У чому проблема?
Робота громадської організації "Еко Місто", основою якої стали освітні екологічні ініціативи, почалася ще у 2014 році. Екоактивісти підвищували обізнаність містян щодо правильної утилізації батарейок, проводили майстер-класи для дітей та навчали майбутніх екоменторів.
У 2020 році, не дочекавшись поки це питання захоче вирішувати влада, ГО самотужки відкрила у Чернігові станцію сортування сміття (проєкт "Суперсортери" втілювали за підтримки МЗС Чеської Республіки). На станції, яка приймала понад два десятки видів вторсировини, також проводили майстер-класи, екскурсії та освітні заходи для школярів, допомагали людям розібратися з сортуванням сміття. Локація дуже швидко набула популярності серед містян і за перший сезон роботи тут вдалося відсортувати понад 20 тонн вторинної сировини.
Ще через рік організація вирішила розвіяти міф про те, що в Україні пластик не переробляється і навчитися працювати з цим матеріалом. ГО "Еко Місто" та Національний університет Чернігівська політехніка підписали угоду про співпрацю й розвиток екологічних ініціатив. І заснували спільну лабораторію на базі майстерні одного з кампусів університету. В майстерні з переробки пластику "Plastic Fantastic" активісти та студенти вчилися ресайклити пластик і ділилися цими знаннями та навичками з усіма охочими.
Лютий 2022 року змінив усе. Через повномасштабне вторгнення всі проєкти з сортування довелося призупинити. Територія, на якій знаходилася сортувальна станція, через обстріли зазнала значних руйнувань і стала недоступна для активістів. Майстерня з переробки пластику теж опинилася на межі закриття.
Яке рішення?
Рік вимушеної паузи завершився новою ідеєю — керівник громадської організації "Еко Місто" Сергій Безбородько, який і сам є випускником Чернігівської політехніки, не залишив свого наміру розвивати у місті мейкерські напрямки. Від імені ГО він запропонував заснувати на базі університету відкриту лабораторію Fab Lab або мейкерський простір.
Чернігівська політехніка підтримала активіста. Адже виклики та потреби, з якими стикнулися українці під час війни, показали: сьогодні навички ручної праці та вміння володіти інструментами набувають надзвичайної важливості.
"Вміння та знання з мейкерства мають актуальність не лише під час воєнних подій, вони також стануть невід'ємною частиною повоєнної відбудови країни", — впевнений Сергій Безбородько.
Разом з однодумцями він узявся до створення місця, де кожен житель Чернігова зможе реалізувати власні ідеї та потенціал. Буквально "зробити будь-що з будь-чого".
Як це працює?
Простір співпраці та спільнотворення
Облаштувати майбутню Fab Lab вирішили у колишньому кінотеатрі "Перемога", який знаходився на балансі університету. Він вже кілька років не використовувався та потребував значного ремонту. 1 травня 2023 там заснували Центр стартапів та інновацій "Перемога". А Сергій Безбородько очолив новостворену структуру. І вже влітку ГО "Еко Місто", студенти, викладачі, волонтери та команда мобільного мейкерського простору Tolocar, яка приїхала підтримати ініціативу чернігівців, почали ревіталізацію та переосмислення кінотеатру, перетворюючи його на територію мейкерства та креативу.
Мейкерські простори іноді називають "новими бібліотеками", тільки замість книжок тут інструменти. Мета такого простору — надавати громаді вільний доступ до сучасного обладнання й технологій, що допомагають втілювати ідеї. Це можуть бути прототипи нових виробів, художні роботи, моделі чи будь-які інші предмети.
"У майбутньому це гнучке просторове середовище, що забезпечить найсучасніші інфраструктурні можливості для розробки інноваційних проєктів. Ми прагнемо створити сприятливі умови для креативності та міждисциплінарної співпраці задля розвитку освіти, науки й підприємництва", — говорить Сергій Безбородько.
Власне, процес співпраці та спільнотворення в колишньому кінотеатрі почався вже на етапі ремонту, адже всі роботи учасники проєкту тут виконують своїми руками. Буквально за два місяці студенти та волонтери встигли замінити вікна, двері, змонтувати нове освітлення. Зірвали старий лінолеум, відчистили до блиску оригінальну гранітну підлогу й відреставрували деревʼяну. А також пофарбували стіни, довели до ладу стелю, розвели нову проводку, інтернет та замінили батареї опалення.
"Взагалі у нас два сценарії розвитку нашого центру. Один із них швидкий — спочатку ми довели до ладу приміщення, які сухі, теплі безпечні, та змінили їхню функцію. Але це всього 10% приміщень. Попереду ремонт трьох аварійних кінозалів, у двох з яких протікає дах. Для них ми провели урбан-аналіз, розробили архітектурну концепцію і вже знайшли фінансування. І це велика перемога — ми сподіваємося, що вже цією весною отримаємо новий капітальний відремонтований дах. Сучасний, термомодернізований", — розповідає Сергій Безбородько.
У планах покращити подієвий майданчик, створити різні лабораторії, студії. Команда також хоче зберегти один з кінозалів саме для перегляду кіно — українського, некомерційного, авторського. Тобто у локації є перспектива для того, щоб далі її розвивати на користь усього міста.
ГО "Еко Місто" не забуває і про свою екологічну місію. Тому тут хочуть трансформувати також і публічний простір біля оновленого кінотеатру. Зменшити там кількість бетону, збільшити кількість рослин, замінити старий квітник на клумби з багаторічників, збирати дощову воду з даху, вимірювати якість повітря і робити дослідження, як таке озеленення впливає на якість повітря. Тобто через різні точкові зміни транслювати й показувати приклад, як можуть і мають працювати сучасні міста в контексті глобальних викликів.
Є думки й щодо можливостей для відновлення роботи станції сортування, адже жителі Чернігова готові далі сортувати сміття і сумують за втраченою через війну зручну та корисну для міста локацію.
А у них точно виходить?
PEREMOHA для Перемоги
Площа кінотеатру — декілька тисяч квадратних метрів. Зараз у відремонтованих приміщеннях плідно працює цифрова майстерня PEREMOHA LAB. Вона стала першою мейкерською майстернею в Чернігові й дасть початок створенню повноцінної Fab Lab на базі колишнього кінотеатру "Перемога". Простір PEREMOHA LAB відкрили наприкінці липня і з того моменту тут відбулося вже багато заходів, направлених на розвиток мейкерства та креативу.
Майстерня залучає нових резидентів, учасників, відвідувачів через екскурсії, воркшопи, лекції. Лише освітніх екскурсій для школярів тут відбулося вже понад 20. Лабораторія обладнана засобами для комп'ютеризованого проєктування, 3D-друку, лазерного різання, фрезерування та іншими інструментами. До речі, все, що можна побачити наразі в майстерні, в тому числі й меблі, також зроблено за допомогою цього обладнання силами волонтерів та студентів.
"Мейкерство і самозарадність зараз дуже важливі, особливо з огляду на війну, і на те, що ми прифронтовий регіон. Весь наш досвід показує, що «виживуть тільки мейкери», тобто тільки ті, хто може сам дати собі раду. Ті, хто вміють працювати з інструментом, розуміє, чим відрізняється фрезер від токарного станка, знає, як можна своїми руками зробити те, що потрібно", — говорить Сергій Безбородько.
Він згадує, коли Чернігів був у блокаді, йому самому довелося багато чого робити самотужки.
"Я збирав ліжко зі старих піддонів, будував теплицю зі старих вікон, добував воду і робив її придатною для споживання. Тобто мої навички роботи з інструментами, інженерне мислення і винахідливість допомагали мені в будь-яких обставинах покращити якість свого побуту, працювати, жити", — каже активіст.
Майстерня з переробки пластику "Plastic Fantastic", про яку ми згадували на початку, зараз також є частиною мейкерського простору і, за словами Сергія Безбородько, відіграє важливу роль для розвитку сталого та творчого підходу до виробництва.
Резиденти майстерні тут експериментують із вторинним використанням пластику і розробляють нові методи та технології його переробки. До слова, саме в цій майстерні допомогли виготовити з пластикових кришечок таблички-вказівники для школярів з Куликівки, про яких нещодавно писала "Рубрика".
Ще більше корисних рішень!
Можливості для майбутніх фахівців
"Через наш мейкерський простір і Центр стартапів у майбутньому ми також хочемо стати своєрідною проміжною ланкою між містом і університетом. Таким місцем, де б студенти набували практичних навичок роботи з інструментами, з матеріалами, з просторами і трошечки відходили від академічних навичок, займаючись реалізацією ідей, проєктів, дизайнів, прототипів тощо", — ділиться задумом Сергій Безбородько.
За його словами, університет вже переживає певну трансформацію і набуває більше ознак класичних європейських університетів. Його студенти та викладачі відвідують багато стажувань, консультуються з закордонними колегами та намагаються покращити якість освіти.
"Ми хочемо залучити студентську молодь до активної участі, як в житті університету, мікрорайону, так і міста в цілому, тому що бачимо в цьому великий потенціал" — додає пан Сергій.
Зокрема зараз для майбутніх будівельників, архітекторів та дизайнерів, які навчаються в університеті, розробляють воркшопи й курси про те, як використовувати будівельне сміття, яке залишається після руйнувань. Як у майбутніх проєктах знайти місце вторинним та біорозкладним матеріалам. Як проєктувати так, щоб було менше відходів та які є альтернативні джерела енергії. Всі отримані знання молоді фахівці зможуть використати при відбудові України.
Засновник ініціативи радіє тому, що новий мейкерський простір та його відкрите середовище вже надихає відвідувачів на власні проєкти. Так, учасники та учасниці молодіжної програми UPSHIFT на базі PEREMOHA LAB розпочали серію воркшопів для школярів в рамках власного проєкту "Планета Екосвідомих". Вони знайомлять дітей з обладнанням для переробки вторсировини, вчать переробляти папір та виготовляти прикраси з переробленого пластику.
Ми створили цей матеріал як учасник мережі "Вікно Відновлення". Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win