Саміту сторони домовились про наступне:
- ЄС готовий продовжувати надавати політичну та військову підтримку, що включає військову допомогу розміром в понад 3,6 млрд євро в межах Європейського фонду миру.
- Запуск Місії ЄС із військової допомоги Україні для тренувань на початковому етапі 30 тисяч військових у 2023 році. Разом із військовою підтримкою, яку надають країни-члени ЄС, загальна військова підтримка ЄС Україні оцінюється приблизно в 12 млрд євро.
- Загальний обсяг допомоги, наданої Україні з боку ЄС, становить майже 50 млрд євро. Це включає фінансову, гуманітарну, екстрену, бюджетну та військову підтримку.
Допомога в післявоєнному відновленні України
ЄС підтвердив зобов'язання надавати, разом зі партнерами, підтримку Україні у швидкому відновленні та реконструкції, включно з допомогою в розмінуванні, а також у сфері медичної й психологічної реабілітації та реінтеграції до активного соціального життя. Зокрема, ЄС оголосив допомогу у розмірі до 25 млн євро для підтримки гуманітарної протимінної діяльності.
ЄС засвідчив намір відігравати провідну роль у відновленні України, зокрема через інклюзивну міжвідомчу донорську координаційну Платформу, створення якої погоджено між Україною, G7, міжнародними фінансовими установами та іншими ключовими партнерами.
Питання глобальної продовольчої безпеки також піднімалось в контексті співпраці. Так, сторони підкреслили важливість подальшого зміцнення "Шляхів солідарності", за допомогою яких у 2022 році на світові ринки доставили понад 23 млн тонн українського зерна, олійних культур та інших продуктів.
Допомога Україні у сфері енергетики
Із 50 мільярдів євро, які на Саміті ЄС пообіцяли надати Україні у 2023 році, 18 мільярдів виділяються на допомогу для короткострокової фінансової підтримки нагальних потреб України та відновлення критичної інфраструктури. Це будуть щомісячні регулярні платежі на підтримку бюджету України.
Сторони Саміту обговорили продовження надання Україні гуманітарної допомоги та допомоги у сфері цивільного захисту, а також у відновленні критичної інфраструктури, включно з відновленням житла для внутрішньо переміщених осіб, шкіл для українських дітей, та наданням вкрай необхідного енергетичного обладнання.
На пресконференції після саміту Урсула фон дер Ляєн окремо наголосила про 55 мільйонів енергозберігаючих лампочок для України, які допоможуть подолати кризу в енергосистемі. Вона зазначила, що якщо по всій Україні замінять 15 мільйонів звичайних лампочок на енергозберігаючі, це дозволить зекономити стільки енергії, скільки виробляє 1 реактор на ядерній електростанції. Також президентка Єврокомісії зазначила про 5400 генераторів, які надійдуть нам з ЄС та постачання 2 ГВт електроенергії з Європи.
Що це означає? Оцінки експертів
Політичні та економічні експерти вже висловили свої думки щодо результатів Саміту. Експерт Українського інституту майбутнього, президент аналітичного центру "Політика" та Народний депутат України VIII скликання Ігор Попов зазначив, що формальне набуття членства України в Євросоюзі буде в будь-якому разі тривалим процесом, але при цьому Україна прискорено інтегрується до ЄС явочним порядком:
"Скасовано всі квоти йзбори для українського експорту, і цей режим треба продовжити і надалі, в тому числі на післявоєнний час. Українська економіка має знайти свої ніші на європейському ринку, і це буде не лише прокат та кукурудза.
Українці отримали доступ до європейського ринку праці, зробили для себе висновки, але вільний рух трудових ресурсів треба зберегти", — написав він.
Також Попов зазначив, що на порядку денному — безкоштовний роумінг для українських операторів, спрощений доступ до кредитів європейських банків, у перспективі — відкриття кордону та приєднання до шенгенського простору.
Водночас розвиток економічних відносин, які зараз наближуються до тих відносин, які фактично виникають між членами ЄС, ще має перспективи росту. На думку Ігоря Попова, багато чого потрібно зробити вже зараз, найголовніше з цього — право голосу України в ЄС:
"Власне, отримання своєї «зірочки» на синьому прапорі дасть кілька конкретних речей. Це право голосу у всіх органах ЄС, а голос України і без членства такий гучний, що турбує багатьох політиків. Інша велика зміна — сподівання на доступ до структурних фондів ЄС. Але немає гарантії, що нам зможуть виділити такі ж інвестиції для вирівнювання, як до прикладу надали Польщі. Щодо фінансів, то більше сподівань на програму післявоєнної реконструкції, перш за все із використанням заморожених російських активів", — зазначив політик.
Для цього Україні потрібно довиконати умови Угоди про асоціацію, і цьому передує багато роботи, зокрема проведення чималої кількості реформ. Як заявив Ігор Попов в інтерв'ю ТСН, ці реформи підуть Україні на користь. разом з тим експерт не виключає того, що процес вступу до ЄС може затягнутись, але як він написав після телеефіру, ми все одно будемо боротись за членство.
