Європа впроваджує нові механізми для досягнення цілей Європейського курсу
Фото: istockphoto
Більшість з них призведе до обмеження імпорту, проте тепер в ЄС шукають нових економічних партнерів та сподіваються на збільшення видатків фондів.
Про це пише Рубрика.
В чому проблема?
Сучасні тенденції женуть нашу планету до підвищення температури на три градуси, що стане глухим кутом», – попередив нещодавно Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш. Про це йдеться в матеріалі, що опублікований на European Union External Action пілд авторством Жозепа Борреля, Високого представника Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки і Віцепрезидента Європейської Комісії та Вопке Гукстра, Єврокомісара з питань клімату.
Про зміну клімату вони говорять як про головний фактор виникнення конфліктів в деяких регіонах, як, наприклад, вимушене переміщення через спеку понад 20 мільйонів людей щороку, починаючи з 2008 року. Деякі прогнози кажуть про те, що до 2050 року більше одного мільярда людей можуть мати недостатній доступ до води, а понад 200 мільйонів можуть бути змушені мігрувати, а дефіцит води та продовольства розпалює жорстокі конфлікти в Сахелі, на Сомалійському півострові та в інших частинах світу. З 20 країн, що є найбільш вразливими до зміни клімату, 12 є втягнені в конфлікти.
В ЄС вважають, якщо зусилля щодо пом'якшення наслідків та адаптації не відповідатимуть кліматичній кризі, ці тенденції прискоряться та поширюватимуться з дійсно катастрофічними результатами.
Яке рішення?
Європейський Союз, впроваджує нові інструменти, які, на думку посадовців, можуть допомогти уникнути прогнозованих наслідків та ймовірних конфліктів.
- Кліматична нейтральність та збільшення ціни на імпортовані товари
Наприклад, Європейським зеленим курсом була визначена мета до 2030 року скоротити викиди парникових газів щонайменше на 55%, забезпечити, щоб понад 42,5% нашої енергії надходило з відновлюваних джерел, і підвищити енергоефективність щонайменше на 11,7%, а до 2050 року Європа має стати кліматично нейтральною.
Ключовим елементом стратегії досягнення цих цілей є встановлення ціни на викиди вуглекислого газу. Проте у країнах ЄС переймаються, що саме лише збільшення ціни призведе до "витоку вуглецю", що означає втрату робочих місць у ЄС без досягнення будь-якого скорочення глобальних викидів.
- Ціна на деякі імпортовані товари буде залежати від ціни на вуглець
Ще один Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM), з'явився для заохочення чистішого промислового виробництва у державах, які не є членами Євросоюзу. Найбільш вуглецевомісткий імпорт буде залежати від ціни на вуглець відповідно до ціни європейських товарів. Це — цемент, метал та сталь, алюміній, електроенергія, добрива та водень, і з часом цей перелік буде розширюватись. 1 жовтня 2023 року CBAM почав застосовуватися на перехідній стадії, а перший звітний період для імпортерів закінчився 31 січня 2024 року.
- "Ні" вирубці лісів
Окрім цього, ЄС хоче взяти на себе відповідальність за викиди парникових газів, спричинені споживанням імпортних товарів за межами ЄС, тому «озеленюють» свою торговельну політику. Імпортовані продукти не мають сприяти вирубці лісів.
- ЄС шукатиме нові економічні зв'язки
Зелений перехід похитне світовий баланс сил, і в ЄС розуміють, що вони повинні забезпечити різноманіття поставок. З цією метою там планують зміцнювати зв'язки з Африкою, Латинською Америкою та Південною Азією.
Хоча Європа несе важливу історичну відповідальність за зміну клімату, сьогодні на її частку припадає лише 7,5% світових викидів, тому зазначені дії всередині Союзу можуть мати лише обмежений вплив на світовий клімат. Проблему потрібно вирішувати глобально, і цю задачу покладено на COP28 — міжнародну конференцію, присвячену змінам клімату.
Інвестиції в зелену енергетику
ЄС зобов'язується наполягати на поетапній відмові від викопного палива, що не викидається, і всіх субсидій на викопне паливо, подвоєнні заходів з енергоефективності та потроєнні потужностей відновлюваної енергії в усьому світі. Тому ЄС активно інвестує. Його країни-члени та європейські фінансові установи вже є найбільшими донорами державного фінансування кліматичних політик для економік, що розвиваються, надавши 28,5 мільярдів євро (30 мільярдів доларів) у 2022 році. А економічно розвинені країни нарешті наближаються до мети залучення 100 мільярдів доларів США щорічно для адаптації до зміни клімату та пом'якшення її наслідків у країнах, що розвиваються.
Кількість залучених коштів хочуть збільшувати з мільярдів до трильйонів, але мова поки що йде лише про необхідність проведення реформ та наданні обіцянок.
У світі, де зростає багатополярність, що була сформована поверненням політики наддержав, узгоджена міжнародна співпраця може здаватися надуманою. Але перед лицем такого глобального екзистенційного виклику ми мусимо досягти успіху.
Нагадаємо, Європейський Союз та окремі країни-члени блоку розкритикували проєкт фінальної заяви кліматичного саміту, що походив у Дубаї, вважаючи текст недостатньо сильним.
