Гаага ближче. Але яка? Що означають нові докази у справі Малайзійського боїнга
Фото Reuters
24 травня Міжнародна слідча група (широко відома як Joint Investigation Team, або просто JIT), яка розслідує обставини збиття малайзійського літака МН17 у небі над Донбасом, оприлюднила нові докази, що прямо вказують на російську причетність до трагедії. Як зазначалося на прес-конференції, «Бук», яким було збито літак МН17 17 липня 2014 року на той момент належав 53-ій зенітно-ракетній бригаді ППО, що базується у м. Курськ. JIT дійшла проміжного висновку, що літак був збитий із території, підконтрольної бойовиками, а також зі зброї, поставленої з території Російської Федерації, ще у 2016 році. Однак за неможливості потрапити на місце трагедії, а також через необхідність перевіряти всі наявні докази (у тому числі й ті суперечливі, а часом і відверто фейкові, що їх надавала Росія), слідчий процес рухається вкрай повільно. Тим не менш, декілька днів тому було оприлюднено результати експертизи, згідно з якими на уламку снаряду, що збив літак, були виявлені відбитки пальців російських військових.
Фото Reuters
Насправді, це неймовірно вагомий аргумент, що матиме далекосяжні наслідки. Однак, перш ніж обговорити, які саме і головне, як на це реагуватиме наше улюблене міжнародне право, розберемося з наступними аспектами.
ХТО ТАКА ЦЯ JIT?
JIT – це загальна назва для механізму міжнародної співпраці з розслідування міжнародних (транскордонних) злочинів. Він носить тимчасовий характер, базується на договорі між декількома (два і більше) зацікавленими державами та охоплює кооперацію як правоохоронних органів, так і органів відправлення правосуддя. Попри те, що міжнародні слідчі групи мають індивідуально визначені завдання, на європейському континенті їх діяльність регулюється так званою модельною угодою, що є частиною резолюції Ради ЄС (2017/C 18/01). У ній вміщені базисні умови діяльності комісії, її повноваження, процедури збору доказів тощо. Членами JIT у справі малайзійського Boeing-777, крім Нідерландів та України є Австралія, Малайзія та Бельгія. Участь Австралії та Бельгії менш очевидна, а проте на борту літака перебувало 4 громадян Бельгії, а також 27 громадян Австралії. Створення міжнародної слідчої групи було ініційоване Королівством Нідерландів. Росія у ній участі не бере.
Фото Reuters
Необхідно відзначити одразу, що деталі загибелі пасажирів малайзійського Boeing вивчає не лише міжнародна слідча комісія. Зокрема, це ж питання належить до компетенції Ради з безпеки Нідерландів (Dutch safety board, або OOV). У той час як безпосереднім завданням комісії є розслідування решток, уламків, допит свідків із метою встановлення обставин трагедії та переслідування винуватців катастрофи, Рада з безпеки більше спрямована на консолідацію технічних висновків та запобігання подібних трагедій у майбутньому. Крім того, вона слідкує за процесом ухвалення рішень, що стосуються визначення маршруту літака, а також встановлювала пасажирські списки літака у липня 2014 року. Ще однією організацією, яка розслідує справу, є Bellingcat.
А ХТО ТАКІ BELLINGCAT?
Bellingcat – це дослідницька пошукова мережа, а також однойменний веб-сайт, створений британським журналістом Еліотом Хаггінсоном. На ньому розміщуються результати розслідувань злочинів під час війни, а також діяльності організованої злочинності. Свою діяльність Bellingcat почали із з'ясування правомірності використання окремих видів зброї у сирійському конфлікті, однак увагу міжнародної спільноти вони привернули саме завдяки розслідуванню катастрофи малайзійського Boeing. Особливістю даної пошукової мережі є, по-перше, її неурядовий характер, а по-друге, спеціалізація на відкритих ресурсах, у першу чергу, соціальних медіа, картах і фотографія з (так званий метод OSINT, або розвідка на основі відкритих джерел). Для того, аби усвідомити, наскільки серйозною та динамічною є робота представників Bellingcat, зауважимо, що вони встановили вид зброї, з якої був здійснений фатальний постріл, ще у листопаді 2014 року (про що повідомлялося в доповіді MH17: Source of the Separatists' Buk), тобто випередили JIT на майже 2 роки. Але тут є свої нюанси: у першу чергу, методика збору інформації (яка в JIT набагато розгалуженіше), а також більша свобода висновків (через неурядовий характер Bellingcat). Тим не менш, на сьогодні представники між народної слідчої групи також активно застосовують інформацію, надану мережею.
А тепер перейдемо до міжнародно-правового аспекту. Зроблені такі сенсаційні висновки.
Фото Reuters
ЩО Ж ДАЛІ? ГААГА БЛИЗЬКО?
Як зазначила Олена Зеркаль, факт того, що «Бук», снарядом із якого був збитий літак, належав сам 53-ій бригаді та був доправлений із території РФ (а не знайдений бойовиками на складах ще радянської зброї на Донбасі, як зазначав один із представників Росії на попередніх слуханнях в МС ООН) є беззаперечним доказом порушення Росією Міжнародної конвенції по боротьбі з фінансуванням тероризму (1999) (і такий аргумент нам дуже на руку, оскільки на основі, у тому числі, цієї конвенції, ми позиваємось до РФ у Міжнародному Суді). Однак специфіка Міжнародного Суду ООН, на жаль, не дозволяє притягати до відповідальності фізичних осіб, що в даному випадку було б найоптимальнішим способом відновлення справедливості. Тому теоретично в Гаазі (де розміщується МС ООН) відповідатиме Росія як держава, і в найкращому разі, її змусять відшкодувати завдану знищенням літака майнову та моральну шкоду.
Як відомо, іншим органом, спрямованим на це є Міжнародний кримінальний суд (теж розміщується в Гаазі, але з МС ООН нічого спільного не має). Однак якщо по ситуації в Криму Генеральний Прокурор у доповіді ще від грудня 2016 року констатувала, що окупація півострову Росією має ознаки міжнародного збройного конфлікту (і підпадає під юрисдикцію Міжнародного Кримінального Суду), то на Донбасі ситуація набагато заплутаніше (присутні ознаки конфлікту як міжнародного, так і не міжнародного характеру). Офіс Генпрокурора ще проводить оцінку доступної інформації на предмет явних доказів підтримки сепаратистських збройних формувань Російською Федерацією (шляхом поставки зброї, фінансування, надання спеціалістів, участі у плануванні операцій тощо). І факт поставлення на українську територію «Буку», що належав російським збройним силам, стане надзвичайно серйозним аргументом на користь кваліфікації конфлікту як такого, що підпаде під юрисдикцію МКС.
Фото Reuters
Однак, на цьому хороші новини закінчуються, а погані-починаються. Для того, щоб притягти до відповідальності конкретних осіб (а список фігурантів уже є і містить він сумнозвісних Гіркіна, Дубинського і Ткачова), необхідно ж до них дістатися. Поки все розслідування здійснюється фактично з ініціативи та силами Королівства Нідерландів (і де-юре, у Нідерландах), максимум, на який вони здатні – це зробити запит на екстрадицію, або арештувати підозрюваних на своїй території.
І тут починається найцікавіше: з одного боку, РФ не заперечуючи їх російське громадянство, може заявити, що вони на Донбасі «волонтерили». Як би цинічно це не звучало, але їх можна розцінювати як добровольців, які у приватному порядку вирішили брати участь у конфлікті, а тому за їх дії Росія не відповідатиме у 99% випадків. Крім того, РФ їх просто не видасть. На підтвердження такий от сумний факт: у 2016 року Олексій Луговой, головний обвинувачений в отруєнні колишнього агента ФСБ О. Литвиненка, замість того, щоб бути екстрадованим до Британії, став депутатом Думи.
Тому єдине, що залишається, це чекати: чекати на те, що одного прекрасного дня МКС буде видано міжнародний ордер і тоді географія можливого перебування сепаратистів суттєво звузиться; або чекати на те, що вони ненароком потраплять до рук правоохоронних органів України, Нідерландів або інших держав із JIT. До речі, за домовленістю між ними розгляд справ у такому разі буде здійснюватися під голландською юрисдикцією.
Фото Reuters
Так, описані варіанти звучать не дуже переконливо. Однак незмінним залишається факт: міжнародно-правова аргументація дуже красиво виглядає в основі політичних рішень: посилення санкції, міжнародної ізоляції РФ, дипломатичні скандали – усе це сприяє поступовому послабленню позицій агресора. Тому Гаага все ближче, хоча й рухаємося ми повільно.
