Що відбувається з гривнею: чому падає курс і чого чекати

Вікторія Губарева

Криза, з якою зіткнулася наша країна на початку 2022 року, має політичний характер і, на думку економістів, спровокована поширенням новин про концентрацію військ Російської Федерації на кордонах та появою в західних ЗМІ інформації про «плани нападу Путіна». 

Курс не підіймався вище за позначку у 28 гривень уже багато місяців, і таке різке зростання багатьох налякало. І хоча 19 січня гривня призупинила падіння, зупинившись на позначці 28,40, питання до завтрашнього дня все ще є. Які чинники відіграли головну роль у падінні гривні, пояснює «Рубрика». 

Гривня входила в топ-10 найбільш закріплених валют

До листопада минулого року гривня неухильно зміцнювалася і навіть увійшла в топ-10 найбільш закріплених стосовно долара валют світу.

Позитивну динаміку національної валюти минулого року зумовили сприятливі зовнішньоторговельні умови для українських експортерів: високі ціни на метал та сільгосппродукцію, стабільне зростання ІТ-сектору. Водночас обсяг імпорту був не таким великим, а ціни на газ ще не досягли рекордних значень. 

Значною мірою на падіння гривні вплинула інформація, і справа тут не лише у Путіні 

У зв'язку з тим, що іноземні інвестори побоюються повномасштабного вторгнення, українські активи стали для них ще ризикованішими. За перші два тижні довгострокові облігації впали в середньому на 20%, а якщо порівнювати з вереснем минулого року — на 40%. 

Коли ціни на облігації падають, їхня прибутковість зростає. Згідно з котируваннями Bloomberg, ціна коротких облігацій із погашенням у вересні 2022 року втратила 3,3%, в результаті ставка до погашення за ними збільшилася з 19,5% до рекордних 26,5%. Цінні папери з терміном погашення у 2023–2024 роках подешевшали на 2,3–3,3%, що призвело до збільшення їхньої прибутковості приблизно до 16,3% та 16% відповідно.

Висока прибутковість, спричинена падінням вартості українських цінних паперів, створила проблеми для країни у залученні коштів на зовнішніх ринках. Через те, що інвестори не впевнені, чи Україна зможе погасити свої борги, вони хочуть отримати вищий відсоток за ризик купівлі єврооблігацій. Те саме відбувається і з варантами ВВП. Вони з'явилися 2015 року як продукт реструктуризації боргу, коли кредитори погодилися списати в обмін на них 3,6 мільярда доларів українського боргу. Загальна номінальна вартість ВВП-варантів становить $3,24 мільярда, їхня прибутковість прив'язана до зростання ВВП, а термін їхнього обігу завершиться у 2040 році — перший платіж ми внесли у травні минулого року, тоді він становив $40,75 мільйона. 

Після того, як західні ЗМІ почали активно говорити про концентрацію російських військ біля кордонів України, на ринку цінних паперів розпочався обвал українських єврооблігацій та ВВП-варантів. Іноземці почали продавати облігації в гривнях, купувати долари, тим самим чинячи тиск на курс. У результаті папери подешевшали на 10-17%, ставка за найкоротшими підскочила на 18,8 в.п., а за облігаціями з терміном погашення у 2023-2024 роках — на 5,7-5,9 в.п.

Достатньо однієї заяви, щоб акції впали 

Розкручені інфоприводи вплинули й на акції. Так, на 8% знизилися акції Enwell Energy після того, як компанія заявила про примусовий продаж за рішенням Кабміну 20% газу за пільговими цінами для виробників харчових продуктів. Пізніше акції Enwell Energy впали на 2%. 

Найбільше постраждала гірничодобувна компанія Ferrexpo — операційний пункт швейцарської компанії знаходиться в Україні, їй належать три залізорудні копальні в Полтавській області та підприємство з виробництва залізорудних котунів. Акції Ferrexpo на Лондонській фондовій біржі (LSE) впали на 10,7% у п'ятницю та на 4% у понеділок. Річ у тім, що виведення грошей з ринків призводить до зниження цін на український експорт — насамперед на продукцію металургії та залізорудну сировину. Це впливає на курс валютних надходжень до країни, що також чинитиме тиск на курс гривні.

До чого слід готуватися 

Інвестори поступово йдуть з ринків, що розвиваються, і цей ризик може стати основним ризиком для української економіки до 2024 року, вважає економіст Дмитро Боярчук. У результаті уряду буде складніше позичати гроші на зовнішніх ринках для фінансування бюджетних програм, тому потрібно готуватися до вищих ставок за держборгом, у тому числі з держоблігацій.

І тут ми знову повертаємось до інвесторів. Посилення монетарної політики центробанками розвинутих країн завжди викликає в інвесторів занепокоєння. Причина в тому, що так зростають як безризикові норми прибутковості, так і надбавки за ризик для країн, що розвиваються. Збільшення премії за ризик особливо помітне для країн зі слабкими макроекономічними показниками. Можливо, звучить заскладно, знаємо, але є головна хороша новина. На думку економістів, українська економіка сформувала достатній запас міцності та кредитні ризики за останні роки значно знизилися. 

Експерти вважають, що у випадку з Україною значно більшу роль відіграє російська агресія, а найбільший ризик — чергова ескалація протягом року. Для України цей конфлікт обійдеться дуже дорого, і залучити на ринках приватний капітал стане практично неможливим завданням — такою є думка іноземних економістів. А от українці вважають, що реальних передумов для подальшого падіння гривні немає. 

Зупинка або призупинення падіння 19 січня — це хороша для нас новина. Залишається сподіватися, що ситуація стабілізується і для падіння української валюти причин не залишатиметься. Водночас уже з початку року на ослаблення гривні реагує національний регулятор. Відповідь — інтервенції на міжбанківському валютному ринку. Наприклад, з 10 по 14 січня НБУ продав міжбанку 330,7 млн доларів.