Акциз на солодкі напої, або як зупинити білу смерть

Лілія Олефір

Виконавча директорка ГО "Життя"

Українці помирають не лише від російських куль та пандемії COVID-19. Найпоширенішою причиною смерті в нашій країні є неінфекційні захворювання. У 2016 році на частку таких захворювань припадав  91% від загальної кількості смертей. Серед факторів ризику розвитку цих захворювань — ожиріння й надмірна вага, які розвиваються внаслідок вживання великої кількості цукру.

Як в наш організм потрапляє небезпечна для здоров'я кількість цукру? Одним з його основних джерел є солодкі безалкогольні напої. Це, зокрема,  пакетовані соки,  бутельований чай та спортивні напої. Про те, як скоротити споживання шкідливих напоїв та ще й наповнити державний та місцевий бюджети, читайте в статті.

У 2016 році понад 2 млрд людей у ​​світі страждали від надмірної ваги та ожиріння. І число таких людей продовжує рости. Може здатися, що ожиріння є проблемою переважно для країн з поганими харчовими традиціями, де вживання великої кількості фаст-фуду або жирної їжі є нормою.

Але для українців ця проблема є набагато ближчою, ніж може здатися на перший погляд. У 2019 році надмірну вагу мали майже дві третини населення країни, а кожен четвертий мешканець України зіткнувся з ожирінням. Цей показник є одним із найвищих серед країн Східної Європи та Центральної Азії.

Багато з нас боїться, що зайві кілограми негативно вплинуть на зовнішній вигляд і зроблять нас менш привабливими для оточення. Але головна небезпека зайвої ваги криється не в цьому.

Ожиріння і надмірна вага збільшують ризик захворювання на рак, призводять до розвитку атеросклерозу, гіпертонії, ішемічної хвороби серця та діабету другого типу. У результаті проблем з надмірною вагою можуть розвиватися панкреатит, холецистит, безпліддя, еректильна дисфункція та порушення функцій печінки. Нерідко внаслідок надмірної ваги виникають депресивні розлади, які серйозно впливають на якість життя людини. І це далеко не повний перелік хвороб, до яких призводять ожиріння та надмірна вага.

Ця проблема несе ще більшу небезпеку під час пандемії COVID-19. Британські вчені повідомили, що люди з надмірною вагою мають вищий ризик померти від коронавірусної інфекції. Вплив цього фактора на перебіг COVID-19 виявився настільки значним, що минулого року британський уряд почав загальнонаціональну кампанію боротьби з ожирінням. Однією зі складових кампанії стала заборона реклами солодких газованих напоїв у вечірній час. Кількома роками раніше в Об'єднаному королівстві ввели податок на ці напої. Чому ж в боротьбі з ожирінням солодким напоям надається стільки уваги?

Під так званими солодкими безалкогольними напоями варто розуміти різні види напоїв з калорійними підсолоджувачами, такими як сахароза, або кукурудзяний сироп з високим вмістом фруктози. Зокрема, це газовані безалкогольні напої (карбонати), енергетики, спортивні напої, сиропи, підсолоджені холодні чайні та кавові напої, лимонади, соковмісні напої та нектари, в яких частина соку менша за 100% тощо.

Хтось може здивуватися, що у переліку поряд з Coca-Cola та енергетиками опинилися бутельований холодний чай і пакетовані соки, адже ми купуємо ці напої дітям та самостійно втамовуємо ними спрагу у спеку.

Однак всі солодкі безалкогольні напої містять велику кількість цукру. Уявіть, що випиваючи пляшку "газованої води" обсягом 600 мл, ми відправляємо до свого організму 15-16 чайних ложок цукру. Ви можете бути здивовані, але навіть у свіжовичавленому яблучному чи апельсиновому соку аналогічна кількість цукру. А  у пакетованих соках і нектарах його ще більше. Водночас на відміну від натурального соку, солодкі безалкогольні напої не мають харчової цінності, окрім наповнення енергією.

Разом із тим, Всесвітня організація охорони здоров'я стверджує, що максимальне добове споживання цукру дорослою людиною не повинно перевищувати 6-12 чайних ложок, а недотримання цієї рекомендації завдає шкоди багатьом системам нашого організму.

Наша звичка вживання солодких безалкогольних напоїв є однією з основних причин збільшення ваги, розвитку діабету 2 типу та карієсу. Крім цього, надмірне вживання таких напоїв підвищує ймовірність 12 видів раку, призводить до розвитку гіпертензії, серцево-судинних захворювань, проблем з нервовою системою і навіть може викликати викидень. Нещодавнє дослідження британських вчених показало, що люди, які зловживають солодкими напоями, мають на 20% вищий ризик ранньої смерті.

Здавалося б, небезпеку становить лише вживання великої кількості таких напоїв, а від кількох пляшечок Coca-cola або кількох пачок соку "нічого не буде". Однак подивімось на масштаби споживання на рівні держави.

У США близько 60% дітей і 50% дорослих вживають солодкі напої щодня, але це не лише "американська" проблема: споживання шкідливих безалкогольних напоїв зростає в усьому світі. І Україна тут не є винятком. У 2019 році солодкі напої склали дві третини від усіх продажів безалкогольних напоїв у нашій країні. Понад 70% українських дітей щонайменше 2-3 рази на тиждень п'ють пакетовані соки або "солодку воду".

Попри шкідливість "газована вода", нектари й охолоджений чай легко доступні та широко продаються в усьому світі. Часто вони витісняють з раціону звичайну воду, молоко та інші корисні напої. Особливо популярні ці продукти у дітей та молоді, які люблять солодке і є вкрай вразливими перед яскравою рекламою Coca-Cola та інших виробників солодких напоїв.

Згідно з дослідженнями Світового банку, часте вживання солодких напоїв в ранньому віці може викликати залежність від них протягом усього життя, адже цукор викликає звикання. Таким чином, з ранніх років солодкі напої впливають на формування смакових уподобань дитини на все життя.

Експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я стверджують, що підвищення роздрібної ціни солодких напоїв на 20%, знижує їх споживання також на 20%. У той самий час, як зниження споживання цукру запобігає ожирінню, цукровому діабету та іншим захворюванням. Досягти такого ефекту можливо через запровадження акцизного податку.

Наразі такий податок ввели понад 40 країн. В Європі це Норвегія (0,15$), Ірландія (0,13$), Великобританія (0,11$), Фінляндія (0,09$), Португалія (0,07$), Франція (0,07$) , Латвія (0,03$), Бельгія (0,03$), Угорщина (0,009$), Польща (залежить від кількості цукру) та інші. Зазначені суми стягуються за кожні 0,3 л солодких напоїв, що продаються. 

Підвищення ціни на цю шкідливу продукцію особливо добре працює стосовно молоді та людей з низьким доходом. Наприклад, у Мексиці через 2 роки після введення податку на солодкі напої, їх споживання серед малозабезпечених верств населення скоротилося майже на 12%, серед інших груп населення — на 7,6%.

Акциз на шкідливі товари має подвійний ефект: такі заходи не лише позитивно впливають на здоров'я населення, а й забезпечують додаткові надходження державному і місцевим бюджетам. Окрім того, зменшення числа захворювань через надмірне вживання цукру, заощаджує витрати на охорону здоров'я. Так, за оцінками ВООЗ, у США податок на солодкі напої за 10 років збереже бюджету 17 млрд доларів.

На додаток, акцизний податок на солодкі напої приносить значні надходження до бюджету. У Мексиці за перші два роки після введення податку в розмірі 1 песо за літр (0,06$) державний бюджет отримав додаткові 2,6 млрд доларів США. Для України найближчим часом пошук додаткових джерел бюджетних надходжень є надзвичайно актуальним питанням. Приміром, місцевий бюджет Києва у 2020 році, через пандемію COVID-19, недоотримав майже 5 млрд грн доходів.

Як і у випадку з тютюновою продукцією, виробники солодких безалкогольних напоїв у різних країнах намагаються дискредитувати заходи із запровадження акцизного податку на цю продукцію. Утім, аргументи, які для цього використовуються, не мають жодної  доказової бази. 

Запровадження акцизного податку на солодкі безалкогольні напої не є панацеєю, однак  цей захід може стати першим дієвим кроком на шляху до зменшення захворювань, викликаних надмірним вживанням цукру.

Авторка: Лілія Олефір, виконавча директорка ГО "Життя"

Фото Unsplash та iStock