“Зґвалтування — це зброя”. Як українка допомагає потерпілим від насилля під час війни

"Рубрика" продовжує публікувати серію інтерв'ю "Обличчя оборони України". Цього разу розповімо вам про проєкт "Сильні", мета якого — допомога потерпілим від сексуального насильства під час війни в Україні.

"Порівняно з тими, хто був в Україні, перший день для мене був «глухим»"

Ярина зараз у Німеччині. Саме звідти вона вже кілька тижнів координує роботу нещодавно створеного проекту "Сильні". Після почутих історій про зґвалтування вона не змогла залишитися байдужою й відкрила збір коштів на допомогу потерпілим. Миттєво ініціатива набрала обертів, і зараз проект перетворюється на благодійний фонд. Але про все по черзі.

"У перший день війни я була в Туреччині. Так склалося, що ми з хлопцем поїхали туди кататися на лижах. 24-го лютого я прокинулася десь о 4 ранку, відкрила новини й побачила сповіщення про вибухи в Україні. Про це ж мені написала мама і друзі. 

Порівняно з тими, хто був в Україні, перший день для мене був «глухим». Я сиділа в готельному номері, і єдине, що могла робити, — це відстежувати новини. 

Спала по 3-4 години. Організм відмовлявся відпочивати більше. Як тільки  прокидалася — чимшвидше хапалася за телефон. Я не знаю навіть, що краще: бути в цей момент за кордоном чи в Україні. Можливо, вдома ми почувалися б кориснішими. Але склалося, як склалося".

"У мене є страх того, що чекає на потерпілих від зґвалтувань у майбутньому"

Протест проти зґвалтувань українок російськими окупантами перед посольством росії в столиці Естонії Таллінні

Ярина — комунікаційниця. У неї своя креативна агенція, яка спеціалізується на роботі з громадянським суспільством: громадськими організаціями, благодійними фондами. Іще вона займається популяризацією науки. У 2017/18 роках читала лекції з сексуальної освіти та науково пояснювала, що таке кохання і стосунки.

"Свого часу я знайшла віддушину у проведенні науково-популярних лекцій. Найбільш затребованою була тема «Біологія сексуальності» — погляд на стосунки й кохання з точки зору науки. 

Звичайно, зґвалтування як форма злочину і сексульного насилля фігурувало в моїх лекціях завжди. Це взагалі дуже болюча тема для нашого суспільства. 

Окрім існування самого явища, у нас є ще й неправильне ставлення до нього. Потерпілі від злочину стигматизуються. Відбувається віктимізація: жертву звинувачують у тому, що вона стала жертвою, на неї покладається відповідальність. 

Як може бути українка винною в тому, що її зґвалтував окупант, який увірвався в її дім? Але, на жаль, у нас настільки сильна стигматизація, що навіть за таких умов багато жінок обирають промовчати.

І в мене, як у жінки, і як у людини, яка тривалий час займалася цією темою, є страх того, що чекає на потерпілих від зґвалтувань у майбутньому. 

Коли я побачила, що відбувається в моїй країні, я дуже розгнівалася. Я була готова вбивати цих нелюдів. Все, що я могла, — це виплеснути емоції в допис у фейсбуці. Неочікувано для мене мої міркування знайшли відгук серед читачів. Люди ділилися своїм болем, писали мені в особисті, поширювали допис. 

І так за один день у моїй голові виник проєкт «Сильні»".

"У даному випадку зґвалтування — це зброя. І вона має свої характерні риси"

Ярина почала думати, як допомогти постраждалим від насильства. Перше, що спало дівчині на думку, — допомогти фінансово. 

"У даному випадку зґвалтування — це зброя. І вона має свої характерні риси. 

Росіяни знущаються в основному дуже жорстоко. Це все підкріплюється пропагандою та ідеологією. Вони впевнені, що це у них така «хресна хода», що вони «вичищають» із нас нечисть. У результаті багато потерпілих мають сильну травматизацію: вибиті зуби, пошкоджені очі, втрата зору, розірвані вагінальні й анальні тканини".

Ярина відкрила збір на свої особисті рахунки. І буквально за чотири дні вдалося акумулювати близько півтора мільйона гривень.

"Паралельно я стала шукати людей, які працюють безпосередньо з потерпілими. Налагоджувала канали для допомоги. На мене почали виходити люди та організації, які десятки років займаються цією ж темою. Вони бачать в нас одну силу, ми бачимо в них іншу. І вже об'єднуємося".

Буквально за тиждень "Сильні" став проєктом із партнерами, командою, сценарієм розвитку на майбутнє. 

Проєкт має чотири блоки роботи: фінансова, психологічна, юридична допомога, а також підтримка в поширенні інформації про факт насильства у ЗМІ. 

"Якщо в людини є потреба у медичних послугах, які вона не має змоги отримати самостійно: не має доступу до медичного центру, фінансів, можливості доїхати, — вона може звернутися до нас. 

Ми знайдемо медичний заклад, спеціаліста, і потерпілій нададуть необхідну допомогу. Оплата за це буде покладена на нас. Тобто під фінансовою допомогою мається на увазі не передача грошей готівкою потерпілим, а оплата необхідних медичних послуг. 

Психологічна робота з потерпілими від зґвалтування — непроста задача. Етичне, моральне й медичне право працювати з такими пацієнтами мають винятково клінічні психологи з досвідом роботи з потерпілими від сексуального насилля. Особливо — зі спеціалізацією роботи із насиллям у воєнний час. 

Тому ми як новостворена організація поки тільки працюємо над тим, щоб наші психологи пройшли відповідну підготовку. А зараз у нас є партнери, які мають власні команди психологів під супервізією спеціалістів із Америки, Ізраїлю, Великої Британії. Саме вони нам допомагатимуть у цьому напрямку.

Крім того, медичні працівники також будуть проходити інструктаж поводження з потерпілими. Усі, хто контактуватиме з ними, мають говорити й поводитися правильно.

У нас є блок і юридично-правової підтримки. Зґвалтування — це злочин, у якого немає терміну дії. Про це не всі знають у нашій країні. Навіть якщо в людини почало боліти щось знову через 10 років після зґвалтування, вона має повне право заявити на ґвалтівника в поліцію. 

Надважливо, щоб потерпілі надавали свідчення про ці злочини. Це все йтиме в базу злочинів росії проти України. І далі — в Міжнародний суд з прав людини. 

Якщо потерпілий або потерпіла хочуть висвітлити свою історію, ми їм допоможемо це зробити правильно, зв'язавшись із журналістами, надавши психологічну допомогу. 

Є частина журналістів, які вміють працювати з цією темою, а є й такі, які не вміють. Надмірне висвітлення деталей зґвалтування може спричинити нехороші наслідки. Такого допускати не можна.

"Часто зґвалтування закінчується небажаною вагітністю"

Фото з акції протесту у Вільнюсі проти зґвалтувань українок росіянами

"Зараз ми вже надаємо допомогу. Акумульовані кошти ми ще не використовували. Всі витрати йдуть із власної кишені. Допомогу надавали силами благодійників і волонтерів. Самі історії я висвітлити наразі не можу. Але хочу подякувати клінікам, які безкоштовно надають послуги потерпілим, — у тому числі послуги з УЗД і проведення абортів.

Часто зґвалтування закінчується небажаною вагітністю. Це випадки, які вимагають оперативності, швидкості, надійності. Особливо в умовах, коли жінку оточують люди, які не знають про те, що сталося, — вона просто не хоче про це говорити. 

Ми очікуємо, що основна кількість запитів від потерпілих буде надходити десь через 1,5-2 місяці. Тому зараз ми максимально акумулюємо кошти.

Зґвалтована людина, яка скоріш за все втратила рідних, дім і знаходиться в незнайомому місці, бо її евакуювали, має спершу закрити базові потреби. Це — почуття захищеності, їжа, вода, сон, житло. І тільки після цього вона починає мислити за рамками першочергових потреб. Далі вона вже буде готова отримати допомогу.

Зараз наша задача поінформувати всі категорії людей і організацій, які з потерпілими стикаються, аби вони про нас знали і направляли потерпілих за допомогою до нас".

↓Читайте також

"Кожен робив те, що він міг, на що він був спроможний": як лікарка з Бучі приймала пологи і допомагала пораненим в облозі

"Тобі би бронік, як у Ксени", або як активістка, що боролась за права жінок, відтепер бореться за Київ