“Пологи та вагітність — не хвороба”: чи можна в Україні проводити кесарів розтин за бажанням жінки?

У чому проблема?

Кесарів розтин — тема, що хвилює майже кожну жінку в очікуванні народження дитини. Проведення кесаревого розтину за показаннями — не рідкість і цілком нормальна ситуація, що дозволяє уникнути більших ризиків, які в конкретних випадках можуть нести природні пологи. Але що як ідеться про кесарів розтин, на якому наполягають не лікарі, а саме вагітні жінки?

Яке рішення?

Здавалося б — що тут поганого? Кожна жінка має право вирішувати, що і як їй робити зі своїм тілом. У тому числі — і яким чином народжувати. Проте Всесвітня організація охорони здоров'я, яка вважає за прийнятний відсоток кесаревого розтину у 10-15% від усіх пологів, бʼє на сполох. Згідно з новим дослідженням організації, сьогодні у світі на частку кесаревого розтину (КР) в середньому припадає понад 1 з 5 (21%) всіх пологів. Це число продовжуватиме зростати. У дослідженні йдеться: ймовірно, до 2030 року майже третина (29%) всіх пологів відбуватимуться шляхом кесаревого розтину. Причому в деяких країнах кесарів розтин вже сьогодні перевищує кількість вагінальних пологів. У більшості випадків проведені хірургічні операції не мали жодних медичних показань.

Про те, чи є кесарів розтин без медичних показань альтернативою природним пологам, поговорили з лікаркою, акушеркою-гінекологинею Жанною Вєтровою.

Як це працює?

Серед причин кесаревого розтину за бажанням на першому місці — страх. Він може бути спричинений особистою травмою, досвідом попередніх пологів або досвідом рідних чи знайомих. Жінки бояться болю, акушерської агресії, шкоди, яка може бути завдана дитині під час вагінальних пологів.

Дехто з жінок побоюється, що розриви, які не рідкість за природних пологів, можуть вплинути на подальші сексуальні стосунки. Інші занепокоєні тим, що після потуг може зʼявитися ще одна делікатна проблема, а саме — нетримання сечі та калу.

Деякі здорові вагітні хочуть зробити операцію ще й тому, що так вони можуть особисто обрати дату пологів, яку вважають зручною для себе або "щасливою" для дитини.

У дослідженні, яке проводив Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, виявилося, що 40% опитаних жінок віддали б перевагу кесаревому розтину. Серед жінок, що обрали КР, 84% вказали наявність медичних показань, але для 16% причиною вибору став саме психологічний фактор.

Серед обов'язкових умов для планового кесаревого розтину є, наприклад, передлежання плаценти, цукровий діабет у жінки, гепатит C у поєднанні з ВІЛ-інфекцією, рак шийки матки та інші (дивіться тут — сторінки 18-19).

Іноді лікарі можуть ухвалити рішення про кесарів розтин безпосередньо під час пологів, коли виникають раптові ускладнення, наприклад, передчасне відшарування плаценти, погіршення стану дитини, випадання пуповини, за якого дитина перестає отримувати кисень, блокування родового каналу внаслідок пухлини. Кесарів розтин у такому разі називається ургентним або екстреним.

В Україні питання розродження чітко регламентоване наказами Міністерства охорони здоров'я України й усі лікарі акушери-гінекологи мають суворо їх дотримуватися. Усі пологи в Україні ведуться згідно з наказом МОЗ України "Фізіологічні пологи" від 26.01.2022 №170. Що стосується оперативного втручання то це Наказ МОЗ України від 05.01.2022 № 8 "Кесарів розтин". Тобто легальних підстав, які б дозволили жінці обрати кесарів розтин за власним бажанням, немає. Жінка повинна мати абсолютні або відносні показання до розродження шляхом кесаревого розтину.

"З покоління в покоління відбувається програмування на те, що пологи — це боляче, страшно, небезпечно. Саме тому у жінок виникає страх перед майбутніми пологами. Жінка, яка наполягає на кесаревому розтині, вважає: краще вона просто засне, а коли прокинеться, дитина вже буде лежати на животі. При цьому вона забуває про те, що існує післяопераційна рана, а болісні відчуття після операції набагато перевершують болісні відчуття під час пологів", — говорить акушерка-гінекологиня Жанна Вєтрова.

У ВООЗ наполягають: непотрібні хірургічні втручання можуть бути шкідливими як для жінки, так і для її дитини. А судячи з ускладнень, які можуть бути після розтину, кесарів розтин — це зовсім не "легка" операція.

Серед ризиків для жінок, пов'язаних з операцією КР, є такі:

• тромбоемболічна хвороба;
• масивні акушерські кровотечі;
• постнатальна депресія;
• нетримання калу (так, і ця проблема теж. Порівняно з вагінальними пологами виникає більш ніж через 1 рік після КР);
• можливе мертвонародження при наступній вагітності;
• смерть;

Що стосується немовлят, лікарі наголошують: під час природних пологів дитина проходить крізь родові шляхи, і у такий спосіб контактує з мікрофлорою матері. А це — одна з важливих складових формування імунітету. Тоді як за кесаревого розтину діти з'являються на світ практично стерильними. Як наслідок — вища ймовірність розвитку алергічних реакцій, певні особливості в роботі імунної системи.

Результати проведених досліджень показали: у дітей, народжених шляхом кесаревого розтину, частіше розвивалися інфекції дихальних шляхів, ожиріння та прояви астми. Є ризик розвитку неврологічних розладів та цукрового діабету 1 типу.

Також слід пам'ятати, що під час КР застосовується наркоз, призначаються антибіотики, знеболювальні засоби, протизапальні нестероїдні препарати, що проникають у грудне молоко. А жінкам, які народили першу дитину шляхом кесаревого розтину, вдруге швидше за все доведеться так само йти на операцію, оскільки через природне розродження існують ризики розбіжності швів, розривів матки від попередньої операції.

"У своїй практиці я ще не зустрічала лікарів, які б робили КР за бажанням жінки, — говорить Жанна Вєтрова. — Кесарів розтин — операція непроста і виправдана лише за наявності показань. Це велика порожнинна операція, і вона пов'язана з вищою, ніж під час пологів, ймовірністю ускладнень".

Втім прохання про кесарів розтин Жанна Вєтрова чула не один раз. Лікарка каже, що про це просить кожна друга жінка, особливо коли перейми стають сильнішими та тривалішими.

"Пологи — це абсолютно нормальний фізіологічний процес. Мене навчали вести пологи максимально без втручань. Тому я — за самостійні пологи. Багато жінок, що просили про КР, потім дякували за природні пологи, — додає гінекологиня. — Мій головний аргумент — операцію проводити лише за медичними показаннями!"

Лідерами у проведенні кесаревого розтину за бажанням є країни Латинської Америки. У Латинській Америці та Карибському басейні вже майже 10 років показники кесаревого розтину за бажанням становлять від 43 до 51% всіх народжень. Однією з причин такого попиту на кесарів розтин за бажанням є становище жінки в цих країнах: є жінки, для яких варіант природних пологів абсолютно неприйнятний, і вони готові на все, щоб зберегти вагіну такою ж, якою вона була одразу після весілля. Водночас там виросло ціле покоління акушерів, яке не вміє ефективно вести пологи через природні родові шляхи.

У Єгипті — країні, яка займає четверте місце у світовому рейтингу КР за бажанням, лікаря потрібно переконувати, якщо жінка хоче народжувати самостійно, а не погоджуватись на кесарів розтин. На жаль, для місцевих — це бізнес. Операція кесаревого розтину коштує дорожче за проведення природних пологів, а лікарі можуть виконувати більше одного кесаревого розтину на день, тоді як природні пологи можуть потенційно зайняти кілька годин. Рік тому одна з єгипетських породіль навіть запустила у Facebook ініціативу під назвою Stop Medically Unjustified Caesar Section ("Зупиніть необґрунтований з медичної точки зору кесарів розтин"), яку підхопили понад 12 000 людей у ​​всьому арабському світі. Під час вагітності більшість лікарів, яких відвідувала жінка, підштовхували її саме до кесаревого розтину, ігноруючи варіант природних пологів. Мей Шамі витратила багато часу на пошук лікаря, який би підтримав її бажання народжувати самостійно.

У США кесарів розтин на прохання матері проводять у 2,5% всіх пологів. Проте там це не вважається добре визнаною клінічною практикою. Американський коледж акушерів та гінекологів дає наступні рекомендації:

• Якщо основною мотивацією пацієнтки для обрання кесаревого розтину є страх перед болем під час пологів, акушери-гінекологи повинні обговорити та запропонувати пацієнтці анальгезію для пологів, а також пренатальне навчання та емоційну підтримку при пологах.
• Якщо пацієнтка все ж таки вирішує народжувати за допомогою КР, він не повинен проводитися раніше 39 тижня вагітності. А враховуючи високу частоту повторних кесаревих пологів, пацієнтки повинні бути поінформовані про всі наявні надалі ризики.
• Якщо жінка просить про КР під час активних пологів, акушери не повинні задовольняти цей запит, якщо вони не можуть ретельно обговорити всі питання, необхідні для інформованої згоди. А це нелегко зробити під час пологів.

У Німеччині приблизно кожна третя дитина з'являється на світ шляхом кесаревого розтину. Там, як і в ряді інших європейських країн, є цілі протоколи, які дозволяють вагітними обирати шлях народження. Вагітна, яка хоче народити за допомогою КР за власним бажанням, зобов'язана поговорити з наступним фахівцями: акушер-гінеколог, анестезіолог, педіатр, психолог. Вони мають розказати про всі можливі ризики, які пов'язані з КР. І якщо після бесіди з усіма фахівцями вагітна все ж таки обирає КР, тоді народження відбувається оперативним шляхом.

Що стосується пологів у Швейцарії, то тут існують дві крайності: частина жінок з самого початку мріють про кесарів розтин — навіть якщо для цього немає медичних показань. Але більшість за будь-яких умов вважають прийнятними лише звичайні вагінальні пологи. Надмірне піднесення природи призводить до того, що часто подружні пари наполягають на самостійних пологах попри те, що лікарі вважають за необхідне провести кесарів розтин. Зрештою страждає дитина.

Ще більше корисних рішень!

Хай там як, а як народжувати повинні вирішувати не тренди, а здоровий глузд та лікарі. Кесарів розтин — це рятівна операція. Якщо немає показань до оперативного втручання, краще вибирати природний шлях.

Лікарка відзначає: "Зараз для зменшення болю під час пологів дуже широко використовують епідуральну анестезію. Завдяки цьому методу анестезії жінка не відчуватимете біль, але буде залишатися при свідомості. Але слід пам'ятати, що ВООЗ радить фізичні (масаж, гімнастика, аромотерапія) та психологічні методи знеболення, партнерські пологи, а вже потім, якщо це не допомагає, можна подумати й про епідуральну анальгезію".

Наостанок Жанна Вєтрова додає: пологи та вагітність — не хвороба, а отже й оперативне втручання має відбуватися лише за показаннями лікарів.