Садовий центр у дворі свого будинку: як почати один бізнес двічі з нуля і обидва рази досягти успіху

Займатися улюбленою справою, постійно розвиватися і масштабуватися — це завжди прекрасно. А що, якщо робити все це у дворі власного будинку, вправляючись з квітами і створюючи прекрасні сади? Схоже на мрію, чи не так? Її втілила у життя мешканка Донецької області, ландшафтна архітекторка і садівниця Ніна Радченко.

Ніна чудово розбирається у тому, з чого варто почати садову справу, адже робити їй це доводилося двічі. Вперше — 10 років тому, у рідній Горлівці, а вдруге — у 2014 році, коли через війну довелося покинути будинок, всю техніку та інструменти, і починати все спочатку, на новому місці, у селі Олександрівка:

"Ми їхали поспіхом, з техніки у мене залишилася машина, у якій стояв культиватор, і то, завдяки випадку. Він повинен був їхати на об'єкт на наступний ранок. Не можна сказати, що ми відновилися повністю — ми робимо це до сих пір, уже 6 років. До цього часу у нас були замовники, наше ім'я працювало на нас. Коли ми вибирали, де нам осісти, то знали, що це обов'язково повинна бути Донецька область, тому що тут — наші клієнти, ми йшли за ними, і це нам допомогло".

Який мінімальний набір має бути для того, щоб почати займатися садівничою справою? 

"Усе залежить від того, чи займаєтеся ви ландшафтною архітектурою або ж сервісно обслуговуєте сади. Тут різні стартові набори. У першому варіанті вам потрібен комп'ютер, щоб робити ландшафтні проекти, невеликий офіс, щоб приймати клієнтів і набір оргтехніки. Звичайно, це можна робити на дому та виїжджати на об'єкти, але тоді вас будуть сприймати як звичайного практикуючого ландшафтного архітектора, який працює сам на себе. Крім цього всього знадобляться книги і наукові матеріали".

У Ніни є велика бібліотека, але настільною книгою все ще залишається перша — значних розмірів Каталог дерев Lorberg, виданий однойменним розплідником рослин у Німеччині, якому вже більше 170 років.

"Ще потрібне портфоліо", — продовжує архітекторка-садівниця, — "без нього у клієнтів дуже низький рівень довіри. Плюс до всього, ландшафтний архітектор повинен уміти розрахувати систему поливу — розмір форсунок, дальність поливу і так далі. Усе це вимагає певних знань — їх потрібно "увібрати" перш, ніж почати чимось займатися".

За освітою Ніна — хімік-технолог, але все знання для роботи вона черпає з практики, відвідує стажування за кордоном.

"Найважчими були перші об'єкти. Замовника потрібно обов'язково попереджати про те, що ти вчишся. У мене такими клієнтами були мої друзі, які були готові віддати свою ділянку на розтерзання", — сміється Ніна. — "Мені пощастило з моїми знайомими.

Якщо ви хочете займатися безпосередньо садом — вирощувати і садити рослини в землю — тут все йде складніше. Вам знадобляться інструменти — культиватори, газонокосарки, кущорізи… Вони недешево коштують, плюс — їх потрібно десь зберігати — у гаражі, або на складі. Необхідний автомобіль, щоб усе це транспортувати. До того, як у мене з'явилася машина, я їздила в автобусі з лопатою. Виглядає смішно, погодьтеся! Але вже дуже мені хотілося бути ландшафтним архітектором, — знову жартує Ніна, — я йшла навіть на такі жертви. Але це неправильно в плані позиціонування себе як фірми. Тому стартовий капітал повинен бути: у вигляді техніки, місця для її зберігання та авто для транспортування. Тим, хто хоче почати займатися садівничою справою, доведеться купувати все по частинах, тому що сума виходить чималенька".

Де знайти кошти для розвитку бізнесу?

За допомогою у фінансуванні Ніна Радченко тричі зверталася до грантових програм. Вперше — у 2016 році, до Програми розвитку ООН: "Це була програма для розвитку садового центру. На той час ми вже купили тут землю, а на грантові кошти купили туї, агроволокно".

Наступний грант — від програми Український донецький куркуль. Завдяки йому у садовому центрі з'явилася теплиця для розсади однорічних квітів. Втретє допомога знову прийшла від ПРООН, яка виділила кошти на покупку садового трактора і на те, щоб закласти сад з фундука:

"Зараз сад молодий, але у нас є можливість почекати, поки він почне приносити свої плоди. Згодом це буде гарною підмогою, щоб перекрити якісь фінансові просідання. До того ж, якщо з фундука тиснути масло, можна зробити з цього цікаву туристичну фішку. Наше місце розташування цьому сприяє — ми знаходимося на проїзний трасі, нас помічають, а ще для торгівлі ми побудували маленький магазин".

Які плани на найближче майбутнє?

"Я була у багатьох європейських садових центрах, і тому у мене є уявлення про те, як все повинно виглядати. Я хочу домогтися такого рівня у своєму центрі. Це висока планка, і це непросто, особливо на великій території, як у нас. Тому для мене розвиток — це поліпшення того, що ми маємо. у нас є перелік всього того, що ми хочемо, і він дуже великий. Наприклад, нам потрібно поставити систему обліку, розширити асортимент, а в решті — це поточні питання.

Думаю, щоб "Олександрівський" був на тому рівні, на якому його бачу я, нам знадобиться ще років 5. Усі зміни полягають у тому, щоб зробити нас більш клієнтоорієнтованими. Наприклад, коли відвідувач вибирає квіти, я хочу, щоб йому не потрібно було нахилятися — квіти повинні стояти на рівні рук. Для цього ставлять візки або спеціальні стелажі. Але ці стелажі потрібно зробити, красиво забрендувати, провести систему поливу…"

У уважної до деталей Ніни загоряються очі, коли вона починає говорити про те, як планує перетворити свій центр. Здається, що вона вже давно все спланувала. Садівниця ділиться головним секретом:

"Історії про успішний успіх не буде, якщо ти не будеш працювати. Тому я дивлюся на все реально, прораховую, скільки коштів мені знадобиться для втілення цього і вже потім думаю, де ці кошти взяти. Головне — не брати на себе занадто багато, а рухатися маленькими кроками", — радить вона.

Фото з Facebook-сторінки "Садовый центр Александровский"