fbpx
Сьогодні 02/07/2020 12:04
Що відбувається 12:04 28 Тра 2020

Час пристосовуватися: як фермер з Одеської області виживає в період посухи та неврожаю

Аномально суха зима — ще не вирок агросектору.

Фото bilyayivka.city

В Одеській області справжня катастрофа на півночі області посуха знищила майже половину озимих посівів, на півдні ситуація ще гірша. Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький констатує, що аграріям нічим виплачувати оренду за паї.

"Рубрика" поспілкувалася з власником органічного агробізнесу "Дунайський аграрій" Романом Дяжуком і дізналася, як він справляється з викликами для українського сільського господарства, а також запитала думку експертів з громадської організації "Екодія" і Всесвітнього фонду природи в Україні (WWF Ukraine), щоб зрозуміти, що буде з півднем України в подальшому і чи є цьому рішення.

засуха одесская область

Озимі пропали, це дійсно катастрофа

У фермера Романа Дяжука, агробізнес якого знаходиться в селі Саф'яни Ізмаїльського району, 2000 га органічної землі.

В цьому році було він висіяв 1300 га озимих (ріпак, пшениця і ячмінь), але рослини вже розвивалися в посуху. Господарство дуже добила посуха осіння, зимова і весняна, але ще заморозки, які були на початку квітня.

Що стосується озимих, то дійсно все пропало і це горе, констатує фермер.

"Це величезні витрати. Приблизно в гектар, я так думаю, фермери вклали 7-8 тисяч гривень, це якщо скромно, а то могли і до 10 тисяч гривень витратити. І якщо порахувати: у кого 100 га це мільйон гривень втрат, у кого тисяча гектар — це 10 мільйонів. Але погодьтеся, це дуже погано і це катастрофа. Що буде далі? Потрібно дивитися і змінюватись. У минулому році теж були проблеми. У мене врожай минулого року був дуже поганий і по всіх культурах практично мінус, крім сочевиці і овочів. Збитки складно оцінити. Але я розповім про свою врожайность: пшениці і ячменю близько 1,5 т з га, а нормальний обсяг 2,5 тонн з га; ріпак — в районі 500 кг з га, а нормальна врожайність в районі 2т; середня врожайність пшениці 3,5 — 4 т; просо 500 кг при врожайності в районі 2т. Тобто цифри говорять самі за себе", розповідає фермер.

За його прогнозами, в 2020 році урожай буде ще сумнішим. На його господарстві вже озимі пересівають органічними культурами, які користуються попитом: просо і високоолеїновим соняшником. Тим часом в господарстві сподіваються на дощі, й на те, що врожайність збільшиться по бобовим.

аграрій Роман Дяжук

Роман Дяжук

"Частина землі у мене готова з осені до посіву, але я не сію, тому що на тій землі взагалі не було ні краплі дощу. Тобто на одній ділянці був дощ, я на них вже засіяв озимі, інша частина землі готова до посівів, а я не можу сіяти. Але все одно я буду далі сіяти, можливо, просо або амарант. Якщо у тебе 70 відсотків землі не засіяно і ти поніс витрати, то це дуже сумно", зазначає фермер.

Допомога від держави: на що чекають фермери

В районі була складена комісія з приводу загибелі озимих, були представники місцевої влади, райадміністрації, були і представники фермера Романа Дяжука.

"Ми подали дані по збитках на розгляд комісії, яка створена при райадміністрації. Я був на зустрічі із заступником міністра, він їздив по нашому регіону і дивився. Ми розмовляли. Наскільки це буде ефективно? Ми чекаємо від держави підтримки, тому що стільки років ми платимо податки і у нас працює багато людей. Так сталося, ми сподіваємося, а там як бог дасть. Очікується фінансова підтримка, але це вирішує Кабмін", розповідає він.

Тим часом заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький за результатами поїздки в Одеську область розповів, які заходи пропонують для вирішення ситуація і підтримки аграріїв Одеської області. Серед рішень: отримання компенсації відсотків по кредитах вже в червні; механізм списання посівів, в результаті якого буде нараховуватися ПДВ на цю операцію; дотації сільгоспвиробникам на одиницю оброблюваних площ, які були втрачені в результаті погодних умов; можливість виділення субвенції місцевим бюджетам, розвиток зрошення, стимулювання розвитку садівництва.

засуха одесская область

Система поливів: які заходи вже вживаються

У фермера вже є система поливів. З кожним роком він збільшує поливні землі, буде більше 100 га на поливі. Полив це централізована система від держави, а фермери беруть воду і поливають своїми установками. У фермера крапельне зрошення, на ньому також сад і овочі.

Бувають різні системи зрошення, кожен фермер обирає свій шлях: хтось бере крапельне зрошення, хтось поливає так званими в народі фрегатами. Також зрошення залежить від того, які культури ним поливаються, на що орієнтовані: для технічних культур і овочів це різні системи.

Перші в світі органічні кубічні кавуни, які родом з господарства Дяжука "Дунайського аграрія", наприклад, на крапельному зрошенні, але їх урожай теж залежить від погоди, правда меншою мірою. Планується їх продаж в країни ЄС, якщо буде урожай.

аграрій Роман Дяжук

Фермер Роман Дяжук у минулому році

"Я вже пристосовуюся до умов, що склалися, я шукаю ті культури, які можна вирощувати в нашому регіоні, щоб вони були затребувані в Україні і світі. Я їжджу багато по світу, де вивчав, як працюють наші колеги за кордоном, в Європі. Потім ми сідаємо з колективом і вирішуємо: що ми можемо застосувати, ми постійно щось нове вводимо. На цей сезон все ж є надії на дощ, і що і ті культури, які я висівають навесні вони все-таки взялися і дали гідний урожай, щоб я хоч якось компенсував свої витрати", розповідає Роман Дяжук.

Думка експертів: що робити півдню України з посухою

Засуха на півдні України буде тривати, адже зміну клімату як у світовому масштабі, так і в рамках нашої країни, не зупинити. Логічно ставати питання, яке рішення не тільки для фермерів, які все життя займалися сільським господарством на цих територіях, а й для адаптації до змін клімату в Україні треба впроваджувати?

Керівник департаменту агровиробничої діяльності групи компаній "Укрлендфармінг" Владислав Тютюнник впевнений, що без системи зрошення на півдні України з сільським господарством все буде погано.

"Всі розуміють, що йде глобальне потепління. Про це говорять всі. Фермери повинні зрозуміти, що це неминуче. Південь не буде розвиватись без системи зрошення. Для того, щоб фермери пристосовувалися до реалій, їм потрібна гарантія того, що ця земля буде в їх користуванні. Адже зрошувальна система коштує дорого і ніхто не буде в неї вкладати гроші, тому що завтра можуть прийти люди і скажуть, що землю вони цю продають. Держава могла б давати землю фермерам під нормальні відсотки і всі були б задоволені", зазначає Тютюнник.

У той же час система зрошення пов'язана з водою та водоймами, з чим в Україні також вже є проблеми, тому треба почати відновлення ресурсів води, яка також застосовується для аграрного виробництва. Проте і для них є вихід. Керівник практики "Вода" WWF-Україна Ольга Денищик зазначає, що не дивно, що аграріям зараз не вистачає води.

"Починаючи із середина 20-го століття лише у Поліссі було осушено понад 1,2 млн га торфовищ, що були природної акумулюючою ємністю води. Тому не дивно, що зараз аграріям води не вистачає. Велика кількість малих річок, заплав, природних ландшафтів було втрачено через недбале використання земельних ресурсів. Кількість орної землі в Україні треба скорочувати й віддавати ці землі під екологічне відновлення тих природних екосистем, що тут існували. Здорові екосистем здатні адаптуватися до змін у кліматі, а відповідно і продовжувати надавати послуги людям, у тому числі воду", зазначає Ольга Денищик.

Для того, щоб почати відновлення прісноводних ресурсів для боротьби з дефіцитом питної води, води для агровиробництва, промисловості, потрібно, по-перше, забезпечити виконання вимог чинного Водного кодексу України.

"Це дотримання вимог до прибережних захисних смуг, максимально допустимого обсягу штучних водойм на річках, виконання нормативів по скидах забруднюючих речовин, тощо. Останні роки спостерігається парадокс: з одного боку все більше аграрії зазіхають на заплави річок, наприклад, Десни, а з іншого боку, скаржаться, що не вистачає води у річках. Ці речі пов'язані. По-друге, необхідно повернути фізичні характеристики річища річкам (гідроморфологічні характеристики). Тобто відновити меандри річки, територію заплави, прилеглі болота, де вода може затримуватися весною. В Україні, як і в Угорщині у свій час було осушено великі території, бо води було забагато. Іронія полягаю у тому, що зараз і Україна й Угорщина входять у трійку найменш забезпечених водою країн Європи у перерахунку на 1 мешканця", — відзначає експерт.

Використання системи зрошення для сільського господарства неоднозначне питання, адже може призводити до меліорації грунтів. Тим більше, системи зрошення в нашій країні застарілі, вважає експертка з екологізації сільського господарства Анна Даниляк, а характер опадів змінився за останні 20-30 років не тільки на півдні, а й в інших регіонах України, деякі переходять в категорію посушливих або недостатньо вологих. Тому те, що відбувається на півдні, можна очікувати в центральних та північних областях. 

Одещину чекає неврожай

Фото dumskaya.net

Тим не менше рішеннями щодо мінімізації наслідків засухи для фермерів можуть бути наступні кроки: 

✅  врегулювати систему поводження з відходами та з добривами.

Оскільки агроіндустрія так само впливає на клімат, то для галузі треба зменшувати викиди парникових газів, виходити на екологічні та збалансовані практики. Особливо стосується це тваринного виробництва, відходи від якого провокують викиди метану та оксиду азота. Поводження з добривами теж має контролюватись, тому що добрива це таке саме джерело парникових газів. Фермерам треба їх раціонально використовувати, адже поживна родючисть грунту від надмірного їх використання знижується. А коли ці добрива потрапляють у воду, то виникає цвітіння води на багатьох водоймах України. 

  пристосовуватись 

Особливо це стосується фермерів з невеликим господарством, в яких обмежені ресурси. Ще одним механізмом для фермерів може стати відмова від монокультурності, а саме — зробити собі підстраховку у вигляді різних культур. 

✅  впроваджувати техніки, які допомагають зберегти вологу в грунті

Можна створювати на грунті прошарок сухої рослинності ( коли дуже сухо, він запобігатиме випаровуванню вологи з грунту, а розкладаючись, створюватиме природнє підживлення). Оскільки при оранці багато води випаровується, то набирає обертів практика "землеробство без оранки", коли не переорюється верхній прошарок ґрунту, або це відбувається кожні 2-3 роки. Це також спосіб збільшити родючість землі та зменшити використання добрив. У такому грунті краще зберігається волога і це зараз у першу чергу повинно використовуватись на півдні. Треба використовувати крапельне зрошення. 

  створювати багаторічні лісосмуги та лісових насаджень

Це дозволить грунту відродитись та допоможе зберігати вологу в ньому природнім шляхом. Це регулятор мікроклімату. У південних областях це складніше буде зробити, але чагарники можливо висадити. 

15145

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: