Про це пише Рубрика, посилаючись на заступницю міністра Вікторію Киреєву на засіданні Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля при Торгово-промисловій палаті України, інформує Міндовкілля.
У чому проблема?
Напад на Україну змусив наш уряд та бізнес тимчасово відмовитись від багатьох соціальних ініціатив, виключивши питання екологічної безпеки із ряду пріоритетів.
За оцінками, CEOBS (Conflict and Environment Observatory) військові відповідальні за 5,5% усіх викидів парникових газів у світі.
За оцінками експертів викиди за перші сім місяців вторгнення склали 100 млн т CO2.
Проте в Україні з моменту нападу на нашу державу обсяги викидів скоротились майже в половину. У будь-який інший час це була б добра новина, але скорочення сталося внаслідок злочинних дій окупаційних військ, а не завдяки впровадженню зелених технологій та новим проєктам.
Водночас країни члени ЄС посилили увагу до кліматичного порядку денного. З 1 жовтня в ЄС розпочався перехідний період застосування механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM). До 2026 року, коли розпочнеться сплата вуглецевого мита.
Протягом перехідної фази CBAM буде охоплювати імпорт цементу, заліза, сталі, алюмінію, добрив, електроенергії та водню без фінансових стягнень. Механізм СВАМ матиме значний вплив на експортну політику України, тому вказані товари є у списку українських експортерів.
Яке рішення?
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України продовжує працювати над створенням національної системи торгівлі викидами парникових газів.
Для України концепція відображатиме європейську систему торгівлі квотами на викиди парникових газів та водночас закладатиме можливість зменшення суми виплат для компаній у разі наявності національного механізму оплати саме за викиди парникових газів.
В Україні вже діє податок на викиди двоокису вуглецю як один з механізмів оплати за викиди парникових газів. Також для цього і розробляють СТВ.
Як це працює?
Як зазначила Киреєва, дуже важливо звільнити український бізнес від сплати податку на викиди CO2 (CBAM) у 2026 році під час експорту продукції до ЄС.
"Тому, навіть попри війну в Україні, ми маємо впровадити власну, національну систему торгівлі викидами парникових газів (СТВ).
Це амбітний проєкт, який не лише допоможе підтримати нашу економіку, а й виконає зобов'язання України з імплементації Директиви 2003/87/ЄС", наголосила чиновниця.
У Міндовкіллі окреслили основні напрямки роботи щодо досягнення поставлених цілей.
"Втім детальний план заходів щодо створення СТВ в Україні наразі вже завершуємо. Етапи, часові рамки, а також необхідну інфраструктуру для цього невдовзі презентуємо", наголосила заступниця.
Окрім цього, Киреєва розповіла про реалізовані завдання у сфері кліматичної політики України на 2023 рік, зокрема:
У парках і скверах столиці встановили шпаківні: навіщо і як їх зробити самим? Розповідає “Рубрика”.… Читати більше
В Європейському Союзі представили п'ятиступеневий план переозброєння ЄС та підтримки України, що передбачає мобілізацію 800… Читати більше
На дослідження пошкоджень Арки НБК, яка знаходиться над зруйнованим реактором енергоблока №4 Чорнобильської АЕС, Рахунок… Читати більше
Більшість стандартних турнікетів розроблені для людей і не підходять для собак. Вони мають жорстку пластину,… Читати більше
Коментарі віцепрезидента США Джей Ді Венса під час суперечки американського президента Дональда Трампа та Глави… Читати більше
В Україні у війні саме російська федерація є агресором, а диктатор володимир путін ніколи не тримав даного… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.