fbpx
Error, no Ad ID set! Check your syntax!
Сьогодні
19/11/2018
00:46
курси валют
$27,80/28,05
31,35/31,90
Актуально
10:28 08 Тра 2018

Декомунізація свят: чи стане 8 травня державним вихідним?

Про засоби розгвинчування радянських міфів – в розмові «Рубрики» з юристом УІНП Сергієм Рябенком

В умовах гібридної війни та активізації пропаганди країни-агресора, історична свідомість стає одним з “полем битв”. І навколо Другої світової війни розгортається особливо запекле протистояння.

Завдання нашої держави – протистояти подібним атакам та повернути українцям сприйняття історії власної держави. З цією метою Український інститут національної пам’яті (УІНП) запропонував Верховній Раді законопроект щодо перенесу державного вихідного з 9 на 8 травня – День пам’яті та примирення.

Чому це на часі, і на якому етапі знаходиться ініціатива, «Рубриці» розповів Сергій Рябенко – юрист УІНП, один з авторів законопроекту, радник з правових питань ЦДВР, представник України в проекті International justice for Communist crimes Європейської платформи пам’яті і сумління. Далі – пряма мова.

Друга світова війна

УКРАЇНЦІ ЗНАХОДЯТЬСЯ У ПАСТЦІ РАДЯНСЬКОГО МІФУ

Питання переносу державного вихідного з 9 на 8 травня нами підіймається з кількох причин.

По-перше, з 2015 року в календарі України є дві дати, пов’язані із закінченням Другої світової війни у Європі. Це 8 травня – День пам’яті та примирення і 9 травня, яке з 2015 року називається Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Наша ініціатива полягає в тому, щоб обидві ці дати залишалися у календарі, однак державний вихідний переносився з 9 травня на 8. І відповідно, переносилися державні заходи, пов’язані з вшануванням перемоги над нацизмом і пам’яті жертв війни на дату, справді пов’язану із закінченням Другої світової війни.

У чому є складність з датою 9 травня. Вперше вона з’явилася у календарі у 1945 році, але така ситуація залишалась лише до 1947 року, після чого 9 травня взагалі перестав бути вихідним днем. Знову ця дата з’явилася у радянському календарі в 1965 році, лише за часів Брежнєва.

Говорячи про 9 травня як про День перемоги над нацизмом, ми опиняємося у пастці великого радянського, а тепер – і російського пропагандистського міфу про те, що Радянський Союз вступив у війну лише у 1941 році і переможно закінчив її 9 травня у Німеччині, коли був підписаний Акт капітуляції. Таки чином пропаганда запевнювала, що в цей день Німеччина капітулювала окремо перед Радянським союзом. Тобто перемога на нацизмом начебто була здобута лише зусиллями СРСР, а чим там займалися союзники, і що відбувалось до 1941 року ця парадигма ніяк не пояснює. В результаті ми постійно опиняємося у пастці радянського міфу.

Святкуючи 9 травня саме як День перемоги, ми опиняємося замкнуті у періоді 1941 – 1945 рр., йде перекреслення зв’язку Радянського союзу з нацистською Німеччиною у Другій світовій війні славнозвісним пактом Молотова-Ріббентропа і те, що до 22 червня 1941 року вони фактично були союзниками.

Натомість, якщо говорити про тривалий європейський контекст, більшість країн Європи відзначають чи то закінчення війни у Європі, чи то перемогу над нацизмом, чи то в інакшій формі, але саме 8-го травня, коли насправді був підписаний Акт капітуляції Німеччини. І тільки потім Сталіну знадобилося підписання окремого Акту капітуляції на тих умовах, які хотів Радянський Союз – і це за московським часом відбулося 9 травня.

Друга світова війна

ДРУГА СВІТОВА МАЛА БАГАТО НАПІВТОНІВ

По-друге, говорячи про події Другої світової війни, варто розуміти, що це не була весела прогулянка від Москви до Берліну, де одна сторона була виключно «біла», а друга – «чорна», з «нашими переможцями» та тими, хто не боровся з нацизмом у лавах червоної армії, хто був «якийсь не такий» або колаборантом.

Друга світова війна мала багато різного роду напівтонів. Ми знаємо, що українці, які були на той момент бездержавним народом, боролися з нацизмом не лише у складі червоної армії, але й у складі армій країн Антигітлерівської коаліції. І якщо згадати історичний контекст, то збройна боротьба проти гітлерівських нацистів в Угорщині почалася у 1939 році на території сучасного Закарпаття. І українці, які вперше вступили у бойовий спротив з нацизмом, знаходилися у складі польської, а не червоної армії. І Друга світова війна почалась 1 вересня 1939 року, а не 22 червня 1941 року.

З цих причин проведення державних заходів з вшанування пам’яті загиблих у війні є більш обґрунтованим у День пам’яті та примирення, 8 травня.

ЗАКОНОПРОЕКТ НЕ ЗАКЛИКАЄ ВІДМОВИТИСЬ ВІД 9 ТРАВНЯ

Щодо 9 травня, то мова не йде про те, щоб повністю виключити цю дату с календаря. Вона залишиться, але, з ухвалення рішення Верховною Радою, без статусу вихідного. Якщо говорити про людей, які звикли до того, що 9 травня є Днем перемоги, у який потрібно вшановувати пам’ять загиблих чи проводити якісь мітинги, то держава нікому не збирається забороняти це робити. Усі ветерани-учасники Другої світової війни є літніми людьми, вони не прив’язні до поняття «державного вихідного», і можуть у цей день проводити усі зустрічі та заходи, які вони вважають за потрібним.

Говорячи про більш молодше покоління, то святкування 9 травня для них є більше питанням звички, оскільки роками у цей день проходили відповідні заходи, він був вихідним. Однак ще раз – ця дата щільно пов’язана з існуванням радянських міфів.

Друга світова війна

У ПАРЛАМЕНТІ Є ПІДТРИМКА ЗАКОНОПРОЕКТУ, АЛЕ БАГАТО ФАКТОРІВ МОЖУТЬ ВПЛИНУТИ НА ЧАС ТА СТРОКИ ЙОГО РОЗГЛЯДУ

Наразі наш законопроект офіційно не подавався до українського парламенту. Є відповідна процедура, ми, як центральний орган виконавчої влади, ідемо по цій процедурі і погоджуємо цей законопроект з іншими зацікавленими органами влади, аби подати його до Верховної влади від Кабінету Міністрів. Однак я не виключаю можливості, що цей законопроект може бути зареєстрований і від народних депутатів України.

Є певна підтримка ініціативи з боку фракцій Верховної Ради, які називають себе демократичними. Наскільки швидко вдасться відповідні процедури пройти, залежить від багатьох факторів. Крім того, що треба зареєструвати законопроект у парламенті, має відбутися його розгляд на відповідному комітеті, він має бути включений у порядок денний, мають відбутися перше та друге читання, депутати мають право внести свої пропозиції та правки, які так само мають розглянути на комітеті…

Крім того ми знаємо, що 2018 рік є передвиборчим, і після другої його половини почне набирати свою силу передвиборча кампанія. Тут навіть при бажанні народних депутатів може “виплисти” багато факторів, що вплине на час та строки розгляду цього законопроекту.

СПРИЙНЯТТЯ СУСПІЛЬСТВОМ ЗАКОНОПРОЕКТУ – ЦЕ ПИТАННЯ РОЗ’ЯСНЮВАЛЬНОЇ РОБОТИ

У будь-якому разі багато що залежить від роз’яснювальної роботи, яку буде проводити не тільки держава в особі Кабміну чи міністерських відомств, але й органи місцевого самоврядування, і, що найбільш важливо, громадянські ініціативи на місцях. Це і історики, і дослідники, і люди, які є безпосередніми учасниками Другої Світової війни.

Складно сказати, наскільки швидко українське суспільство зможе звикнути до таких змін, прогнозувати реакцію ми можемо тільки теоретично. Але з досвіду минулих років, ми пам’ятаємо, що у святковому календарі до 2000-2001 років у нас було таке свято, як День Великої Жовтневої революції. І так само він був вихідний. У 2001 році Рада прийняла відповідні зміни до Кодексу Законів про працю і цей день перестав бути «святковим». Якщо зараз опитати українців, особливо молодь, то дуже маленький відсоток нашого суспільства згадає, що у цей день колись був святковим, і, тим більш, ностальгуватиме, що цей вихідний кудись подівся.

Аналогічним прикладом є минулорічні рішення Верховної Ради про скасування вихідного 2 травня, про введення Різдва за Григоріанським календарем 25 грудня. Особливо якогось значного резонансу у суспільстві з цього приводу не спостерігалося.

Сприйняття суспільством таких змін – це питання роз’яснювальної роботи. Якщо і держава, і громадянське суспільство будуть належними чином поширювати пояснювальну інформацію, розкривати причини змін, розвінчувати міфи, якими спекулюють російська пропаганда і окремі українські політики, то з часом розуміння необхідності запропонованих у законопроекті змін прийде.

1122

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: