fbpx
Сьогодні
16/01/2019
03:32
курси валют
$27,80/28,20
31,55/32,30
Актуально
10:30 04 Січ 2019

Гід різдвяними українськими традиціями

Як зробити Різдво автентичним? Які ритуали дійшли до нас від пращурів? Зібрали ключові і, водночас, неординарні звичаї до свята, якими можна скористатися зараз

7 січня християни східного обряду відзначатимуть друге за важливістю в релігії свято – Різдво Христове. Традиційно, після сорокаденного посту, святкування починається ввечері напередодні Різдва – 6 січня. Святвечір символізує народження Христа.

Починаючи зі Святвечора, уся родина готується до свята, виконуючи свого роду ритуали. Проте мало хто знає справжній зміст різдвяних звичаїв.

«Рубрика» зробила огляд цікавих та значимих протягом століть різдвяних традицій українського народу, а також пояснює їхню сутність. Спробуйте впровадити якісь з них цього року.

РІЗДВЯНІ СИМВОЛИ ТА ОБЕРІГИ

З часів язичництва тягнеться традиція ставити у хаті Дідуха – житній, пшеничний або вівсяний сніп. Встановлювати його обов’язково має господар.

Дідух вважався вмістилищем духів-пращурів, духу житла, БЬО духів-Лада. Вважали, що разом з Дідухом до оселі людей входять духи і для них господарі влаштовують Святу Вечерю. Місце Дідуха в оселі звали «Раєм», бо там, вважали, з цього часу перебуватимуть душі пращурів-покровителів роду і дому.

До тих пір, поки Дідух стояв на покуті, заборонялося виконувати будь-яку роботу, окрім догляду худоби. Господині навіть виносили з оселі віника, щоб не підмітати в хаті.

Дідух

Здавна українці вірили, що у Святвечір суха трава набуває магічну силу. Господар приносив до хати солому та сіно. Соломою він встеляв підлогу, а сіном – стіл. Це було символом ясел, на які поклали новонародженого Ісуса. Також на підлогу кидали горіхи та солодощі.

Для того, щоб захистити свою господу від «злої сили» та притягнути вдачу, господарі під скатертиною розкладали ще такі оберіги:

часник, щоб не приступала до хати нечиста сила;

зерно, щоб у наступний рік був добрий урожай;

гроші, щоб добробут в оселі тримався та збільшувався весь рік.

На столі під час Святвечора неодмінно повинна горіти воскова свічка, яка знаменувала собою життєдайну силу – сонце, до якого підноситься бджола. Її вставляють у хліб.

Стіл також має своє значення. Це – символ єдності, вміння вислухати, місце зустрічі поколінь, місце де передаються традиції, місце для зібрання родини разом. За давнім звичаєм ніжки столу для святої вечері обв’язують ланцюгом, щоб родина трималася купи та була дружньою й міцною.

Звичайно, символом свят є різдвяна зірка, яка уособлює символ народження Христа та ототожнюється з Віфлеємською, сповістила про народження Ісуса та схід якої чекають на Святвечір.

РІЗДВЯНИЙ СТІЛ

Що і як готувати?

Господиня готувала на Святвечір 12 страв на честь 12 апостолів. Обов’язковими є кутя і узвар із сухофруктів.

Щодо інших страв, то в різних регіонах України вони мають свої особливості. Головне, щоб у святковій вечері були представлені найголовніші плоди поля, городу і саду. Це – своєрідний «звіт» новому рокові за своє багатство в минулому.

РІЗДВЯНИЙ СТІЛ

Коли починати їсти?

В переддень Різдва усі члени родини, окрім немовлят та дуже малих дітей постують цілий день. Вечеряти сідають тоді, як тільки на небі з’являється перша зірка.

Вважалося, що хто першим у родині завважить Різдвяну зірку, той буде щасливим цілий рік.

Якою має бути кутя?

Головну страву Святвечора – кутю – готують з різної крупи. Сьогодні її готують переважно з пшеничної крупи з додаванням родзинок, меду та маку.

Зерно в ритуальній страві символізує воскресіння з небуття, мак – достаток, а горіхи з родзинками – довголіття і процвітання.

ПОВЕДІНКА ЗА ВЕЧЕРЕЮ

У Святий вечір за столом повинні зібратися всі члени родини. Спізнюватися не можна, бо «будеш весь рiк блукати».

Сідаючи за стіл, потрібно було спочатку подути, щоб не придавити душу.

Не можна вставати з-за столу під час вечері.

різдвяна вечеря

За святковим столом потрібно покуштувати всі страви, приготовані до свята. З цим пов’язували благополуччя й добробут родини.

Під час самої трапези не можна голосно розмовляти і тим паче сваритися, тому що буде у родинi колотнеча цілій рiк.

На Святвечір була традиція, коли усі члени сім’ї їли страви з одної тарілки. У деяких родинах ця традиція зберіглась.

По закінченню вечері, як і на початку, проговорюють молитву “Отче наш”.

ВШАНУВАННЯ ПРЕДКІВ

Українці здавна вірили, що вночі на гостину можуть завітати душі померлих родичів, адже Святвечір – родинне свято. На стіл ставили зайву тарілку з ложкою.

Господар запрошував мертві душі родичів на вечерю так: брав миску з кутею, ставив її на шматок полотна, запалював свічку. З цим він тричі «за сонцем» обходив стіл. Потім, поставивши миску, на колінах перед образами починав молитися за померлі душі. Жінка і діти приєднувалися, і всі разом молилися вголос.

Після вечері всі страви лишають на столі, ложки або також лишають на столі або закладають за перевесло Дідуха.

ВЕРТЕП ТА КОЛЯДУВАННЯ

Вертеп

Важливою складовою Різдва є вертеп. Це театралізоване дійство зображує історію появи на світ Сина Божого. Є кілька значень вертепу.

Вертеп як веселе різдвяне дійство з піснями-колядками, жартами, короткими виставами, яке влаштовували мандрівні музиканти й актори. Ряджені ходили домівками й відповідно до своїх ролей виконували певні дії. Такі театрально-ігрові дійства поєднували дві речі народження та смерть.

Вертепом також називають театр, в якому вистави розігрувалися ляльками на паличках (маріонетками) у великій дерев’яній дво- або триповерховій скриньці. Зазвичай, вертеп складався з дво- або триповерхового дерев’яного ящика, де на третьому або другому поверсі показували різдвяну драму, а на другому і першому, або лише першому, – механічно прив’язану до неї сатирично-побутову інтермедію. Ці поверхи за християнською традицією трактувалися як “підземелля”, “небо” і “земля”.

З часом вертеп із лялькового театру перетворився на справжній вуличний театр, де лялькову вертепну виставу сполучають із грою живих людей, а подекуди і цілковито вся вертепна вистава зводиться до гри живих осіб.

вертеп

Коляда втілює в собі новорічний цикл, а колядки – це «заклинання», щоб майбутній рік приніс удачу. Тому не пустити в будинок колядників або не почастувати їх вважається поганою прикметою.

Колядницькі табори, залежно від розмірів села ділилися на декілька груп по 6-10 осіб. Очолювала табір «береза» — людина, яка знала різні колядки і «вела перед». Крім берези до складу групи входили: «виборець» («скарбник»), «кінь» (міхоноша» — людина веселої вдачі, витівник та кілька колядників і музикантів).

Заходячи у двір або в будинок, молодь або дітлахи просять дозволу заколядувати, а коли господарі погоджуються, колядники починають співати вітальні пісні-колядки та розігрувати жартівливі сценки. По закінченні співу, господарі виносять колядникам солодощі або гроші.

коляда вертеп

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО РІЗДВО СХІДНОГО ОБРЯДУ

1. Поняття «коляда» має три основних значення:

1) молитовні пісні, що сповіщаючи про народження Ісуса у Віфлеємі. Колядники в цьому випадку уособлюють ангелів, що сповіщають цю новину;

2) всі Різдвяні свята, тобто це слово використовують як синонім до слова «Різдво»;

3) Коляда за давньоукраїнською міфологією – мати Сонця та богиня неба. Її ім’я походить від слова «коло», стародавньої назви сонця. Згідно легенди, щороку, в найдовшу зимову ніч, Коляда народжує нове Сонце – Божича.

2. На Бойківщині та Гуцульщині вертепом називали «зірку» як спрощену форму другого типу вертепних скриньок.

3. З грецької абревіатура ІХТІОС (ім’я Ісуса) читається як «риба». Саме образами риби зображають Трійцю – у Вигляді трьох переплетених рибин або трьох рибин з однією головою. Тому страви з риби також широко поширені на святковому столі. Зумовлюється це тим, що саме риба є символом Христа.

4. Різдвяна зірка – восьмикутна, вона символізує світло, сонце та Бога. На відміну від іудейської шестикутної та язичницької – п’ятикутної, християнська зірка саме восьмикутна.  Цифра 8 символізує восьмий день, вічне царювання Месії.

5. Після вечері спати лягати не можна, бо проспиш Царство небесне, а в господарстві можуть поселились лихі духи, відьми, упирі, які блукають у цю ніч. Спати лягали під ранок, після “третіх півнів”, коли вже все лихе не має сили й повертається туди, куди курячий голос не доходить.

6. На західній Україні замість Дідухів у хаті часто з’являються “павучки” на згадку про павутинки, що за легендою врятували Христову сім’ю від воїнів Ірода. Їх роблять з соломи, тоненьких дерев’яних прутів або дроту, а місця сплетінь прикрашають

7. Не можна проганяти бездомних, бідних, одиноких, тому що сам Бог міг прийти на вечерю в образі бідняка. Тому господарі намагались угодити такому гостю.

Читайте також
1352

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: