Як стрес від війни впливає на жіноче здоров'я та як себе вберегти. Поради гінеколога

Війна не може не відбитися на здоров'ї жінок. У минулому випуску нашого спецпроєкту ми говорили про здоров'я психологічне. Але фізичний стан залежить від того, наскільки щасливими ми почуваємось, чи в безпеці ми, чи ні, які стреси доводиться переживати людині. А стресів нам вистачає.

Тисячі українок залишились без доступу до медичних обстежень та консультацій. Та що там обстежень? Є жінки, яким доводилося народжувати під обстрілами та в окупації. 

Гострий стрес — це про "вижити", а не про "продовжити життя". Дисбаланс гормонів, загострення хронічних захворювань, порушення менструального циклу. Тіло жінки завжди реагує на стрес. Але не завжди позитивно.

Героїня цього випуску — акушерка-гінекологиня Людмила Іванівна Дика. Вона займається питаннями жіночого репродуктивного здоров'я та планування сім'ї. У відео за посиланням та в цій статті ми постаралися дати відповіді на найбільш поширені питання щодо жіночого здоров'я під час війни.

Людмила Іванівна переконана, що події, які відбуваються сьогодні в Україні, вплинули на жінок найбільше. З медичної точки зору, коли людина перебуває в напрузі й стресі тривалий час, в організмі виробляється пролактин — гормон передньої долі гіпофіза. 

Фото: "Рубрика"

"Пролактин — це гормон напруги, коли в організмі його забагато, він провокує негативні зміни. Порушення в ендокринній, нервовій, репродуктивній системах, а також — шлунково-кишкового тракту", — говорить Людмила Іванівна.

Цей гормон безпосередньо пов'язаний з годуванням грудьми. Він стимулює ріст і розвиток молочної залози, утворення молока в процесі лактації. Під час вагітності пролактин стимулює вироблення прогестерону жовтим тілом яєчника. Але коли жінка не вагітна й не годує грудьми, надлишок пролактину (гіперпролактинемія) провокує й порушення менструального циклу, і навіть безпліддя. Підвищений рівень пролактину пригнічує овуляцію. 

"Ми маємо зараз 35-40% порушень менструального циклу. Біль, напруга, безсоння, перепади настрою в жінки. Зустрічаються й порушення тривалості циклу. В нормі цикл триває від 21 до 33-34 днів, а сьогодні вони бувають і коротші, й понад 35-36 днів. Крім того, збільшилась частота передменструальних синдромів (ПМС). Це і нагрубання молочної залози, і перепади настрою, тиску, порушення роботи шлунково-кишкового тракту, роботи центральної нервової системи".

За словами Людмили Іванівни, якщо в жінки з'явилися такі симптоми, вже можна сказати, що організм не справляється. Він не може компенсувати впливу зовнішніх факторів. Тому таким жінкам обов'язково потрібна допомога.

"Все залежить від того, де жінка знаходиться: в зоні бойових дій чи в безпечному місці — де працюють жіночі консультації. Якщо можливості звернутися до лікаря немає, варто хоч трішки собі допомогти. Добре, якщо вдасться дістати хоча б трави — ті ж самі чаї з валер'яни, меліси. І за першої ж змоги звернутися до лікаря"

Порушення менструального циклу свідчить про проблеми не лише з репродуктивними органами. Відбувається збій роботи всього організму. Тому допомога має бути комплексною.

Фото: "Рубрика"

"В принципі жінка не має на собі відчувати початок менструального циклу. Якщо в жінки починаються ті чи інші скарги: головний біль, перепади настрою, нагрубання молочних залоз, пітливість, поноси, запори, — це є сигналом для того, щоб звернутися до лікаря. Не повинно бути дуже яскраво виражених передменструальних проблем, це вже діагноз"

Питання щодо профілактичних оглядів жінок лікарі підіймали й до війни. Але зараз це особливо важливо. Той стрес, у якому живе більшість із нас, може провокувати й пришвидшувати перебіг захворювань, які необхідно виявляти на ранніх стадіях, аби мати змогу вчасно їх вилікувати.

Якщо жінці до 25 років, достатньо проходити огляд у лікаря-гінеколога один раз на рік. За умови, що порушень чи скарг у пацієнтки немає. Після 25 і до 45 років процедура дещо інша: огляд проходимо один раз на рік, але зважаємо й на те, що відбувається з організмом у цей період. 

Проводити огляд у лікаря слід посеред циклу, коли немає менструації. Гінеколог проводить візуальний огляд, оцінює стан шийки матки. Під час огляду здається онкомазок (ПАП-тест,) та аналізи на флору (інфекційні захворювання). 

Також необхідно раз на рік оглядати молочні залози до 10 дня менструального циклу. А після 42 років один раз на два роки слід проводити мамографію. Також один раз на місяць слід оглядати свої молочні залози самостійно.

"Більшість жінок почали звертатися з порушенням менструального циклу,  запальними захворюваннями, збільшенням пухлин матки, яєчників. Дійсно — пролактин, це гормон стресу, блокує функцію яєчників. А яєчники відповідають за імунітет, і коли порушується імунітет, коли порушується функція яєчників, то збільшується кількість запальних захворювань і пухлин. Тому це період дуже відповідальний і для жінки та для лікарів, які зараз у нас у державі", — говорить Людмила Іванівна.  

А от щодо того, як доглянути за собою в екстремальних умовах — поради прості, але в простоті і є рішення.

По-перше, переконайтеся, що у вас є в запасі прокладки для місячних, а також щоденні прокладки, серветки для інтимної гігієни й туалетний папір. Якщо спускаєтеся в сховище, покладіть засоби гігієни у всі можливі кишені. Від тампонів та менструальної чаші в таких випадках краще відмовитися, адже у вас може не бути можливості їх замінити, що може призвести до синдрому токсичного шоку.

По-друге, забезпечте себе знеболювальними.

По-третє, змінюйте білизну щодня. Якщо такої можливості немає, частіше міняйте щоденні прокладки.

Якщо у вас почалися місячні у сховищі, а засобів гігієни ви знайти не можете, точно у когось в аптечці мають бути бинти та вата. У такій ситуації може згодитися навіть шматок одягу.

Людмила Іванівна переконана, що жінка, яка підходить до питання планування вагітності зважливо, виконує поради лікарів, має всі шанси виносити й народити здорову дитину навіть в умовах воєнного часу. Звичайно, ми не можемо виключати відхилень і патологій на фоні стресу. Але зараз, як і в мирний час, багато жінок звертаються до лікарів із запитом планування й збереження вагітності.

"Війна — це велике горе для всіх нас. Кожна людина через це переживає, а жінка, яка виношує вагітність, — переживає вдвічі, а то і втричі більше. Тому сказати, що все буде ідеально, ми не можемо. Але ми повинні зробити все, для того, щоб у нашій державі в цей важкий для всіх нас період народжувались максимально здорові діти", — говорить лікарка.

Організм жінки в умовах стресу й перенавантаження може спрацювати по-різному. У когось репродуктивна функція зберігається, а в когось проявляється аменорея. Це вид розладу менструального циклу, коли в жінки припиняються місячні. Вона може тривати й пів року, і рік. Коли жінка повертається до нормального життя і зникає фактор страху, цикл відновлюється.

Якщо жінка перебуває в стабільних умовах, а через два-три місяці цикл не відновився, їй потрібно звернутися до гінеколога. 

Людмила Іванівна згадує історію, яка свого часу її дуже надихнула, дала віру в те, що в нашій країні все буде добре, навіть попри війну.

"Буквально через пару днів після початку війни (повномасштабної, — ред.), до мене на прийом прийшла жінка з Харкова. Вона виїжджала під обстрілами. У неї була скарга на затримку місячних. Ми її обстежили — вона виявилася вагітною. Це була довгоочікувана вагітність. Пацієнтка лікувалася в Харкові, але вагітність збіглася з початком повномасштабного вторгнення. Зараз вона в декретній відпустці, доношує вагітність. І от, коли я побачила її бажання виносити цю дитину, відсутність будь-якого страху, тоді я повірила в те, що нас перемогти неможливо. Наші жінки уже на другий день війни готові виношувати, народжувати. Перемога буде за нами".

Фото: "Рубрика"

Стрес під час вагітності — не рідкість. Але перебувати в такому стані постійно — небезпечно для здоров'я як жінки, так і дитини.

Щоб знизити вплив негативних факторів під час вагітності, варто дотримуватися простих рекомендацій. Які, до речі, частково збігаються і з порадами психолога з нашого попереднього матеріалу:

• Повноцінний сон (не менше 7-8 годин) та здорове харчування.
• Легке фізичне навантаження.
• Улюблений вид творчості або рукоділля — аби відволіктися й перемикнутися.
• Оточити себе позитивними людьми, близькими, які підтримають.
• Пройти перинатальні курси, аби заспокоїтися й розвіяти сумніви й міфи.

Досвід, який ми зараз переживаємо, — не даремний. Він зробить кожну з нас набагато сильнішою, мудрішою, дасть змогу переоцінити чимало речей в житті. Питання тільки в ціні. І в часі на те, аби цей досвід прожити й загоїти рани. У когось це виходить швидше, у когось — повільніше. 

І цикл випусків про жіноче здоров'я під час війни ми створюємо саме для того, щоб ви могли хоча б в одному слові, фразі чи пораді знайти опору для подальшого життя. 

Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації грантового проєкту The Women in News з WAN-IFRA. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

↓Читайте також

"Бути не в нормі — це нормально". Психологічне здоров'я жінки під час війни. Відео-інтерв'ю з психологинею Катериною Дутко