100 років Дню Соборності України: 10 важливих фактів
Історичні та сьогоденні відомості, які буде корисно знати про об’єднання українських земель
«Живий ланцюг» 1990 року від Івано-Франківська до Києва був одним з наймасштабніших у світовій історії і найбільшим в Україні
Сьогодні Україна святкує вже 100-ту річницю з моменту проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), що відбулося на Софійській площі в Києві 22 січня 1919 року. Рівно 100 років тому завершився процес об'єднання України.
Зачитування Акту Злуки
Крім того, що ідея соборності має давні корені, «Рубрика» підготувала 10 маловідомих фактів про 22 січня в українській історії.
1. Історики називають цю дату Днем Першої Незалежності, проголошеної роком раніше
Справа в тому, що 22 січня 1918 року, в приміщенні Центральної Ради у Києві підписано Четвертий універсал, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. А у цей же день рік потому проголосили Акт злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
За думкою Українського інституту національної пам'яті 22-го січня важливо відзначати і як День Соборності, і як День Першої Незалежності. Святкування цього дня саме в такому форматі підкреслює тяглість української державної традиції у ХХ столітті.
2. День Соборності вперше на державному рівні відзначили у 1939 році
Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті.
Це була не просто маніфестація, а найбільша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація місцевого населення за участю 30 тисяч людей, які з'їхались до столиці Карпатської України з усіх куточків краю.
Святкування Дня Соборності у місті Хуст у 1939 році
3. У Фастові знаходиться залізничний вагон, в якому був підписаний "передвступний" договір Акту Злуки
1-го грудня 1918-го року УНР і ЗУНР підписали «передвступний» договір про злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про наступне об'єднання двох частин України в одну державу.
Сьогодні у місті Фастів на вокзалі існує "Музей на колесах" – дореволюційний залізничний вагон, в якому, як вважають історики, прибула делегація уряду УНР на переговори з представниками ЗУНР, а потім був підписаний "передвступний" договір.
4. Ініціатором об'єднання виступили лідери ЗУНР
Переговори про об'єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською ініціювали лідери саме Західноукраїнської Народної Республіки.
Уряд ЗУНР — Державний секретаріат — у своїй зовнішній політиці під тиском народних мас та Української Галицької армії на перше місце поставив питання державного об'єднання з Наддніпрянською Україною. Досягнення державного об'єднання розглядалося, по-перше, як втілення в життя вікового прагнення українського народу до державної єдності, а по-друге, як засіб об'єднати сили в боротьбі проти зазіхання Польщі на українські землі.
При цьому голова Української Національної Ради Євген Петрушевич застерігав, що об'єднуватися з гетьманською Україною на цьому етапі недоцільно, бо в «14 пунктах», оголошених американським президентом Вудро Вільсоном, народам Австро-Угорщини забезпечувалося право самовизначення, а Росія в той час розглядалася як єдина держава. Отже, злука з гетьманською Україною загрожувала б Східній Галичині також опинитися в складі «єдиної Росії».
5. 22 січня 1946 року Верховна Рада УРСР включила Закарпаття до складу УРСР
Цікаво, що Закарпаття вписало й наступну сторінку в історію Дня соборності України.
Через незнання комуністами історії України, в 1946 році саме 22 січня Верховна Рада УРСР включила Закарпаття до складу УРСР.
6. «Живий ланцюг» 1990 року від Івано-Франківська до Києва був одним з наймасштабніших у світовій історії і найбільшим в Україні
У неділю, 21 січня 1990 року, в Україні близько трьох мільйонів людей взялися за руки, з'єднавши Івано-Франківськ (через Львів) і Київ дня 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР.
Цей живий ланцюг був одним з наймасштабніших у світовій історії, прстягався практично на 700 км та став ще одним кроком до здобуття незалежності України.
Акцію «живий ланцюг» Івано-Франківськ — Київ було організовано Народним Рухом України. У ній взяло участь за офіційними даними (КПРС) близько 450 тисяч чоловік (за неофіційними — від 1 до 5 мільйонів).
7. Традиційна акція «Живий ланцюг Соборності» на мосту Патона в Києві вперше відбулась у 2008 році
2 січня 2008 року на мості Патона близько сотні розфарбованих у кольори українського національного прапора людей, святкували День соборності України. Організатором акції виступило Братство козацького бойового Звичаю «Спас».
Братчики та всі охочі взяли участь у акції символічного об'єднання двох берегів Дніпра, умовно — двох частин України: правобережної та лівобережної. Лівий берег символізує Українську Народу Республіку, а правий – Західно-Українську Народну Республіку.
У 2019 році це буде вже дванадцятий «живий ланцюг» на мосту Патона.
8. День соборності України НЕ є офіційним вихідним
Хоча це свято є державним, але воно не входить у число офіційних святкових днів.
У 2019 році День Соборності України випадає на вівторок, тож це буде звичайний робочий день.
9. У незалежній Україні День Соборності офіційно почали відзначати лише з 1999 року
Офіційний державний статус свято отримало за часів президента Леоніда Кучми, коли 21 січня 1999 року він підписав відповідний указ.
10. До 100-річчя Соборності НБУ випустив пам'ятну монету
Національний банк України в рамках серії "Відродження української державності" 17 січня ввів у обіг пам'ятну монету номіналом 5 гривень "100 років Акту об'єднання – соборності українських земель", тираж якої становить 40 тисяч штук. Ціна НБУ на неї становить 51 грн.
На аверсі монети в центрі на дзеркальному тлі розміщена шрифтова композиція з абревіатур УНР і ЗУНР, на реверсі монети – фрагмент Акту злуки, латентним зображенням на тексті проглядається зображення Тризуба. Ліворуч і праворуч від напису – медальйони з зображеннями символів земель: лева – Західної України (ліворуч) і Архангела Михаїла – центральної України (праворуч).
