Головні питання бюджету-2023: чого чекати, на що підуть кошти, де будуть скорочення видатків

Анастасія Куриленко

Комерційна директорка "Рубрики"

Осінь — традиційний час, коли у Верховній Раді починається активна робота щодо формування бюджету на наступний рік. Бюджет-2022 Уряд затвердив майже рік тому — 15 вересня 2021 року. Але в лютому плани України та найгарячіші питання безповоротно змінилися. У воєнний час бюджет працює інакше — якщо в мирний час для того, щоб змінити суму видатків чи доходів, доводилося вносити зміни в закон, що вимагало часу — дні, а то й місяці, зараз для цього рішення Верховної Ради не потрібно. Уряд може на власний розсуд розпоряджатися коштами, перерозподіляючи їх на найнеобхідніші потреби. Тим паче це стосується видатків на оборону та захист держави (до речі, 23 лютого депутати ВР дозволили уряду робити такі зміни на користь оборони України й в мирний час). 

Як змінився бюджет-2022? Через початок повномасштабної війни держава цілком відмовилася від видатків на капітальне будівництво та розвиток. Це близько 140 млрд грн. 

У перші місяці повномасштабної війни суттєво змінилося й те, як кошти надходили в бюджет — якщо зазвичай бюджет переважно наповнювався надходженнями від сплати податку на імпорт товарів, то із вторгненням росії в лютому це стало проблематично. У перший місяць повномасштабного вторгнення бюджет наповнювався достроковими переказами прибутків державних підприємств 2021 року.

Цікаво, що у вересні 2021 року Мінфін розрахував, що у 2022 році видатки на оборону становитимуть 5,95% ВВП. Загалом на цей сектор планували витратити 319,4 млрд грн, з яких 130,99 млрд грн припало б на Міністерство оборони. Очевидно, зараз сектор оборони України вимагає більших коштів — та, на щастя, тут нам допомагають і наші іноземні партнери.

Яким буде бюджет-2023? 

Цьогоріч процес формування бюджету відбувається у безпрецедентних обставинах — в Україні триває повномасштабна війна, яку розв'язала росія. Формування бюджету тепер — це нові виклики, необхідність бути ще більш гнучкими та потреба розрахувати все так, щоб Україна могла не лише протриматись, але й наблизити Перемогу.  Як працює бюджетний комітет в умовах війни, як підлаштовує бюджет до нагальних потреб в умовах реального часу та як спрогнозувати бюджет у турбулентних умовах — в ексклюзивній розмові "Рубрики" з головою Комітету ВР з питань бюджету Юрієм Арістовим.

– Як працює бюджетний комітет в умовах воєнного стану?

– Комітет працює переважно в дистанційному режимі, засідання відбуваються щотижня, часом  — навіть двічі на тиждень. У першу чергу, розглядаємо зміни до держбюджету, пов'язані з війною та її наслідками. Робота йде синхронно з Міністерством фінансів, у нас повне взаєморозуміння та розуміння ситуації, у якій знаходиться країна.

– Що зараз відбувається з бюджетом України? Які маємо ключові тенденції?

– Прогнозувати бюджет під час війни — це важка та невдячна робота. Тому країна в цілому та бюджетний Комітет зокрема живуть від місяця до місяця, кожного разу оцінюючи потреби та задачі. Знову ж таки, переважно це стосується наслідків війни — наприклад, видатків на внутрішньо переміщених осіб (ВПО), на пенсіонерів, на відновлення пошкодженої внаслідок бойових дій інфраструктури.

Звісно, найважливіша задача — фінансування потреб оборони. Отже, виходячи з запитів, що з'являються, відбуваються й зміни в бюджеті. Пріоритет — обороноздатність країни, соціальні видатки, медицина та відновлення інфраструктури, наскільки це наразі можливо.

– Який, станом на зараз, дефіцит бюджету, який відсоток секвестру (скорочення витрат за виконання окремих статей або всього державного бюджету)? Яка пряма щомісячна допомога наших іноземних партнерів? Скільки ще допомоги від партнерів потрібно, щоб перекрити дефіцит?

– Граничний обсяг дефіциту бюджету наразі складає 1.108,4 млрд грн. Це — майже в 6 разів більше первинно затвердженого показника. До Резервного фонду державного бюджету спрямовано 181,3 млрд грн внаслідок скорочення видатків державного бюджету за багатьма бюджетними програмами.

Щодо міжнародної фінансової допомоги, то, за даними Мінфіну, з 24 лютого по 30 серпня вона склала 543,8 млрд грн. Мова йде про залучені до державного бюджету кредити та гранти від міжнародних фінансових організацій, іноземних фінансових установ та іноземних держав. Звісно, ми надаємо інформацію нашим міжнародним партнерам про дефіцит бюджету. Щодо отримання подальшої допомоги перемовини ведуться постійно,  але вони займають певний час в залежності від проєкту.

У будь-якому разі ми вдячні тим країнам та організаціям, що допомагають, вдячні, що вони не залишають Україну саму в біді.

– За якою процедурою та на яких принципах буде формуватися бюджет-2023? Чи відбуватиметься це відповідно до бюджетного кодексу чи за спрощеною формою через воєнний стан?

– Уже ухвалено рішення про те, що бюджетний процес в цьому році буде організований згідно з Бюджетного кодексу. Це означає, що до 15 вересня від Мінфіну до Верховної Ради надійде проєкт бюджету на 2023 рік.

Ще влітку всі міністерства отримали завдання скоротити свої видатки, зокрема, штатний розклад, аби зменшити навантаження на державний бюджет на 2023 рік. Сам бюджет буде формуватися за аналогією цього року і виходячи з того, що в країні йде війна. Звісно, все залежить від того, як довго вона триватиме. Але важливо зробити рамочний документ, у який, як і в цьому році, будемо вносити корективи в залежності від потреб та задач.

Щодо бюджетного процесу, то підкреслю: ніякої спрощеної процедури не буде. До 15 вересня Мінфін подає проєкт, протягом 5 днів ми маємо зібрати Комітет, зробити висновки та рекомендувати його до ухвалення. Потім пару тижнів дається на правки від депутатських фракцій та груп, які ми теж розглядаємо, приймаємо рішення та подаємо законопроєкт до сесійної зали на голосування у першому читанні. Потім бюджет доопрацьовується Кабміном до другого читання, а ми знову його розглядаємо перед тим, як документ потрапить до сесійної зали.

– Як прокоментуєте нещодавнє розслідування Bihus.Info щодо двох членів вашого комітету про збагачення їхніх родин під час війни? Адже раніше була інформація, що народні депутати Олександр Трухін і Арсеній Пушкаренко намагалися Вас змістити з посади голови Комітету шляхом дестабілізації та зриву роботи Комітету?

– Після того, як Бігус зробив про мене кілька цікавих роликів, я на цю програму не зважаю. Отже, сюжет не дивився, тому й коментувати не можу.

Що стосується того, що ніби хтось мене намагається змістити з посади голови Комітету, то в мене немає таких фактів. Домисли навколо держбюджету, його видатків були всі роки. Але трактувати їх так, що вони нібито пов'язані зі мною особисто, — неправильно. Це точно не так.

Я нагадаю, що всі бюджетні рішення в Комітеті — колегіальні. Їх ухвалює щонайменше 18 народних депутатів. Суперечки, звісно, можливі, вони часом відбуваються на засіданнях, депутати висловлюють свою думку. Але ні я особисто, ні будь-хто не може впливати на роботу Комітету чи Верховної Ради в цілому, адже це колегіальний орган.

Бюджет військової економіки: що кажуть в уряді?

Робота над бюджетом зараз кипить особливо активно, і Бюджет-2023, безумовно, буде історичним. Міністр фінансів України Сергій Марченко вже назвав його "надзвичайно жорстким": "Це бюджет можливостей в умовах війни… Є надія, що ми зможемо його профінансувати. Ключове завдання — знаходження коштів, у тому числі за допомогою наших партнерів-країн, щоб профінансувати дефіцит бюджету". 

Ще Марченко натякнув на курс гривні, який закладуть у Держбюджет: "Я не хочу створювати очікування. Але там цифри не катастрофічні. Є надія, що все-таки всі баланси будуть збережені", — зазначив він.

А прем'єр-міністр України Денис Шмигаль запевнив, що бюджет на наступний рік передбачатиме збереження всіх виплат за соціальними програмами. У пріоритеті ж, за його словами, будуть видатки на армію та державну безпеку. 

"Чітко визначаємо, що це буде бюджет військової економіки, де пріоритетом залишається армія і безпека. При цьому Кабінет міністрів передбачає збереження виплат за всіма соціальними програмами. Макроекономічна стабільність держави — це третій надважливий пріоритет", — зазначив він.

Прем'єр також анонсував створення Фонду оперативного відновлення в рамках бюджету, куди міжнародні донори зможуть спрямовувати кошти.