"Київ перестає розвиватись для людей, ми хочемо це змінити" – організатори "Маршу за Київ"
2-го жовтня представники 46-ти екологічних, урбаністичних, транспортних, антизабудовних та інших міських громадських організацій зберуться на «Марш за Київ». Головна вимога активістів – створення справедливого і комфортного міста для всіх, де головними є інтереси громади, а не «інвесторів, які заробляють на перетворенні Києва в бетонне гетто», йдеться в описі події.
Ініціатори Маршу вимагають зупинити «забудовне насильство над містом», провести реформу транспорту та мобільності, повернути місту самоврядування й районні ради з бюджетом і повноваженнями, почати вирішувати питання з водою та повітрям у столиці, а також розробити новий Генплан Києва. Крім озвучених вимог, активісти пропонують конкретні рішення, які можуть допомогти місту стати більш комфортним.
«Негативні зміни для Києва стають настільки очевидними, що навколо них об'єднуються незнайомі люди. Вони хочуть захистити місто, в якому живуть і яке люблять», – розповідає засновниця громадської ініціативи «РеаніМетро/РеаніМісто» Марія Назарова. За її словами, ініціатива провести марш почалася з бажання зберегти унікальну архітектурну будівлю «Квіти України» від руйнації. «Відстоювати будівлю тоді зібралося багато людей, які можливо мають протиріччя в інших поглядах, але їм усім болить знищення історичних та архітектурних пам'яток Києва. Руйнація модерністського фасаду «Квітів України» – символ того, як місто перестає розвиватись для людей, проте розвивається для так званих інвесторів, а ті вже не один рік знищують Київ, який ми знаємо і любимо», – говорить активістка.
«Саме спільна ідея боротьби за свої права в Києві й об'єднала досить різні ініціативи та людей з іноді протилежними поглядами і думками», – каже архітекторка та активістка ініціативи «Зберегти Квіти України» Уляна Джурляк. І додає: «Ми маємо некомфортне, незручне і досить небезпечне місто. І цього літа настала точка кипіння громадян».
Аналітичний центр CEDOS також долучається до «Маршу за Київ». За словами його директора Івана Вербицького, столиця наразі рухається не в тому напрямку, що потрібно. Є багато соціальних та інфраструктурних проблем, які не знаходять належного вирішення: «Громадські організації не зобов'язані вирішувати проблеми міста, для цього є влада та високопосадовці. Наше завдання – порушувати проблеми, підсвічувати їх, голосніше про них говорити», – зауважує Іван Вербицький.
«Я дуже люблю Київ, – каже Марія Назарова. – Я тут народилася і живу. З дитинства мене вчили, що Київ – найзеленіше місто України і зараз, на жаль, це змінюється на гірше. Цінність Києва в тому, що він яскравий, небетонний, надзвичайно фестивальний і водночас революційний».
Громадські активістки переконані, що Київ має гігантський потенціал: історичний, природний, ресурсний. У місті живе багато талановитих людей з усієї України, проте їм потрібна комфортна платформа для свого розвитку. Якщо Київ – це столиця країни, то хто, як не він має показати приклад об'єднання громадянського суспільства і зміни ситуації на краще.
«У Києва є проблеми зі своєю ідентичністю. Чи багато речей можна назвати притаманних саме йому? Звісно, всі знають «Батьківщину-Мати», Лавру та Дніпро. Але де ж інші особливості? Можливо, Києву варто розвивати свою власну ідентичність, а не вигадувати, що Київ – це новий Берлін. Київ – абсолютно унікальний!», – розповідає Марія Назарова. – Якщо ви втратили емоційний зв'язок з Києвом, то його легко відновити хоча б маленькими справами для покращення міста. Тоді Київ стає своїм, а не нічийним».
На початку роботи над Маршем активісти виділили декілька категорій, які об'єднують більшість проблем міста. Групи експертів з різних ініціатив сформулювали свої вимоги і рішення в «Зеленій книзі» Маршу. Вона налічує близько 90 вимог, які розділені на категорії: від незаконної забудови, охорони культурної спадщини до захисту води, повітря та зелених ініціатив.
Крім того, активісти окреслили п'ять головних вимог «Маршу за Київ», які наразі є найбільш нагальними для міста:
- Ухвалення нового Генерального плану Києва: він має бути розроблений на противагу Генплану-2025, створеного для забудовників. Активісти вимагають повернення статус зеленим насадженням, порушити питання розробки детальних планів територій, а також відкритих містобудівних даних.
- Реформа транспорту: передбачає створення комфортного, прогнозованого, зручного та доступного громадського транспорту.
- Впровадження мобільності: маломобільні групи населення мають пересуватися містом пріоритетно.
- Повернення Києву самоврядування: створення районних рад з повноваженнями і бюджетом. Тоді кияни більше цікавитимуться на що йдуть їхні податки та як розвивається саме їхній район.
- Чиста вода і чисте повітря для Києва: вода у Дніпрі та будинках містян має бути чистою. А те, чим люди дихають залежить від того, чи збережені зелені зони і чи посаджені нові дерева.
«Кияни можуть бути дуже активними, – впевнена Марія Назарова. – Зараз завершується голосування за громадський бюджет міста. Свої голоси вже віддали 500 тисяч громадян. Для порівняння – це третина людей, які прийшли на місцеві вибори». На думку активістки, для багатьох людей немає зручної точки входу до ініціатив та громадських організацій. Тому «Марш за Київ» має стати тим входом в ініціативу для звичайних людей, які знають як допомогти місту. Водночас одна з головних вимог Маршу – позапартійність і заборона агітації політичних партій та прізвищ.
Марш має горизонтальну структуру – Наглядову раду та Раду ініціатив, до якої і долучаються нові громадські організації. Наразі ще не сформований маршрут слідування, але в планах пройтися знаковими місцями й не створити транспортного колапсу. Всю інформацію щодо місця збору та маршруту активісти оприлюднять в соцмережах.
Матеріал було виготовлено на основі програми "Активізація з Людмилою Тягнирядно", яка звучить на Українському радіо та Радіо Культура.
Послухати ефір: https://cutt.ly/YEj1b7H
