росія — підступний ворог. Кожною своєю атакою на житлові будинки, лікарні, школи й торгові центри вона підтверджує свій статус країни-терориста. Ми вже чули сотні погроз ядерною зброєю і щодня ризикуємо стати жертвами нових кровожерливих ідей росіян. Серед загроз — застосування хімічної зброї.
Про те, як працюватимуть із постраждалими від хімічних атак, про наявність у медиків антидотів та про сучасні засоби індивідуального захисту "Рубрика" поговорила із директором "Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України" Віталієм Крилюком.
Ймовірність хімічних атак
"Зважаючи на те, що росіяни ведуть війну неадекватно, із застосуванням терористичних елементів, використання хімічної зброї можливе. Чи буде це здійснено насправді — ніхто не знає. Хотілось би, щоб цього не сталося, але ми маємо бути готові до будь-якої потенційної загрози", — говорить Віталій Крилюк.
Існує величезна кількість хімічних речовин, які можуть використати росіяни. Вони поділяються на три групи:
"Використання хімічної зброї підпадає під заборону, такі випадки документуються та розслідуються. Заведено вважати, що така зброя — ознака терористів. Чому від неї відмовились у Першу світову? Тому що вона не точна і залежить від погодних умов. Також вона має більш психологічний вплив на людей", — пояснює Віталій Крилюк.
Доведено, що хімічну зброю використовувала Сирія, чиїм воєнним союзником є росія — це задокументували. Згодом рф обіцяла посприяти оприлюдненню сирійськими військами інформації про запаси хімзброї та допомогти у її знищенні. Обіцянки, звісно, росія не дотрималась.
Крім цього, у Сумській області в населеному пункті Білка після деокупації знайшли залишки хімічної зброї, яку ймовірно планували застосувати російські військові — зарин в ампулах та деякі інші предмети. Про це розповів міський голова Тростянця Юрій Бова.
Попри ці кейси Віталій Крилюк скептично ставиться до тези, що хімічну зброю масово застосують в Україні. Бо ті ж найбільш отруйні гази — зарин, заман — знадобляться у величезній кількості.
Небезпечніші для українців ракетні атаки по підприємствах хімічної галузі. Їхні пошкодження призведуть до викиду отруйних речовин у повітря, воду та землю. Але реагування на такі ситуації, як і на використання хімічної зброї в цілому, мало чим відрізняється від усунення наслідків хімзагрози у мирний час.
"Окрім хімічної зброї, у нас існує багато виробництв, що можуть бути небезпечні, ніхто не скасовував природні катаклізми, надзвичайні ситуації. Тому медики знають та готуються до цього постійно", — розповідає Віталій Крилюк.
Готовність медиків до хімічних атак
"Якщо ми розглядаємо ситуацію у розрізі системи екстреної медичної допомоги, тут слід розділити пласт роботи на дві великі частини — догоспітальну та госпітальну. Функції ті самі, але різний обсяг роботи.
Медики не мають працювати у зоні надзвичайної ситуації. У нас є ДСНС, яка фактично повинна проводити деконтамінацію (процес усунення хімічних або радіаційних чинників, — ред.). Однак ми всі прекрасно розуміємо, що у разі надзвичайної ситуації всі чекатимуть приїзду «швидкої», це доведено багатьма випадками за кордоном. Тому слід бути готовими. Мати у «швидких» засоби захисту, щоб захистити в першу чергу медиків", — говорить про необхідне реагування Віталій Крилюк.
Директор Українського науково-практичного центру згадує заринову атаку в метро Токіо. У 1995 році злочинці проткнули загорнуті в газети пакети із зарином у вагонах підземки. Отруєння отримали понад 5000 людей, ще 10-12 загинули.
"Найбільше тоді постраждали медики, тому що вони всі кинулись на допомогу", – каже Віталій Крилюк.
Якщо медики працюють у зоні надзвичайної ситуації, де є ознаки застосування хімічної зброї, вони мають одягти засоби захисту. Як правило, це респіратори (захист дихальних шляхів) та костюм (захист шкіри).
У лікарні для прийому постраждалих із зони надзвичайної ситуації мають підготувати спеціальні входи. Там зустрічатимуть людей, зніматимуть із них уражений одяг.
"Персонал повинен вміти правильно зняти одяг та помити постраждалих. Прості речі насправді, але фактично вони є дуже важливими. Чи це буде хімічна зброя, чи викид хімічних речовин — дії медиків не міняються, тому що допомога буде надаватись однаково. Можливо, будуть мінятися антидоти, бо не до всіх речовин вони взагалі є, але загальні правила однакові", — розповідає Віталій Крилюк.
Наявність антидотів та ЗІЗ
"На деякі хімічні речовини винайдені антидоти, на деякі їх немає по визначенню, їх не може бути чисто теоретично. Є умовна ситуація задушливої дії, тоді використовується симптоматичне лікування, щоб ліквідувати гострий спазм. Можливо, ми не забезпечені ультрасучасними антидотами — комбінованими. Але, по-перше, у світі їх немає у такій кількості, щоб вистачило на таку країну як Україна. По-друге, є звичайні антидоти, які дають можливість рятувати життя, той же атропін, його у нас достатньо", — пояснює експерт.
Також медики забезпечені засобами індивідуального захисту. Нещодавно лікарні отримали сучасні системи від Українського Фонду швидкого реагування IREX.
"Ми отримали дуже класні костюми від Українського фонду швидкого реагування, частина яких була розподілена по 11 областях: Київська, Донецька, Луганська, Чернігівська, Харківська, Сумська, Рівненська, Миколаївська, Запорізька, Житомирська, Дніпропетровська. Це 120 сучасних ЗІЗи, не радянського зразка, які напоготові рятувати життя".
Окрім костюмів, Український Фонд Швидкого Реагування IREX передав медикам 176 сучасних протигазних масок, 42 набори персонального захисту для роботи в прифронтових локаціях (бронежилети та шоломи), 260 аптечок та 40 медичних рюкзаків.
Навчання медиків
Ба більше — для медиків провели 11 лекцій щодо організації роботи лікарень під час потенційної хімічної атаки та методів лікування наслідків отруєння бойовими отруйними речовинами.
Та підготовка до реагування на хімічні загрози у медиків була і в довоєнний час. Бо надзвичайні ситуації на промислових підприємствах можливі завжди.
"Треба знати характеристику отруйних речовин, які можуть використовуватися у вигляді хімічної зброї. Ми враховуємо сучасні реалії. Ми отримуємо сучасні системи захисту, відповідно проводиться підготовка по спеціальних програмах.
У пандемію коронавірусу найбільше заражень медиків було через те, що вони не знали, як одягати та знімати маски й костюми. Ми провели навчання серед працівників, зараз вже всі знають, як користуватися засобами індивідуального захисту. Всі наші команди укомплектовані необхідними ЗІЗами. Чим більше ми підготуємось до цього, тим менша ймовірність, що це станеться", — каже Віталій Крилюк.
Також ЗІЗи отримали команди медиків на нещодавно деокупованих територіях.
Як підготуватися цивільним?
Експерт говорить, що інтернет переповнений інформацією, що робити у разі використання хімічної зброї або аварії на хімічному підприємстві. Та медик хоче заспокоїти українців: обирати собі дорогі респіратори й докуповувати щось додому не потрібно. Бо їх ще потрібно вміти використовувати у разі загрози. Нагальної потреби у таких засобах захисту вдома немає.
Найбільш небезпечно буде в епіцентрі надзвичайної ситуації. Більшість речовин можуть отруїти воду, повітря, продукти харчування.
"Я не зовсім погоджуюся з тим, що слід спускатись у підвал або підійматися нагору в залежності від речовини. Є більш летючі сполуки та менш. Як ви зрозумієте, яка саме зараз загрожує вам?" — говорить Віталій Крилюк. Медик радить додатково ознайомитись із рекомендаціями МОЗу про те, що робити, якщо є хімічна загроза.
Для цивільного населення за підтримки Українського Фонду Швидкого Реагування IREX був створений чат-бот з хімічної безпеки, який розповість про те, як діяти у випадку хімічної атаки різними бойовими отруйними речовинами. Ним вже скористалися понад 45 000 людей.
Також про ознаки отруєння та алгоритм дій можна дізнатися з листівок:
Цей матеріал створено онлайн-виданням "Рубрика" в межах програми "Український фонд швидкого реагування", яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю онлайн-видання "Рубрика" і не обов'язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США.
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Discover the stars who stood with Ukraine in 2024, raising awareness of Ukraine's fight to… Читати більше
Нічого не хочеться, а речі, які раніше приносили розраду, більше не радують? Сьогодні дедалі більше… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.