Овочі зі шкільної грядки: як учні на Донеччині створили власний агрокомплекс
...і як школа заробляє на такому еко-проекті
Першого вересня починається не лише навчання у школах, але і шкільне життя для тисяч учнів по всій країні. Навчання не обов'язково має бути нудним, а до того ж, якщо підходити до нього творчо, може стати джерелом нових ініціатив для учнів. Усе більше обертів набирає у світі екологічний тренд і зробити його органічною частиною освітнього процесу, разом з тим виховуючи в учнях відповідальність та навіть підприємницькі риси, — цілком можливо.
Агрокомплекс на шкільному подвір'ї
Так, два роки тому вчителі школи в Новомиколаївці Слов'янського району Донецької області вирішили створити в школі сучасний міні-агрокомплекс, на базі якого можна було б прививати учням любов до землеробства, знайомити іх з його азами, надавати можливість старшокласникам проводити наукові дослідження і навіть заробляти.
Дар'я Богданова
Агрохаб "Паросток" започаткувала вчителька математики і фізики Дар'я Богданова, голова громадської організації "Товариство активних людей". Щоб придбати все необхідне, команда проекту збирала гроші на платформі "GoF". Потрібно було зібрати 25 тисяч гривень, тоді ще стільки ж дали би представники платформи. Стільки грошей потрібно було для того, щоби забезпечити проект усім необхідним і дати йому впевнений старт до того, як він почне забезпечувати себе сам.
"Нам пощастило, — розповідає Дар'я Богданова, — більш ніж потрібну суму надав нам спонсор, громадянин США. За рік до того я була у волонтерському таборі, в якому познайомилась з групою американців. Один з їх знайомих побачив в інтернеті наші публікації про збір грошей на проект та надіслав ці кошти. Тож, нам навіть вдалося придбати більше обладнання, ніж ми планували."
До речі, зібрати ці кошти можна і без грантів і спонсорів — про це розкажемо трохи далі.
Новостворений AgroHub «Паросток» облаштували у 2 теплицях та приміщенні шкільної майстерні. Крім теплиць закупили ґрунт, лотки, світлодіодні лампи, насіння, садові інструменти, а також мікроскопи та компостер.
А все починалося з того, що учні Новомиколаївської школи Черкаської ОТГ під керівництвом вчителів біології та праці засіяли корисною зеленню невеличку ділянку на шкільному подвір'ї. Діти разом доглядали за петрушкою та кропом, поливали, боролися з бур'янами. Дуже раділи, коли рослини почали сходити. А ще більше зраділи, коли урожай зелені передали до шкільної їдальні, де всі змогли спробувати її під час шкільного обіду.
Тепер школярі вирощують не тільки зелень для салатів. У теплицях ростуть солодкий перець, капуста, помідори, огірки, баклажани. Овочі йдуть у шкільну ж їдальню. У минулому році помідорів виросло так багато, що залишки навіть продавали бажаючим. Але основний дохід маленькі агрономи отримують від продажі розсади — овочів та квітів.
Красиве і корисне
Проект Агрохаб "Паросток" сезонний. У жовтні починається висаджування насіння в лотки, які розташовані в приміщенні шкільної майстерні. Рослинам допомагають правильно розвиватися спеціальні лампи для рослин. Уже на новий рік можна збирати зелень, цибулю, огірки. Потім тут вирощують розсаду (квітів, перцю, помідорів, капусти), яку наприкінці березня висаджують у теплиці і реалізують на місцевих ярмарках. Поблизу теплиць стоїть компостер, в якому утилізують опале листя і органічні відходи, тож добрива для рослин використовуються теж власного виробництва.
"У нас усі учні задіяні, — каже вчителька, — молодші поливають, вчаться пікірувати, старші стежать за мікрокліматом взимку, працюють навесні у теплицях. Та й уроки біології і хімії стали набагато цікавішими, тепер це не тільки книжки з малюнками, а справжні дослідження: діти вивчають склад грунтів, спостерігають у мікроскопи за ростом клітин. Дітлахам працювати з рослинами дуже цікаво, вони з радістю чекають того моменту, коли нам вже треба висаджувати насіння, розбирати розсаду, пересаджувати її." Також часто на канікулах приходять допомагати і студенти, колишні випускники цієї школи.
Вже за рік проект повністю перейшов на самофінансування. «На різних благодійних ярмарках ми продаємо нашу продукцію односельчанам та жителям навколишніх сіл. Усі кошти діти витрачають на власний розсуд — на відпочинок, на розвиток нашого проекту», — розповідає Дар'я.
За 2 роки заробили близько 10 тис грн, але мету саме заробляти не ставлять. Головна мотивація — дати нові знання, навчити дітей екологічному ставленню до навколишнього середовища, пишатися своєю працею.
Частина грошей від продажу рослин іде на соціальні заходи — на допомогу багатодітним сім'ям та будинку сімейного типу у Слов'янську. Також діти приймали участь в акції "Збери кошик для АТО" — крім сувенірів та власноруч вирощених овочів до кошику потрапили і смаколики, які діти теж готували для воїнів самі.
На початку літа учасники проекту разом зі старостою і мешканцями села висадили квіти на трьох сільських клумбах. "Ще до карантину наші учні встигли виростити близько 1000 саджанців петунії, сальвії, чорнобривців, — пишається організаторка проекту, — частину з яких ми подарували селу. Дітям дуже приємно бачити посмішки односельчан, чути слова подяки".
Колеги з інших шкіл громади цікавляться досвідом Новомиколаївського шкільного агрохабу, але поки що ніхто з них не започаткував щось подібне у себе.
Як організувати такий проект без спонсора?
Але ж організувати шкільний міні-агрокомплекс можна і без участі іноземних спонсорів. До проекту могли б долучитися сільгосппідприємства, фермери, територіальні громади. Наприклад, самому "Паростку" активно допомагає місцевий фермер, він завіз якісний ґрунт для теплиці, за потреби надає вантажний автомобіль. У селищі Веселому на Запоріжжі, успішно втілюється подібний проект, кошти на який виділила ОТГ, а учні Штуньської ЗОШ І-ІІІ ступенів вирощують на підвіконні у класній кімнаті справжній міні-город. Для свого експерименту вони обрали помідори сорту "чері".
За словами Дар'ї Богданової, найбільша проблема втілення такого проекту це те, що на його підготовку, реалізацію та розвиток витрачається дуже багато власного часу, а на це не кожний погодиться. Тож без команди націлених на результат ентузіастів теж не обійтись.
Кошторис Дар'ї Богданової на момент старту AgroHub «Паросток»
А тим часом шкільний агрохаб у Новомиколаївці розвивається і на своїй сторінці в Instagram регулярно звітує про досягнення. Цьогоріч на зароблені гроші придбали 70 кущів агрусу і порічок. На меті організаторів — створення соціального підприємства.
"Хочемо, щоб все було офіційно, — ділиться Дар'я Богданова, — це буде неприбуткова форма підприємництва. Буде певна документація, не буде готівки, а буде рахунок, на який будуть поступати кошти. Це дозволить вирощувати розсаду на замовлення та реалізовувати її партіями".
Так діти зможуть вчитися підприємництву та основам управління вже у своїй сільській школі. Прогресивні вчителі Новомиколаївки хочуть, щоб діти були підготовлені і до цього. У нашому сучасному житті це потрібно знати і вміти. Можливо, хтось займеться цим професійно. Адже у селі можуть працювати не тільки люди з сільськогосподарською спеціальністю. Нинішньому АПК потрібні і ІТ-фахівці, і менеджери, і юристи, і фінансисти з бухгалтерами.
Для справки, щороку українські села в пошуках роботи та заробітку покидають тисячі молодих людей. Місто пропонує більш зручні умови для життя, спокушає фінансовими можливостями, приваблює модними професіями. У сільському господарстві працюють дедалі старші люди, онукам яких здається, що "копирсатися у землі" — це зовсім не цікаво і не додає ваги у суспільстві.
У серпні минулого року одна з провідних світових агрохімічних і селекційних компаній Corteva Agrisciences провела масштабне опитування підлітків у 6 країнах Східної Європи, в тому числі і в Україні.
У ході опитування молодих українців, тих, хто тільки визначається з вибором майбутньої професії, виявилося, що серед майбутніх абітурієнтів АПК за популярністю лише на 15 місці. Однією з основних причин нехтування підлітками цією галуззю стало… «не прикольно». «Не подобається, не цікаво» — так відповіли 38% опитуваних. Також багато респондентів (кожен п'ятий) вважали, що в цій галузі неприйнятні умови праці, кожен десятий підліток висловив думку, що сільською працею не можна добре заробити, а 5% «забракували» сільськогосподарський сектор через те, ніби тут неможливо організувати свій бізнес.
Загалом за результатами опитування стало зрозуміло — майбутній кадровий резерв сільського господарства у 50 (!) разів менший за нинішній. І цю проблему слід вирішувати — негайно і комплексно.
Одним з кроків назустріч рішенню може стати розвиток таких шкільних проектів, у яких учням, у першу чергу, цікаво брати участь.
Компостер в школі, прес для пластику і "пожирач паперу": як навчити дітей еко-поведінки? Історія школи в Переяславі
"Школа маленьких екогероїв": як миколаївські садочки виховують небайдужих дітей
