У Києві дерусифікували ще п’ять бібліотек: для чого це рішення
Київська міська рада перейменувала п'ять бібліотек, назви яких були пов'язані з ідеологічними персонами росії.
Про це повідомляє Рубрика, посилаючись на пресслужбу Київради.
У чому проблема?
Перейменування бібліотек – це поступ очищення від маркерів «руского міра», зазначає голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха,
«Возвеличення РФ, СРСР та російського імперіалізму неприпустиме у столиці України. Ми зараз працюємо над тим, щоб врешті позбутися всіх ідеологічних ворожих назв у нашому місті. Культурна кремлівська пропаганда десятиліттями намагалася знецінити нашу історію, наших людей, і зараз місто працює над тим, щоб відновити справедливість. У тому числі київські бібліотеки мають носити імена визначних українців», – наголосила Муха.
Яке рішення?
Рішення щодо перейменувань були прийняті сьогодні, 18 січня, на пленарному засіданні ІІ сесії Київської міської ради ІХ скликання більшістю депутатів.
Тепер нові назви у столиці отримали бібліотеки Централізованої бібліотечної системи Дніпровського та Шевченківського районів.
Як це працює?
Які бібліотеки перейменували:
- бібліотека імені Костянтина Симонова — на "Бібліотека на Воскресенці";
- бібліотека імені Володимира Маяковського — на "Бібліотека на Русанівці";
- бібліотека імені Максима Горького — на бібліотека імені Миколи Куліша;
- бібліотека імені Володимира Дубініна для дітей — на "Бібліотека імені Дмитра Білоуса для дітей";
- бібліотека імені М. Чернишевського — на "Бібліотека на Дегтярівській".
Нагадаємо, у листопаді 2023 року у столиці перейменували 10 бібліотек, назви яких були пов'язані з росією та радянською ідеологією.
Також у Києві перейменували 29 об'єктів в межах дерусифікації: з'явилась вулиця імені Дениса Монастирського та провулок на честь "Да Вінчі".
Ще змінили назву однієї залізничної станції й восьми платформ столичної електрички.
