Реформа фінансування вищої освіти: деякі студенти будуть отримувати стипендію у розмірі мінімальної зарплати
Реформування системи фінансування вищої освіти в Україні також передбачає, що студенти деяких спеціальностей, які навчатимуться за державним замовленням, отримуватимуть стипендію в розмірі мінімальної зарплати.
Про це пише Рубрика, посилаючись на народного депутата, Голову Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака.
У чому проблема?
У 2022 році Кабінетом Міністрів України було затверджено Стратегію розвитку вищої освіти в Україні, що визначає основні пріоритетні напрями її розвитку до 2032 року.
Серед ключових проблемних питань, на які спрямовано стратегічні заходи, є:
- недофінансування системи вищої освіти,
- неефективність самого механізму фінансування із позиції його спроможності забезпечити якісний рівень підготовки фахівців, модернізацію закладів освіти.
Ця проблема супроводжується ситуацією обмеженої дії принципу "гроші ходять за студентом" в контексті вільного вибору ним закладу освіти за формою власності, форми здобуття освіти та освітньої програми із відповідним державним фінансовим забезпеченням.
Недосконалими є і чинні механізми формування та розподілу держзамовлення. Відповідно до рішення Комітету з питань освіти, науки та інновацій формування обсягів державного замовлення у 2023 році:
- не враховує пріоритетів уряду та Плану відновлення,
- не сприяє зменшенню дисбалансу між попитом на затребувані спеціальності та пропозицію,
- та навпаки характеризується розпорошенням державних коштів.
Відповідно визначено необхідність пошуку нових принципів та порядку формування і розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку.
Яке рішення?
20 березня Верховна Рада України підтримала законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам". Документ ухвалили у першому читанні.
Зі слів Бабака, законопроєкт змінює всю систему державного замовлення.
(Не)доступність київських університетів: як зробити освітній простір безбарʼєрним та інклюзивним
Як це працює?
"Важливо, що кількість грошей на підготовку фахівців не змінюється. Однак держава буде замовляти ті професії, в яких вона або платить повністю заробітну плату, наприклад, учителі, медики, або є монополістом у наданні робочих місць, наприклад, "Укрзалізниця", атомна енергетика тощо", – пояснив депутат.
Третьою групою спеціальностей, навчання на яких студенти здійснюватимуть за кошти з держбюджету, є ті, що потрібні для національної безпеки та оборони, або дефіцитні напрямки.
"Приміром, специфічні інженерні спеціальності, українознавство та схожі малопомітні речі, що є насправді фундаментальні для держави. Тобто держзамовлення переорієнтується на потреби держави", – пояснив політик.
Така зміна також має на меті розв'язати проблему працевлаштування студентів-бюджетників, стверджує він.
"Наприклад, ми замовляємо щороку близько 12,5 тисячі учителів за держзамовленням, проте до професії доходять лише 18-19% із них. Це – трагедія, бо держава витрачає шалені гроші на підготовку в таких масштабах", – каже нардеп.
Реформа системи фінансування вищої освіти передбачає, що студенти, які навчатимуться на державному замовленні, після закінчення ЗВО отримають гарантоване робоче місце.
"Важливо, щоб уже після другого курсу студенти розуміли, що вони продовжують навчатися на бюджеті, держава їм дає стипендію в розмірі мінімальної зарплати, щоб діти не думали про додатковий заробіток, а сконцентрувалися на професії", – наголосив депутат.
Нагадаємо, напередодні Верховна Рада України підтримала законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам".
