Біда не тільки у вирубках: чому західна Україна пішла під воду і що потрібно робити

Через сильні дощі на Західній Україні справжній потоп. Кілька областей, десятки міст і тисячі будинків пішли під воду. Люди втрачають майно і похапцем рятують життя.

Як кажуть екологи, причина трагедії криється у нерозважливому і злочинному ставленні до природи. Вирубці лісів і недотримання елементарних норм безпеки.

Чому відразу кілька українських областей йдуть під воду, хто несе за це відповідальність і як убезпечити себе від трагедії — розбиралася "Рубрика".

Що відбувається і хто в цьому винен

З 22 по 24 червня відразу у восьми регіонах України пройшли сильні дощі. Особливо постраждали Івано-Франківська, Чернівецька та Львівська області. Затоплено цілі міста і села.

Як заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, який приїхав у район катастрофи, повністю затопило Верховинський, Косівський та Рожнятівський райони. За два дні випало до 70% від місячної норми опадів. Річка Дністер вийшла з берегів і затопила все навколо. Це гірше, ніж масштабний потоп 2008 року.

Зруйновано інфраструктурні об'єкти — залізниця, 90 мостів, траси більш ніж на сотню кілометрів. Автомобільна дорога між Яремче та Микуличин і зовсім виявилася заблокована селевим потоком, що зійшов на неї. Проїзду на Буковель тимчасово просто немає, а траса національного значення Мукачево-Львів перекрита через негоду.

Уже відомо про двох загиблих у результаті потопу. Одна людина вважається зниклою безвісти. На місці події працюють понад тисячу рятувальників, а також сотні одиниць техніки. У регіон вже прибула делегація з Кабміну, куди крім глави уряду входить і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Причин такої жахливої ​​ситуації може бути кілька. Голова громадської організації "Дунайсько-Карпатська програма" Богдан Проць впевнений, що в гірській місцевості є чотири основні чинники, які прямо впливають на формування таких масштабних потопів.

• неякісне будівництво лісових доріг. При їх спорудженні не продуманий водовідведення, який би при сильному дощі поступово і протягом декількох годин змивав воду у грунт.
• вирубка лісів. Навіть важка техніка, якої вивозять дерева на траси, створює ділянки з ерозією. Вони сприяють швидшому потраплянню води в річки;
• неправильний забір гравію, що призводить до розмивання берегів.
• ушкодження прибережних ділянок у містах і селах. Це проявляється як у будівництві гаражів та інших будівель, так і вирубці рослин.

До слова, в Україні ще з середини листопада 2019 року діє мораторій на суцільні вирубки ялицево-букових лісів на схилах Карпат. Закон був проголосований спочатку Верховною Радою, а потім підписаний президентом Володимиром Зеленським. При цьому, як показує практика, заборона діє лише на папері.

Навіть відомий всьому світу шведський рітейлер IKEA продає стільці з буків, отриманих шляхом незаконних рубок в Карпатах. Як повідомляє британська неурядова організація Earthsight, деревина поставляється з лісомисливського господарства смт Великих Бичков в Закарпатській області. Це ж агентство відоме своїми незаконними вирубками у 2018, 2019 і 2020 рр.

Але проблема з повінню не тільки у діяльності людини. Синоптик Наталія Діденко вважає, що в даному випадку сильний вплив мають і рекордна кількість опадів, особливо на заході країни. У Прикарпатському регіоні дощі йдуть з невеликими перервами протягом місяця. Грунт просто перенаситився вологою, тому зриваються селеві потоки, а річки виходять з берегів.

"Над Україною, західною частиною особливо, тривалий час розташовувалася циклонічна депресія, яку підпирали з усіх боків осередки високого атмосферного тиску. Тому опади залишалися, крутилися на місці, з періодичним припиненням. Гори — особливі метеоумови, насичене вологою повітря додатково стимулювало випадання дощів", — пояснила у своєму Facebook синоптик.

Що робити далі

За словами Богдана Проца, держава повинна підійти до проблеми комплексно і стратегічно. Простіше кажучи — згадувати про потопи не тільки, коли вони вже сталися, а готуватися до форс-мажору заздалегідь.

Саме тому еколог радить при відновленні інфраструктури не допустити корупцію, а також грунтовно стежити за якістю будівництва. Адже відновити дороги і мости реально, але важливо зробити це з урахуванням попередніх проблем. Бо подібні повені бувають в регіоні практично кожен сезон.

"Необхідно дотримуватися нинішнього законодавства. Чи не будувати нічого у межах заплави, детально звертати увагу на видобуток гравію. Що стосується вирубки лісів — це також важливе питання, але і тут варто звернути увагу не тільки на факт незаконного видобутку дерева, а й на те, як його спускають вниз. Адже загрозу несуть не стільки вирубані дерева, скільки руйнування грунту при транспортуванні дерев з гори", — пояснив "Рубриці" Проць.

Фото: Dronarium Украина

Еколог Петро Тестів же впевнений, що зараз важливо зберегти заплави річок. Такі ділянки просто потрібно контролювати і заборонити передавати в користування під нову меліорацію, днопоглиблення, берегоукріплення тощо. Місцевим же жителям не варто такі ділянки забудовувати гаражами або іншими будівлями.

Також експерт радить звертати увагу на досвід Європейського Союзу. Там є окрема директива "Про оцінку і управління ризиками затоплення".

Вона передбачає для країни-члена ЄС створення карт потенційно небезпечних для затоплення районів і плану управління ризиками, розробити механізми оповіщення населення і вжити заходів щодо мінімізації загрози. Далі мова йде вже про оптимізацію в цих районах будівельної, господарської діяльності.

Як з цим працюють по всьому світу

Цікавий в цьому контексті і світовий досвід. У філіппінській столиці Манілі та американському Вашингтоні використовують так звані канали управління повенями (floodways). Це резервуари для тимчасового збору води, куди вона стікає з міських вулиць. Найчастіше відсіки створені з бетону і контролюють рівень води, а також захищені від ерозії.

Ще один спосіб протистояти потопам — "самозакривний бар'єр". Його суть полягає в тому, щоб у потрібний момент перенаправити воду і потенційно убезпечити значущі об'єкти інфраструктури. Наприклад, житлові будинки, лікарні або магазини. Є як тимчасові споруди, так і постійні. Зазвичай вони використовуються не тільки після шторму, а і у разі рясного танення снігу. Особливу популярність система отримала у Великій Британії.

Досить успішно навчилися боротися з повенями у Північній Америці. З огляду на велику кількість ураганів і штормів, у США і Канаді серйозно ставляться до контролю за внутрішніми водами. Наприклад, водозлив Maganza в американській Луїзіані контролює річку Міссісіпі і в потрібний момент просто регулює рівень води.

У Венеції, яка регулярно страждає від повеней, впроваджують проект MOSE. Його головна мета — ізолювати місто в момент загрози потопу від Адріатичного моря. Це дуже складна система, яка зможе завдяки мобільним шлюзам контролювати потоки води. Крім цього влада також зміцнює берегову захист Венеції і покращує саму лагуну.

Проект впроваджують вже досить давно, починаючи з 2003 року. Попередньо очікується, що фінальне будівництво завершиться у 2022 році.

Саме тому екологи сходяться на думці — з потопами потрібно і важливо працювати. Тим більше всім давно відомі райони в Україні, де вони відбуваються регулярно. У зв'язку з цим важливо опрацювати комплексно і зробити все, щоб уже у 2021 році наша країна не втрачала мільйони доларів і людські життя не тільки через негоду, але і через халатність окремих політиків.