У чому проблема?
Через війну росії в Україні близько третини земель сільськогосподарського призначення цього року не засіяні. Частково окуповані ворогом аграрні Херсонська й Запорізька області. Майже чотири з половиною мільйони тонн зерна минулорічного врожаю заблоковані зараз у портах України — продукцію неможливо експортувати через закриті морські шляхи на тлі російського військового вторгнення. ООН попереджає: 18 млн людей опинилися під загрозою голоду через блокування росією українських портів.
З початком відкритої російської агресії раптом виявилося, що вираз «Україна — всесвітня житниця» це не просто слова. Українські аграрії, українські фермери годують весь світ!
Українські поля, вкриті вирвами від російських снарядів. Донецька область. Фото: Maxar
«Світ довго не визнавав важливості України й ваги наших попереджень. Але росія завжди знала, що декілька кроків саме проти нашої держави, декілька кроків саме в нашому регіоні — і наслідки відчують на всіх континентах», — такими словами звернувся 9 червня президент України Володимир Зеленський до учасників міністерської зустрічі Організації економічного співробітництва та розвитку, на якому обговорювалася ситуація в Україні.
Яке рішення?
Фермер вибирається із кратера в полі, який утворився від влучення російської ракети в селі Черкаська Лозова на Харківщині. Фото: AP Photo / Bernat Armangue
Незважаючи на військові дії в країні, цьогорічну посівну завершено. У мирні часи доля майбутнього врожаю залежала від догляду за сільськогосподарськими культурами та від погоди. Але тепер аграрії дивляться в небо не тільки в очікуванні дощу. Вони слідкують за ворожими ракетами і вірять, що Україна переможе, а наші порти таки розблокують.
Перед Україною проблема голоду не стоїть. Ми завжди зможемо прогодувати себе. До повномасштабної війни дрібні фермери та сільські домогосподарства виробляли більшу частину їжі для місцевих ринків, зокрема картоплю, овочі, фрукти та ягоди, продукти тваринного походження. Під час війни малі фермери стали опорою продовольчої безпеки країни. Короткі виробничі ланцюги, постачання та фермерська кмітливість показали свою гнучкість та стійкість і в ці страшні часи, у той час як великі агровиробництва не завжди могли швидко пристосуватися до нових умов.
Українські фермери — нові українські герої, які попри все продовжують обробляти поля та піклуватися про продовольче майбутнє України та світу, тримаючи сільськогосподарський фронт.
Як це працює?
Легендарний трактор
Із самого початку війни росії в Україні українські фермери стали відомими в усьому світі. Варто лише згадати фото та відео наших сільчан, які під час боїв забирали, збирали та буксували трофейну російську техніку. Зокрема, "прабатьком" десятків мемів стало фото з трактором, який тягне захоплений ЗРК Тор вартістю 25 млн доларів, що потрапило на сторінки британського видання The Telegraph. У статті йшлося про те, що "міф про український трактор" народився в перші дні війни, коли в мережі з'явилися знімки трактора, що тягне російський танк.
Аграрії в Україні вже відбуксирували десятки одиниць найрізноманітнішої трофейної техніки — танків, БМП, ракетних установок, тягачів. У "трофеї" до наших фермерів потрапила навіть гордість рашистської армії — важка вогнеметна система "Сонцепік":
Український трактор став легендарним настільки, що навіть російська пропаганда вигадала про нього новий фейк, стверджуючи, що "покинуті російські танки та бойові машини місцеві фермери крадуть"! Насправді ж якщо покинуту військову техніку росії не було знищено і вона не на ходу, фермери та місцеві жителі просто відбуксовують її до місця завантаження та відправлення до ремонтних майстерень ЗСУ.
Заблоковані комбайни
А от хто справді краде техніку, так це росіяни. Російські війська в окупованому Мелітополі викрали все обладнання в дилера сільськогосподарського обладнання та відправили його до Чечні. Проте покористуватися награбованим окупантам не вдалося. Росіяни не змогли навіть увімкнути крадені українські комбайни, бо українські фермери їх заблокували дистанційно.
Зернозбиральні комбайни, трактори, сівалки та іншу техніку вартістю $5 млн окупанти вкрали в дилера американської компанії John Deere у Мелітополі. Програмне забезпечення John Deere навіть забороняє фермерам ремонтувати обладнання самостійно. Представники американської компанії також заявили, що майже ніколи не вдавалися до функції дистанційного блокування техніки. Й ось тільки тепер ця функція стала в пригоді.
Проблеми з паливом
Через прицільні ракетні удари росії по нафтопереробних підприємствах в Україні знищено або пошкоджено близько 15 нафтобаз. Це стало однією із причин дефіциту палива в Україні. Проблеми з паливом в Україні внесли корективи в усі сфери життя, відчула його на собі й аграрна галузь. Закупити пальне наперед змогли далеко не всі фермери. Через це чимало з них сповільнили темпи посівної, багато фермерів навіть на мирних територіях вибилися з графіку.
Проте й цю проблему наші аграрії подолали, шукаючи інші шляхи — вони добували дорогоцінне пальне шляхом обміну, або ділилися ним одне з одним.
Зміна асортименту
Внесла війна корективи не лише в посівний календар, але й в асортимент культур. Так, господарство пана Володимира Слободяна, фермера з Івано-Франківщини, завжди сіяло багато кукурудзи, сої та соняшника. Цьогоріч лідирує яра пшениця та ячмінь.
"Ми таку рентабельну культуру як кукурудза змістили на менш рентабельну культуру як яру пшеницю. Заради продовольчої безпеки держави. У зв'язку із тим, що ціна на газ прогнозується на рівні 3 тисяч доларів за один куб метр на осінь. А кукурудза — культура, яка потребує великих об'ємів газу для сушіння. І великої кількості мінеральних добрив азотних, які тоже значно подорожали".
Загалом, кажуть аграрії, цьогоріч собівартість обробки одного гектара їм обійдеться дорожче на п'ятдесят відсотків, ніж торік. Чи означає це, що настільки зросте в ціні й новий врожай? Фермери кажуть: не обов'язково. Ціна може й не змінитися. Усе залежатиме від налагодження експорту за кордон.
Овочі замість креветок
Навесні цього року на Миколаївщині мав би запрацювати найбільший в Україні промисловий розплідник тихоокеанської білоногої креветки. Проте війна змінила плани й підприємець Любомир Гайдамака вирішив переформатувати бізнес.
"Це не привід для того, аби впадати у відчай та опускати руки. Ми почали вирощувати в теплицях овочі для зміцнення продовольчої безпеки нашої громади. Спочатку посіяли розсаду, ранні овочі (салати, руколу, редиску), а далі вирощуватимемо помідори, огірки, пряні трави й до самих заморозків матимемо свіжі овочі", — розповів пан Любомир.
Понад те, фермер закликає бізнес зуміти перепрофілюватися, аби це було вигідно і для нашої країни під час війни, і для інвесторів, і для жителів сіл, які отримують нові робочі місця.
Мінна небезпека
Запорізькі фермери почали посівну попри постійну загрозу обстрілів. Аграріям доводилося працювати в броніках та касках. Перед проходом техніки поля перевіряли сапери.
На жаль, російські війська "посіяли" по наших полях дуже багато "сюрпризів". На фото нижче — тяжка реальність українських механізаторів, які потерпають від протитанкових мін рашистів.
"Треба віддати належне, що українські аграрії сміливо йдуть у посівну кампанію, незважаючи на такі складні об'єктивні обставини. Ми це бачимо повсюди. Наскільки впевнено і віддано воюють військові, настільки ж сміливо та віддано виходять у поля й аграрії", — підкреслив у квітні Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський. Він додав, що у прифронтових зонах аграріям найскладніше, адже по-перше, там дуже розірвані логістичні ключі; по-друге, це досить небезпечно; по-третє, має бути відповідна наснага, щоби проводити посівну в прифронтових або окупованих місцях.
"Сафарі" на корів
Під Черніговом, що зараз звільнений ЗСУ, окупанти знущалися не лише над людьми, але й над тваринами. Орки знищили молочну ферму і влаштували "сафарі" на корів і свиней у селах Лукашівка та Іванівка, які знаходяться біля кордонів Чернігова. Після визволення села фермер нарахував 110 убитих туш — дорослі корови та телята. Окупанти застрелили навіть тільну корову, яка почала телитися. Саме з цієї ферми з початку війни до Чернігова возили молоко для дітей безкоштовно.
"А скільки вони ще поїли, з автоматів розстрілювали, робили шашлики в церкві. Третину будинків, близько півсотні, просто зрівняли з землею. Сільськогосподарська техніка знищена й розграбована", — розповідає про перебування рашистів у постраждалих селах фермер.
Із самого початку російського вторгнення в Україну Чернігівщина зазнала страшних бомбардувань. Зараз місто потрохи приходить до тями, а фермери області заново, буквально з нуля, відроджують те, що за лічені години знищили війська країни-терористки.
Взаємодопомога і єдність
Харківщина теж належить до переліку регіонів, які найбільше постраждали від війни. Попри це жителі області не втрачають оптимізму й наснаги. У безпечних районах аграрії провели посівну, а фермери й домогосподарства посадили "другий хліб" — картоплю. Варто зазначити, що жителі Харківщини мали можливість отримати якісну насіннєву картоплю безкоштовно.
40 тонн насіннєвого матеріалу голландської селекції отримали харківські фермери від компанії "Агріко Україна". Виробник здійснює безкоштовне постачання картоплі для жителів різних регіонів України в рамках проєкту "КартопелькаUA", який здійснюється у співпраці з Програмою USAID з аграрного й сільського розвитку — АГРО.
"Знаєте, що наразі є головним для підтримки нашої країни? Єдність… Єдність для сильних стратегічних дій, для перемоги на полі бою, для підтримки незламного духу, для гуманітарної допомоги, а в нашому випадку ще і для забезпечення продовольчої безпеки України", — зазначають у компанії, яка безкоштовно поділилася з фермерами насінням. Реалізацію проєкту продовжать і в інших областях.
Як живеться фермерам в окупації
У районах, які зараз окуповані росією, фермерам найважче. У зоні окупації рашисти нещадно тиснуть на аграріїв. Загарбники викрадають фермерів, намагаючись давити фізично, зокрема тортурами. Роблять це для того, щоби вони продовжували агробізнес, але врожай планують відбирати силою для потреб своїх підрозділів та місцевої "влади".
Аграрії стикаються з постійним рейдерством, викраденням зерна, техніки. Їх змушують брати на роботу "днрівців" та російських військових. Можливостей для поливу, закупівлі добрив, бензину фактично немає. Елеватори захоплені або розграбовані, тому навіть ті, хто зміг провести посівну, непокояться про те, як зберуть врожай і де його зберігатимуть.
Крім того, російські окупанти планують провести так звану "націоналізацію", передусім тих аграрних підприємств, які належить європейцям та американцям. Така собі помста за санкції.
Херсонський регіон, який забезпечував ранніми овочами та зеленню практично всі області України, після окупації російськими військами опинився в надскладній ситуації. Фермери неспроможні вивезти продукцію за межі регіону, оскільки російські військові остаточно заблокували виїзд з окупованої території. А в Чаплинському районі російські військові ще і змушують фермерів своєю технікою копати окопи.
У місті Мелітополь Запорізької області, що теж тимчасово окуповане російськими військами, представники рф крадуть зерно в місцевих фермерів. Останнім часом вони масштабували крадіжки. Російські окупанти почали красти зерно в мелітопольських фермерів ще у травні. Вони забирали зерно з елеваторів та вивозили до Криму автотранспортом (по 20–30 авто на день). Тепер представники рф залучили й інші види транспорту. "Вони почали вивозити потягами. Сьогодні вони знаходять новий автотранспорт, звозять усе в порт Бердянськ і звідти збираються вивозити вже кораблями, баржами. Відповідно, інші масштаби крадіжок. І готуються таким же чином вкрасти новий врожай, який наші фермери посадили восени", — розповів Іван Федоров, законний міський голова Мелітополя.
У Запорізькій та Херсонській областях фермери масово викидають молоді овочі просто на узбіччя доріг. Їх не пропускають із товаром на територію вільної України. А продавати свій товар за копійки до окупованого Криму багато хто не хоче. Проте окупанти під дулом автоматів змушують людей за безцінь віддавати продукцію та грабують їх.
"У будинок до фермера прийшли озброєні «днрівці». Поставили сім'ю на коліна і сказали, що весь свій урожай він має протягом трьох днів вивезти до Криму. Або в нього все відберуть. Для того, щоби чоловік був зговірливим, погрожували, що заберуть «на підвал» сина. Йому довелося все вивозити. Але ці орки просто так не відстануть. Вони запитали — що ти раніше вирощував? Овочі, полуницю, картоплю. Ось і цього року робитимеш те ж саме. А якщо ні, то твої поля заберемо", — розповідає мешканка Бериславського району Херсонської області. Тобто люди, які не хочуть працювати на окупантів, майже не мають вибору.
Фермерський спротив
Проте тактика залякування спрацьовує не всюди. В одному з районів Херсонщини під час спроби російських окупантів викрасти комбайн з одного з агропідприємств рашисти отримали відсіч — фермери відкрили вогонь та застрелили двох окупантів. Про це розповіли ряд українських ЗМІ, посилаючись на місцевих жителів, які попросили не називати їхні імена й не говорити, де саме стався конфлікт.
За словами аграрія, нещодавно до нього на підприємство приїхали озброєні люди й почали вимагати ключі від комбайна, погрожуючи автоматами. "Вони були у військовій формі, сказали, що забирають техніку «на потреби армії». Коли ми не погодилися, то почали ще більше «бикувати». Охорона не злякалася, відкрила вогонь. Двоє 200-х, ще парочка 300-х втекли. Чекаємо на нові візити", — розповів фермер.
Місцеві аграрії також розповіли, що рашисти схиляють їх до продажу готової продукції за копійки та намагаються змусити вирощувати новий урожай. "Росіяни нам прямо кажуть — або саджаєте ви (сільгосппродукцію), або саджаємо ми (тобто фермерів у в'язницю). Ми бачимо, що вони тут нічого не робитимуть. Окупанти вміють тільки грабувати та знищувати. Ми поки не знаємо, як бути, намагаємось об'єднатися й чекаємо на звільнення", — розповів інший фермер Херсонщини.
Фермери Донеччини
Але мабуть, ніхто в країні так сильно не вірить у ЗСУ, як фермери, що засіяли поля в Донецькій області. Українські фермери на Донбасі продовжують працювати попри запеклі бої неподалік. "Я нікуди звідси не поїду, — говорить Євген, фермер із Соледара. — Це — моя земля!".
Допомога ЗСУ
Пікапи, які придбали черкаські аграрії для 36-ої окремої бригади морської піхоти
Українські фермери не тільки надійно тримають свій фронт, попри всі складнощі через війну. Вони ще й активно допомагають нашим захисникам. За власний кошт фермери купують для армії тепловізори й автомобілі, бронежилети і квадрокоптери. І, звісно ж, відправляють на передову тонни своєї продукції!
Ще більше корисних рішень!
Найменший клаптик нашої родючої землі — наше багатство. Тракторні війська роблять свою справу, але й кожен із нас може теж стати трохи фермером та використати всі доступні земельні ресурси для вирощування городини, навіть на балконі чи прибудинковій ділянці.
"Рубрика" вже писала про загальноукраїнську ініціативу "Сади перемоги". Вона спрямована на ефективне використання вільних земельних ділянок під вирощування продуктів харчування. Наразі через бойові дії в багатьох регіонах країни, де раніше збиралися врожаї, зруйновано всі схеми поставок. Збільшення населення за рахунок внутрішньо переміщених осіб в окремих областях може призвести до продовольчої кризи. Тож звертаємося до всіх українців — приєднуйтесь до ініціативи!
У багатьох громадах отримати ділянку для вирощування овочів та зелені можна, звернувшись у департамент соціального захисту населення. Допоможемо українським фермерам! Висадимо свої Сади перемоги!
І ще одне корисне рішення для наших аграріїв. В Україні запрацювала електронна платформа збору інформації збитків нашого агросектору через війну росії проти України.
За допомогою сервісу фермери, господарства та сільгосппідприємства можуть подати заявку та повідомити про завдані їм збитки для опрацювання органами державної влади із подальшим відшкодуванням та компенсацією.
Види майна, які можна фіксувати як зруйновані, викрадені чи пошкоджені:
- земельні ділянки;
- інфраструктурні об'єкти;
- сільськогосподарська техніка;
- вантажні та легкові автомобілі;
- запаси ресурсів;
- обладнання та устаткування;
- продукція тваринництва та рослинництва.
Зафіксувати збитки можна за посиланням.
