Навчитися жити у вибухонебезпечній країні: що робити, якщо дім заміновано

У чому проблема?

"Обережно, міни!" — ця фраза промовляє до українців з табличок біля полів, галявин, водойм, лісів та будь-яких неасфальтованих стежок. Вибухонебезпечні предмети різних видів ховаються у воді, під землею, в траві, а також у будь-якому куточку чи не кожної будівлі, де ступала нога росіянина. І кожен новий день війни збільшує масштаби замінування.

Розмінувати всі деокуповані та прифронтові території швидко не вийде. Від різних експертів у різний час вже звучали прогнози про 5, 10 та 30 років. Навіть на Київщині, яку звільнили від окупації понад два роки тому, досі знаходять міни. І часто ці знахідки коштують людям здоров'я чи й життя. Новини про цивільних, що підриваються на мінах в різних регіонах, з'являються щотижня. Тож нам доведеться навчитися жити в у вибухонебезпечній країні.

Микола Опанасенко, полковник, заступник командира 112 окремої бригади Сил ТрО ЗСУ разом з побратимами займався розмінуванням Мощуна. Він пояснює — передбачити, де саме росіяни могли залишити вибухонебезпечні предмети, дуже важко, тож намагатися дослідити ту чи ту ділянку самостійно точно не варто. 

"У нас були випадки, коли ми зустрічали заміновані трупи тварин і заміновані трупи цивільного населення. Це були поодинокі випадки, не масові. До питань розмінування треба ставитись дуже послідовно і скрупульозно. Тому що тут немає якоїсь систематики, небезпечним може виявитись що завгодно. Все залежить від того, як довго на конкретній території пробули вороги й наскільки у них розвинена військова кмітливість", — пояснює Микола Опанасенко. 

Яке рішення?

Що робити, якщо ви не впевнені у безпечності свого дому, поля чи будь-якої земельної ділянки через близьке розташування до лінії фронту, нещодавні обстріли чи окупацію? "Рубрика" склала покрокову інструкцію.

• Звернутися до місцевої адміністрації.

"Власник ділянки має звернутися до органів місцевого самоврядування, залежно від того, де він живе. Це може бути районна або обласна адміністрація. А вже представники адміністрації передають запит до ДСНС.

Обстеженням ділянок можуть займатися і спеціально підготовлені підрозділи Сил територіальної оборони. Наприклад, у нашому випадку інженерний підрозділ нашої бригади займався розмінуванням в районі Мощуна", — говорить полковник Микола Опанасенко.

Військовий наголошує — не слід самостійно звертатися до військових і просити про розмінування вашого будинку. Так можна натрапити на людей, що готові ризикнути, проте не мають достатньої підготовки або ж спорядження. Таке рішення може коштувати чийогось життя. Запит до військових направляє виключно ваша місцева адміністрація.

Якщо ви розумієте, що черга на обстеження ділянок надто велика або місцева адміністрація не йде на контакт, є ще один варіант.

• Звернутися до Асоціації Саперів України.

Фахівці організації займаються виключно обстеженням й можуть сказати, чи безпечна обстежена територія. Якщо на місці знаходять вибухонебезпечні предмети, розміновувати ділянку чи приміщення все одно будуть або ДСНС, або військові. Фахівці Асоціації Саперів України промаркують небезпечне місце та зорієнтують щодо всіх деталей ДСНСників.

АСУ — єдиний національний оператор. 

"На жаль, недержавних ініціатив щодо розмінування існує багато. Багато з них заточені суто під грошову вигоду. Всі документи, які ці ініціативи показуватимуть для засвідчення своєї роботи, будуть нелегітимні. Це означає, що 100% гарантії після їхньої роботи ніхто дати не зможе", — підкреслює Микола Опанасенко. 

Перелік комерційних ініціатив, які мають ліцензії на обстеження замінованих ділянок за лінком.

• Викликати ДСНС за номером 112, якщо ви бачите підозрілий предмет.

Якщо ви все ж потрапили у свій будинок, на город чи на поле до того, як їх обстежили фахівці, і ви бачите підозрілий предмет чи речі, що могли належати окупантам, викликайте рятувальників та поліцію.

Вам самим слід якомога обережніше відійти щонайменше на 300 метрів або принаймні сховатися так, щоб захиститись від уламків. Вже з безпечної відстані можна маркувати місце, де ви знайшли вибухонебезпечний предмет. Можна зробити фото, лишити точку на карті на телефоні або позначити шлях до небезпечного місця червоною стрічкою чи фарбою. І, звісно, викликати рятувальників та поліцію.

У жодному разі не намагайтеся перемістити небезпечний предмет самостійно. Навіть якщо вам здається, що ви знаєте, як перенести його максимально обережно, ви не застраховані від того, що поруч можуть бути ще міни, гранати або розтяжки, яких ви не помітили. Тож щойно ви побачили підозрілий чи вибухонебезпечний предмет, розверніться, стоячи на місці, на 180 градусів й обережно відходьте тим же шляхом, яким дісталися сюди.

Як це працює?

На жаль, масштаби замінованості України зростають. Фахівців бракує, а на територіях неподалік лінії фронту братися за розмінування банально небезпечно через загрозу раптових обстрілів, про які не встигає сповістити тривога. Тому те, скільки доведеться чекати на розмінування саме вашого дому, залежить від багатьох факторів. Один з них — пріоритети держави та місцевих адміністрацій.

"Насамперед пріоритетом для держави є ділянки, які будуть використовувати Сили оборони. Друге — це ділянки, які будуть використовувати для сільського господарства. І третє — це вже оселі та ділянки приватної власності", — пояснює полковник.

Він додає — найчастіше в межах однієї громади процес розмінування сповільнюється саме через кволість представників місцевих адміністрацій. У таких випадках треба проявляти наполегливість і подавати заявку за заявкою, наполягаючи на якнайшвидшому обстеженні вашої оселі чи ділянки.

"Все залежить керівників адміністрацій на місцях. Прискорити процес можна тільки шляхом повторних звернень. Якщо ви звернетесь не один раз, а десять, то і реакція має бути відповідною", — каже Микола Опанасенко.

Якщо ваше село, селище чи місто були під окупацією, а ви в цей час не були вдома, існує висока ймовірність, що у вашому будинку бували росіяни. Тоді вибухонебезпечний "сюрприз" вам могли лишити в коробці з-під чаю, серед білизни, в дивані — де завгодно. Навіть, на перший погляд, не спаплюжений росіянами будинок може виявитись замінованим. Тож у цьому випадку відповідь — ніколи.

Також ризик зростає на відкритій території. У жодному разі не можна наближатися до залишених ворогами окопів та оборонних споруд. Крім цього, можна пересуватися лише асфальтованими стежками, не заходячи на газони, лісосмуги тощо — найчастіше міни ховають саме під землею та в траві.

Тож після окупації треба обов'язково дочекатися дозволу фахівців перед тим, як кудись заходити. Заходити в помешкання або інші приміщення до цього — не можна в жодному разі.

Якщо ж ідеться про територію, наближену до лінії фронту, вона небезпечна у тому випадку, якщо поруч були влучання ракет, мін чи будь-яких інших снарядів. Снаряд, який не здетонував, може зробити це будь-якої миті, тож вони особливо небезпечні. У такому випадку необхідно дочекатись, поки місце обстежать рятувальники та поліція.