Поки Воплі Відоплясова співають про країну мрій, сповнені крутих ідей українці щодня роблять реальні кроки на шляху до такої країни. І часто допомагає їм у цьому – вітчизняний бізнес, який підтримує важливі соціальні проєкти, а іноді – зовсім фантастичні ініціативи громад.
Нагуглити "людською мовою", що таке соціальні угоди і як вони працюють, не так легко. Тому "Рубрика" вирішила все пояснити на прикладі гігантського акваріуму, ліхтарів і школи. Нумо з нами на борт "фантастичного човна" і гайда на Олевщину!
Літо. Олевщина. До річки Уборть, що поблизу села Хочине, вкотре приходить молодий хлопець. Він часто тут купається і непогано знає місцевість. Посеред прохолодної води його увагу привертає щось схоже на колоду. Потемніла від вологи деревина визирає з води на десяток чи два сантиметрів. Хлопець підпливає ближче, роздивляється.
У цій річці чимало колод — одразу біля водойми дубова роща, тож нічого дивного. Але цього разу хлопцеві трапилась сосна. Ну й що вона тут забула?
Глибокий вдих, пірнання у воду, дотик, другий… А під водою човен. Майже дев'ятиметровий човен-довбанка, розкопати і дістати який вдасться тільки через десять років від дня тієї першої зустрічі. Човен, збереження якого коштуватиме купу зусиль і купу грошей. І який буде того цілком вартий.
Директорка "Туристично-інформаційного центру" олевської міськради Анна Вжесінська каже — знахідка унікальна, проте зберегти її не так просто. Для того, аби деревина не руйнувалася зсередини, потрібна консервація.
"Човен був наче застромлений в землю. Його викопали і в серпні 2020-го року підняли з води. Довжина човна — 8,7 метри. Він із сосни, видовбаний вручну… На Хортиці такі величезні човни повністю поміщають у спеціальний розчин в металеву балію і там 7-10 років цей човен має лежати. Для нас це також єдиний вихід, але буде дуже прикро, якщо стільки часу човен не можна буде побачити", — розповідає Анна Вжесінська. А тоді додає:
"У нас з'явилася одна ідея. І довго нам казали, що це неможливо…"
Яке рішення?
Соціальне партнерство — це вид співпраці між представниками громад та представниками бізнесу. Перші розповідають про ідею і її важливість, а другі надають фінансову допомогу для її реалізації. Комерційного прибутку від таких угод не отримує жодна сторона. Всі плюси на рахунку громади.
Соціальну угоду уклала й ініціативна група, що займається порятунком човна. Анна Вжеcінська розповідає — оскільки відмовитися від консервації човна означає відмовитися від його збереження, консервувати його вирішили у прозорій скляній посудині.
"І довго нам казали, що це неможливо. Звісно, це дорого, але так сталося, що є люди, яким це цікаво і вони погодились оплатити цю скляну посудину.
Вона буде з оргскла і буде спаяна з трьох частин. Там також передбачена підсвітка і отвір для заміни води. Але суть в тому, що човен можна буде побачити. Люди зможуть ним тішитися, бо це дійсно унікальний об'єкт! Добудовується також і напів скляне приміщення, щоб побачити човен можна було і з вулиці", — ділиться Анна Вжеcінська.
І тут виникає логічне запитання. Навіщо бізнесу вкладатися у те, на чому він не заробить?
Оплатити створення величезного "акваріауму" для олевського човна зголосилася "Пержанська рудна компанія", яка має спеціальні дозволи на видобуток руд на території Олевської ОТГ (входить до групи компаній BGV Group Management). І це вже не перша співпраця компанії з громадою.
"Соціальне партнерство потрібне бізнесу для налагодження комунікації та взаємодії з громадою. У нашому випадку родовища, на яких ми працюємо, знаходяться біля сіл. Звичайно наша компанія сплачує значні податки зокрема і в місцеві бюджети. Але, крім цього, ми хочемо ефективно співпрацювати з громадою для якісних змін на місцях, ми демонструємо свою відкритість до пропозицій, напрацьовуємо взаємну довіру і показуємо, що наша робота безпечна й соціально-відповідальна", — пояснює начальниця відділу соціального розвитку BGV Group Management Світлана Висоцька.
Отож, порівняти соціальне партнерство можна з банківським депозитом. Компанія вкладає фінанси у ініціативи ОТГ й отримує «дивіденди» — порозуміння та діалог із громадою, а залежно від реалізованих проєктів ще й додатковий комфорт для своїх співробітників та партнерів.
Світлана Висоцька каже — часто бізнес за власної ініціативи хоче зробити щось корисне для громади, а іноді представники міста чи села самостійно йдуть до підприємців з власними ідеями.
Окрім залучення бізнесу до порятунку човна, міська рада спільно з "Пержанською рудною компанією", яка входить до BGV Group Management, зуміли також провести освітлення вулицями села Перга, відремонтувати та відкрити фельдшерсько-акушерський пункт, обладнати комп'ютерний клас для Пержанської школи, провести опалення в школі села Юрово та побудувати ігровий майданчик на території дитячого садка.
"Будучи відкритою, прозорою та зрозумілою для бізнесу, влада може розраховувати на його підтримку. Коли приватний інвестор заходить у владні кабінети та вирішує питання щодо життєдіяльності своєї справи чесно і відкрито – без хабарів та тиску – він погоджується на співпрацю з громадою у рамках соціальних програм. Соціальні проєкти – це не тільки репутація бізнесу, це і репутація місцевої влади, її дієвості. Адже інвестувати і жити хочеться там і туди, де комфортно.
Нашою першою виконаною соціальною угодою було вуличне освітлення в селі Перга. Видатків з бюджету на всі села не вистачає, але комфорт життя мешканців громади ми маємо забезпечувати. Для нас рішенням стала співпраця з інвестором – укладання соціальних угод. Як саме ми обираємо проєкти? Власне, кожного разу виходимо з нагальної потреби щось відремонтувати, закупити чи відновити. Аналізуємо і приймаємо рішення про реалізацію того чи іншого проєкту – або за рахунок бюджету, або за підтримки інвестора та приватних інвестицій у рамках соціальної угоди", — ділиться Сергій Лисицький, Олевський міський голова.
Тим часом Світлана Висоцька зазначає, що, на жаль, іноді готовність бізнесу допомогти і йти назустріч потребам ОТГ люди сприймають як спробу підкупу. На питання, як уникнути такого хибного негативного контексту, пані Світлана відповіла:
"Якщо чітко і прозоро вирішувати проблеми населення, недовіра нівелюється. Наша компанія пройшла такий шлях. Сьогодні ми налагодили плідну співпрацю з громадою без провокацій і закидів. Не словами, а конкретними якісно реалізованими проєктами ми змогли довести населенню, що компанія готова підтримувати громаду, адже наш бізнес також є її частиною".
Анна Вжесінська, одна з тих, хто опікується олевським човном, каже — команда сподівається вже до кінця року отримати скляну посудину і забрати цінну знахідку зі старої покинутої ферми, де човен-довбанка зберігається зараз.
Також на Олевщині чекають висновку німецьких експертів, які мають встановити точний вік човна. Наразі археологи припускають, що йому може бути від трьохста до тисячі років і потрапив він на землі, де його знайшли, збираючи данину або у якості торгівельного судна, адже українські човни-довбанки робили переважно з дуба, а не сосни і довжиною до чотирьох метрів.
То як же на основі історії про човен створити власну історію успіху? Як прийти до соціального партнерства?
А далі почнеться найцікавіше — плідна співпраця.
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Останніми роками українським дітям дедалі важче включатися в соціалізацію — пандемія та війна забрали в… Читати більше
Ще у липні 2022 року в розпал бойових дій уряд започаткував грантовий проєкт “єРобота”. Будь-хто… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.