Чому зараз час стійкої моди. Як одягатися екологічно?
На перший погляд невинна модна індустрія є одним з головних забруднювачів навколишнього середовища. Виробництво одягу відповідальне за 10% всіх викидів СО2 в рік. Воно ж стоїть на 2 місці в світі по використанню прісної води, при цьому відповідаючи за 20% всього промислового забруднення вод.
Крім того, індустрія моди шкодить не тільки екології, а й сталого розвитку в цілому. У виробництві одягу часто задіяна низькооплачувана, майже рабська працю, в тому числі — праця жінок і дітей.
Тому все частіше і частіше люди, залучені в модну індустрію, говорять про необхідність змін. Яна Червінська — українська дизайнерка одягу та засновниця платформи Sustainable Fashion Pad. Вона одна з тих, хто просуває ідею стійкої моди в Україні.
🥻 Екосистема стійкої моди в Україні
Яна займається темою стійкої моди з 2015 року — тоді вона вчилася в університеті і готувала дипломну колекцію. З цією колекцією вона виграла 2 конкурси, і журнал Harper's Bazaar профінансував її показ на Ukrainian Fashion Week та виробництво великої колекції. Речі в ній були зроблені з вовни, бавовни і шовку. Якась частина колекції залишилася у Яни, і вона задумалась про те, що робити з нерозпроданими речами.
"Я просто неусвідомлено застосувала підхід Zero Waste у себе в бренді. Всі залишки нерозпродані я розрізали на шматки, зваляла нову тканину і пошила нову колекцію, яку розпродала під нуль".
У наступні роки Яна пройшла через стажування в Сеулі і працювала разом з фінським тижнем моди Helsinki Fashion Week. Там вона дізналася про те, як бренди намагаються зробити свою продукцію стійкою — переробляють нерозпродані речі, шукають інноваційні матеріали і нові стратегії. Яна захотіла створити такий рух і в Україні, і на фестивалі Kyiv Maker Faire вирішила створити окрему платформу, присвячену саме стійкій моді.
Вона створила проект Sustainable Fashion Pad. Це комунікаційний майданчик, навколо якого Яна і її команда збирають галузевих експертів, виробників, покупців, еко-активістів і всіх, кому може бути цікава ця тема. Її глобальна мета — створити екосистему стійкої моди в Україні.
"Поставити все на рейки стійкої моди, відродити текстильну промисловість і зробити її теж стійкою, запустити наукові центри по розробкам в текстильній промисловості — якісь такі глобальні ідеї. Але починати це все знову-таки потрібно з діалогу. З'ясувати, що потрібно брендам, чи готові споживачі".
Цей проект брав участь у тематичних виставках і тижнях моди, робив освітні інсталяції, лекторії, воркшопи. Навколо такого діалогу Яна і колеги хочуть збудувати ком'юніті людей, які цікавиться цією темою, і споживачів, які розуміють, якої шкоди модна індустрія може наносити Землі. Вони вели діалоги з міжнародними інвесторами та експертами, наприклад — з хімічною компанією BASF, експерти якої створили технологію переробки пластику для Adidas і проекту Run for the Oceans. Яна каже, що подібних технологій зараз — сила-силенна, і питання лише в тому, як застосувати це в Україні.
"Звичайно, наша платформа НЕ бере на себе відповідальність вирішити всі ці процеси. Але спілкуючись з різними людьми — з хіміками з BASF, з людьми, які розробляли цю технологію для Adidas, — стає зрозуміло, що це не якась захмарна перспектива. Це питання 1-2 років максимум, і це може стати реальністю вже десь під Києвом".
У роботі Sustainable Fashion Pad були перерви. Яна каже, що оскільки вони — громадська організація, підтримувати постійну роботу команди на волонтерських засадах досить важко. Зараз Яна створила і розвиває ще один проект, громадську організацію "Беззайве". Це проект, який орієнтований на роботу не тільки у сфері моди. Його мета — допомогти брендам переходити до стійких моделей виробництва і впроваджувати у себе принципи циркулярної економіки.
🌱 Що взагалі за стійка мода?
Якщо коротко, стійка мода — це спроба знайти альтернативу модній індустрії, що історично склалася. Вона продукує цілу низку проблем, які суперечать критеріям сталого розвитку, визначеним ООН. Це і текстильні відходи, і забруднення води при фарбуванні тканин, і добрива, які використовуються при вирощуванні бавовни і льону. Крім того, критерій стійкості є і в соціально-економічному аспекті моди: дуже часто виробники одягу не приділяють належної уваги оплаті праці своїх працівників і створенню гідних умов праці.
Яна каже, що після трагедії 2013 року на заводі Rana Plaza в Бангладеші у світі стартував рух Fashion Revolution. Тоді при обваленні незаконно добудованого будинку загинуло 1187 людей, серед яких було багато дітей і жінок. Всі вони працювали на швейних фабриках, які відшивали одяг для відомих брендів мас-маркету. Активісти Fashion Revolution підняли дискусію навколо захисту прав таких робочих по всьому світу. Адже часто ціна дешевих речей обумовлена саме тим, що в неї закладено негідно оплачувану працю людей з бідних країн, в основному — жінок.
"Навіть в Україні 85% людей, які задіяні в модній індустрії, — це жінки. Найчастіше вони теж переробляють, мало отримують. Вони змушені брати якісь підробітки, щоб вижити. Такого бути не повинно — бренд повинен платити адекватну зарплату своїм співробітникам, і відповідальна, усвідомлена мода — вона якраз про це".
Відповідальність за негативний вплив моди на сталий розвиток не лежить виключно на виробниках. Яна говорить про те, що кожна людина "голосує гаманцем" або за бренди мас-маркету, які часто завдають природі значної шкоди, або ж свідомо вибирає стійкі альтернативи. На сьогоднішній день, багато брендів мають екологічні лінійки або перейшли на повністю чистий продукт. Ось кілька прикладів:
- Лінійка H & M Conscious, зроблена з вторинного текстилю, зібраного в усьому світі
- Колаборація Adidas і Run for the Oceans, яка робить кросівки з виловленого в морі пластика
- Лінійка Join Life від Zara
- Український бренд Norba, який виробляє спортивний одяг з Econyl, тканини, зробленої з переробленого пластику
- Стійка продукція бренду Pangaia
Вартість таких лінійок не вище, ніж будь-якої інший продукції цих же брендів, тому дозволити собі екологічну альтернативу може кожен, хто і так купує у них речі.
💡 Переспоживання і як з ним боротися
За словами Яни, дуже мала частина українців на даний момент знають про стійку моду: "У нас люди навіть не привчені сміття сортувати, така держава, що ніколи не було на порядку денному нічого екологічного".
Тому одна з цілей, яку ставить перед собою Sustainable Fashion Pad, – популяризація ідеї стійкої моди серед споживачів. Це довгий процес, але його значення дуже велике. Яна каже, що людям дуже важливо донести, що купувати якісні речі не тільки правильно, але і вигідно. Дорожчий, але якісний одяг може прослужити довше і в кінцевому підсумку виявитися вигіднішим, ніж продукт мас-маркету, зроблений з використанням рабської праці і шкодою для навколишнього середовища.
Інша проблема — це переспоживання. Людство сьогодні виробляє на 400% більше одягу, ніж 20 років тому — при тому, що населення планети не виросло навіть в 1,5 рази за цей період. У США середньостатистична людина викидає 22,5 кг текстильного сміття щороку. В Україні через загальну економічну ситуацію цей показник набагато менше, але нездорове споживання все одно присутнє.
"У нас була дівчинка-респондент — вона студентка, підробляє в барі. Вона сказала, що 2/3 від своєї зарплати вона витрачає на речі щомісяця. Намагається бути модною, виглядати круто, постійно змінює свій образ і якимось чином живе на решту грошей. Це якраз нездорове споживання, консюмеризм і гонитва за трендами".
Ще одна дуже важлива проблема — низька поінформованість про те, що можна робити з зіпсованими або непотрібними речами. Найкращий варіант — дати своїм речам друге життя, передарувавши їх своїм родичам-знайомим або здавши тим, хто переробляє і перепродує старий одяг.
Яна каже, що кожен з нас може зробити кілька простих кроків, щоб зробити свій гардероб більш екологічним.
- Переглянути свій гардероб. Щоб не купувати речі з бажання щось купити або під напливом почуттів, необхідно зрозуміти, що у вас вже є і чого більше купувати не треба. Найкраще буде купити 1-2 речі, які прослужать багато років і при цьому поєднуються з одягом, який у вас вже є.
- Відкрити для себе рісейл-майданчики. Багато платформ в Instagram або Facebook допомагають продати непотрібні вам речі або підшукати те, що вже не подобається іншій людині. Приклад — Facebook-спільнота "Шо-та у Ашота"
- Купівля у знайомих. Багато маленьких лідерів думок, блогерів або просто ваших знайомих можуть розпродавати речі, які їм перестали подобатися або підходити. Якщо вам імпонує ця людина, можливо, вам було би приємно носити його річ, купивши її за низькою ціною.
Крім того, більшість речей, які ми викидаємо через поганий стан, насправді можна врятувати. 3 основні причини, за якими речі опиняються на смітнику — це кошлатість, плями і дірки. Ось що Яна радить робити в таких випадках:
- Машинка для катишків. Для натуральної вовни або шовку кошлатість — це нормально. Машинка для гоління катишків буквально рятує такі речі і дає їм друге дихання.
- Плями можна вивести. Більшість плям зникає після 2-3 прань, якщо за ними поборотися. Якщо ж пляму не виводить навіть хімчистка, якимось містичним чином спрацьовують лайфхаки з інтернету. Якісь комбінації нашатирного спирту, гліцерину і господарського мила часто справляються краще професіоналів хімчистки.
- Дірки можна заштопати. Аплікації, вишивки, бісер і нашивки допомагають не тільки приховати дірку, але і зробити річ більш оригінальною і привабливою, ніж вона була раніше.
Як говорить Яна, чинити так зі своїми речами — правильно і круто. "Це теж не соромно, і навпаки — потрібно пишатися тим, що ти продовжуєш життя своїм речам".
