Екорубрика 17:55 29 Гру 2020

Коли український папір з опалого листя завоює світ? Секрети технології

Розробкою українця зацікавилась навіть королева Великобританії. Розвінчуємо міфи про папір з листя та зазираємо у майбутнє

English version here

Фото Reuters

Технологію перетворення листя на папір намагалися реалізувати у Франції, у 1919 році, але через брак ресурсів і знань, нічого не вдалося. Проте українець Валентин Фречка, ще будучи школярем, не здогадувався про невдалі досліди французів. Методом проб і помилок два роки тому йому таки вдалося віднайти технологію, яка дозволяє зробити технічний папір, основною сировиною якого є звичайне опале листя. Тепер 19-річний студент займається керівництвом власної компанії RE-leaf PAPER, що розвивається шаленими темпами та отримує замовлення на переробку листя з усього світу.

Фото Reuters

Компанія виготовляє технічний папір — щось типу розхідника, який далі йде на виробництво картону, пакетів або інших пакувань. Найцікавіше — такий папір можна виготовляти із звичайного опалого листя. Комунальні служби збирають його восени, а компанія RE-leaf PAPER транспортує та заготовляє листя для подальшого використання: воно гранулюється, потім потрапляє на підприємство та проходить через сушильну камеру, а потім відправляється в елеватори. В такому вигляді вже готова сировина може зберігатись та використовуватись для переробки в будь-яку пору року.

The first industrial launch of paper from fallen leaves.
"The hardest road always leads to the top" – the first thing that comes to mind when developing the RE-leaf PAPER project in Ukraine, because we faced a number of problems, including the lack of production capacity to process fallen leaves into fibre on an industrial scale.But we did it, and our peak, on a difficult path, was the production of the first industrial tonnage of paper based on fallen leaves, which finally has the necessary mechanical characteristics and meets the requirements.I remember the first time we conducted a pilot test on paper formation, and again, a year later, with all the refinements, we reproduced everything in the conditions of industrial production.Such a large project is the result of hard work of a group of people all over Ukraine and abroad, it is the result of hours of negotiations, tests, experiments, failures (by the way, there were the most of them).How was it? The video that most vividly reflects the production process that our fallen leaf fibre went through to become paper. As a result, we obtained 1.5 Т. of paper with a density of 90 and 100 g/m2, a thickness of 0.2 mm., and a puncture resistance of 285 kPa. Given the complexity of the process, we have achieved ideal parameters that reflect the full range of possibilities of deciduous fibre. We are currently preparing to convert the manufactured batch of paper into paper bags, samples of paper utensils and cardboard, we hope for positive results.UA версія «Найважча дорога завжди веде до вершини» – перше, що спадає на думку, розвиваючи проєкт RE-leaf PAPER в Україні, адже ми зіштовхнулися із низкою проблем, зокрема із відсутністю виробничих потужностей, які б дали змогу переробити опале листя на волокно у промислових масштабах.Але ми це зробили, і нашою вершиною, на складному шляху, стало виробництво першого промислового тоннажу паперу на основі опалого листя, який нарешті володіє необхідними механічними характеристиками і відповідає поставленим вимогам.Пам'ятаю, як ми вперше провели пілотний тест по формуванню паперу, і знову, через рік, із усіма допрацюваннями відтворили все в умовах промислового виробництва.Такий великий проєкт – це результат кропіткої праці групи людей по всій Україна та за її межами, це результат годинних перемовин, тестів, експериментів, невдач (їх, до речі, було найбільше).Як це було? Відео, яке найяскравіше відображає виробничий процес, через який прошло наше волокно із опалого листя, щоб стати папером. Як результат ми отримали 1,5 тонни паперу із щільністю 90 та 100 гм2, товщиною 0,2 мм., та значенням опору продавлювання 285 кПа. Враховуючи складність процесу, ми досягли ідеальних параметрів, які відображають увесь спектр можливостей листяного волокна. Наразі ми готуємося до конвертингу виготовленої партії паперу у паперові пакети, проби паперового посуду та картону, сподіваємося на позитивні результати.
Posted by RE-leaf PAPER on Tuesday, October 27, 2020

Чи потрапляють важкі метали з міського листя до паперу?

Перед тим, як стати папером, волокно з листя проходить ряд різноманітних оброблень, щоб відокремити волокно від усього іншого: "Ми обробляємо листя для того, щоб очистити волокно від інтегрованих у нього компонентів (наприклад, лігнін та геміцелюлози). Якщо у листі присутні якісь інші, сторонні компоненти, наприклад, важкі метали, чого ми не спостерігали ще ніколи, то ці компоненти вимиваються в процесі обробки маси у спеціальних камерах", — коментує Валентин. Папір, вироблений RE-leaf PAPER, проходитиме спектральний та радіологічний аналіз в Україні та Німеччині, але, крім похідних нафтопродуктів, пилу з асфальту та гуми, на листі нічого не було. Усі ці речовини відділяються під час хімічної сепарації та не потрапляють до паперу.

Фото Reuters

Чи використовуються хімікати для склеювання паперу з листя?

"Багато хто запитує, як ми все це склеюємо, є навіть хейтери, які вважають, що ми використовуємо хімікати, а наше виробництво не екологічне", — каже Валентин Фречка. Насправді матеріали склеюються між собою звичайним кукурудзяним крохмалем: розчин з нього подається на спеціальну частину машини, і вона з двох сторін приклеює цей крохмаль. Потім залишок забирається, і папір сушиться. Так отримується папір, по характеристиках такий самий, як і звичайний. Окрім крохмалю, додаються флокулянти — це утримуюча речовина, яка додається в будь-який папір.

"Тож навіть якщо ви з'їсте такий папір, — нічого не станеться. Потрібно розуміти, що це все проходить термічну обробку, біологічна чистота тут гарантована", — каже винахідник. Папір, створений RE-leaf PAPER навіть пройшла валідацію Сanopy, що підтверджує її безпечність, на черзі — валідація WWF. Просертифікувати продукцію компанія зможе на кошти від українського фонду стартапів.

Фото Reuters

Чи не буде порушуватись екосистема від збору листя?

"Багато хто каже, що ми порушуємо екосистему, коли збираємо листя", — ділиться Валентин. "Проте, парк створено людиною — це урбоекосистема, яка не підтримує сама себе. Законодавство багатьох країн, наприклад, у Німеччині, передбачає обов'язковий його збір та утилізацію".

Чи з'явиться папір з листя в українських магазинах?

Виробничі потужності поки що мінімальні, пілотні, як каже Валентин. Зараз можливо випускати до 5 тонн паперу в місяць, а згодом цей показник зросте до 10 тонн. Для однієї тонни паперу потрібно 2,5 тонни листя, або близько 11 тонн листя — для 5 тонн паперу. Сировини, яка збиралася б у Харкові, Одесі, Херсоні, Львові та Києві, цілком могло б вистачити для того, щоб покрити потреби всієї України у паперових упаковках. Проте Валентин намагається зараз вивести продукцію на іноземний ринок. Чому? Фречка прямо під час інтерв'ю проводить розрахунки та порівнює потреби нашого ринку у паперових пакуваннях із європейськими:

Навіть якщо на кожного жителя України буде припадати по 1 кілограму упаковки на рік, це буде близько 30 мільйонів тонн. Ці 30 мільйонів будуть еквівалентні 1 мільярду доларів — це лише приблизні цифри для нашої країни, але вони значно менші за європейські.

"Динаміка росту використання паперових пакувань визначає наші пріоритети. В Україні вона не така велика, як у Європі, де є різні програми по досягненню сталості, заміни пластику та поліетилену на екологічно безпечне пакування", — каже пан Фречка.

Фото Reuters

Чому папір з листя — альтернатива майбутнього?

Першою стадією екологічного розвитку суспільства стала тенденція поступової відмови від пластику, але тепер ми дійшли нового висновку: звичайний папір також не екологічний. Для виробництва тонни паперу потрібно в середньому 2 тонни деревини, тобто приблизно 17 дерев. Натомість, під час виробництва паперу з листя жодне дерево не страждає. До того ж, листя — дуже дешева сировина, у собівартість якої входить лише його доставка до виробництва.

Фото Reuters

Зараз на RE-leaf PAPER листя постачається комунальними службами з Києва та частково — з Житомира. Перейматись через те, що листя не вистачить, не варто, оскільки тільки у столиці кожного року його збирається близько 200 тонн. Задача місцевих комунальних служб — правильно його утилізувати, проте, на жаль, воно просто вивозиться на звалища: "Мені всі кажуть: "Ні, та ви що, ми ж компостуємо це листя, у нас все законно…" — але ти йдеш далі та розумієш, що це все маячня, яка не має нічого близького з реальністю", — каже Валентин.

Тож забирати частину листя у міста для його переробки — це справа, вигідна обом сторонам, як для міста, так і для виробництва Фречки. Він жартує: "Службам не треба буде прикриватися, що все законно".

Зараз компанія RE-leaf PAPER має вже близько 15 тонн передзамовлень на вироби, зразки котрих Валентин розіслав по всьому світу: "Я ще не отримав жодної відмови, і всі хочуть бачити колосальні об'єми, які я поки що не можу дати". Зараз Валентин від імені компанії навіть веде переговори з Букінгемським палацом! У королівському парку не косять траву, не ведуть жодних робіт, проте там прибирають листя. "Я навіть отримав лист від самої британської Королеви", — каже наш герой. У листі йдеться про те, щоб листя з Букінгемського парку було задіяно у виробництві паперу. І це не єдиний випадок, коли високопоставлені представники країн та міст цікавляться виробництвом паперу з листя. Валентин вже отримав листи від мера Бонна у Німеччині, а також від мера Львова пана Садового, а також з Іспанії та Фінляндії. Тож маємо надію, що скоро люди почнуть користуватись папером нового формату та вирубувати менше дерев.