Чи може панічна атака вбити? Як впоратися із раптовим нападом паніки

Панічні атаки зазвичай починаються раптово, без попередження. Вони можуть нанести удар у будь-який момент — коли ви кермуєте машиною, у торговому центрі, у кріслі у стоматолога, під час ділової зустріч або навіть тоді, коли ви міцно спите. Це може статися одноразово, а може повторюватися знову і знову, перетворюючись на неприємну і лякаючу частину вашого життя. Що робити, якщо вас накрила панічна атака, як з нею впоратися і наскільки це небезпечно? Розбиралася "Рубрика".

Панічною атакою називають стан, коли людина відчуває сильний і безпричинний страх. При цьому такі емоції контролю майже не піддаються. Страх викликає в організмі цілий ланцюжок реакцій: частішає серцебиття, підвищується тиск, не вистачає повітря. Ноги стають "ватяними", з'являється тремтіння і озноб, у роті пересихає, а здатність концентруватися на чомусь різко знижується. Тривати такий стан може і кілька хвилин, і кілька годин.

Усім нам, напевне, знайомі напади паніки через конкретні стресові ситуації, такі як співбесіда, іспит або якийсь важливий захід. Це природна реакція нашого тіла на небезпеку — "бий або біжи". Наприклад, якщо перед вами раптово з'явиться ведмідь грізлі, організм відреагує інстинктивно — почастішає частота серцевих скорочень і дихання, відбудеться викид адреналіну, волосся буквально "стане дибки" — так тіло готується до небезпечної для життя ситуації. Саме цей механізм допомагає нам з великою швидкістю втікати (або ж наважитися напасти) та уникнути небезпеки для життя. Схожі реакції спостерігаються і при панічних атаках. Але чому виникає панічна атака, коли немає очевидної небезпеки, для багатьох і досі залишається загадкою.

Напади панічної атаки періодично трапляються приблизно у 5% людей, найбільше на це страждають мешканці мегаполісів. Медики пов'язують це з ритмом життя великого міста і постійним стресом, який відчувають міські жителі. Згідно зі статистикою, до нападів паніки більш схильні молоді люди, в основному жінки. Зазвичай панічні атаки відбуваються у віці від 18 до 30 років, коли люди переживають значні зміни в житті, позитивні чи негативні, а у літньому віці зустрічається легша форма захворювання, зі слабо вираженими симптомами — мабуть, не в останню чергу тому, що набутий за довге життя досвід робить людину більш "товстошкірою" і впевненою у собі.

Проте за останній час цей розклад суттєво змінився. Лікарі констатують — скарги на панічні атаки почастішали, виною тому стала висока тривожність людей через COVID-19 та його наслідки. Згідно з опитуванням понад 1000 американців, проведеного компанією All Points North Lodge, що займається особистим розвитком і здоров'ям, третина респондентів, незалежно від статі і віку, повідомили про хоча б один випадок панічної атаки під час пандемії. І це не дивно, адже світ різко перестав бути звичним і передбачуваним.

Люди, які перенесли панічну атаку, часто описують її так: "земля йде з-під ніг", "серце ось-ось вискочить з грудей", "я задихаюся", "мені здавалося, що я помираю" т.п. Іноді під час панічної атаки може виникати стан дереалізації або деперсоналізації. У першому випадку світ здається зміненим, відстороненим, усе відбувається немов у тумані. За деперсоналізації власне тіло і психічні процеси здаються зміненими. При цьому людина не може точно сказати, у чому суть змін і що з нею не так, просто відчуває свого роду "відчуття чужості".

Через деякий час і після декількох епізодів панічних атак нерідко виникає тривога очікування наступного нападу і формування нових сценаріїв поведінки, як то уникнення громадських місць, перебування в натовпі, великих відкритих просторів, поїздок на самоті або в ліфті. Це пов'язано з тим, що у людини, що пережила ПА, виникає думка: мені не зможуть допомогти під час нападу і я можу втратити контроль або навіть загинути.

"Панічна атака — це реакція організму на загрозу життю чи здоров'ю людини. Проте важливо розуміти — те, що створене нас захищати, не може нас вбити. Від панічної атаки ще не зафіксовано жодного смертельного випадку, — заспокоює клінична психологиня Наталія Репецька. — Цей стан лікується, але призначати медикаменти при панічних атаках чи інших тривожних розладах може лише лікар-психіатр. Втім, у більшості випадків на початковому етапі при ПА вони не потрібні. Часто в терапії достатньо інформувати клієнта про те, що з ним відбувається (етап психоедукації) і цього достатньо людині, щоб вчитися не лякатися проявів панічної атаки та запобігти її трансформації у панічний розлад".

Складається враження, що панічні атаки трапляються тільки у людей, які пережили жахливі, травмуючі події. Але це не так. Експертка зазначає: панічна атака може статися у абсолютно здорової людини, тому що у кожного є вмонтований природою механізм для нашого захисту. Крім того, сучасні реалії занурюють нас у стан постійного стресу, що теж може призвести до виникнення ПА. Також панічний розлад розвивається у тривожних людей, які схильні до катострофізації, звички тривожити себе та з відчуттям недовіри до світу. 

У дітей, як і у дорослих, панічна атака може статися на тлі стресової події, іспитів, труднощів у сім'ї чи в школі, труднощів із соціалізацією. Більш схильні до панічних атак тривожні та невпевнені у собі діти. 

Але і це не все. Часто панічні атаки — це спосіб організму фізично сигналізувати про те, що рівень стресу, який переживає людина, занадто високий, і що часто люди живуть у більш напруженому стані, ніж вони навіть собі уявляють. Іншими словами, ПА — це спосіб вашого тіла сказати вам, що прийшов час нарешті подбати про себе. 

Окремий страх, що виникає при панічних атаках, — страх втратити свідомість. Симптоми дещо схожі, і люди побоюються, що вони можуть втратити свідомість на вулиці або в метро. Але насправді ймовірність втратити свідомість під час панічної атаки близька до нуля, тому що її фізіологія повністю протилежна стану непритомності. 

При ПА в організмі мобілізується той самий древній інстинкт "бий або біжи", супутній сильному переляку. Хоча небезпеки насправді немає, людина відчуває себе так, ніби вона зустрілася з диким звіром і повинна терміново рятуватися. При втраті свідомості все навпаки. Ті, з ким це траплялося, добре знають, що перед втратою свідомості тонус настільки низький (тиск падає), що немає сил ні на що, навіть боятися. Людина, яку накрила ПА, повинна розуміти, що вона не втратить свідомість, не зійде з розуму і в неї не зупиниться серце.

До речі, часто у побуті панічну атаку плутають саме із серцевим нападом, але порівняння з серцевим нападом теж вкрай неправильне. Людина в гострому стані з інфарктом міокарда зазвичай малорухома, лежить або сидить, спираючись на стілець або ліжко. Під час ПА, навпаки, спостерігається збудження, людина не знаходить собі місця, іноді бігає по приміщенню і наполягає на виклику швидкої допомоги. Близьки або свідки такого стану звичайно ж, викликають бригаду швидкої, але як правило, ні ЕКГ, ні огляд фахівця жодних відхилень серцево-судинної системи не виявляють.

Наталія Репецька наголошує: якщо людина відчула панічну атаку вперше і невпевнена, що це насправді було, варто звернутися до сімейного лікаря пройти обстеження і впевнитися, що це не симптоматика соматичного захворювання. 

Слід повторити — жодна панічна атака не призвела до смерті людини. Однак знання цього не завжди допомагає впоратися з цим станом. Існують методи самодопомоги під час панічних атак. Вони найбільш ефективні на самому початку розвитку епізоду.

1. Найперше, що варто зробити під час панічної атаки — стабілізувати дихання, фокусуючись на ньому, це допоможе знизити емоційний градус і з'явиться можливість раціонально осмислити, що відбувається. 

Сидячи або стоячи постарайтеся по можливості розслабити м'язи тіла і зосередьте увагу на диханні: 

• на рахунок 1-2-3-4 робіть повільний глибокий вдих, при цьому живіт випинається вперед;
• на наступні чотири рахунки затримуємо дихання;
• потім — плавний видих на рахунок 1-2-3-4;
• знову затримка  на чотири рахунки перед наступним вдихом.

Цей метод "коробочного дихання" (box breathing) практикують американські спецназівці — морські котики, щоб швидко опанувати себе в стресовій ситуації чи перед боєм. Вже через 3-5 хвилин такого дихання ви помітите, що ваш стан став помітно спокійнішим.

2. Наступна техніка , яка допомагає людині заспокоїтись — дихати у паперовий пакет. 

Під час панічної атаки наш організм перенасичується киснем і дихання в пакет може допомогти знизити концентрацію кисню і вгамувати прояви паніки.

3. Техніка заземлення теж підходить, щоб перефокусуватися з симптомів, які лякають, на те, що нас оточує. 

Сядьте зручно так, щоб спина торкалася спинки крісла, а ступні твердо впиралися у підлогу. Опишіть усе, що бачите навколо себе, — предмети, кольори, запахи, які відчуваєте і т. д. Назвіть (можна подумки):

• п'ять речей, які ви бачите;
• чотири, яких ви можете торкнутися;
• три, які ви чуєте;
• дві, які ви відчуваєте на смак;
• а потім назвіть одну добру якість, яке вам подобається в собі.

4. Поки ви виконуєте ці вправи, постійно нагадуйте собі, що це просто тимчасова паніка, за винятком цього неприємного моменту, з вами все гаразд, і все, що ви відчуваєте, мине. Коли трапляється панічна атака, може здаватися, що вона буде тривати вічно, але цього не станеться, і в підсумку з вами все буде в порядку, тому важливо нагадувати собі про це.

5. Заспокоївшись, проаналізуйте, чи була реально об'єктивна загроза; якщо ні, то запитайте себе: якими думками я себе злякав(ла), тому що саме думками ми викликаємо тривогу, що включає нашу внутрішню сигналізацію, а далі — замкнений круг, спершу лякаю себе тривожними думками, а потім лякаюся проявів вегетативної нервової системи. 

Якщо ви не впевнені, чи це панічна атака — викликайте швидку допомогу. Якщо знаєте, що це саме такий напад, то: 

• не залишайте людину на самоті;
• говоріть простими, короткими реченнями;
• не робіть припущень щодо потреб людини, краще запитайте;
• дихайте разом із людиною.

У більшості людей за все життя трапляється один або два напади паніки, і проблема зникає, коли закінчується стресовий період. Але якщо ПА повторюються і викликають тривалі періоди постійного страху перед іншим нападом, може виникнути захворювання, яке називають панічним розладом. В цілому, наголошує психологиня, щоб впоратися з неодноразовими панічними атаками, потрібний комплексний підхід. Найефективнішою є когнітивна-поведінкова терапія, яка допомагає людині зрозуміти, як думки та неправильне їх тлумачення призводять до емоційного загострення та зміни поведінки. Цей вид терапії слід застосовувати окремо чи разом із фармакотерапією, яку має назначати лише лікар-психіатр. 

Панічні атаки не впливають на кількість прожитих років, але впливають на якість життя. Важливо не займатися самолікуванням та звертатися до спеціалістів за кваліфікованою допомогою.