У столичній книгарні на Хрещатику створили куток памʼяті медикині "Госпітальєрів" Цибух
У книгарні «Сенс на Хрещатику» міста Києва створили куточок пам'яті Ірини Цибух, відомої доброволиці медичного батальйону «Госпітальєри».
View this post on Instagram
- «Ідентичність» — Френсіс Фукуяма;
- «Короткий курс історії України» — Олександр Палій;
- «Подолати минуле» — Ярослав Грицак;
- «Холодний Яр» — Юрій Горліс-Горський;
- «Україна. Історії з грифом секретно» — Володимир В'ятрович;
- «УПА. Історія нескорених» — Володимир В'ятрович, Ігор Дерев'яний, Руслан Забілий, Петро Содоль;
- «Як нагодувати диктатора» — Вітольд Швабловський;
- «Кафе «Європа». Повернення. Як пережити комунізм» — Славенка Дракуліч;
- «Політичний порядок і політичний занепад» — Френсіс Фукуяма;
- «Шлях до несвободи. Росія, Європа, Америка» — Тімоті Снайдер;
- «Тигролови» — Іван Багряний;
- «Земля» — Ольга Кобилянська;
- «Марія» — Улас Самчук;
- «Україна у вогні» — Олександр Довженко;
- «Арабески. Антологія української малої прози 1 пол. ХХ ст.»;
- Усі книги з техніки бою і тотального опору майора Ганс фон Даха;
- Журнал «Локальна історія»
Ця добірка книг є не тільки способом вшанування пам'яті Ірини Цибух, але й важливим джерелом знань для українців, які прагнуть глибше розуміти історію, культуру та політичні реалії своєї країни.
Що відомо про журналістку та медикиню Ірину Цибух
Нагадаємо, що 29 травня під час ротації на Харківському напрямку загинула журналістка, парамедикиня добровольчого батальйону "Госпітальєри" 25-річна Ірина Цибух із позивним "Чека".
Ірина Цибух загинула буквально за кілька днів до свого Дня народження. 1 червня парамедикині мало б виповнитись 26 років.
"Здається, що це сон. Що зараз ти вийдеш на звʼязок і ми почуємо твій голос. У нас немає слів. Ніхто досі не вірить в те, що сталося. Це невимовний біль та неймовірна втрата не тільки для батальйону – для всієї України", – наголошують "Госпітальєри".
"Госпітальєри" поділилися низкою цитат "Чеки":
- "єдиний вибір про свободу в країні, де йде війна… єдина історія про волю в цьому контексті – це боротьба за цю волю";
- "в армію треба йти, тому що це епоха нашої унікальної доби, де ми можемо захищати нашу країну";
- "я нещодавно зрозуміла, що цей тренд на те, що ми всі скоро умремо, він досить високо вже звучить, і всі готуються рано чи пізно десь загинути. а коли маєш можливість повертатись до цивільного життя, то ти бачиш, що – окей, можливо пожити це теж може бути тенденцією непоганою. я просто сама для себе це відкрила. і почала думати – ого, можна ще й пожить!";
- "хочу дітей. хочу будинок. хочу садити помідори… але війну закінчити найважливіше".
Ірина Цибух народилася у Львові. Вона навчалася на факультеті журналістики Національного університету "Львівська політехніка". Після закінчення навчання переїхала до столиці, де вступила до магістратури Київської школи економіки.
Ірина Цибух працювала менеджеркою проєктів регіонального мовлення Суспільного, знімала документальні стрічки.
З 2015 року вона їздила на Донбас як парамедик, а у 2022 році долучилася до медичного добровольчого батальйону "Госпітальєри". У 2023 році Ірина Цибух стала лауреаткою премії "УП 100. Сила жінок", та отримала від президента України Володимира Зеленського орден "За заслуги".