30-секундне відео, де жінка розмахує прапором ЄС та різко кидає його на землю. Угорі підпис — "Французи не вмруть за Україну". Така публікація одразу ж викликає в нас бурхливі емоції та потребу якимось чином відреагувати: написати коментар, поділитися з друзями чи переповісти це на живій зустрічі з колегами. І лише згодом, можливо, якщо нам пощастить і її хтось спростує, ми дізнаємося, що це відео вирване з контексту і зовсім не стосується України, а підпис маніпулятивний. Однак інформація вже поширена, а емоція закарбована.
Тікток допомагає пропаганді та оманливій інформації ширитися великою аудиторією, і якщо в текстових постах вдається відстежувати пропаганду, то з короткими відеоформатами поки справлятися важче. І оскільки соціальні мережі ростуть з кожним днем, то зростає ризик, що таких відео ставатиме більше і вони значно впливатимуть на думку суспільства.
З розважальної платформи для конкретної аудиторії Тікток перетворився у популярну соцмережу для всіх вікових категорій. В Україні станом на 2023 рік у застосунку зареєструвалося понад 12 млн повнолітніх користувачів.
Особливість платформи в тому, що хоч користувач може зазначити локалізацію, це не грає великої ролі: стрічку відео формують алгоритми за принципом попередніх вподобань та кількості часу, яку користувач присвятив перегляду (чим довший час перегляду, чим ймовірніше, що алгоритм видаватиме схожий контент у майбутньому). Тому вам можуть траплятися відео звідусіль: від США до росії.
З припливом популярності соцмережі стало очевидно, що російська пропаганда опановуватиме і цей майданчик для поширення дезінформації. У 2023 році команда Тікток виявила близько 12000 фейкових акаунтів, що поширювали російську пропаганду в країнах Європи, Україні та росії локальними мовами.
Створювати маніпулятивні відео доволі легко. Автори використовують для цього різноманітні методи: змінення аудіодоріжок, які не відповідають відео, викривлення або замовчування фактів, постійне повторення схожих наративів і навіть гумористичні скетчі, в яких жартома розповідають про болючі для суспільства теми. Зокрема в березні 2023 року в мережі з'явилася новина: у Тіктоці знайшли підробний акаунт українського військового. Відео були скопійовані з його оригінальної сторінки, однак поверх них були накладені текстові та аудіодоріжки, які поширювали недовіру до військових та сумніви в правильності їхніх дій.
Скриншот фейкової сторінки у Тікток. Джерело: Радіо Свобода
Найчастіше в пропагандистських відео автори намагаються всіляко дискредитувати Україну, Збройні Сили та представників влади, щоб деморалізувати українців та посіяти "зраду". Однак антизахідна пропаганда теж присутня і направлена вона на те, щоб вкотре вкорінити образ всемогутньої росії.
Команда Тіктоку запевняє, вони докладають зусиль до боротьби з таким контентом та захистом користувачів. Зокрема онлайн-платформа добровільно приєдналася до Кодексу поведінки щодо дезінформації, створеного Єврокомісією. Користувачі також мають можливість подати скаргу на публікацію. Справді, частина відео, які раніше були виявлені користувачами як неправдиві, більше недоступні на платформі. Однак кожного дня їх з'являється сотні нових.
Малоймовірно, що платформі вдасться повністю побороти наплив дезінформації в найближчі роки. Проте самі користувачі можуть ознайомитися з ключовими правилами перевірки контенту та критично ставитися до того, що вони споживають.
Правило 1. Перевіряти джерело інформації: анонімність акаунта, посилання на інші соцмережі, інші публікації тощо.
Правило 2. Перевіряти наведені у відео факти та цитати. Вони можуть бути викривленими або вирваними з контексту.
Правило 3. Оцінити рівень емоційності. Здебільшого маніпулятивні повідомлення використовують нецензурну чи емоційно забарвлену лексику, щоб одразу викликати емоцію та не дати вам час подумати про правдивість. (Ремарка: не вся пропаганда використовує емоційність, але це важлива ознака).
Правило 4. Шукати першоджерело відео та фото. Пам'ятайте, випадковий фрагмент відео в соцмережі, підписаний текстом, не можна вважати правдивим джерелом.
"Рубрика" провела моніторинг соцмережі Тікток та виокремила, які методи використовує росія для антизахідної пропаганди та як ці чотири правила допомагають не попастися на гачок дезінформації.
Дискусія про початок військових дій в невизнаному Придністров'ї почалася ще у 2023 році. Тоді росія поширювала наратив, що українські війська скупчилися біля держкордону з Придністров'ям та готові почати воєнну операцію.
28 лютого 2024 року "депутати" Придністров'я вкотре скликали з'їзд, на якому офіційно звернулися до Ради Федерацій та Держдуми рф з проханням захистити їх "від тиску Молдови". Після цього російська пропаганда знову порушила питання про те, що не тільки Придністров'я, а й сама Молдова загалом повинні приєднатися до росії. Пропагандистські автори у своїх відео вказують, Молдова та Придністров'я — розмінна монета в геополітичній війні Східної Європи, а Україна — одна з держав, яка винна в цьому. Вони нагадують, що саме завдяки колишньому СРСР у Другій світовій війні Молдова була звільнена від окупаційної влади Румунії. Мовляв, саме тому Молдова повинна тягнутися до росії, а не до Румунії, яка є в складі ЄС. Усе це створює хибне інформаційне тло, власне, для ЄС та України — щодо її сусідів.
Володимир Зеленський ще у червні 2023 року заявив, Україна не претендує на території Придністров'я та може допомогти Молдові лише в разі, якщо буде запит від їхньої влади. Він додав: "Вони повинні об'єднатися з їхньою державою, з їхньою історією — тобто з Молдовою". Депутат парламенту Молдови Оазу Нантой також стверджує, що між Києвом та Кишиневом є діалог, а конфлікт в Придністров'ї не той, "який потрібно вирішувати військовими методами".
Попри повне розвінчування наративів про "визволення Києвом Придністров'я", російська пропагандистська машина не здається та у 2024 році наново запускає в інфопростір тези про потребу Молдови стати на бік росії та відмовитися від вступу в Європейський Союз.
Одними з найбільших прибічників цієї ідеї є Арестович та Бортник, які коментують питання української політики на медіаплатформах, причому, частіше за все, російських. Подають цю тезу максимально емоційно, звертаючись до російських та українських глядачів. За словами Бортника, українці не вміють використовувати надану допомогу, "звинувачуючи усіх навколо".
Руслан Бортник. Скриншот з фрагмента відео, яке раніше було опубліковано на ютюб-каналі та уривками розлетілося в Тіктоці
Часто такі псевдоексперти маніпулюють фактами й викривлюють реальність: вони беруть правдивий факт і "прикрашають" його неправдивими тезами чи власними спекуляціями. Людина ж, яка слухає це, знаючи, що перша частина — правда, автоматично з більшою довірою ставиться і до всього сказаного далі.
Згідно зі статистикою Інституту вивчення війни, за два роки повномасштабного вторгнення Україна отримала допомогу в розмірі понад 178 млрд доларів. Уже з початку 2024 року країні вдалося підписати багаторічну угоду з Норвегією на 7 млрд доларів, а від Північної Македонії отримати 10 партій військової допомоги. У лютому на спеціальному саміті лідерів ЄС у Брюсселі країни-члени ЄС схвалили рішення створити Український Фонд на суму 50 млрд євро.
Частина правди в цій тезі в тому, що фінансова допомога міжнародних партнерів має вирішальне значення у війні. Однак не завжди процеси відбуваються оперативно, зокрема зараз світ спостерігає, чи зможе США таки прийняти рішення про виділення допомоги Україні. Саме тому такі меседжі потрібно транслювати не на українську аудиторію, викликаючи розпач, а доносити міжнародним партнерам — допомога Україні має бути пріоритетом.
"Ви всі так ненавидите росію і все російське… Але тут ти можеш прийти й говорити своєю мовою: українською, російською та навіть китайською. І ніхто тебе не вижене, і ніхто не дивиться на тебе косо. Немає ненависті в очах людей", — говорить жінка у відео. Вона позиціонує себе українкою, яка ніби-то виїхала з Кременчука в росію після початку повномасштабного вторгнення. Запевняє, що по всій території росії знаходяться кафе та ресторани української кухні з українськими назвами.
Це відео одразу підхопили російські пропагандистські канали, транслюючи: "Війни немає. Колективний Захід прагне розсварити братні народи, які все життя мирно жили разом".
На додачу до цього, ці ж телеграм канали розповсюдили відео українки, яка виїхала в Італію і нібито не може знайти роботу, оскільки до українок там всі ставляться зневажливо.
З соцмереж жінки дізнаємося, що з 2020 року вона жила в Польщі. Попри те, що активно публікувала дописи в Тіктоці й до повномасштабного вторгнення про роботу, життя в країні тощо, зараз її публікації обмежуються 2023 роком (моментом переїзду в росію) та сфокусовані на поясненнях, чому українці винні у війні, а росія — "страна хароших людєй". Власне, як і її акаунт в Ютубі починається з відео про те, як у Вроцлаві не люблять українців, та з інтервʼю російському каналу "Мрія". Жодного слова про воєнну агресію рф. Загибелі українців жінка пояснює тим, що українська влада навмисне робить так, щоб країну обстрілювали. Її українське коріння російська пропаганда активно використовує для вибілення власної репутації — нібито росія чудово ставиться до українців та завжди рада їм.
Такі відео викликають бурхливу реакцію в користувачів. Особливо її підкріплюють коментарі, які написані наче від імені українців, які погоджуються зі сказаним. А всі агресивні відповіді жінка потім використовує як приклад того, що українці жорстокі та нестримані.
Другий кейс — історія дівчини в Італії. Справді, у відео вона розповідає, що була ситуація, коли їй зателефонували й запропонували оплатити сексуальні послуги. Однак дівчина наголошує, такі одиничні випадки трапляються всюди, що точно не є показником поганого ставлення до неї чи українців загалом. Автори ж посту видозмінили її слова на користь тези про жахливе ставлення до українок у Європі.
У Тіктоці та Фейсбуці ширяться відео, на яких група людей виступає проти заяви Макрона про можливість відправити французьких військових в Україну, показово кидає та рве прапори ЄС і НАТО. Протестувальники скандують: "Макрон, їдь в Україну сам".
Фрагмент з відео, що шириться у Фейсбуці
Фрагмент відео з Тіктоку
Як зазначає проєкт з перевірки дезінформації StopFake, у той день у Франції не проходили масштабні акції, метою яких був би антивійськовий чи антиукраїнський протест. На відео ж зображена акція французьких праворадикалів націоналістичної партії "Патріоти". Це зрозуміло з кольорів прапорів та написаних лозунгів. Вони вийшли з плакатом "Виходимо з Євросоюзу: Фрекзіт" та з 2017 року активно лобіюють вихід Франції з Євросоюзу.
Що примітно, це не перший випадок, коли російська пропаганда використовує мітинги цієї партії у свою користь. От, наприклад, уривок відео 2023 року.
Цей приклад ще раз доводить, що російська пропаганда видозмінює інформацію під свої потреби. У цьому випадку — спроба довести світу та самим українцям, що в цій війні їх ніхто не підтримує. Однак справжніх відео з антиукраїнських протестів у Франції вони не знайшли (оскільки таких протестів і не було), тому використали випадкову акцію.
Пропагандистські наративи використовують будь-які методи поширення дезінформації і це не обов'язково повинен бути створений з нуля фейк. Часто вони залучають сторітелінг від імені конкретної людини, видозмінюють реальні факти під свої потреби, вихоплюють інформацію з контексту тощо. Особливо вони полюбляють повторювати вже сказані та спростовані тези, адже чим довше інформація залишатиметься на слуху, тим більша ймовірність, що вона закріпиться в голові аудиторії.
“Рубрика” розповідає, як молодь доєднується до розмінування українських територій. Читати більше
“Рубрика” разом з лікарками склала список з 12 універсальних подарунків, які допоможуть вашим близьким подбати… Читати більше
Дмитро Демченко родом з Дружківки, що на півночі Донецької області. До Збройних сил України вирішив… Читати більше
Вибір різдвяних і новорічних подарунків — це можливість не лише порадувати близьких, а й підтримати… Читати більше
Війна змусила шість мільйонів українців виїхати з України за кордон, а ще стільки ж стали… Читати більше
Unwrap the joy of Ukrainian Christmas with Rubryka! Embrace traditions, enjoy festive foods, and create… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.