Керівник ГУР вважає, що припинення вогню в Україні може статися вже цьогоріч
Начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов вважає, що у російсько-українській війні є можливість досягнути режиму припинення вогню у 2025 році. Проте він не впевнений, що після того миротворці стануть ефективною гарантією безпеки.
Про це він заявив в інтервʼю журналісту Ейнуллі Фатуллаєву, передає Рубрика.
На питання, чи вдасться досягнути режиму припинення вогню цьогоріч, Буданов висловив "винятково власну думку":
"Думаю, що так. Це парадоксальна ситуація: незважаючи на те, що стартові позиції сторін діаметрально протилежні. Настільки, наскільки це можливо. Водночас, я думаю, що цього року ми прийдемо до режиму припинення вогню.
Наскільки це буде довго і наскільки буде ефективно – це інше питання. Але те, що це станеться, то я думаю, що це станеться. Для цього є більшість складових".
Після того він прокоментував отримання Україною гарантій безпеки, як приклад, журналіст навів введення миротворчих сил. Тоді голова ГУР попросив назвати хоча б одну країну, де введення миротворців спрацювало, а журналіст відповів: "Ніде".
"От і відповідь. Може десь є, але я такого випадку не памʼятаю. Я цікавився, багато прикладів розбирав, — ніде. То чи можна вважати це гарантією? Під сумнівом", — вважає Буданов.
Він назвав питання гарантій "дискусійним". Начальник розвідки додав, що питання НАТО "дуже складне", а іншого формату, який можна назвати саме гарантію, а "не декларуванням чи надією", поки немає.
"Можливо, це щось з серії, як є у низки держав статус "основний союзник США поза НАТО", але знову ж таки, це питання більше не гарантій безпеки, а питання про зобовʼязання з підтримки держави, але не більше", — зауважив він.
Стармер заявив, що для забезпечення мирних угод готовий ввести британські війська в Україну
Що відомо про миротворчі війська для України
Раніше французький лідер Еммануель Макрон заявив про можливість введення війська на територію України. Це викликало дискусію серед союзників України.
Пізніше Франція пояснила, що не йдеться про безпосередню відправку військ для участі в бойових діях. Деякі країни НАТО заявили, що готові розглянути таку можливість. Серед них Литва, Латвія, Естонія та Канада.
У січні цього року міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, що Німеччина готова розглядати участь у миротворчих місіях в Україні, але це питання постане лише в майбутньому, коли настане відповідний час.
Своєю чергою раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що оскільки Україні необхідні гарантії безпеки до того часу, поки не буде запрошення на вступ до НАТО, можна розглянути пропозицію глави Франції щодо присутності військ інших держав на українській території.
13 лютого український лідер заявив, що для підтримання миру між Україною та російською федерацією знадобиться 100 тисяч миротворців: українські військові вже підготували для союзників мапу.
Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер представить президенту США Дональду Трампу миротворчий план, який передбачає розгортання до 30 тисяч європейських військових в Україні для забезпечення режиму припинення вогню. Документ пропонує участь США, хоча й без розміщення американських військових у країні.
Водночас російські перемовники під час зустрічі з представниками США в Саудівській Аравії заявили, що не приймуть жодних військ із країн НАТО, розміщених в Україні.
