fbpx
Сьогодні
20/09/2019
09:14
курси валют
$24,45/24,80
26,85/27,40
Екорубрика
16:09 27 Лис 2018

Піти на дно: кому у світі загрожує затоплення

Продовжуємо говорити про глобальні кліматичні зміни. Цей матеріал присвячений водним ресурсам планети: морям та океанам. А також тому, як різні держави світу бачать проблему зростання рівня води.

Одним із найбільш відомих наслідків зміни клімату є зростання рівня моря через танення льодовиків, насамперед, у Гренландії та Антарктиці. Це явище загрожує підтопленням берегових ліній великих та малих держав на континентах, а островні держави узагалі можуть піти під воду і зникнути назавжди. У минулій статті ми побіжно згадали, що за прогнозами групи вчених, до 2100 року рівень моря зросте на 48 сантиметрів за умови потепління на 1,5 градусів Цельсія. А якщо на 2 градуси, то підвищення складе півметра. Проте, це ще не все.

Океани: кислота та перегрів

Водні простори нашої планети часто називають її “легенями”. Під дією сонячної радіації вода випаровується та переноситься на землю, де випадає у вигляді таких потрібних опадів. Океанічні течії, такі як Гольфстрім, роблять зими у Західній Європі більш м’якими, розподіляючи тепло. Погодні ефекти “Ель Ніньо” та “Ла Нінья” сприяють змінам у погодних циклах, змінюючи один одного. У океанах людство завжди ловило рибу, відпочивало та подорожувало через них. Безкрайні сині води – важливий елемент у зменшенні бідності та зростанні світової економіки.

Найголовніше, що океани продукують кисень, яким ми дихаємо. Хоча вже у деяких його частинах (а також у внутрішніх морях та прибережних зонах) частка кисню зменшується через потепління води (тепла вода утримує менше кисню).  Це загрожує видам, які живуть на глибині, куди важливий для життя газ просто в таких умовах не доходить.

Крім того, океани пом’якшують ефект глобального потепління, утримуючи до 25-30% усіх антропогенних викидів, 80-90% тепла (наразі ця цифра є предметом дискусій серед кліматологів, утім факт утримання тепла очевидний) і 83% вуглецю, який курсує водами. Якби усе це тепло пішло до атмосфери, загальна температура сягнула би 56 градусів за Цельсієм! За останніми даними з доповіді національної кліматичної оцінки, яка була зроблена на вимогу Конгресу США, поверхня океанів нагрілася, з 1900 по 2016, на 0,7 градуси Цельсія. До 2100, за найгіршим сценарієм (потепління на приблизно +4 градуси Цельсія) води прогріються ще на 2,7 градуси. Рівень кисню може впасти на 3,5%, а кислотність – зрости на 100-150% відсотків ( а це небачений рівень за останні 66 млн років!).

З іншого боку, дослідження сайту Carbonbrief, яке зібрало дані з 70 перевірених самими вченими наукових праць, дійшло висновку, що у разі потепління на 2 градуси Цельсія до 2100 року, океан стане на 24% більш окисленим.

кому у світі загрожує затоплення

Схема окислення океану: розчинений CO2 + морська вода дають вугільну кислоту, яка підвищує кислотність (чим нижчий pH тим вона вища). Далі іони водню сполучаються з іонами карбонату, забираючи їх у морських тварин. Їм вони потрібні для панцирів та скелетів. Бікарбонати потрібні більше для морських рослин та фотосинтезу

Цьому є просте пояснення: втручання людей. Через це, останні 200 років океани також поглинули до третини виробленого нами CO2. Цей факт сприяє все більшому окисленню океанів, змінюючи їх хімічний склад: іони карбонату кальцію та бікарбонату, які потрібні рослинам, тваринам та водоростям для фотосинтезу та формування скелетів, замінюються на вуглецеві. Комбінація кислоти і CO2 з іншими парниковими газами, такими як метан, загрожує крихким екосистемам коралових рифів. Це, у свою чергу, ставить під загрозу цілі екосистеми з живих істот, які живуть у рифових колоніях, знижуючи біорізноманіття океанів та сприяючи змушеним міграціям. За останніми прогнозами, океани можуть стати занадто теплими для коралів вже у 2050 році. Потепління у океанах знизить кількість виловленої риби, що вплине на виживання 3 мільярдів людей на планеті, які від цього залежать. Прикладом того, де сходяться усі три загрози для океанів є Мексиканська затока. Туди скидують нітрогенові добрива, які на короткий час стимулюють зростання колоній водоростей, але вони швидко гинуть, утворюючи теплу воду з високою кислотністю й низьким рівнем кисню. Відмова від шкідливих хімічних добрив та перехід на більш екологічні способи переробки відходів допоможе уникати таких травмуючих для океанів та й нас усіх ситуацій.

Зростаючий рівень моря: куди вище?

Приблизно з 1993 року рівень морської води неухильно зростає, ставлячи великі і маленькі держави перед небезпекою затоплення. Головних причин цьому є кілька. По-перше, танення льодовиків, особливо у Гренландії та Антарктиці. Половина підняття рівня моря сталася з 1993 року, а узагалі з початку ХХ століття води зросли на 16-21 сантиметр ( 3 мм на рік). І це, до речі, рекордний показник за останні 2800 років, якщо базуватись на інформації з викопних коралів. До кінця ХХI століття море може піднятися від 0.3 метра до 1.3 метрів у залежності від глобального потепління та рівня викидів. Розподіл поки такий: 9-18 см до 2030, 15-38 см до 2050 та 30-130 см до 2100 року. Давній клімат показує, що навіть зростання на 1 градус Цельсія тоді викликало підвищення рівня моря до 6 м. На два? Двадцять п’ять метрів на 10 тисяч років. При двух градусах потепління, ми втратимо третину льоду Антарктики та три п’ятих льодової шапки Гренландії.

кому у світі загрожує затоплення

Показник зростання рівня моря від 1990 до сьогодні. Швидкість складає 3 мм на рік

Ріст рівня моря закономірно викликає таке явище як підтоплення берегів. Як ми знаємо, Місяць, обертаючись навколо Землі, впливає силою своєї гравітації на хвилі. Цим наш супутник викликає припливи та відпливи у морях та океанах. Коли дві планети проходять рівненько одна навпроти одної, то вони об’єднують свої сили впливу, тому припливи стають сильнішими. Це відбувається приблизно щодватижні. Ще сильнішими вони стають під час пізньої осені – початку зими, коли Земля найближче до Сонця. Але оскільки планета теплішає, а клімат змінюється, невеликі за природою підтоплення можуть викликати серйозні проблеми.

Наприклад, збитки від цього явища тільки у 24 країнах Європи у найгіршому разі ( якщо ми продовжимо спиратися на викопне паливо, а потепління складе +4 градуси Цельсія) складуть один трильйон доларів США! Все через дуже велику берегову лінію – майже 100 тисяч кілометрів. І далеко не всюди вона захищена від великих хвиль, але розвинена та щільно заселена. Там є кілька територій, які особливо знаходяться під загрозою затоплення: Італія, Нідерланди, Британія, Норвегія серед них. Наприклад, Британія може зіткнутися з більш ніж $236 млрд збитків, а 1,1 мільон її громадян будуть у зоні ризику від підтоплення до кінця століття, а Норвегія може втратити до 5,9% свого ВВП. Кіпр може постраждати ще більше і втратити до 8,3% ВВП за найгірших обставин. Затоплення берегів з моря стане у чотири рази небезпечніше ніж повені через вихід з берегів річок. Загалом, щорічно у Європі вже до 2050 року від 530 тисяч до 740 тисяч людей можуть страждати через затоплення. Ця цифра може сягнути  3,7 мільйонів у 2100, якщо будемо спиратися на викопне паливо. Втім, це поки що дуже попередні прогнози, визнають самі вчені, які писали працю. Але й до таких варто прислухатися.

Тим більше, ми маємо приклади перед нашими очима. У Італії проблеми має видатне туристичне місто Венеція. Через вітри та дощі рівень води у каналах зріс на 1,56 метра – найвищий показник з 1979 року. Зазвичай, місто звичне до осінньо-зимових повеней, коли вітер гонить воду з Адріатичного моря у лагуну та у канали. Але це не значит, що місту нічого не було – Венеція впевнено йшла під воду зі швидкістю 5 мм у рік у минулому столітті. Кліматичні зміни лише прискорили процес. Вважається, що Венеція може стати непридатною для життя вже у 2028 році, а до 2100 – повністю затонути. Крім Венеції, у “червоному списку” ризику грецькі острова Корфу, Родос та місто Пафос, хорватський Дубровник, італійські Піза, Сіракузи та Равенна, усі у списку ЮНЕСКО. Занепокоєні і у Нідерландах. Місто Гауда йде під воду зі швидкістю 3 мм у рік. І це у державі, яка має шикарний досвід виживання нижче рівня моря! Але все ще гірше там, де замість землі – торф. Вбираючи воду він окислюється, вступає у реакцію з повітрям і видає… ага, CO2. Під загрозою, за словами місцевих спеціалістів, сам ландшафт країни. Розрахункові збитки Країни тюльпанів до 2050 року – близько 22 млрд євро.

Для Америки підтоплення також складає серйозну небезпеку через більш сильні припливні хвилі. Якби не проблеми з кліматом, то між 2005 та 2014 роками 76% днів з підтопленнями можна було уникнути на 27 локаціях на березі США, впевнені автори доповіді з Climate Central.У зоні ризику до 2,4 млн будинків, які будуть страждати від хронічного наводнення у 2100 році,збитки можуть скласти той самий трильйон, що і у Європі. Три штати особливого ризику: Флорида, Нью-Джерсі, Нью-Йорк.

Навіть кілька дюймів води можуть спричинити руйнування поверхів та поверхонь, які їх утримують. Стояча вода може робити інфраструктуру більш слабкою до нових негод. Більш глобально, підтоплення берегів впливає на рівень солоності грунтів, погіршує якість води та перешкоджає росту сільськогосподарських культур. І це без урахування більш сильних ураганів у майбутньому, які просто можуть зробити берегову лінію непридатною для життя ( це ми вже бачили у 2017 та 2018 роках). Що робити? Укріплювати береги та зменшувати викиди у атмосферу шкідливих газів.

Піти на дно: яким країнами загрожує повне затоплення

кому у світі загрожує затоплення

“Ми не тонемо, ми боримось” – лозунг спротиву збільшення рівня моря у Океанії

До цього ми розмовляли в основному про окремі території, берегові лінії та міста, яким загрожує “висока вода”. Але є у світі території, для яких підтоплення означає фактично знищення. В основному це маленькі тихоокеанські держави. Як сказала президентка Маршалових островів, доктор Хільда Хайне відкриваючи Віртуальний Кліматичний Форум, такі “країни мало викидають у атмосферу, але від змін клімату страждають першими”. Останню частину статті ми присвятимо їх боротьбі. Найбільша проблема, що вибору у цих держав практично немає: або евакуація, або спроби якось розширити берегову лінію або зникнення…

На межі: Океанія

Ми коротко охарактеризуємо нації цього регіону та їх ситуацію, розділивши на три групи:

Група 1: під загрозою затоплення:  Палау, Кірібаті та Маршаллові острови. Друга держава має площу, включаючи територіальні води як у США. Але живе там лише 100 тисяч людей. Архіпелаг височить лише на кілька метрів над рівнем моря. Колись президент цієї країни Аноте Тонг закупив 6000 акрів у Фіджі для перевезення свого народу. Втім, поки що цього не сталося. Хто підняв  питання Океанії ще вище – той Палау. Ця маленька маловідома держава дійшла аж до ООН. Було це у 2012, тодішній президент Джонсон Торібіонг сказав, що води виросли навколо Палау у 2-3 рази, “як ніде у світі”. “Маршалли” мають велику територію, це країна з “тисячі островів” і 29 атоллів. Але вони ледве визирають з-під води. Той самий критичний метр  і столиця Махуро потоне. І якщо на інших островах люди намагаються переселитися, з Маршаллових банально їдуть. Втім, президентка Хільда Хайне, про яку ми вже згадували, намагається боротися у тому числі на міжнародному рівні. Країна вже оголосила про намір збільшити внесок у Паризькі кліматичні угоди і і створити коаліцію країн які будуть “піонерами у галузі їх імплементації. До речі ідея “збільшення території” може бути корисна і Маршалловим островам.

Група 2: частково затоплені: Федеративні Штати Мікронезії натурально втратили кілька своїх островів, на яких ніхто не жив. Це сталося через зростання рівня моря… Очікується, що рівень виросте ще на приблизно 1 метр у наступні 90 років. Солономові острова втратили п’ять з усього архіпелагу. Ще шість втратили 20% поверхні, що змусило людей пересятися. Рівень підвищення? 7 мм за рік, з 1994 року, загалом на 1,68 метра. 

Група 3: тимчасово захищені: Тут поки лише Тувалу і Фіджі. Природа захистила острів бар’єром з залишків коралів та піску. Але навряд чи це довгострокове рішення, тому Тувалу просто намагається стати більше, одночасно вимагаючи дій від ООН. І про Фіджі. Ця країна має високі гори до 4 км, тож дехто вже переселяється з берега вглиб країни.Фіджі проводить активну політику з захисту від змін клімату: висаджуються мангові дерева, але цього не досить – за даними Світового Банку, потрібні ще 4,5 млрд. Також, державі загрожують повені та посухи.

Поза межами Океанії подібні проблеми мають Мальдіви (Азія) та Сейшели (Африка). І якщо не вдатися до дій вже негайно, багато з цих популярних у туристів місць відпочинку можуть зникнути назавжди, а з ними і унікальний світ народів, які на них живуть.

Читайте також
3995

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: