У чому проблема?
Ворог щодня атакує не лише міста і села України, а і наші соцмережі та телеграм-канали фейками й маніпуляціями. Боротьба з дезінформацією, яку стає дедалі важче розрізняти в інформаційному шумі навколо, — стратегічна частина війни з росією. Однак досі українці часом вірять неправдивій інформації.
Яке рішення?
Вміння розпізнавати брехню допоможе не тільки убезпечити себе і своїх близьких — від цього буквально залежить майбутнє нашої країни.
А щоб допомогти його опанувати, в Україні працює Лабіринт медіаграмотності "НЕ ВІРРР — ПЕРЕВІРРР". Лабіринт, створений в рамках програми USAID "Мріємо та діємо", яка виконується IREX, подорожує громадами та вчить дітей та дорослих захищати себе від інформаційних атак.
Вхід до Лабіринту медіаграмотності безоплатний. Про роботу Лабіринту і те, як він допомагає вчитися аналізувати й мислити критично — розповідає "Рубрика".
Як це працює?
Лабіринт медіаграмотності у Рівному. Фото з архіву проєкту.
Лабіринт медіаграмотності у Славутичі. Фото з архіву проєкту.
Лабіринт "НЕ ВІРРР — ПЕРЕВІРРР" — єдиний проєкт такого формату в Україні. Це мобільна конструкція розміром з одноповерховий будинок, яка складається з 12 кімнат. У кожній з них в інтерактивному форматі відвідувачі отримують корисні знання та навички, необхідні для підвищення рівня медіаграмотності. Тут є що почитати, над чим замислитися, чого навчитися. Та й загалом — перевірити свої навички критичного мислення та стійкість до дезінформації. "Блукаючи" Лабіринтом, відвідувачі/-ки читають теоретичні блоки та сценарії з життя, але головне — виконують практичні завдання.
"Лабіринт побудований таким чином, щоб кожен/-на відвідувач/-ка могли проходити його самостійно, тож додаткових активностей чи супроводу він не потребує", — розʼяснює керівниця напрямку соціальної згуртованості програми USAID "Мріємо та діємо"/IREX Людмила Красницька.
Інтерактивна зона. Лабіринт медіаграмотності у Рівному. Фото з архіву проєкту.
Так, у кімнатах Лабіринту можна дізнатися про інформаційний шум — величезну кількість інформації, яка атакує нас щодня, і що з ним робити. Про те, чим відрізняються факти та судження, як не потрапити на "гачок" клікбейту і які популістичні чи маніпуляційні прийоми та наративи можуть використовувати у медіа, телебаченні та соцмережах.
Вважаєте, що геть усе знаєте про пропаганду? Перевірити це можна також в одній із кімнат. До слова, алгоритм перевірки джерел інформації теж є в Лабіринті. А ще тут навчать розпізнавати та правильно реагувати на тролів та ботів, пояснять, у чому небезпека стереотипів, покажуть, як працюють соціальні мережі, і поділяться лайфхаками як "обійти" їхні алгоритми.
Фотозона "Ловлю фейки". Лабіринт в Києві на Контрактовій площі. Фото з архіву проєкту.
Більшість кімнат мають інтерактивні засоби взаємодії: тематичні фотозони, пробирання крізь стрічки, які імітують навалу інформаційного шуму, теки з прикладами популізму для відгадування мотивів впливу тощо. Такий формат виконує важливу роботу — зацікавлює дітей та підлітків, які йдуть в Лабіринт за пригодами, а виходять уже більш підкованими в медіаграмотності.
А ще — в мандрах по Лабіринту відвідувачі дізнаються багато цікавих фактів. Наприклад, чи ви знали, що середній час, який людина "вбиває" у соціальних мережах за все своє життя, складає майже 7 років? Організатори Лабіринту навіть порахували — за цей час можна 93 000 рази вигуляти свого собаку або ж 32 рази піднятися на Еверест.
Лабіринт медіаграмотності у Рівному. Фото з архіву проєкту.
Окремо організатори Лабіринту виділяють кімнату № 8 — "Інформаційну бульбашку". Вона є найкомфортнішим середовищем — навіть у Лабіринті, адже тут всі погоджуються з вашою думкою. В інформаційній бульбашці так спокійно і затишно, що немає сенсу покидати чи виходити з неї. І часто ми зовсім не підозрюємо, що таке "комфортне" середовище сформували для нас алгоритми соціальних мереж. В чому небезпека інформаційної бульбашки і як з неї вибратися — також вчить Лабіринт медіаграмотності.
Лабіринт медіаграмотності в Києві. Фото з архіву проєкту.
Втім, у команді "Мріємо та діємо" вважають, що не варто поділяти маніпуляції на більш чи менш небезпечні, адже усі типи маніпуляцій мають загальне негативне значення: використання інформації з шахрайською метою чи в корисливих цілях.
А це точно працює?
Лабіринт медіаграмотності у Рівному. Фото з архіву проєкту.
Лабіринт розпочав свою подорож Україною ще у 2021 році й уже встиг побувати у багатьох містах країни, серед яких Славутич, Рівне, Івано-Франківськ, Житомир, Сарата (це селище в Одеській області було найменшою громадою, де встановили Лабіринт). Освітній проєкт тричі розгортався у Києві та двічі у Львові. З моменту заснування Лабіринт медіаграмотності відвідали майже 18 тисяч людей.
В Лабіринті медіаграмотності цікаво і дорослим, і дітям. Фото з архіву проєкту.
"Проєкт орієнтований на молодь віком 14–35 років, але Лабіринт охоплює багато тематик медіаграмотності та побудований в інтерактивному форматі, тому там цікаво побувати людям будь-якого віку. Наприклад, коли Лабіринт подорожує містами України, ми часто спостерігаємо, як родини проходять його разом з молодшими дітьми. Батьки розповідають своїм маленьким дітям простими словами про те, чому важливо перевіряти інформацію, як не піддаватися маніпуляціям. А діткам завжди весело гратись з інтерактивними елементами в Лабіринті та роздивлятись кольорові ілюстрації", — говорить Людмила Красницька.
Вона додає, всі 4 роки існування Лабіринту організатори отримують позитивні відгуки від відвідувачів/-ок про його проходження, та їх захоплення щодо інтерактивного формату конструкції. Про популярність проєкту свідчить і низка заявок від громад, які висловлюють бажання розмістити Лабіринт у себе.
Лабіринт в Житомирі. Фото: Інна Палько
"Ми вважаємо Лабіринт успішним, тому що більшість відвідувачів/ок, котрі дають нам зворотний зв'язок після його проходження, повідомляють, що планують переглянути власні звички споживання інформації та покращити їх", — додає Людмила Красницька.
На жаль, Лабіринт поки не повністю інклюзивний, однак наразі "Мріємо та діємо" розробляють його цифровий варіант, який допоможе частково забезпечити можливістю скористатися Лабіринтом тих, під кого ще не підлаштована фізична конструкція. За словами команди проєкту, онлайн версія Лабіринту матиме адаптований контент, а також збереже формат офлайн версії — навчання з інтерактивною взаємодією.
Ще більше корисних рішень!
Лабіринт медіаграмотності у Вінниці. Фото з архіву проєкту.
Для глибшого вивчення тематики інфомедійної грамотності в "Мріємо та діємо" рекомендують також проходити розроблений програмою "Вивчай та розрізняй" IREX онлайн-курс "Very Verified".
"Оскільки війна, яку ми переживаємо, є гібридною, а російська дезінформація атакує нашу єдність, спроможність людей залишатись обачливими та критично оцінювати потоки інформації, що на неї спрямовані, треба посилювати. Для нашої команди ця робота — більше, ніж просвіта, це боротьба за єдність, повагу до різноманіття, демократичні цінності", — каже Людмила Красницька.
А якщо ви також хочете запросити Лабіринт до себе у громаду — на сайті проєкту можна заповнити заявку.
Котики, динозаври та військові, яких ніхто не вітає: як розпізнати ШІ і не репостнути несправжнє
Депортація, дискредитація та приховані інтереси у війні: як працює російська дезінформація щодо ЄС та України
Згенеровані штучним інтелектом зображення про Україну: як емоційні світлини впливають на хід війни
