Запобігання дискримінації та гендерний аудит: як гендерні радники працюють в секторі безпеки та оборони
Фотовиставка “ЗміноТворці: Просування гендерної рівності в Збройних Силах України”. Фото: Микола Тимченко / “Рубрика”
18 лютого у Києві відбулася фотовиставка "ЗміноТворці: Просування гендерної рівності в Збройних Силах України", яку реалізовують в межах проєкту PROTECT2. На виставці представили експозицію фотографа Себастьяна Річа про гендерних радників і радниць та фахівців з гуманітарної безпеки в Збройних Силах України та Міністерстві оборони України. Окрім того, за модерації ГО "Жінки в обороні", відбулася дискусія про впровадження гендерної рівності в оборонному секторі України.
"Рубрика" розповідає, з якими проблемами у питаннях гендерної рівності стикається українська армія та які механізми покликані їх розв'язати.
У чому проблема?
Становище жінок в українському війську не ідеальне, попри те, що Україна стоїть на шляху впровадження політики гендерної рівності. До прикладу, на фотовиставці "ЗміноТворці: Просування гендерної рівності в Збройних Силах України" уповноважена з гендерних питань — радниця з гендерної політики командувача військ оперативного командування "Схід" Яна Петрова зазначила, що в українському оборонному секторі жінки досі недостатньо представлені на рівні ухвалення рішень. Так, за її словами, жінок немає на "найвищих" нарадах оперативного командування "Схід", Генштабу, Ставці верховного головнокомандувача.
Яна Петрова. Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
Крім того, каже Петрова, у військовослужбовиць є право на навчання у військових навчальних закладах, але подекуди рішення про це навчання приймають їхні командири.
"Умовити свого командира, що ти потребуєш подальшого навчання і розвитку — ще той челендж. Тому іноді буває так, що жінка здобуває свій шлях, досягнення, кар'єрне зростання не завдяки, а всупереч, і не зважаючи на ті перешкоди, які ми маємо", — каже радниця з гендерної політики командувача військ оперативного командування "Схід".
Водночас як зазначає начальниця Управління гуманітарного забезпечення МОУ Діана Копаниця, кількість жінок у ЗСУ збільшилася на понад 20%, порівняно з даними до початку вторгнення. Станом на грудень 2024 року в Збройних силах перебувало 67 тис. жінок, з них понад 10 тис. — на передовій. Окрім того, майже 20% заявників, що звернулися до призовних пунктів ЗСУ — жінки.
Дискусія в межах фотовиставки "ЗміноТворці: Просування гендерної рівності в Збройних Силах України". Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
Яке рішення?
Україна у питаннях впровадження гендерної рівності спирається на різні національні та міжнародні нормативно-правові акти. Це, зокрема, Конституція, закон "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", закон "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", Конвенція ООН про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок та інше.
Одним з таких документів є резолюція Ради Безпеки ООН 1325 "Жінки, мир, безпека", яка разом із пов'язаними резолюціями стала інституційною рамкою для інтеграції жінок до безпекового сектору. Так, в Україні з 2016 року розробляли плани дій щодо виконання цієї резолюції. Останній план, що був розрахований до 2025 року, передбачав створення умов для забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у подоланні конфліктів, встановленні миру, системній протидії насильству за ознакою статі та насильству, пов'язаному з конфліктом.
До слова, слідкують за виконанням вищезгаданої резолюції та інших зобов'язань щодо забезпечення гендерної рівності радники з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, або ж так звані гендерні радники. Вони працюють і у сфері безпеки та оборони.
Фотовиставка "ЗміноТворці: Просування гендерної рівності в Збройних Силах України". Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
Так, радниця з гендерних питань Генерального штабу Збройних сил України Оксана Григорьєва у коментарі "Рубриці" повідомила, що нині в структурі Збройних сил 766 гендерних радників. З них шестеро знаходяться на штатних посадах, зокрема кожен з трьох виді військ ЗСУ має штатного радника. Але загалом гендерних радників мають і оперативні командування, і військові частини, і військові заклади вищої освіти — тобто це розгалужена вертикаль.
Як це працює?
Робота гендерного радника регулюється відповідним положенням. Оксана Григорьєва розповідає, що у війську гендерні радники беруть участь у військових операціях, проводять гендерний аналіз та аудит, працюють з повернутими військовополоненими, сім'ями загиблих чи зниклих безвісти військових. Тобто, каже радниця Генштабу, радники беруть на себе багато різних аспектів у період повномасштабного вторгнення.
"Зараз ми своїх радників навчаємо для того, щоб вони допомагали людям. Тобто, це і про захист прав, і про запобігання дискримінації, і протидія сексуальним домаганням", — додає Григорьєва.
Фотовиставка "ЗміноТворці: Просування гендерної рівності в Збройних Силах України". Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
Якщо у військового чи військової виникає питання або проблема, що стосується гендерного складника, то він або вона можуть звернутися до гендерного радника своєї частини (підрозділу) або до мережі гендерних радників.
Про роботу гендерної радниці детальніше "Рубриці" розповіла радниця Командувача Військово-морських сил ЗСУ з гендерних питань Яна Тітаренко. Її робота гендерною радницею є штатною. Вона розглядає всі скарги та звернення, що надходять на командування й мають "гендерно чутливий компонент".
Яна Тітаренко. Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
"Я спілкуюся з людиною, яка скаржиться, я спілкуюся з її оточенням, окремо з її командуванням, і, в першу чергу для себе, роблю висновки. Потім відповідаю командувачу Військово-морських сил про проведене мною розслідування. Це не говорить про те, що моє розслідування лягає в основу ухвалення рішень, адже я не маю таких повноважень, я не слідчий орган. Але до моєї думки прислухаються", — пояснює Тітаренко.
Протягом п'яти місяців радниця відвідала майже всі тилові й бойові частини Військово-морських сил. Там вона спілкувалася з особовим складом. Якщо виникали питання у межах її компетенції, то вона або вирішувала його на місці, або доповідала командувачу для подальших рішень. Один з напрямів її роботи — військові ЛГБТ.
Також у повноваженнях Яни Тітаренко популяризація гендерної рівності. Вона відвідує заходи, пов'язані з цією темою і навчає позаштатних гендерних радників нової інформації.
Заступник міністра оборони України Євген Мойсюк на фотовиставці "ЗміноТворці: Просування гендерної рівності в Збройних Силах України". Фото: Микола Тимченко / "Рубрика"
Водночас проблемою є те, що більшість радників у війську — позаштатні. Тобто вони поєднують роботу радника з іншими обов'язками. Відповідно, Оксана Григорьєва та Яна Петрова вважають, що треба збільшувати кількість штатних посад радників — щоб люди могли якісно виконувати роботу, повністю сконцентрувавшись на гендерному складнику.
