Генетично зумовлена любов до рослин
Тетяна Коноваленко — киянка, яка з початком повномасштабної війни переїхала до Хмельницького. В минулому вона працювала юристкою та мала власний інтернет-магазин, але зараз цілком зосередилася на своїй пристрасті — рослинах, їх вирощуванні й терапевтичній дії, а також спілкуванні з однодумцями — особисто й через блог.
"Я звикла, що вдома завжди були рослини, а батьки закохані у природу. Як я жартую, моя любов до лісу, моря та рослин генетично зумовлена. По лінії батька в мене була прабабуся травниця, його батько робив картини із сухоцвітів, малював картини, мій батько обожнює рослини й має колекцію троянд. По лінії мами мій репресований прадід створив сад на території школи, де викладав, у бабусі була купа кімнатних рослин, а в моєї мами — засилля пеларгоній. Запах цього пеларгонієвого листя відчуваю як зараз", — згадує Тетяна.
Самостійно зайнятись плентингом, або вирощуванням рослин, дівчина вирішила в далекому 2011-му. Тетяна каже, що рослини — не лише про хобі. Вони можуть зближувати людей та допомагають покращити ментальне здоров'я. Більше того, в Україні є ціле ком'юніті для поціновувачів домашніх квітів. "Рубрика" ж розповідає про шлях Тетяни й те, чим захоплення кімнатними рослинами може допомогти українцям у реаліях війни.
У чому проблема?
Сліпучо-білі та пусті підвіконня
Те, що з любов'ю створюється роками, руйнується війною за мить. Або, у випадку Тетяни, може перетворитись на сухостій за кілька тижнів.
"До початку війни я мала колекцію із понад 100 екзотичних рослин, стелажі, досвітку. 24 лютого я відмовилася їхати з дому, але 25 лютого, коли питання постало ребром, забрала лише заздалегідь підготовлені речі та кицьку. Рослини не було куди брати. Тому, на жаль, коли рідні вперше потрапили додому, колекція загинула", — розповідає нам дівчина.
На новому місці квартира була вже з пустими підвіконнями.
"Перші тижні півтора я навіть не виходила на вулицю через стрес, не могла дивитися нічого, що стосувалося рослин, навіть спілкуватися на цю тему. Мій біль перейшов у якусь відразу, а голова була зайнята 24/7 поширенням інформації, донейтами, зборами, окупацією Київської області, де поруч залишилися рідні, що не хотіли їхати, але весна відроджує — це сталося і зі мною", — згадує Тетяна.
Яке рішення?
Повернутись до улюбленої справи Тетяні все ж вдалося. Потрошку, маленькими кроками та ніби домовляючись із собою про кожен наступний крок.
"У березні я посадила просто цибулю в чарочки, потім купила незабудки в горщику й десь на початку травня зрозуміла, що мені набридло питати себе: «А якщо знову все кидати? Все знову загине?». Вирішила, що якщо кидати, то й чорт з ним, але я хочу жити тут і зараз. Так все й понеслось знову".
Багато рослин Тетяна купувала сама, багато екземплярів їй надіслали як "зелену гуманітарку" колекціонери. Наразі Тетяна знов має понад 100 рослин. Але кількість уже не рахує, бо каже, що це не мета, і натхнення не приносить. Відкривати магазин кімнатних рослин теж не збирається. Каже, що для неї рослини — це про хобі й терапію, а не про бізнес.
Натомість Тетяна прагне популяризувати "квартирне рослинництво" серед українців та заохотити їх об'єднуватися у спільноти.
Що таке "plant swap" та де взяти безкоштовні рослини?
Plant swap — це, по суті, обмін рослинами. На зустрічі однодумці можуть обміняти, продати або й просто віддати живці, рослини, які у них в надлишку чи набридли, знайти нові екземпляри, супутні товари.
Такий формат активно практикують за кордоном, а з'явис проєкт Plant Swap в Англї, де одна з його співзасновниць Фей Кенворті започаткувала традицію обміну рослинами й допомагає людям обмінюватися ними за місцем проживання. В Україні цей рух розвивається з 2019 року. Тетяна Коноваленко вперше побувала на такому заході в Україні у 2021-му:
"Останні роки ці заходи досить популярні та проходять по різних містах. Тут немає графіків і кордонів. Це може бути одноразовий захід або на постійній основі. Все залежить від можливостей та бажання організатора, учасників. Так само організатором може стати будь-який ентузіаст", — розповідає вона.
Минулого літа дівчина вирішила спробувати організувати подібний захід самостійно. Першу спробу вдалою не називає: написала кільком знайомим, але "руху" не відбулося, та її це не зупинило. Тетяна створила в Інстаграм окрему сторінку та почала нарощувати коло однодумців, через місяць вирішила спробувати організувати plant swap вдруге. Допомогли наполегливість та вдача:
"Ціль була — центр, куди точно прийдуть люди. Десь у жовтні я вже мала кістяк із 6 людей, узгоджену дату для організації plant swap та теми для трьох коротеньких лекцій. А далі просто щастило, бо інакше не можу це назвати. В один із днів мені запропонували зняти інтерв'ю про мою відновлену колекцію рослин, і там же я зробила анонс майбутнього заходу. Також пощастило і з керівництвом «Хмельницького театру ляльок», які з неймовірною гостинністю надали територію своєї оранжереї під мій задум і зробили рекламу заходу в себе на сторінці. Отож, 12 листопада 2022 року я провела свій перший plant-захід. Від ідеї до реалізації пройшло майже пів року. Впевнена, що якщо чогось дуже сильно хотіти, треба завжди пробувати, не здаватися, й шукати варіанти реалізації".
Як потрапити на такий захід?
Для того, щоб дізнатися, де відбуваються заходи з обміну рослинами й потрапити на них у своєму місті, можна підписатися на Інстаграм- або Фейсбук- сторінки колекціонерів свого міста. Зазвичай вони діляться інформацією щодо майбутніх plant-подій у дописах та сторіз.
Крім того, можна підписатися на Інстаграм-сторінку @plantcommunityukraine. Саме власниці цієї сторінки й започаткували традицію Plant Swap у 2019 році у Києві та в Україні.
Також, можна знайти коло однодумців у своєму місті та організувати власний обмін рослинами. Це не монополізований захід і plant-івенти лише прискорюють знайомство українців із культурою плентингу.
Що робити тим, хто не може потрапити на plant swap, але хоче поспілкуватись з однодумцями?
Одного дня в Тетяни виникла ідея: створити безпечний простір, де поціновувачі домашніх квітів зможуть дізнатись більше одне про одного та розширити коло інтересів:
"Маю щось типу власного маніфесту: ми — це не лише рослини. Адже за квітковими фотографіями часто губляться особистості. Тому періодично його повторюю, а також на основі активності зробила закритий чат-флудилку для дівчат у telegram. Це така собі закрита оаза для ментальної рівноваги, толерантного спілкування, всього того чого з війною так не вистачає".
У спільноті є два важливих правила:
- Ніякого негативу, булінгу, політики, продажів або реклами.
- Тут не обмежуються лише темою рослин. У чаті можна обговорювати останні фільми, рецепти чи колекціонування кіндерів, можуть підказати, де вивчити англійську чи як краще замісити ґрунт.
"Під час plant swap я чула розмови про дизайн, маркетинг, подорожі, тобто й серед рослин нам цікаві захоплення інших і хочеться донести власні цінності. Ми скидаємо фото весняних квітів, нових рослин, своїх улюбленців. Вік учасниць у середньому від 25 до 50 років, тобто у нас шалений мікс інтересів. Наразі чат з одного боку невеликий — це 125 дівчат зі всієї України. З іншого боку, нас уже 125! Ми можемо зайняти якусь конференц-залу або ресторацію. Знаю, що деякі дівчата вже переводили онлайн спілкування в офлайн, хтось обмінювався рослинами, хтось ходив на каву чи виставку", — розповідає Тетяна.
Тож якщо ви в пошуку спільноти однодумців-любителів рослин — долучайтеся до спільноти за цим посиланням.
"Навіщо мені рослини?"
У чому користь плентингу
Тетяна розповіла нам, що займаючись рослинами, вона поступово почала помічати, як вони впливають на її внутрішній стан:
"Коли я відчуваю стрес, на підсвідомому рівні хочу прогулятися на природі, у лісі, біля води. Поступово, коли моя колекція рослин стала збільшуватися, відчула, що стрес чудово знімає й звичайне споглядання за рослинами, догляд за ними. Усмішку й позитивні емоції викликає новий листочок, хоча й він у тебе вже тисячний. Тоді й почала занурюватися в тему природи та її терапевтичного впливу ще більше", — розповідає нам дівчина. Це надихнуло її заглибитись у вивчення того, як садівництво та загалом рослини впливають на наш мозок.
Переглянути цей допис в Instagram
Досліджуючи це явище, Тетяна попросила своїх підписників у блозі поділитися власним досвідом і виявилося, що під час війни захоплення кімнатними рослинами для багатьох стало віддушиною та порятунком.
Дівчина пояснює: рослини, яким би чином ви з ними не взаємодіяли, мають терапевтичний ефект, і ця теорія вже доведена психотерапевтами. На сайті National Library of Medicine можна знайти безліч наукових підтверджень, що догляд за рослинами, час на природі, садівництво, позитивно впливає на стан людини та зменшує активність частини мозку, що відповідає за виникнення депресивних станів.
У Шотландії лікар може призначити прогулянки на природі від артеріального тиску, тривожності, синдрому дефіциту уваги. У Великій Британії загалом садівництво — рід занять, який включають у реабілітаційні програми для реадаптації ветеранів війни, людей з ментальними порушеннями та навіть у тюрмах. Про цей цікавий досвід пише психіатриня Сью Стюарт-Сміт у своїй книзі "Садотерапія. Як позбутися бур'янів у голові".
Процес, у якому люди споглядають за рослинами, вирощують або доглядають за ними, називають "екотерапією", і він починає набирати обертів і в Україні. Чудовий приклад — ініціатива Олександра Фельдмана, який на основі "Фельдман Екопарк" створив центр психосоціальної реабілітації дітей та підлітків, де поєднані арттерапія та природа.
"Заведіть собі рослинку, якщо й досі не маєте"
З чого почати?
Ось декілька порад від Тетяни для тих, хто надихнувся зайнятись плентингом:
- Не купуйте спершу вередливі рослини. Натомість почніть із простого, вивчаючи інформацію про догляд. Можна почати й з того, щоб купити набір для пророщення мікрогріну. Зелено й корисно!
- Зверніть увагу на такі прості види, як, наприклад, пальма Хамідорея, епіпремнуми (сциндапсуси), прості види філодендронів, сингоніумів, пеларгоній. Зазвичай це рослини, що не розчаровують і поступово закохують у рослинний світ.
- Знайдіть однодумців! Робити щось разом завжди цікавіше. Поцікавьтесь, чи проводяться plant swap-и в вашому місті, або долучіться до однієї з "зелених" спільнот.