“Місто на хвилі”: Як Миколаїв перевтілюється завдяки “блакитній” економіці

У чому проблема?

Миколаїв, як і багато українських міст, бореться з низкою гострих проблем, значною мірою зумовлених наслідками війни. Руйнування інфраструктури, постійні перебої з водопостачанням та економічні труднощі, спричинені бойовими діями, вплинули на роботу підприємств і зменшення кількості робочих місць. Додатково, зростання кількості внутрішньо переміщених осіб потребує швидких рішень у забезпеченні житла, соціальних послуг і підтримки.

Яке рішення?

Ще до повномасштабної війни Миколаїв сформував своє гасло — "Місто на хвилі". У 2021 році місто виграло конкурс ініціативи "Мери за економічне зростання" (M4EG) і стало першим із пілотних міст, що впроваджує "портфоліо" підхід в Україні.

Тоді ж муніципалітет разом із бізнесом та громадськістю розпочав детальний аналіз можливостей міста. Робоча група сформувала портфоліо "Шлях до «блакитної» економіки" і визначила п'ять основних напрямів його реалізації. Завдяки підтримці Європейського Союзу (ЄС), уряду Королівства Данія та Програми розвитку ООН (ПРООН), місто отримало фінансову допомогу та можливість консультуватися з провідними експертами у сталому розвитку, дизайні, архітектурі й "зелених" технологіях.

"Це була друга половина 2022 року. Херсонщина ще була повністю окупована, обстріли в Миколаєві були щодня, система водопостачання була зруйнована, майже половина населення виїхала. В таких умовах громада Миколаєва вирішила рухатись далі, працювати над проєктами з перспективою у десятиліття. Це для нас було вражаюче. Органи місцевого самоврядування, їхні партнери виявили надзвичайну стійкість та відданість праці",— розповів Мустафа Саіт-Аметов, керівник програми з розвитку регіонів ПРООН в Україні.

Мустафа Саіт-Аметов, керівник програми з розвитку регіонів ПРООН в Україні

Нині Миколаїв повертає собі ідентичність "Міста на хвилі", взявши курс на глибоку "блакитну" трансформацію. "Блакитна" економіка — стале використання водних та морських ресурсів для економічного зростання, поліпшення умов життя та створення робочих місць зі збереженням морських та прибережних екосистем. Вона охоплює риболовлю, аквакультуру, морський та прибережний туризм, морську енергетику, морські біотехнології тощо. Цей підхід відповідає стратегії Європейського Союзу щодо "блакитної" економіки та Європейській "зеленій" угоді.

Як це працює?

Портфоліо Миколаєва включає п'ять опцій: два "м'які", спрямовані на розвиток місцевої економіки та підтримку бізнесу, і три "тверді" інфраструктурні ініціативи для розвитку підприємств.

• Підтримка "блакитного" та "зеленого" переходу малого і середнього бізнесу

Ціль — допомогти місцевим підприємствам впроваджувати стратегії "блакитної" та "зеленої" економіки за європейськими стандартами.

Рішення — вже створена вебплатформа Blue Platform, що містить базу з понад 700 матеріалів і найкращих бізнес-практик. Платформа надає практичну інформацію бізнесам для полегшення переходу до "блакитної" економіки. Також в рамках проєкту провели мапування підприємств, які вже працюють у цій сфері. Це допоможе місту розуміти, кого можна залучати до участі. Розробили інструмент самооцінки для визначення сильних і слабких сторін бізнесу. Крім того, вже готові рекомендації для місцевих органів влади щодо розробки програм підтримки підприємств у галузі "блакитної" економіки.

• Встановлення стратегічного партнерства та каналу комунікації для Миколаєва

Ціль — створити механізм співпраці та комунікації між усіма стейкхолдерами, готовими долучитися до відновлення міста. А також для залучення нових партнерів та інвесторів.

Рішення — проведення щорічної конференції "Миколаїв — місто на хвилі", що демонструє потенціал міста. Перша така конференція пройшла у Києві 31 жовтня 2024 року, за участі міжнародних та місцевих партнерів, а також донорів.

Конференція "Миколаїв — місто на хвилі", у Києві 2024 року

Учасники й учасниці конференції "Миколаїв — місто на хвилі", у Києві 2024 року

Три "тверді" проєкти заплановані як драйвер повоєнного економічного відновлення. Це відновлення та переосмислення відомих і важливих містянам інфраструктурних об'єктів. Концепції проєктів громада розробляла спільно з європейським архітектурним бюро One Works завдяки підтримці ЄС і ПРООН.

Слайд з презентації інфраструктурних проєктів, розробленої спільно з архітектурним бюро One Works

• Ревіталізація Миколаївського суднобудівного заводу

Миколаївський суднобудівний завод, побудований 1789 року, колись став важливим центром корабле- та суднобудування в Україні. Нині завод займає величезну територію, а також розділяє Миколаїв і ускладнює доступ до річок Південний Буг та Інгул. При цьому, має значні потужності для використання.

Рішення — зберегти частину потужностей для маломірного суднобудування, зокрема для виготовлення та ремонту яхт і катерів. Ця ідея базується на успішній роботі місцевих приватних верфей, які навіть під час війни виготовляють яхти для іноземних замовників.

Проєкт передбачає створення технологічного парку для підприємств, що працюють у сфері "блакитної" економіки. На території заводу будуть виробничі площі, офіси та інфраструктура для підтримки бізнесу. Важливий аспект проєкту — збереження історичної пам'яті. Частина території заводу використовувалась як концентраційний табір під час Другої світової війни. На цьому місті створять зелену меморіальну зону. Також планується збереження спадщини самого заводу.

Генеральний план ревіталізації Миколаївського суднобудівного заводу, розроблений спільно з архітектурним бюро One Works (слайд з презентації)

Одне з ключових завдань — відновлення доступу до річки Інгул і запуск судноплавства, що сприятиме розвитку транспортної та туристичної інфраструктури. Родзинкою цього проєкту стане будівництво фунікулера через Інгул. У миколаївців з'явиться новий вид транспорту та ще одна унікальна атракція.

• Розробка концепції індустріального парку та подальша його розбудова

Територія парку близько 190 гектарів давно позначена у генеральних планах міста як перспективна промислова зона для забудови. Проте її розвиток неодноразово відкладали. Тепер місто нарешті розпочало розробляти план освоєння цієї ділянки.

Територія індустріального парку, Миколаїв

Рішення — закладання у план створення промислових підприємств (великі та малі виробничі майданчики). Також будівництво логістичних центрів, що необхідні для перевезення фруктів, овочів, зерна з огляду на транспортне значення Півдня України. Створення інноваційного центру, розташування бізнес-інкубатора та розвиток необхідної інфраструктури й сфери послуг для бізнесів. Також частину території відведуть під залізничну інфраструктуру для зручного логістичного сполучення. Особливістю локації є близькість до одного з летовищ міста, що після війни також стане перевагою для логістики.

Індустріальний парк відмежують від міста зеленою зоною, щоб не змішувати міську забудову з промисловою місцевістю. Парк включатиме зелену вісь посередині із пожежними водоймами, які у звичайний час будуть ставками для відпочинку, на дахах промислових будівель встановлять сонячні панелі, а на території парку — сонячну станцію, яка буде живити потреби самого парку.

• Створення Аквапорту та реконструкція будівлі Клубу юних моряків із флотилією

Клуб юних моряків глибоко вплетений в історію та культуру миколаївців. Тут навчалося не одне покоління фахівців у судноплавстві, суднобудуванні та роботи в портах. Спочатку планували реконструювати будівлю клубу та прилеглу територію. Але врешті громада вирішила розглядати обидва береги річки Інгул. Так створили концепцію Аквапорту — нового сучасного громадського простору. 

Проєкт Аквапорту (рендер), розроблений спільно з архітектурним бюро One Works

Рішення — створення єдиного простору з пляжами та зонами відпочинку на обох берегах Інгулу, які будуть з'єднані мостами. Проєкт також передбачає інтеграцію трьох дитячих спортивних закладів, що спеціалізуються на водних видах спорту. Центр комплексу — оновлена будівля Клубу юних моряків — матиме дві функціональні частини: одну для освітніх і професійних заходів, а другу як громадський простір для зборів, зустрічей громадських організацій та морських зібрань. Окрему частину приміщень відведуть під туристичний річковий вокзал. 

Значна частина Аквапорту залишиться зеленою зоною. У планах будівництво готелів, закладів, громадського пляжу та нової пристані на базі станції човнів.

Що далі?

Усі заплановані перетворення, особливо інфраструктурні, дуже масштабні. Вони потребують великих коштів та інвестицій, яких у міста зараз недостатньо. Безпекова ситуація лише збільшує ризики та гальмує процеси. Тому громада запланувала реалізацію "твердих" компонентів поетапно. Водночас місцеве самоврядування працює з державою над тим, аби покращити умови роботи бізнесам і виробництвам, які працюватимуть у регіоні.

"Наразі прифронтовим містам важко конкурувати з тиловими. Розробка зі сторони держави якісного механізму страхування ризиків та надання додаткових преференцій індустріальним паркам у прифронтових регіонах, як Миколаївська або Харківська області, неабияк допомогла б. Це збільшить і кількість гравців на ринку, а також зробить регіон більш привабливим для інвестицій", — зауважує Тетяна Шуліченко, директорка департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради.

Тетяна Шуліченко, директорка департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради

Однак громада вже працює над наступними етапами розбудови індустріального парку й території Аквапорту. Розпочали проєктування нової будівлі Клубу юних моряків, також місто працює над концепцією муніципального яхт-клубу. Наступні кроки включають більш детальне розпрацювання проєктних документів, що дозволить рухатися від концепції до практичного виконання. Минулого року також встигли відновити річкове сполучення на Південному Бузі та Інгулі.

"Важливо бачити цілісну картину. Саме тому всі ці великі проєкти вже інтегровані в майстер-план міста. Це прообраз нового Генерального плану Миколаєва. Миколаїв має величезний потенціал завдяки своїм водним ресурсам, і кожен крок у цьому напрямку — це інвестиція в сучасне майбутнє міста", — пояснює Артем Ващиленко. Він наголошує, що розроблені проєкти — це зрозуміла модель для міжнародних партнерів, тому вони готові вкладати ресурси в такі трансформації.

Артем Ващиленко, очільник експертно-громадської ради виконавчого комітету Миколаївської міської ради, забезпечує загальну координацію "портфоліо" Миколаєва

Реклама

↓Читайте також

Подорож, а не пункт призначення: яка модель здатна змінити українські міста