"Політичний та економічний статус Гонконгу не повинен вирішуватись у Пекіні". Ексклюзивне інтерв'ю з Джошуа Вонгом

Данило Герасимов

Протести, які зараз відбуваються в Гонконзі, є найбільшими після "Революції парасольок" у 2014 році. Чи очікували ви, що такий спалах може повторитися і люди можуть вийти на вулицю в такій великій кількості?

–  Це дійсно вражає і навіть схоже на диво в Гонконзі. Це просто показує, наскільки ми пристрасні та рішучі в  боротьбі за своє майбутнє.

Вас звільнили в середині червня (Джошуа Вонг відбував трьохмісячне покарання внаслідок протестних дій ще з часів Революції парасольок – ред.), і ви знову опинилися в центрі протестів. Як ви вважаєте, наскільки ймовірно, що після цих протестів так само відбудуться ув'язнення активістів? Боїтесь, що вас знову можуть ув'язнити?

–  Зараз важко гарантувати, що в майбутньому ніхто не буде заарештований, притягнутий до кримінальної відповідальності чи ув'язнений. Але, зрештою, наша основна вимога – це лише прохання про фундаментальне право обирати наш власний уряд самостійно, і уряд повинен відповісти на наш заклик.

Поточні протести, викликані спробою запровадження закону про екстрадицію, розпочалися понад 2 місяці тому. На вашу думку, як змінився настрій протестуючих за цей час?

– Наш рух повинен продовжуватись. Навіть якщо ми можемо відчувати себе пригніченими через те, що понад 700 активістів були заарештовані та більше 100 осіб було притягнуто до кримінальної відповідальності. Незважаючи на це, ми продовжуємо нашу боротьбу і закликаємо уряд остаточно відкликати законопроект про екстрадицію і зупинити жорстокі дії поліції.

Минулого тижня, під час протестів в аеропорту, протестувальники затримали і обшукали 2 чоловіків. Один з них виявився журналістом, який підтримував дії поліції Гонконгу, і протестуючі досить жорстоко обійшлися з цими людьми. Що ви особисто думаєте про такі дії протестуючих?

 – Люди пізніше вибачилися за те, що було зроблено під час зіткнень в аеропорту. І я сподіваюся, що таким чином, зі спробами та помилками, ми намагатимемось зі всіх сил отримати публічну підтримку не тільки громадян Гонконгу, але й міжнародної спільноти, що є надзвичайно важливим для нас.

Як ви вважаєте, ці радикальні дії є відповіддю на жорстокі дії поліцейських?

 – Тільки минулої неділі 1,7 мільйона людей вийшли на вулицю без жодних сутичок і насильства. І ми всі знаємо, що якщо наша поліція не буде чинити жорстоких дій, ніякого насильства під час протестів не буде.

Ці протести розпочалися з вимоги відкликати закон про екстрадицію. Зараз перелік вимог розширився щонайменше до 5 пунктів, один з яких – відставка  голови адміністрації Гонконгу Керрі Лам. Як ви вважаєте, чи може уряд реально виконати всі ці вимоги?

 – Виконувати наші вимоги – їх обов'язок та відповідальність. Ми лише просимо про надання фундаментального права, яким люди країн Заходу користуються з минулого століття: обирати наш уряд власноруч.

Як ви думаєте, що відбудеться, якщо вимоги будуть задоволені частково – наприклад, уряд погодиться на все, крім відставки Керрі Лам?

 –  Я думаю, наша короткотермінова мета – зупинити жорстокі дії поліції та відкликати законопроект про екстрадицію. Довгострокова мета – це змусити їх реагувати на запит людей щодо вільних виборів.

Під час протестів стався інцидент, коли на протестуючих напали люди, яких пов'язують із кримінальним світом. Як ви вважаєте, ці люди можуть бути пов'язані з поліцією чи урядом?

– Вони можуть діяти за підтримки про-пекінськи налаштованих сил.

Чи є можливість знайти їх і змусити відповідати за свої дії, чи ви думаєте, що вони захищені "згори"?

 – Вони захищені "згори".

Через протести та блокаду аеропорту Гонконг втрачає чимало прибутку. Чи є в Гонконзі люди, які відмовляються підтримувати протест лише через економічні фактори?

–  Більшість жителів Гонконгу стоїть на нашому боці. Більше 75% людей підтримують відкликання законопроекту про екстрадицію, 80% людей вимагають створити спеціальну слідчу комісію, яка розслідуватиме жорстокі дії поліції.

Чи не бояться самі протестувальники, що їхні дії, якщо вони продовжуватимуться, завдадуть суттєвих збитків економіці країни?

 – Коли економічна свобода Гонконгу знаходиться під загрозою, ми чітко усвідомлюємо, що ми маємо робити, аби зберегти політичну та економічну свободу Гонконгу. Мешканці Гонконгу, від людей з низькими доходами до найбагатших, дійшли консенсусу з цього питання, і саме тому навіть Генеральна торгова палата Гонконгу виступила із заявою на підтримку нашої вимоги відкликати законопроект про екстрадицію.

Чиновники Китаю зробили кілька жорстких заяв щодо врегулювання протестів у Гонконзі. ЗМІ повідомляють, до кордонів Гонконгу переміщуються спецпідрозділи китайської поліції. Як ви вважаєте, чи може Китай реально втрутитися в протести?

 – Відправлення військ у Гонконг – це не вихід.

Теоретично, якби вони все ж перешли кордон і втрутилися в акції протесту, як би протестуючі та уряд Гонконгу відреагували на це?

–  Важко передбачити, як вони діятимуть, особливо після Дня утворення КНР. Але я думаю, що світові настав час надіслати чітке повідомлення владі: політична криза повинна вирішуватись реформою політичної системи.

Цього тижня одного з працівників консульства Великобританії в Гонконзі затримали в Китаї під час повернення додому. Чи ви вважаєте, що це зроблено навмисно, як погроза і приклад?

 – Я думаю, цей випадок, як співробітник консульства Великобританії був затриманий в материковому Китаї… Це просто демонструє, чому ми проти законопроекту про екстрадицію та арештів, з якими стикаються люди з Гонконгу.

Згідно з основним законом, у 2047 році Гонконг повинен втратити свій особливий статус і стати звичайним китайським містом. Як ви думаєте, з наближенням цієї дати, чи ставатимуть протести частішими та більш радикальними?

–  Я думаю, використання зброї з боку поліції, що чинить загрозу здоров'ю і життю людей, просто призведе до відповідного застосування сили з боку людей Гонконгу. І зважаючи на те, як уряд Гонконгу та чиновники Пекіну ховаються за поліцією і відмовляються реагувати на вимоги людей, я думаю, що дуже важливо спонукати уряд відповісти на заклики протестувальників. Інакше наш протест повинен тривати.

Що взагалі думають люди Гонконгу про втрату автономії у 2047 році? Чи хочуть вони зберегти свій особливий статус і на що вони готові заради цього піти?

 – Я думаю, що 5 років тому, після Революції парасольок, ми пережили суттєвий наступ на права людини. Активісти були ув'язнені, іноземні кореспонденти були вигнані, видавців книг було викрадено. Тож я думаю, абсолютно зрозуміло, що ми проводимо свої акції протесту задля того, щоб зберегти свободу людей Гонконгу.

Ваша партія хотіла б провести референдум у 2047 році щодо збереження автономного статусу Гонконгу, чи не так?

 – Так, я вважаю, що політичний та економічний статус Гонконгу повинні визначатись людьми Гонконгу, а не вирішуватись у Пекіні.

Як ви вважаєте, чи вдасться досягти цього мирним, демократичним шляхом без будь-яких конфліктів з Китаєм?

 – Саме тому замість того, щоб чекати до 2047 року, нам потрібно боротися зараз.

Фото CNN

Чи є у вас з іншими про-демократичними силами спільне бачення цього референдуму та майбутнього Гонконгу після 2047 року?

 – Я просто сподіваюся, що Гонконг буде місцем, де люди визначатимуть свій спосіб життя, не будучи керованими з Пекіну, і сподіваюся, що люди Гонконгу будуть господарями у своєму власному будинку.

Чи є щось, що ви хотіли б додати стосовно поточної ситуації та протестів?

 – Я сподіваюся, люди у всьому світі могли б звернути увагу на Гонконг, тому що ми не впевнені, чи війська на кордоні дійсно не втручатимуться у події в Гонконзі. Тож те, як міжнародна спільнота може підтримати боротьбу людей Гонконгу за демократію, дійсно критично для нас.

Чи відчуваєте ви зараз цю підтримку, і які країни, на вашу думку, дійсно підтримують Гонконг?

 – Дії говорять голосніше, ніж слова. Я сподіваюся, що політики та світові лідери з різних країн звернуть увагу на наш протест.

Китайські офіційні ЗМІ називають цю підтримку спробою впливати на внутрішню політику Китаю, а протестуючих іноді називають агентами ЦРУ чи інших спецслужб. Як би ви прокоментували ці заяви?

 –  Такі упередження нікого не дивують. Але ми знаємо, що відправлення поліції та військ не допоможе вирішити проблему.