Стратегія win-win: Український інститут майбутнього представив дослідження про розширення співпраці між Україною та США
Український інститут майбутнього (UIF) презентував масштабне дослідження "Розширення співробітництва між Україною та США: стратегія win-win", яке окреслює потенціал поглиблення двосторонніх відносин та визначає чотири конкретні напрямки для взаємовигідної співпраці. Завданням дослідження, як додають автори, було знайти
точки, де країни можуть бути рівноцінними партнерами.
Дослідження демонструє, що попри наявність стратегічних документів, Україна і США ніколи не були стратегічними партнерами на практиці. Частка України в імпорті США становить лише 0,02%, а український експорт переважно складається з сировинної продукції. Щодо сфери науки і технології, співпраця між країнами носить переважно декларативний характер.
"Для США важливі власні інтереси, і ми під час дослідження вивчили ці інтереси. Мета — визначитися, хто ми в цій грі і сформувати пропозиції щодо інтенсифікації співробітництва між Україною та США у різних напрямках, що будуть відповідати інтересам обох сторін", – наголосив виконавчий директор UIF Анатолій Амелін.
Згідно з даними дослідження, найбільш ефективною та успішною була допомога США Ізраїлю та Південній Кореї. Ці країни змогли ефективно використати допомогу США та перетворились з бідних країн в інноваційні економіки з високим ВВП на душу населення. Інструменти, які використовували США для підтримки своїх союзників, досить універсальні та охоплюють військову сферу, сферу економіки, освіти, науки і технологій.
З початку великої війни Україна отримала допомогу від США у розмірі 95 мільярдів доларів. Проте, як підкреслюють в Інституті, треба створювати умови для підвищення складності економіки. Загалом експерти визначили чотири ключові напрямки для розширення співробітництва між Україною та США в наступні 5-10 років.
Перший напрямок — розвиток сфери критичних матеріалів. Україна має великі запаси корисних копалин, які США визначають як стратегічно важливі і від імпорту яких США сильно залежать, у тому числі від Китаю. Створення повного циклу видобутку, переробки та виробництва готової продукції за участі американських інвестицій оцінюється в $2-4 млрд упродовж наступних п'яти років.
Другий напрямок — торгівля продукцією гірничо-металургійного комплексу (ГМК) через лібералізацію умов імпорту української металопродукції на ринок США. "Україна могла б наростити експорт ГМК, не зашкодивши виробникам у США, і водночас підтримати свою економіку та знизити залежність від допомоги США", – зазначають в Інституті.
Третій напрямок — поглиблення співпраці в агропромисловому секторі. Незважаючи на статус України як великого агроекспортера, її частка в імпорті агропродукції США складає лише 0,1%. Потенціал нарощування експорту оцінюється в $1-5 млрд щорічно упродовж наступних 5-7 років. Крім того, як результат співпраці – зниження залежності України від зовнішньої фінансової допомоги, зокрема бюджетної підтримки США. Водночас посилення глибини переробки агропродукції в Україні з її можливим подальшим експортом в США відкриває додаткові можливості для експорту американського високотехнологічного устаткування та інвестицій до України, що свідчить про взаємовигідність поглиблення такої співпраці.
Четвертий напрямок — створення в Україні інноваційного кластера для США та їхніх союзників, що стане майданчиком для розробки, тестування нових технологій та обміну досвідом.
Реалізація цих ініціатив принесе відчутні переваги обом країнам. США посилять свою глобальну роль та економічні позиції, зміцнять безпеку в регіоні. Україна ж отримає гарантії безпеки, статус стратегічного партнера США, фінансову стійкість та інноваційний розвиток.
"Україна є лідером по запасах літію, титану та ряду інших елементів, проте над їх видобутком треба працювати", – підкреслив на презентації дослідження Сергій Власенко, заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації.
Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії (2020–2023), ексміністр Закордонних справ (2019-2020) Вадим Пристайко, вважає, що простіше всього працювати з американською економікою через відкриття власного ринку. "Оборона, безпека, космос, ракетні технології — це очевидні сфери контролю держави. Все інше — бізнес має штовхати уряд", – зазначив він.
"Це дослідження — важливий проєкт для нового порядку денного торговельно-економічного співробітництва, стратегічного економічного партнерства між Україною та США. І дуже важливо, аби ці нарративи та ідеї були підхоплені і підтримані нашим урядом в комунікації з новою президентською адміністрацією США. Ми, як найбільше бізнес-обʼєднання країни, виступаємо за максимальне нарощування співпраці з метою індустріалізації країни та збільшення доданої вартості ключових наших секторів", — наголосив Михайло Бно-Айріян, голова Комітету з євроінтеграції Федерації роботодавців України.
Автори дослідження зазначають, що Україна має потенціал стати для США таким же сильним стратегічним партнером, як Ізраїль та Південна Корея. Формат співробітництва може бути змінено з односторонньої допомоги до стратегії, яка відповідатиме інтересам обох країн.
5 лютого запланована презентація дослідження у Вашингтоні, що, як додають у UIF, має важливе значення для зміцнення двосторонніх відносин між Україною та США.
