Від сплати податку на викиди CO2 планують звільнити український бізнес: навіщо це рішення

В Україні планують запровадити національну систему торгівлі викидами CO2 у 2026 році, а до кінця 2024 року Верховна Рада має ухвалити відповідний законопроєкт.

Про це пише Рубрика, посилаючись на заступницю міністра Вікторію Киреєву на засіданні Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля при Торгово-промисловій палаті України, інформує Міндовкілля.

У чому проблема?

Напад на Україну змусив наш уряд та бізнес тимчасово відмовитись від багатьох соціальних ініціатив, виключивши питання екологічної безпеки із ряду пріоритетів.

За оцінками, CEOBS (Conflict and Environment Observatory) військові відповідальні за 5,5% усіх викидів парникових газів у світі. 

За оцінками експертів викиди за перші сім місяців вторгнення склали 100 млн т CO2. 

Проте в Україні з моменту нападу на нашу державу обсяги викидів скоротились майже в половину. У будь-який інший час це була б добра новина, але скорочення сталося внаслідок злочинних дій окупаційних військ, а не завдяки впровадженню зелених технологій та новим проєктам. 

Водночас країни члени ЄС посилили увагу до кліматичного порядку денного. З 1 жовтня в ЄС розпочався перехідний період застосування механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM). До 2026 року, коли розпочнеться сплата вуглецевого мита.

Протягом перехідної фази CBAM буде охоплювати імпорт цементу, заліза,  сталі, алюмінію, добрив, електроенергії та водню без фінансових стягнень. Механізм СВАМ матиме значний вплив на експортну політику України, тому вказані товари є у списку українських експортерів.

Яке рішення?

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України продовжує працювати над створенням національної системи торгівлі викидами парникових газів.

Для України концепція відображатиме європейську систему торгівлі квотами на викиди парникових газів та водночас закладатиме можливість зменшення суми виплат для компаній у разі наявності національного механізму оплати саме за викиди парникових газів.

В Україні вже діє податок на викиди двоокису вуглецю як один з механізмів оплати за викиди парникових газів. Також для цього і розробляють СТВ.

Як це працює?

Як зазначила Киреєва, дуже важливо звільнити український бізнес від сплати податку на викиди CO2 (CBAM) у 2026 році під час експорту продукції до ЄС.

"Тому, навіть попри війну в Україні, ми маємо впровадити власну, національну систему торгівлі викидами парникових газів (СТВ).

Це амбітний проєкт, який не лише допоможе підтримати нашу економіку, а й виконає зобов'язання України з імплементації Директиви 2003/87/ЄС", наголосила чиновниця.

У Міндовкіллі окреслили основні напрямки роботи щодо досягнення поставлених цілей.

• У планах цього року – подати законопроєкт про систему торгівлі викидами до Верховної Ради України, в цьому ж році ухвалити його.
• У 2025 році запустити СТВ в пілотному режимі.
• У 2026 – повноцінний запуск.

"Втім детальний план заходів щодо створення СТВ в Україні наразі вже завершуємо. Етапи, часові рамки, а також необхідну інфраструктуру для цього невдовзі презентуємо", наголосила заступниця.

Окрім цього, Киреєва розповіла про реалізовані завдання у сфері кліматичної політики України на 2023 рік, зокрема:

• у січні 2023 року ми оновили систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, наблизили її до актів ЄС. Вона є передумовою для створення СТВ;
• на COP 28 та в Брюсселі представили візію Кліматичної політики;
• розробили Стратегію формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року, яка наразі на завершальному етапі;
• спільно з німецькими колегами відкрили Кліматичний офіс;
• атвердили план, за яким наша країна рухатиметься до скорочення викидів метану у рамках ініціативи "Global Methane Pledge".