Глухів сортує. Як місцевий житель підключив все місто до сортування відходів

Вікторія Губарева

Олександр Мірошниченко — науковий співробітник національного заповідника «Глухів». Два роки тому Олександру пощастило побувати в Норвегії: «Я спостерігав, як школярі, йдучи на навчання, підіймають пляшки на вулиці, щоб потім здати їх на перероблювання в супермаркеті. Я був вражений тим, що люди з однієї найбагатших країн світу, ходять та збирають сміття — для мене це був неймовірний перелом. Я приїхав в Україну з наміром привертати увагу до правильного перероблювання вторсировини», — розповідає активіст.

Минулої зими він почав сортувати сміття вдома і відносити його до місцевої школи, де стояли контейнери для сортування сміття. Але потім помітив, що прибиральниці, чиїм завданням було сортування сміття, ставляться до нього халатно.

Тоді Олександр вирішив взяти ситуацію у свої руки й звернув увагу на старовинну будівлю в центрі Глухова — будинок Миклашевських. Це була нікому не потрібна «заброшка» і разом з тим — пам'ятник архітектури, будівля 1860-х років, хоча історичні події на цьому місці розпочалися набагато раніше — ще на початку XVIII століття невеликий кам'яний будинок на території вже належав родині Миклашевських, тут проводилися театральні вистави, а серед гостей садиби був навіть Іван Мазепа.

Уже багато років будівля ніким не використовувалася і перебувала на балансі Укрпошти. Олександр переживав за долю споруди — історичний пам'ятник був розмальований графіті, дах протікав, стіни руйнувалися. Глухівчанин розумів, що будівля потребує догляду, а разом з цим вона могла б послужити місцем для сортування вторсировини, яка на той момент просто вивозилася на звалище.

Спочатку Олександр пробував звернутися з офіційним листом до Укрпошти, різними шляхами намагався підступитися до держпідприємства, щоб ініціювати ремонт будівлі. Але там отримував лише відписки — було зрозуміло, що будівлю ремонтувати державним коштом не будуть, і ситуацію потрібно брати у свої руки. Він вирішив відновлювати історичну пам'ятку за кошти, вторговані від перероблювання вторсировини, яке почав складувати та сортувати на території закинутої будівлі. «По суті, ми знаходимося там незаконно, але нас ніхто не виганяє», — говорить активіст.

Як в Глухові збирають вторинну сировину?

Є два способи збирати відходи. Перший — пасивний, тобто люди самі приносять їх на базу сортування. Містяни звикли до того, що на «заброшці» двері завжди відкриті — там можна залишити картон, пластик або скло, що накопичилися вдома. Олександр сам сортує вторсировину, і робить це під час нашої розмови. Він на секунду відривається і каже: «Навіть зараз я чую, як під'їхала машина, зараз вони будуть щось сюди вивантажувати».

Другий спосіб збору вторсировини — активний. Олександр домовився з місцевими кафе, аптеками, перукарнями, магазинами, навіть з відділенням Нової Пошти: «Всі вже знають про нашу активність, збирають відходи й самі нам їх віддають. Я повинен пробігтися, і все, що вони назбирали за тиждень, зібрати», — каже Мірошниченко, жартома називаючи такі походи тревел-квестом. Він займається цим самостійно, а на питання, звідки береться вільний час на це заняття, сміється: «Я і сам не знаю!».

Скільки коштів вторговується від здачі вторсировини?

Того року вдалося заробити 20 тисяч гривень. Частину коштів витратили на рукавички та мішки для сировини, ще частину — на фарбу для вікон і воріт будівлі, а також для лагодження і фарбування дитячих гойдалок в центрі міста: «Люди повинні бачити динаміку, щоб вони розуміли, що не просто так носять вторсировину», — розуміє Олександр. Але найбільша сума торік була витрачена на ремонт ділянки даху будівлі, який знаходився в аварійному стані.

Цьогоріч, за словами Олександра, був стрибок — збір вторсировини стає все більш популярним серед глухівчан. За 2020 рік вдалося заробити більше, близько 30 тисяч гривень. Це, почасти, завдяки співпраці з Новою Поштою, яка поставляє на сортувальну станцію колосальні обсяги картону — близько 300 кг на тиждень, а також іншим більшим компаніям з великими оборотами вторсировини, які також приєдналися до ініціативи. Всі активи будуть відправлені на збереження пам'ятника, але вже навесні, коли зійде сніг. Поки що на частину вторгованих коштів до дня Святого Миколая був викуплений з архіву Пшеничного, зацифрований і показаний містянам фільм про історію Глухова.

Тепер будинок Миклашевських хочуть продати

«На жаль, представники влади минулої каденції, як і нинішньої, категорично налаштовані знищити об'єкт. Вони не розуміють, що це пам'ятник архітектури, який пов'язаний з особистостями світового масштабу. Для них це купи цегли, які приходять в непридатність, і які краще знищити», — говорить Олександр.

Влітку будівлю було виставлено на продаж. Оголошення з'явилося на сайті OLX, а сам об'єкт продається через систему Прозорро за 1,8 мільйона гривень. Але покупці не поспішають, адже за законодавством України новий власник буде зобов'язаний стежити за збереженням історичної пам'ятки: «Мало кому це потрібно, всі полюють за землею», — пояснює Мірошниченко.

На початку грудня цього року в Полтаві горів Будинок дворянського зібрання — пожежу гасили 9 годин. Вогонь знищив більшу частину будівлі: від історичної пам'ятки національного значення, якій було 210 років, залишилися тільки стіни. Зараз ведеться досудове розслідування за фактом порушення встановлених норм пожежної безпеки. Такі підпали — стандартна схема знищення історичних пам'яток. Після пожеж їх визнають такими, що не підлягають відновленню і зносять, продаючи землю в центрі міста за безцінь. На жаль, така ж доля може спіткати й Будинок Миклашевських в Глухові.

На скільки вас вистачить?

Олександр займається сортуванням сміття і відновленням пам'ятника за власною ініціативою, не витягуючи з цього ніякої вигоди для себе. Він робить це «за визнанням», а ще тому, що відчуває відповідальність за те, що взяв на себе таку місію: «Люди вже звикли, вони не уявляють своє життя без цього об'єкта. Вони вже знають, що є місце, де їх сміття сортується і поїде на вторинне перероблювання. Тому по-іншому ніяк!» — відповідає він.

Експеримент: життя без смітника. Як працює нуль відходів по-українськи

"ЕкоЧубака": як дві дівчини в Ужгороді організували сортування сміття на велосипедах

Читайте також, як налагодити сортування сміття у звичайній квартирі.