"Ми не виживемо в Європі в спокої, якщо не позбудемося росії та росіян": чиновники ЄС про те, як Союз допомагає Україні
У чому проблема?
Терористична держава росія веде жорстоку, невблаганну, гібридну загарбницьку війну проти України протягом довгих восьми років, починаючи з анексії Криму та війни на Донбасі у 2014 році та закінчуючи повномасштабним вторгненням, яке все ще триває, у 2022 році. На новому етапі війни росія завдала жахливих руйнувань українській інфраструктурі, навколишньому середовищу, продовольчій безпеці, енергетичній безпеці, економіці та, головне, простим українцям, як дорослим, так і дітям, чиє життя вже ніколи не буде таким, як раніше.
російська війна багатогранна, і вона не обмежується очевидними елементами війни, такими як військові наступальні дії, тимчасова окупація та ракетні обстріли міст і регіонів України, які призводять до жертв і руйнувань енергетичного сектору. Вона також проявляє себе в брудній військовій пропаганді, закликах до насильства, погрозах і кампаніях з дезінформації, спрямованих не лише на російський народ і проти українського населення, але й на створення розбрату на Заході та перешкоджання партнерській підтримці Україні.
На щастя, на відміну від 2014 року, ми стали свідками більшої згуртованості з боку наших західних друзів. Україна отримує військову, фінансову, гуманітарну та політичну підтримку, щоб подолати виклики, які кидає росія. І Європейський Союз надає одну із найбільших підтримок.
Яке рішення?
ЄС виступає за Україну
У кулуарах, в публічних оголошеннях та під час особистих зустрічей, у яких ми брали участь під час нашого візиту до Брюсселя, ми повсякчас чули один лейтмотив — Україна є пріоритетом ЄС. "Рубрика" стала свідком саме такої заяви високого представника ЄС Жозепа Борреля під час пресконференції в Раді Європейського Союзу.
"Європейський Союз буде підтримувати Україну до перемоги українців", — сказав він за підсумками засідання Ради із закордонних справ. Але що це насправді означає? Що саме робить ЄС, щоб підтримати Україну та наблизити нашу перемогу?
Санкції
З початком вторгнення росії в Україну Європейський Союз відреагував у багатьох напрямках, щоб допомогти Україні. Наразі ЄС запровадив вісім пакетів санкцій проти росії, які включають економічні санкції проти російської промисловості, заборону на імпорт російського чавуну, сталі, вугілля та золота, призупинення спрощення візового режиму, персональні санкції проти олігархів, заборону на трансляцію державних ЗМІ, і т. д.
Проте ЄС має виконати наступний важливий крок — обмеження ціни на російську нафту. Рішення було прийнято на рівні G7, і тепер його має прийняти ЄС. "Я впевнена, що ми дуже скоро затвердимо глобальне обмеження ціни на російську нафту з G7 та іншими великими партнерами", — заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час свого візиту до Фінляндії 24 листопада.
Політична підтримка
Щодо політичної підтримки — європейські чиновники, з якими ми спілкувалися, запевнили, що ЄС працює з партнерами-однодумцями по всьому світу, щоб ізолювати росію на міжнародному рівні та допомогти Україні отримати більше доступу до міжнародних платформ. Зокрема, 23 листопада Європейський парламент оголосив росію державою-спонсором тероризму, прийнявши резолюцію, в якій "депутати Європарламенту підкреслюють, що навмисні напади та звірства, вчинені російськими військами та їхніми помічниками проти цивільних осіб в Україні, руйнування цивільної інфраструктури та інші серйозні порушення міжнародного та гуманітарного права прирівнюються до терористичних актів і є воєнними злочинами".
Надання Україні статусу країни-кандидата в ЄС також підпадає під цю категорію — ЄС працює над перспективою членства України.
Економічна підтримка
Економічна підтримка, яку отримала Україна, полягає в повній лібералізації торгівлі, яку ЄС затвердив в односторонньому порядку, скасувавши старі тарифи та квоти на український експорт до ЄС. Це дозволить українським підприємствам конкурувати на європейському ринку. Крім того, як доповнення до Чорноморської ініціативи ООН, України та Туреччини щодо експорту зерна, маршрути солідарності ЄС надають Україні альтернативні шляхи експорту сільськогосподарської продукції, оскільки чорноморські порти заблоковані росією.
Виконавчий віцепрезидент Європейської комісії з питань економіки та торгівлі Валдіс Домбровскіс під час зустрічі з "Рубрикою" та іншими українськими журналістами заявив: "Ситуація в цьому відношенні не є стабільною. Тому важливо, щоб маршрути солідарності залишалися важливою альтернативою та доповнювали чорноморський маршрут для українського експорту".
Фінансова підтримка
Цього року країни-члени Європейського Союзу, бюджет ЄС та європейські фінансові установи мобілізували 19,7 млрд євро фінансової підтримки. А для наступного року Єврокомісія запропонувала програму макрофінансової допомоги на 18 мільярдів євро, тобто 1,5 мільярда євро на місяць. За словами пана Домбровскіса, ЄС покриє пакет, але очікує допомоги інших міжнародних донорів, таких як США, інших країни G7 та інших міжнародних фінансових установ, таких як Світовий банк.
Пропозиція Європейської комісії вартістю 18 мільярдів доларів перебуває в законодавчому процесі й, очікується, що він буде завершений на початку грудня. Опісля, до кінця року ЄС підпише меморандум про взаєморозуміння з українською владою.
На прохання українського уряду ЄС зобов'язується надати більш стабільне та передбачуване фінансування на 2023 рік, оскільки багато рішень у 2022 році приймалися на ситуативній основі, що призвело до непередбачуваного потоку коштів в Україну.
Військова допомога
Перший раз у своїй історії ЄС надає фінансову підтримку для закупівлі військового постачання. Наразі вони надали 3,1 мільярда євро через Європейський фонд миру на підтримку поставок зброї країнами-членами в Україну.
15 листопада Рада ЄС також прийняла пакет допомоги в розмірі 16 мільйонів євро для підтримки розбудови потенціалу українських збройних сил. Допомога піде на фінансування обладнання та матеріалів, у тому числі військової оборонної техніки.
Того ж дня міністри також схвалили запуск Місії військової допомоги ЄС (EUMAM Ukraine) для допомоги в підготовці 15 000 українських військовослужбовців у Польщі, Німеччині та Чехії як бази.
Протидія дезінформації
В лавах Європейського парламенту працює Спеціальний комітет з іноземного втручання в усі демократичні процеси в ЄС, включаючи дезінформацію (INGE), для оцінки загроз дезінформації під час виборів та інших демократичних процесів, кампаній у соціальних мережах і традиційних ЗМІ, які можуть дестабілізувати демократичний лад в Європейському Союзі. Комітет, який працює в складі Євросоюзу, має знайти шляхи протидії можливому іноземному саботажу та скласти рекомендації для протидії.
У коментарі "Рубриці" та іншим українським журналістам депутатка Європарламенту Віола фон Крамон-Таубадель, віцеголова делегації в Комітеті парламентської асоціації Україна-ЄС і членкиня спеціального комітету з питань дезінформації пояснила діяльність комітету: "Протягом досить тривалого часу ми стратегічно дивилися на діяльність росії, Китаю та деяких інших гравців, направлену проти наших демократичних процесів. Тому ми підготували наш перший звіт, який складається з 53 рекомендацій. І багато з цих рекомендацій стосуються стратегічної комунікації, координації на рівні ЄС, збільшення підрозділу стратегічної комунікації, висування цієї теми в пріоритет та включення її в порядок денний усіх інституцій ЄС".
Ми також мали нагоду зустрітися з представниками робочої групи East StratCom, яка працює в рамках Європейської служби зовнішніх справ (EEAS) — дипломатичної служби та об'єднаного міністерства закордонних справ і оборони ЄС. Як пояснили члени цього підрозділу, їхньою метою є просування діяльності ЄС у Східній Європі та робота над проєктом EUvsDisinfo, який збирає, аналізує та розвінчує кампанії з дезінформації, фейкові новини та пропагандистські матеріали, створює базу з дезінформаційними статтями, а також працює з освітянами для просування медіаграмотності та формування стійкості проти російської пропаганди.
Як це (не) працює?
Як ухвалюють рішення в ЄС
На кожній зустрічі, на якій ми були присутні в інституціях ЄС, офіційні особи часто використовували термін "велика бюрократична машина", коли говорили про структуру ЄС, ієрархію органів ЄС та прийняття рішень в їхніх стінах.
Як пояснюють державні службовці ЄС, Європейський Союз має три основні інституції прийняття рішень, які разом формують діяльність, політику та закони ЄС:
- Європейська комісія складається з 27 комісарів (по одному від кожної країни ЄС), відповідальних за різні політики. Вона пропонує нові закони, виділяє фінансування та має виконавчу функцію.
- Рада Європейського Союзу представлена міністрами, ухвалює разом з Європейським парламентом закони ЄС, розробляє зовнішню політику та політику безпеки ЄС.
- Європейський парламент ухвалює закони ЄС, перевіряє та проводить моніторинг роботи всіх інституцій ЄС.
Отже, політика ЄС визначається через звичайну законодавчу процедуру, коли Європейська комісія, Рада ЄС і Європейський парламент, три провідні інституції, погоджують законодавство.
Що стосується підтримки України, санкцій проти росії, а також зовнішньої та оборонної політики, більшість повноважень знаходиться в руках Ради ЄС, яка має проголосувати одноголосно, щоб ухвалити рішення. Оскільки ЄС має 27 держав-членів, часто важко переконати всі країни одночасно у таких важливих питаннях, як обмеження цін на російську нафту чи фінансова підтримка України, коли кожна країна має свої національні інтереси або, певним чином, має більше зв'язків з росією. Тому ЄС часто критикують за повільність прийняття рішень.
Свіжий приклад – пропозиція Єврокомісії надати Україні 18 мільярдів євро макрофінансової допомоги. Пакет ще не прийнято через невпевненість Угорщини.
Коли ми запитали комісара Домбровскіса про це, він запевнив, що вони нещодавно проводили дискусію з міністрами фінансів кожної країни-члена, і всі, включаючи Угорщину, висловили "широку підтримку та готовність" надати цю фінансову допомогу та визнали її невідкладність. Проте "Угорщина висловила певні занепокоєння, не стільки концептуально пов'язані з необхідністю надання фінансової допомоги Україні, а більше щодо методів надання підтримки. Тож зараз ми працюємо з усіма державами-членами та сподіваємося, що зможемо розв'язати цю проблему".
Комісар додав, що законодавчий процес планують завершити до першої половини грудня, а рішення очікується 6 грудня. До одностайного голосування пакет не буде затверджено.
російський наратив все ще сильний
Боротися з впливом російського наративу в ЄС важко. Багато російських політиків, культурних діячів, спортсменів тощо все ще мають доступ до своїх відповідних професійних кіл і, таким чином, мають можливість поширювати російську пропаганду в Європейському Союзі.
У заяві до своєї резолюції, яка визнає росію спонсором тероризму, Європарламент знову закликав ЄС ще більше ізолювати росію на міжнародному рівні, в тому числі в міжнародних організаціях, таких як Рада Безпеки ООН.
"Європейські депутати також хочуть, щоб дипломатичні зв'язки з росією були скорочені, контакти ЄС з офіційними представниками росії були зведені до абсолютного мінімуму, а російські державні установи в ЄС, які поширюють пропаганду по всьому світу, були закриті та заборонені", — йдеться в заяві.
Під час зустрічі з депутатом Європарламенту Вітольдом Яном Ващиковським, головою делегації в Комітеті парламентської асоціації Україна-ЄС, Рубрика запитала його, чи вважає він сильним російський наратив в ЄС.
Пан Ващиковський висловив думку, що сильний вплив все ще існує, назвавши таких європейських лідерів, як канцлер Шольц і президент Макрон, які досі називають війну війною путіна, а не війною росії, і сподіваються на мирне вирішення. Крім того, багато політиків, навіть у парламенті ЄС, вважають, що діалог з росією має бути відкритим, та переважає думка, що ЄС не може організувати архітектуру миру та безпеки в Європі без росії.
"Звичайно, з цієї причини вплив росії величезний. Одним із моїх обов'язків є переконувати моїх колег, що це неправильна позиція та неправильний погляд, тому що ми не можемо вижити тут, у Європі, в спокої, якщо не позбудемося росії та росіян", — підсумував він.
Віцеголова делегації в Комітеті парламентської асоціації Україна-ЄС, депутатка Європарламенту Віола фон Крамон-Таубадель, з якою ми також мали змогу поспілкуватися, в позитивному ключі наголосила, що необхідно далі протидіяти російському наративу, щоб це не заважало підтримці України.
"Зрозуміло, що нам потрібно працювати на нашу домашню аудиторію. Ми маємо переконатися, що підтримка в наших відповідних країнах залишається такою ж обширною, якою вона була на початку війни, щоб Україна отримувала поставки зброї, які їй потрібні для звільнення своєї території, і щоб Україна отримувала гроші, які їй потрібні, щоб вижити, особливо взимку", — сказала вона.
Вона також підкреслила важливість просування ідеї про те, що російська пропаганда є гібридною зброєю і що "це частина війни":
"Ці люди [російські пропагандисти] не є журналістами. Вони не мають нічого спільного з журналістикою. Вони є лише тому, що їм хтось платить, щоб дестабілізувати наше суспільство; вони не хочуть нас інформувати; вони хочуть нас дезінформувати. Ми не можемо ставитися до них так само, як до звичайних ЗМІ. До звичайних медіа свобода слова, свобода преси і далі абсолютно застосовуються. Але є люди, які приходять з наміром дестабілізувати наше демократичне суспільство. Чому вони повинні користуватися цими свободами?"
Інтеграція України в ЄС
Хорошою новиною є те, що інтеграція України в ЄС вже почалася і триває. Україна працює над сімома реформами, описаними в рекомендаціях Комісії, щоб наблизити Україну до переговорів про членство, і, на думку українських експертів, уряд вже на півдорозі до виконання вимог. Делегація в Україні також виконує свою роботу.
За словами пана Ващиковського, одним із найважливіших завдань делегації Європарламенту в Україні є допомогти Україні перейти від виконання положень Угоди про Східне партнерство та асоціацію до реальних переговорів.
Одна з ідей полягає в тому, щоб залучити Україну до Ініціативи трьох морів, яка грає роль в інтеграції транспорту та безпеки, енергетичної безпеки та особливо ринку газу. Наступні кроки мають відкрити різні європейські агентства для України та вивести Україну на єдиний ринок Європейського Союзу.
"Тож це наше завдання — прямо зараз створити одночасні шляхи. Один шлях – це переговори, якими керуватиме Комісія, а другий шлях можуть очолювати глобальні лідери, щоб сприяти доступу України до різних програм ЄС",— зазначив пан Ващиковський.
Європейська комісія, з іншого боку, можливо, потребує більшої ініціативи для забезпечення переговорів. Під час нашої зустрічі пан Ващиковський зазначив, що Комісія вирішила оприлюднити звіт про стан переговорів щодо членства України наприкінці наступного року.
"Для нас тут, у парламенті, це неприйнятно, тому ми наполягаємо на найшвидших кроках, щоб наблизити Україну до Європейського Союзу", — підкреслив голова делегації, додавши, що Європарламент стежить за ситуацією та лобіює це питання.
