Бізнес після війни: українська ветеранка про те, як з ідеї на передовій створити власну справу
А також даємо список актуальних можливостей для розвитку ветеранського бізнесу.
Після закінчення строку служби ветерани та ветеранки проходять нелегкий шлях до себе самих. Один із вагомих пунктів на цьому шляху — зрозуміти, як забезпечувати себе та родину і самореалізуватись водночас.
За офіційними підрахунками, в Україні 460 тисяч людей мають статус учасника бойових дій — про це свідчать дані Міністерства у справах ветеранів станом на лютий 2021 року. Крім того, левова частка ветеранів АТО/ООС з різних причин ще в процесі отримання цього статусу.
Пошук заробітку на мирних територіях для учасників війни часто ускладнюється суспільною стигмою з боку соціуму чи труднощами сприйняття цього мирного життя самим ветераном. А інколи — і всім разом.
Про пошуки себе після війни
Катерина Приймак, координаторка ГО "Жіночий ветеранський рух" та ветеранка батальйону "Госпітальєри" розповідає:
"Я помітила, що ветерани загалом не дуже люблять підпорядковуватись, особливо тим, хто не мав бойового досвіду. Просто цей пережитий досвід змушує тебе триматись трохи окремо від якихось інших спільнот. Тому комфортніше перебувати серед своїх, які зрозуміють, або працювати індивідуально. Тому учасникам бойових дій часто хочеться створити щось своє, де ти сам собі керівник і ні від кого не залежиш".
Вікторія Ткач на війні була волонтером-парамедиком, працювала з різними бригадами та організаціями на фронті з 2015 року. Під час її служби і виникла ідея сушеників, яка згодом перетворилась на торгову марку Slice&Dry's.
"Коли я повернулась з війни, було складно, треба було зрозуміти: а хто ти такий, а що це за світ такий? Був пошук себе і набирання впевненості. Треба було зрозуміти, куди я хочу рухатись. Цей пошук досі триває, але я не маю права просити грошей у своїх батьків, тому я берусь за будь-яку роботу, яка є на моєму шляху. Так, дуже важко знайти роботу і дуже важлива підтримка соціуму і того ж кола ветеранів", — поділилась Вікторія.
Поїла і в шапці
Історія сушеників Slice&Dry's почалась задовго до пошуків самореалізації. Коли Вікторія працювала парамедиком на фронті, за рекомендацією лікарів вона припинила їсти м'ясо. Це ускладнило їй службу, але на допомогу прийшла її родина.
"Все почалося з того, що я виросла в селі і у нас завжди була традиція засушувати все, що ми не можемо з'їсти свіжим. На момент моєї роботи на війні я не вживала м'яса, відповідно мені було дуже важко харчуватися. Тому в мене почались проблеми зі здоров'ям. Тоді матуся почала висилати мені сушені яблука, полуницю, грушу та інші фрукти. І навіть якщо в мене не було змоги нормально поїсти через напружену ситуацію, то я постійно брала з собою сушеню в машину, щоб можна було то підгризти. Було дуже важливо, щоб матуся не переймалась, чи я поїла і в шапці, як кажуть", — розповіла дівчина.
Ланцюжок можливостей
Історія стартапу Slice&Dry's — це розповідь про пошук можливостей. У 2018 році Вікторія Ткач стала однією з перших студенток проєкту навчання підприємництву від Київської школи економіки (KSE) для ветеранів АТО/ООС. Дівчина розповідає, що на курси йшла в процесі пошуку себе, на початку вона не мала чіткого плану стати бізнеследі.
"Друзі покликали мене на цей курс. Спочатку я думала: а що я взагалі там робитиму? Бо я себе як бізнесвумен ніколи не бачила. У ту мить я б ніколи не подумала, що в мене вийде зробити те, що є нині. Але тоді я таки подалась на цю програму, успішно її пройшла і зробила свою торгову марку. Перша інвестиція в бізнес — це мої 10 тисяч гривень. На ті гроші ми купили перший слайсер, упаковку, вакууматор та сушку. Це було, власне, перед захистом проєкту в Київській школі економіки", — згадала ветеранка.
Нині у 2021 році в KSE провели вже сьому хвилю таких курсів, мають 220 випускників і не планують зупинятись. Хоча під час карантину навчання і перейшло в онлайн формат. Ця програма користується повагою і попитом серед ветеранської спільноти. За словами керівниці курсу Тетяни Ізмайлової, під час останнього набору навіть була жвава конкуренція за участь у курсі — 4 кандидати на 1 місце.
"Загалом серед ветеранів досить високий показник успішних стартапів. Наприклад, 35% наших випускників мають власну справу, деякі вже стартували по декілька разів з різними продуктами. Поки що 90% студентів — чоловіки, і тільки 10% — жінки. Жінки, як правило, створюють продукти, пов'язані з тактичною медициною і допомогою, але є й виробничі кейси. Загалом ветерани-підприємці показують надзвичайну стійкість і наполегливість в тому числі в період пандемії. Вони дуже серйозно ставляться до власної справи і до останнього борються за неї, тому мають високий відсоток виживання бізнесу", — пояснює експертка.
Справа прибуткова, але поки працює сама на себе
Після курсів від Київської школи економіки Вікторія Ткач не зупинилась. Майже одразу вона взяла участь у гранті від Міністерства міграції, що фінансувало оптимізацію вже існуючого виробництва або ж виділяло кошти на підтримку майбутнього проєкту. Так Вікторія отримала 1000€ на обладнання, але до моменту, коли Slice&Dry's стане основним джерелом прибутку для сім'ї Ткачів, ще далеко.
"Крок за кроком ми створили Slice&Dry's. Намагаємось зараз все це сертифікувати і розширюватись, бо стояти на місці немає сенсу. У плюс ми вийшли через рік після початку роботи, але оскільки інвесторських грошей ми поки що морально не готові приймати, то весь дохід іде на оптимізацію виробництва. Поки що все, що заробляємо, вкладаємо у вробництво, маємо розширюватись. Зараз ми маємо цех, який має восени переїхати у більше приміщення. Але зараз готуються документи, а як відомо малий бізнес без великого капіталу не може без труднощів існувати в нашій країні", — пояснює Вікторія.
Нині Slice&Dry's пропонують повноцінні перекуси та напівфабрикати, у їх меню є і сушені овочі і кілька видів м'яса. Всього 34 позиції в прайсі. Вікторія також анонсувала вихід нової лінійки міксів з назвами Карпатських гірських хребтів.
Труднощі і секрет успіху водночас
Розвиток власної справи в Україні — це складно, і ветерани тут не виняток. Попри підтримку в середовищі побратимів і сітку можливостей саме для учасників бойових дій, пандемія вагомо вплинула на малий і середній бізнес.
Коронавірус вніс свої корективи і в історію сушеників. Бізнес втратив частину прибутку. Тепер виробництвом і вирощеням сировини займається тільки сім'я Ткачів, все, що можна, роблять своїми силами. Овочі та фрукти вирощують неподалік від Черкас, замовляють лише м'ясо та екзотичні фрукти, які важко виростити в Україні.
"Я зробила цю справу сімейною, тому я не маю права зупинитись на одному місці. Зараз над сушениками працюють тільки члени сім'ї: юридичні питання пояснює і допомагає вирішувати сестра, за технічним станом цеху дивиться мій батько, а мама у нас — харчовий технолог, тому вона пильнує за цим", — розповідає Вікторія.
На питання, що було найскладніше на шляху створення бізнесу, Вікторія Ткач відповідає натхненно:
"Найважче було зрозуміти власну відповідальність в тому, що ти будеш робити. Якби це був тільки мій проєкт і тільки мої гроші, то я б насправді не переймалась, бо все буває у бізнес сфері. Я ніколи не скажу, що це мій проєкт — це власна справа моєї родини".
Сушеники об'єднують
У більшості ветеранських стартапів є спільна риса, що відрізняє їх серед інших, — не забувати про побратимів і постестер.
Бізнесмени з бойовим досвідом регулярно підтримують армію та ветеранів. Наприклад, у вже відомій всеукраїнській мережі Veterano Group під час підбору працівників надають перевагу ветеранам та мають постійну знижку для учасників бойових дій. Таким чином бізнес, породжений ветеранською спільнотою, продовжує її об'єднувати навколо себе.
Таку ж лінію підтримує і бренд Slice&Dry's, тут є постійна знижка для медиків, військовослужбовців, рятувальників і поліції. Часто Ткачі відправляють пакунки з сушениками для бійців, що знаходяться на лінії фронту як дарунки на свята, або відзиваються на клич волонтерів.
Вікторія розповідає, що для неї підтримка своїх є дуже важлива. Інколи бойовий досвід об'єднує людей навіть на міжнародному рівні:
"Це ті люди, які розуміють — хто ти і що тобі потрібно, завжди можуть дати копняка під зад і сказати: "шо ти ниєш, давай працюй!". Якось під час подорожі Туреччиною ми з товаришем зустріли ветерана Іракської війни 2004 року. Його звуть Роланд, він американець і нині подорожує світом, живе по 2-3 місяці в кожній країні, міняючи міста. Після Туреччини він приїхав в Україну, я пообіцяла пригостити його сушениками. Роланд їсть рибу, але не вживає м'яса і я завантажила його фруктами. Він був дуже здивований. А потім він взяв і відправив на Різдво підрозділу морської піхоти, що нині знаходиться в Одесі, наших сушеників. Це справді дуже круто, що є повага між військовими різних країн", — поділилась ветеранка.
Історія Вікторії Ткач та її родини — лише один приклад розвитку ветеранського бізнесу з багатьох можливих. Але не варто думати, що колишні військові розвиваються тільки в галузі масового харчування: про історії різноманітних успішних стартапів навіть зняли два сезони документального серіалу під назвою "Крутий заміс". Наразі історії успіху в порівнянні з кількістю учасників бойових дій в Україні досі залишаються винятками з правила. Але й це не вирок.
Актуальні можливості
Щоб почати, потрібна ідея, але щоб ідея переросла у щось серйозне, так чи інакше варто шукати можливості для втілення. Ми зібрали підбірку можливостей і сторінки тематичних Громадських організацій, що займаються темою ветеранського бізнесу. Тут можна знайти підтримку, допомогу та однодумців:
- Курс підприємництва від Київської школи економіки, який, власне, проходила Вікторія Ткач. Курс проводився, окрім Києва, ще у Вінниці, Харкові та Миколаєві. Навчання в 2021 році вже завершились, але організатори анонсують продовження програми. Цей курс підійде для ветеранів будь-якого віку та статі, потрібно лише вчасно подати заявку па пройти відбір. Участь безкоштовна.
- Курс тренінгів "Підприємницька діяльність" для жінок-учасниць бойових дій запустила громадська організація "Жіночий ветеранський рух". Нині триває 2 хвиля цих тренінгів, на кожен тренінг можна записатися окремо. Ця можливість підійде для жінок-учасниць бойових дій, а детальніше про цей проєкт можна дізнатись на сторінці "Жіночого ветеранського руху" у Фейсбуці. Навіть якщо нині потрапити на якийсь із тренінгів не вийде, нині можна зв'язатись із кооринаторками та дізнатись про майбутні проєкти для ветранок, тут вони з'являються постійно.
- Лінія з розвитку підприємництва серед колишніх військових є і у Veteran Hub — це мережа просторів для ветеранів по Україні, їхні офіси діють у Києві, Вінниці та Дніпрі. В організації широкий спектр послуг для ветеранів, в тому числі вони проводять бізнес-тренінги та воркшопи. Єдина умова для участі — вчасно записатись та бути ветераном.
- Про нові можливості у сфері підприємництва можна дізнаватись у соціальних мережах громадської організації "АСОЦІАЦІЯ ПІДПРИЄМЦІВ-ВЕТЕРАНІВ АТО". Тут публікують новини та найсвіжіші бізнес-івенти відповідної тематики.
- Також важливо не забувати про воркшопи і спілкування з однодумцями. Для цього ідеально підійде анонсований Міністерством у справах ветеранів фестиваль "Пульс Гідності". Дійство відбудеться на День Незалежності 24 серпня на Володимирській гірці у Києві. Тут облаштують локації «Створено Захисниками», «Містечко NGO», «Жива бібліотека», «Майстер-класи», дитячий та спортивний майданчики. Це хороша можливість побачитись із побратимами, побачити вже створені іншими ветеранами продукти та познайомитись з роботою профільних громадських організації, ну і крім того, непогано провести час на фестивалі.
