У чому проблема?
У світі існує чотири транснаціональні корпорації, які виробляють тютюнові вироби, — це Philip Morris International, British American Tobacco, Japan Tobacco International, Imperial Tobacco. Вони також представлені в Україні. Крім них, ми маємо ще дві локальні фабрики, які спеціалізуються на тютюні.
"Усі ці корпорації — як транснаціональні, так і локальні — конкурують на полиці, але не у просуванні своїх інтересів. Вони монолітні й відстоюють можливість мати різноманітні маркетингові й інші інструменти для залучення дітей та молоді до куріння, — каже виконавчий директор громадської організації "Життя" Дмитро Купира. — Я акцентую на цьому, бо самі тютюнові корпорації говорять: їхні стратегії мають на меті привабити саме дітей та молодь".
За словами Дмитра Купири, в американській компанії Philip Morris, яка продає свою продукцію у понад 180 країнах світу, кажуть: "Сьогоднішній підліток – це наш потенційний клієнт завтра".
"Переважна більшість курців почали курити ще підлітками"
"Ще один інструмент індустрії — викладка тютюнових виробів у місцях продажу. У внутрішніх документах компанії British American Tobacco йдеться про те, що рівень очей — це рівень купівлі продукту. В Україні компанії використовують весь арсенал впливу — законного і незаконного — аби привабити покупців. Зокрема, йдеться про податкові або маркетингові преференції", — пояснює Дмитро Купира.
Водночас експерт каже: Україна продовжує рух до країни, вільної від куріння, де населення захищають від шкоди тютюну та нікотину.
"У світі щороку визначають глобальний індекс втручання тютюнової індустрії (у політику охорони здоров'я — ред.): з-поміж 80 країн Україна на 52 місці. Зі ста можливих балів ми маємо 64 — чим більше балів, тим гірша ситуація з втручанням тютюнової індустрії. До речі, одні з найбільших рівнів втручань тютюнової індустрії в державну політику зазнають Швейцарія та Японія. Там представники тютюнових компаній просто сидять за одним столом з урядовцями й обговорюють, як розвивати політику щодо тютюну. Всередині держав з жорстким законодавством тютюнова індустрія, навіть маючи велику свободу дій, чомусь не так агресивно просуває свою політику, як у країнах, де рівень його розвитку нижчий. Тож Україну вони бачать саме такою, і їм цікавий наш ринок", — розповідає виконавчий директор ГО "Життя" Дмитро Купира.
Варто зазначити, що маючи 64 бали в глобальному індексі втручання тютюнової індустрії за 2020 рік у 2021 році, у 2020 році Україна заробила 68 балів.
"Здається, що 4 бали — невелика різниця, але для України вони стали визначальними. 68 балів ми мали за попереднього скликання парламенту, яке не змогло ухвалити жодного нецінового антитютюнового рішення, — продовжує Дмитро. — Так, запровадили 7-річний план підвищення акцизу на тютюнові вироби. Але на цьому все, бо тютюнова індустрія змогла домовитись з попередньою владою".
Як працює тютюновий лобізм?
Мета тютюнового лобізму — зберігати й розвивати можливості для тютюнових компаній поширювати свою продукцію.
"Для блокування ініціатив, які б допомогли знизити поширеність куріння, вони застосовують різноманітні інструменти. Це — і дискредитація в медіа антитютюнових ініціатив та їхніх лідерів, і створення пропаганди за прикладом росії. Коли дітей залучають до куріння, знімаючи в рекламі молодих людей, вони створюють паралельну реальність та вводять суспільство в оману", — пояснює Дмитро.
Також для блокування антитютюнових ініціатив, за словами експерта, застосовують парламентську боротьбу:
"Йдеться про подання альтернативних законопроєктів. Наприклад, до ухваленого антитютюнового законопроєкту подавали п'ять альтернативних варіантів. Варто розуміти, що мало який законопроєкт має аж таку кількість альтернативних варіантів. Це означає, що для противників закону було важливо боротися й намагатися блокувати подібні ініціативи. Одним із варіантів боротьби може бути "поправковий спам". Знову ж таки, повертаючись до антитютюнового закону, було подано понад 500 поправок, більшість яких просто змінювали порядок слів у реченнях законопроєкту. Хоча були й такі, що мали на меті послабити антитютюнове законодавство. На щастя, депутати Комітету здоров'я нації на це не пішли й, фактично, запропонували парламенту хороший антитютюновий закон".
Народний депутат від партії "Слуга народу", заступник голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко був співавтором законопроєкту №2813, який парламентарі ініціювали ще на початку 2020 року. Він, зокрема, передбачав також запровадження стандартизованого пакування тютюнових виробів. Нардепи пропонували, аби стандартизоване пакування було однакового темно-оливкового кольору із великими ілюстрованими попередженнями про шкоду куріння, без логотипів та зображень тютюнових марок чи іншої інформації на пакуванні, а всі торгові назви й назви виробів мали бути уніфікованого кольору, шрифту та формату. Проте тютюнова індустрія увімкнула свої лобістські важелі.
"З подачі тютюнової індустрії з метою стримання нашого законопроєкту майже одразу було зареєстровано ряд альтернативних законопроєктів. Деякі з них навіть пом'якшували чинні антитютюнові норми законодавства. Через велику кількість зареєстрованих законодавчих ініціатив профільний Комітет Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування був змушений відхилити та зняти з розгляду всі законопроєкти, включно з нашим, та створити робочу групу для обговорення позицій всіх зацікавлених сторін", – розповідає народний депутат Володимир Крейденко.
На основі роботи цієї Групи був розроблений компромісний варіант законопроєкту №4358 та врешті-решт ухвалений Верховною Радою у грудні минулого року.
"Проте, на жаль, фінальна версія антитютюнового законопроєкту вже не мала норм про стандартизовану упаковку та заборону рекламної викладки тютюнових виробів у місцях продажу, які від початку були прописані у нашому з колегами законопроєкті №2813", — говорить Володимир Крейденко.
Дмитро Купира говорить і про випадки, коли народні депутати відкрито заявляли про зустрічі з тютюновими компаніями, взаємодії з ними:
"Є в тютюнової індустрії так звані "мазунчики". Наприклад, Мар'ян Заблоцький, який до того, як стати парламентарем, працював у громадській організації "Українське товариство економічних свобод", яка у проміжку з 2017 по 2019 рік отримала від компанії Philip Morris 427 тисяч доларів. Зараз він член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
Ще один депутат — Євген Петруняк. Він також регулярно подає пропозиції в інтересах тютюнової індустрії. Пропонує повернути куріння в закладах ресторанного господарства, декілька разів пропонував знизити акцизи на тютюнові вироби. Зокрема, одна з його пропозицій щодо відтермінування запровадження акцизів на сигарили та сигарети для нагрівання коштувала бюджету щонайменше 1,5 млрд грн.
Також я б відзначив народного депутата олексія ковальова, який нині вже є покійним колаборантом. Він також був членом Комітету фінансів, і в нього серед помічниць була пані, яка тоді очолювала Українську Асоціацію виробників тютюнових виробів "Укртютюн", Валентина Хоменко. На жаль, "Укртютюн" досі існує і продовжує вбивати тисячі українців, просуваючи свою продукцію.
У минулому скликанні "зіркою" була Ніна Южаніна: вона, фактично, була обличчям та ключовою особою, яка заблокувала прийняття будь-яких антитютюнових рішень у минулому скликанні ВРУ.
І також пан Давид Арахамія, який, з одного боку, ініціював подання акцизних поправок, які передбачали зниження акцизу на сигарети для нагрівання на 30%, але з іншого — казав, що його ввела в оману тютюнова індустрія. Мовляв, його запевнили — якщо акциз не знизити, то начебто в Україні виникне нелегальний ринок сигарет для нагрівання, буде недотримання бюджету. Тобто тютюнова індустрія ввела в оману голову фракції більшості у парламенті, а Україна заледве не втратила 3 мільярди гривень, які пішли б на рахунки тютюнових компаній. Завдяки парламентарям, громадськості та увазі медіа цю поправку вдалось відкинути".
Голова правління громадської організації "Антикорупційний штаб", заступник Голови Громадської ради при НАЗК Сергій Миткалик згадує про два яскравих кейси парламентського лобізму на користь тютюнових корпорацій, що трапилися за останні два роки.
"Перший – стосується безпосередньо правки Арахамії. Через неї держава могла не доотримати три мільярди гривень до держбюджету. Другий – намагання депутатів внести правки у непрофільні закони, які, наприклад, розширюють перелік місць для куріння. Влітку двоє депутатів внесли в непрофільний законопроєкт правки, які б розширили місця для куріння. Йдеться про готелі, аеропорти, вокзали й в тому числі ресторани. Просуванням цих правок займались депутати від "Слуги народу" Олександр Санченко та Ігор Фріс. На мій погляд, ці дії мають ознаки конфлікту інтересів. Бо родина Ігоря Фріса володіє мережею ресторанів і кафе-барів, у тому числі кальянних барів. Відтак, йому було вигідно цю правку вносити. Ми направили звернення до НАЗК і отримали відповідь, що зараз проводиться перевірка за даним фактом", — говорить Сергій Миткалик.
Своєю чергою народний депутат від партії "Слуга народу", заступник голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко наголошує на тому, що коли деякі лобісти намагаються протиснути тютюнові правки до різноманітних законопроєктів, частина депутатів намагається цього не допустити.
"Наприклад, нещодавно такі тютюнові правки намагалися приховати у законопроєкті «про особливості правової охорони географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів», що є грубим порушенням Регламенту Верховної Ради, адже це абсолютно не профільний законопроєкт. Разом з колегами ми звернули на це увагу та завадили включенню цих правок до фінальної версії ухваленого закону", — додає народний депутат.
Які рішення?
Як відрізнити тютюнового лобіста?
Громадськість розробила декілька інструментів для цього.
- Перший. Антипремія "Золота коса". Її періодично, ще з часів Януковича, "вручають" лобістам тютюнових компаній у владі.
"Коса — бо тютюнові лобісти "косять" гроші й життя. Наслідок їхніх дій — тютюнова індустрія й надалі має інструменти для залучення дітей та молоді до куріння", — каже виконавчий директор ГО "Життя" Дмитро Купира.
- Другий. Тютюнові лобісти розказують про міфічний інтерес бізнесу.
"Говорять про сплату податків, не зазначаючи, що податок на прибуток тютюнові компанії платять мізерний. А податки, які значною мірою сплачуються — це акцизний податок", — пояснює Дмитро.
- Третє. Тютюнові лобісти часто пропонують неефективні кроки.
"Існує навіть тест, який називається "Тест на крик": якщо пропонується антитютюнова норма, і тютюнова індустрія через неї кричить, це означає, що норма ефективна. Якщо ж тютюнова індустрія мовчить, це запровадження, найімовірніше, буде неефективним", — каже Дмитро Купира.
Як боротися з тютюновим лобізмом?
Зміни антитютюнового законодавства, які адвокатувала громадськість, базувалися на двох важливих документах.
"Перший — це Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну (вона ратифікована Україною, покриває всі питання контролю над тютюном). Другий, вужчий, але також обов'язковий — директива Європейського Союзу 2014/40/ЄС, яка передбачає медичні попередження на сигаретах, заборону ароматизованих цигарок, вимоги до технічних параметрів електронних пристроїв для куріння і заборону їхньої реклами. У ЄС ця директива набула чинності у 2015 році", — говорить Дмитро Купира.
Що пішло не так?
"Ми пропонували парламенту попереднього скликання ухвалити цю директиву. Натомість Ніна Южаніна, яка тоді була головою податкового комітету, відкинула таку пропозицію і подала альтернативний законопроєкт, що мав на меті впроваджувати застарілу, скасовану в ЄС антитютюнову директиву. Вона, фактично, послаблювала українське антитютюнове законодавство. Я переконаний, це відбувалося через тютюновий лобізм, здійснений на парламентарів попереднього скликання".
І пригадує ще один випадок, коли для голосування антитютюнового законопроєкту не вистачило голосів: "Був розгляд запровадження заборони рекламної викладки тютюнових виробів у місцях продажу, законопроєкт 4030А. І знову ж таки та сама Ніна Южаніна під час його розгляду безпосередньо в залі засідання виступила проти. Зрештою законопроєкт не набрав достатньої кількості голосів. Попри те, що таке регулювання підтримувало і підтримує понад 80% громадян".
Де шукати ключові антитютюнові норми?
Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну та її керівні принципи чітко визначають, що держава має захищати свою політику від втручання тютюнової індустрії. Існує непримиренний конфлікт між інтересами тютюнової індустрії, яка продає свідомо шкідливий для здоров'я товар, та громадським здоров'ям, яке хоче, щоб люди жили якомога довше і якомога довше були здоровими.
Як це працює?
Парламент цього скликання ухвалив комплексний антитютюновий Закон №1978, який дав змогу суттєво покращити ситуацію з боротьбою з курінням.
"Прийняті зміни вже сьогодні відчутні для суспільства. На електронних сигаретах уже з'явилося медичне попередження, чого не було впродовж 10 років".
"А друга річ, яка вже запрацювала, — це те, що куріння сигарет із пристроями для нагрівання тютюну заборонене у всіх громадських приміщеннях та на робочих місцях на рівні з тютюновими виробами, електронними сигаретами та кальянами", — розповідає Дмитро Купира.
Попереду ще:
- заборона ароматизованих сигарет та рідин для електронних сигарет;
- збільшення медичного попередження на тютюнових виробах до європейського стандарту (65% площі пакування);
- заборона реклами електронних сигарет та пристроїв для нагрівання тютюну.
Зараз виробники тютюнової продукції використовують весь арсенал маркетингових технологій для приваблення дітей та молоді до початку куріння. Цього року така рекламна кампанія набула ще більш агресивної форми, адже це — останній рік відкритої реклами їхньої продукції, вважає Дмитро Купира.
Ще однією перемогою, якій чинили спротив частина народних депутатів, стало запровадження акцизів на сигарети для нагрівання.
З 2021 року парламент України гармонізував цей акциз до рівня звичайних сигарет. Раніше на одну сигарету для нагрівання він був 34 копійки, на звичайну сигарету — 1,2 грн. Парламентарі ліквідували цю податкову преференцію і зрівняли акциз. Це, на думку борців із курінням, було правильним рішенням, яке також забезпечило додаткові надходження до бюджету. Й хоча тютюнова індустрія несамовито йому протистояла, саме завдяки цьому рішенню надходження від акцизів на сигарети для нагрівання зросли з 1,7 млрд грн у 2020 році до 10,2 млрд грн у 2021 році.
"Це був той випадок, де тютюнова індустрія надзвичайно сильно намагалась втручатись у політику охорони здоров'я, державну політику щодо акцизів на конкретний тютюновий виріб, але парламент проявив державницьку позицію і захистив своє рішення, — розповідає Дмитро Купира. — Ще одним яскравим прикладом втручання представників тютюнової індустрії у політику була спроба повернути куріння у заклади ресторанного господарства та інші робочі місця. Це сталося восени, але завдяки реакції громадянського суспільства та парламентарів цю пропозицію Рада відкинула й продемонструвала: Україна вільна від тютюну і рухається до того, щоб українці були здорові й вільні від нікотинової залежності".
Ще більше корисних рішень!
В України є міжнародні зобов'язання, які регламентують комунікацію державних органів із тютюновими компаніями.
"Йдеться про два закони. Перший — Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну, яка передбачає: держави мають захищати свою політику від втручання тютюнової індустрії. Другий — Закон про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і шкідливого впливу на здоров'я населення. У ньому йдеться про основні принципи державної політики щодо зменшення вживання тютюнових виробів та їхнього шкідливого впливу на здоров'я населення. Зокрема, Закон передбачає участь фізичних осіб та об'єднань громадян, діяльність яких не пов'язана з тютюновою промисловістю, у формуванні цієї політики", — каже виконавчий директор ГО "Життя".
Також Дмитро Купира наголошує на важливості пріоритетної політики у сфері охорони здоров'я у порівнянні з фінансовими, податковими та корпоративними інтересами суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з тютюновою промисловістю.
"Наприклад, до держслужбовця чи політика потрапляє документ або пропозиція про зміни, які стосуються тютюну. Він обов'язково має звернути увагу на прописаний Законом України принцип державної політики щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів. Якщо ініціатива дає будь-яку преференцію або послаблення, він повинен її відкинути: закон ставить у пріоритет громадське здоров'я українців, а не інтереси тютюнових компаній. Ми не ідеалісти й розуміємо, що є чиновники та політики, які не дослухаються до цього. Але обов'язок державних службовців — діяти згідно з цими принципами. Тож коли хтось їх не дотримується, ми, громадськість, обов'язково їх викриваємо", — каже експерт.
За словами Дмитра Купири, досі не вдається проголосувати запровадження стандартизованої упаковки для тютюнових виробів: втручання тютюнової індустрії максимальне.
"Пропозиції щодо стандартизованої пачки сигарет надходили в парламент, але вони не були взяті до ухвалення комплексним антитютюновим законом. Те ж стосується видимого розміщення тютюнових виробів у точках продажу. Блоки вкрай необхідні для захисту здоров'я дітей від впливу куріння, але поки що немає політичної волі для ухвалення цього рішення. Я переконаний, що у майбутньому ми це зробимо, адже маємо захищати здоров'я українців".
Ще більше корисних рішень!
Україні боротися з тютюновим лобізмом допомагає ратифікована Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну.
"Залежність українців від тютюну залишається на високому рівні, тому ці товари дуже популярні серед споживачів. Але політика України має бути спрямована на те, щоб крок за кроком знижувати цей показник і згодом ліквідувати тютюнову продукцію як ту, що вбиває в Україні 130 тисяч людей щороку. Урядовці мали б спілкуватися з тютюновою індустрією лише за потреби отримати певну інформацію, яку, скажімо, неможливо взяти з інших джерел, — каже Дмитро Купира. — Також можна запроваджувати таку вимогу: вносити в декларації службовців пункт про те, де людина працювала останні 5 років. І якщо упродовж цих років був зв'язок із тютюновою індустрією, то автоматично виникає заборона обіймати посади, які перетинаються з промисловістю у професійному полі.
Інший важливий компонент — мала б існувати система анонсування і звітування урядовців про зустрічі з тютюновою індустрією. Тобто якщо ви хочете зустрітися з її представниками, анонсуйте, яке питання на порядку денному, а опісля прозвітуйте про досягнуті результати чи обговорені теми".
